Жонглювання термінами може бути як ненавмисним, так і мати спеціальне цільове спрямування. Чи багато хто у Росії насмілився б назвати їхнього прем’єр-міністра колишнім шпигуном? Звичайно ж для них – він розвідник, оскільки шпигун в свідомості росіянина – слово з негативними конотаціями.

Заміщення й спеціальне сплутування термінів націоналізм та нацизм стало в Україні козирною картою усіх антиукраїнських сил. При цьому спеціально замовчується, що націоналізм – це ідеологія, яка найвищою цінністю визнає націю (не претендуючи на вивищення над іншими народами), її політичну та економічну незалежність, збереження її мови, культури. Саме націоналізм породив міцні й потужні держави сучасної Європи, зрештою, дав можливість створити Європейський Союз.

Шовінізм – вивищення одного народу над іншими, приниження його етнічних, релігійних, історичних вартостей. Нацизм є логічним продовженням цих поглядів, оформившись у державні структури, політику та ідеології. Як це не дивно, російський нацизм із яскраво вираженими українофобськими виявами починає нині проявлятися в діяльності найвищих посадових осіб в Україні.

В Україні комуністи та мегапсевдопартії, які насправді є політичними фасадами олігархічних кланів, спеціально (за принципом заміни Катині на Хатинь) жонглюють термінами націоналізм, нацизм і фашизм, ототожнюючи їх, хоча вони не є однорідними, а часто – мають протилежну семантику. В цьому випадку улюблений комуністами інтернаціоналізм мав би означати міжнародну спільноту нацистів. За таким підходом приховане намагання на постсовєтському просторі приховати первісну семантику терміну нацизм – ідеології націонал-соціалістів, які винищили в Європі мільйони людей. Тому нацистів (націонал-соціалістів) тут сором’язливо називають фашистами, щоб хтось раптом не помітив чогось спільного з соціалізмом.

І ще про один термін варто згадати – патріотизм (від Patria - батьківщина). Вже після президентських виборів в Україні мені довелося побувати на аудієнції-зустрічі з Карлом фон Габсбурґом – правнуком імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа, депутатом Європарламенту від 1996 року, членом президії Міжнародного Пан’європейського союзу. Цей впливовий європейський політик надзвичайно позитивно наставлений до євроінтеграційних перспектив України. У своєму виступі він висунув тезу про те, що націоналізм є нічим іншим, як спробою вивищення над іншими народами, й саме націоналізм привів європейські народи до Першої та Другої світових воєн. На його думку для європейських демократій найважливішим сьогодні є патріотизм – місцевий, поєднаний з таким, який охоплює любов до своєї країни, а далі стає своєрідним ґрадаційним розширенням до патріотизму всеєвропейського. Мені довелося нагадати голові дому Габсбурґів (до якого я ставлюся з великою повагою), що він, як видається, як і антиукраїнські політики в Україні, та й багато політиків у Європі, явно плутає націоналізм із тим, що називається насправді шовінізмом та його одержавленою формою – нацизмом, які й призвели до двох світових воєн. Щодо патріотизму (любові до батьківщини), то Європа, здається, не помітила, що в одній із європейських країн у 2010 році цілком демократичним шляхом (як і фашисти в 1922 та нацисти в 1933 році) захопила владу людина з кримінальним минулим (це термінологічно називається "рецидивіст” – тобто той, хто більше ніж один раз скоював злочини) і привела до влади патріотів однієї території (з гаслом "Всьо будєт Данбасс!”), які невимовно люблять "Украіну” („як хліб і сало” – колонію російського імперіалізму) і радо своє гасло перенесуть і на Європу. Чи тішить Європу перспектива стати "Данбассом”?

Варто згадати й про термін "визволителі” („асвабадітєлі”). Парадокс історії: коли німецькі нацисти "визволили” Мінськ у 1941, усі школи там для білорусів стали ... білоруськими. Коли російські комуністи "визволили” Мінськ від попередніх "визволителів”, усі школи там для білорусів стали ... російськими. Ті ж совєтські червонозоряні "визволителі” встигли у Німеччині зґвалтувати два мільйони (!) німкень.

Парламентська асамблея Організації з Безпеки та Співпраці в Європі, як відомо, минулого року прийняла спеціальну резолюцію про прирівняння комунізму до нацизму (націонал-соціалізму). Тому нині має повноцінне право на існування термін "комунонацизм”, який стане дуже точним означенням сутності цих двох людиноненависницьких ідеологій та створених ними держав – Третього Райху та СССР. 

Ігор Набитович

Джерело - http://www.ukrnationalism.org.ua