Нещодавно пережили свято П’ятидесятниці. Кожен з нас ще з катехез пам’ятає про третю Особу Пресвятої Трійці. Багато чого знаємо і чули про цього загадкового Духа. Але все одно повністю Його пізнати не можемо і часто просто дивуємося Його дією в нашому житті. Що ж написано в Катехизмі Католицької Церкви про Святого Духа?
Передусім, варто зазначити, що Церква – є місцем пізнання Св. Духа. І де ж Його можемо пізнати?
1) Св. Письмо, яке Він надихнув;
2) Традиція
3) Вчительське Служіння Церкви, з яким Він співдіє
4) Священна Літургія, Дух вводить нас у спів причастя з Христом
5) Ммолитва, в якій заступається за нас
6) Харизми і служіння, на яких збудована Церква
7) Знаки апостольського та місіонерського життя
8) Свідчення святих, де виявляється Його святість
Слово «Дух» - переклад єврейського «Ruah», має значення вітер, повітря, подих. І справді, Дух Святий діє ледве чутно, делікатно. Так само як вітерець влітку легенько овіває нашу розпечену сонцем шкіру.
Коли Ісус заповідає й обіцяє прихід Св. Духа, то називає Його Паракліт - дослівно «прикликаний до когось». Зазвичай Паракліт перекладається як «Утішитель», хоч Ісус є першим Утішителем ( 1 Йн 2,1). Сам Господь називає Духа Святого «Духом істини» (Йн. 16,13).
Також Дух Святий зустрічається у Св. Письмі як: обіцяний Дух (Гал.3,14; Еф.1,13); Дух усиновлення (Рим.8,15;Гал.4,6), Дух Христа (Рим.8,9), Господній Дух (2Кор.3,17); Дух Божий (Рим.8,9.14;15,19; 1Кор.6,11;7,40), Дух слави (1Пт.4,14).
Характерними символами Св. Духа є:
- Вода – вказує на дію Св. Духа під час Хрещення, бо після прикликання Св. Духа вона стає діючим таїнственним знаком нового народження. Також Дух є живою Водою, яка випливає з Ісуса Розіп’ятого як зі свого джерела.
- Помазання – сакраментальний знак таїнства Конфірмації. Але щоб зрозуміти всю його силу, треба повернутися до першого помазання, учиненого Святим Духом, яким було помазання Ісуса. Христос означає «помазаний» Духом Божим.
- Вогонь символізує перетворювальну енергію дій Святого Духа. У вигляді язиків, «мов вогонь», Святий Дух спочиває на учнях вранці дня П’ятидесятниці і наповнює їх Собою (Ді.2,3-4). Духовна традиція зберігає цей символізм вогню як особливо яскраве вираження дії Св. Духа.
- Хмара і світло – два нероздільні символи в явленнях Святого Духа. Від часу богоявлень Старого Завіту хмара об’являє Бога Живого і Спасителя, заслонюючи трансценденцію Його слави: з Мойсеєм на горі Синай, у Наметі зустрічі і протягом мандрівки в пустелі; із Соломоном під час посвячення храму. Ці образи були сповнені Христом у Святому Дусі.
- Печать – символ близький до помазання. Образ печаті, який вказує на незнищенну дію помазання Св. Духом у таїнствах Хрещення, Миропомазання і Рукоположення, використовується у деяких богословських традиціях для вираження незгладимого знака, який витискається цими трьома таїнствами, які не можуть бути повторені.
- Покладанням рук Ісус уздоровлював хворих і благословив дітей. У Його ім’я апостоли роблять це саме. Покладанням рук через апостолів дається Святий Дух.
-«…Я Божим перстом виганяю бісів», - говорить Ісус (Лк.11,20). Якщо Закон Божий написаний на кам’яних таблицях «перстом Божим», то «лист Христа», доручений апостолам, написаний «Духом Бога живого не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця»(2Кор 3,3). У гімні «Veni Creator Spiritus»(Прийди Духу Святий) Св. Дух закликається як «перст правиці Отця».
- Голуб, якого Ной випустив наприкінці потопу, повертається зі свіжою галузкою з оливкового дерева у дзьобі – на знак того, що на землі можна знову жити. Коли Христос виходить з води після Свого Хрещення, Св. Дух у вигляді голуба сходить і перебуває на Ньому. У деяких церквах Святі Дари зберігаються у металевому посуді у вигляді голуба, підвішеному над вівтарем. Символ голуба для означення Св. Духа є традиційним у християнській іконографії.
У день П’ятидесятниці Пасха Христова сповнюється через вилиття Св. Духа, що був об’явлений, даний і уділений як Божа Особа: Христос, Господь, зі Своєї повноти щедро виливає Духа.
Від цього дня Царство, заповідане Христом відкрите для тих, хто вірує в Нього: у покірності тіла й у вірі вони вже беруть участь у спільності Святої Трійці. Через Святого Духа здійснюється повернення до раю, піднесення до Царства Небесного й до усиновлення: завдяки Йому ми з довірою можемо називати Бога нашим Отцем. Він робить нас учасниками благодаті Христа і чинить, що ми називаємося синами Світла. Він також є задатком вічної слави. Так пише про Святого Духа св. Василій Великий.
Кожен християнин повинен прийняти таїнство Миропомазання (Конфірмації). Часто ми забуваємо, що нам дає це таїнство, а саме:
- ми глибше вкорінюємось у Божому усиновленні, так що можемо говорити : «Авва, Отче!»
- тісніше з’єднуємось с Христом
- в нас збільшуються дари Св. Духа
- стає більш досконалим наш зв'язок із Церквою
- отримуємо особливу силу Св. Духа для поширення і захисту віри словом і діями, щоб мужньо сповідувати ім’я Ісуса Христа і ніколи не соромитись Хреста.
Отже, підсумовуючи все написане, можна сказати, що ми повинні молитися до Святого Духа, і якомога більше, бо лише Він дає нам правдиве Життя. Молімося найпростішими словами : «Прийди, Святий Духу!».
З Катехизму Католицької Церкви
http://molodalexander.org.ua/
