Пресвята Мати Божа після Вознесіння  Ісуса Христа жила на землі ще кілька років. Апостол Іоан Богослов, за заповітом Господа Ісуса Христа, прийняв їі до себе в дім і з великою любов'ю піклувався про Неї, як рідний син, до самої Її кончини. Пресвята Мати Божа стала для всіх учнів Христових спільною Матір'ю. Вони разом з Нею молилися і з великою радістю і втіхою слухали Її повчальні бесіди про Спасителя. Коли віра християнська поширилася в інших країнах, то багато християн приходили з далеких країн побачити і послухати Її.
Живучи в Єрусалимі, Мати Божа любила відвідувати ті місця, в яких часто бував Спаситель, де Він постраждав, помер, воскрес і вознісся на небо. Вона молилася на цих місцях: плакала, згадуючи про страждання Спасителя, і раділа на місці воскресіння і вознесіння Його. Вона часто молилася і про те, щоб Христос скоріше взяв Її до Себе на небо.
Одного разу, коли Пресвята Марія так молилася на горі Єлеонській, з'явився їй архангел "Гавриїл з райською фініковою гілкою в руках, і сказав їй радісну звістку, що через три дні закінчиться Її земне життя і Господь візьме Її до Себе. Пресвята Богоматір невимовно зраділа від цієї звістки. Вона розповіла про неї Іоанові і стала готуватися до Своєї кончини. Інших апостолів у той час не було в Єрусалимі, вони розійшлися по інших країнах проповідувати про Спасителя. Богоматір бажала попрощатися з ними, і от Господь чудесним чином зібрав всіх апостолів до Неї, крім Хоми, перенісши їх Своєю всемогутньою силою. Боляче було для них втратити Богородицю і спільну Матір свою, коли вони довідалися для чого Бог зібрав їх. Але Божа Мати втішала їх, обіцяючи не залишати їх і всіх християн після Своєї смерті, завжди молитися за них. Потім всіх їх благословила.
Під час кончини незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Божа Мати. Сам Господь Ісус Христос, оточений ангелами, з'явився і прийняв Її пречисту душу.
Апостоли поховали пречисте тіло Божої Матері за Її бажанням у саду Гетсиманському, у печері, де спочивали тіла Її батьків і праведного Йосипа. При похованні відбулося багато чудес. Від дотику до труни Божої Матері сліпі прозрівали, біси виганялися і всіляка хвороба зцілювалася. Маса народу слідувала за Її пречистим тілом. Юдейські священики і начальники намагалися розігнати цей святий хід, але Господь невидимо охороняв. Один юдейський священик по імені Афоній підбіг і схопився за труну, в якій несли тіло Божої Матері, щоб перекинути її. Але невидимий ангел відрубав йому обидві руки. Афоній, вражений таким страшним дивом, відразу покаявся, і апостол Петро зцілив його.
Через три дні після поховання Божої Матері прибув у Єрусалим і апостол Хома, що був відсутній. Він був дуже засмучений, що не попрощався з Божою Матір'ю і дуже бажав поклонитися Її пречистому тілу. Апостоли, пожалівши його, вирішили піти і відвалити камінь від могильної печери, щоб дати йому можливість попрощатися з тілом Божої Матері. Але коли відкрили печеру, то не знайшли в ній пресвятого Її тіла, а тільки одні похоронні пелени. Здивовані апостоли повернулися всі разом до будинку і молилися Богу, щоб Він відкрив їм, що сталося з тілом Божої Матері. Ввечері, закінчивши трапезу, під час молитви вони почули ангельський спів. Подивившись вгору, апостоли побачили в повітрі Божу Матір, оточену ангелами, у сяйві небесної слави.
Божа Мати сказала апостолам: "Радуйтеся! Я з вами в усі дні і завжди буду вашою молитвинницею перед Богом".
Апостоли радісно вигукнули: "Пресвята Богородице, допомагай нам!".
Так Господь Ісус Христос прославив Свою Пресвяту Матір. Він воскресив Її, і взяв до Себе з пресвятим тілом Її, і поставив Її вище всіх ангелів Своїх.
http://bezsmertie.narod.ru/