Дорогий брате, сестро! У вирі подій шаленого ритму життя, які наче у фільмі швидко змінюють сцени та моменти нашого життя, ми намагаємось усе логічно пояснити та розставити крапки над «і». Чим більше ми намагаємося те зробити, тим більше запитань виникає у нас. Якщо відповідь є незадовільною, тоді серед причин поганих наслідків, ми шукаємо когось винного у тому, що сталось з нами чи нашим оточенням. Дуже часто ці підозри є фальшивими і не відповідають дійсності, але вони вносять зло, неспокій та бентежать мир у нашому серці. Обставини життя бувають дуже суворими. На прикладі книги Старого Заповіту – Юдити. Завойовницька війна царя Навуходоносора, загарбання Ізраїльської землі, та міста Ветулія – брами, яка відкривала вільний доступ до Єрусалиму та знищення народу. Паніка царя та його фальшива клятва перед Богом. В тій ситуації богобоязлива жінка Юдита мудро відповіла вельможам юдейського царя Озії, які виставили на випробування свого Господа. Вона говорила їм про небезпеку життя та роль Бога в цьому: «Отож, хто ви такі, щоб спокушати Бога нині та щоб виноситись між людськими синами понад Бога? Та й ось тепер ви випробовуєте Господа Вседержителя! Повік не збагнете ви нічого! Коли ви не можете вивідати глибини людського серця і розібрати думок його ума, то як же вам зглибити Бога, який створив усе, як спізнати його розум, як збагнути його задуми? Ніяким робом, брати! Не гнівіть Господа, Бога вашого… Тож не встрявайте в замисли Господа, Бога нашого, бо Бог не є, як люди, щоб його можна налякати погрозами, ані як син чоловічий, щоб він приймав умови. Ось чому чекаймо терпляче від нього рятунку, прикличмо його собі на допомогу, і він голос нас почує, якщо йому завгодно…Подякуймо за це все Господові, Богові нашому, що випробовує нас як і батьків наших…Бо так, як він випробував вогнем, щоб вивідати їхнє серце, так і на нас він не мститься. Господь лише дає перестороги, батожить тих, хто наближається до нього». (Юдита 8, 12-14.16-17.25.27).

Коли здаємось на Божу Волю, то отримуємо цей духовний спокій, якого так дуже потребуємо. Зараз панує паніка серед людей - правдою-неправдою поширюються різні чутки про смертельне закінчення грипу, який убиває все більше і більше людей. Ми починаємо боятись за себе і рідних. Це природна реакція. Але коли ми зосередимось на грипові, будемо шукати винних цього всього, то забудемо не тільки про справжню мету нашого життя, але й про того, Хто все тримає під своїм контролем – Господа Нашого Спасителя. Ісус не боявся йти на муки за всіх людей світу, Він знав, що Його смерть принесе Життя для нас. Тож ми, християни, не біймося того, що може вбити тіло, але біймося того, що може вбити душу – гріха. Духовне здоров’я - це найкращий захист від грипу, це ефективне лікування будь-якої хвороби, і зрештою – це успішне приготування до зустрічі з Господом. Все віддаймо Богові, не біймося нічого, лише біймося гріха, що відкидає нас від надійного захисту – Божої Любові! Наше життя це приготування до найпрекраснішої Подорожі, якої немає кінця. Ця подорож це – наш Ісус Христос!

По наших парафіях дзвонять дзвони, щоб зупинити пошесть. А чому вони дзвонять? Тому, що дзвін має своє духовне ім’я. Можна сказати, що це живий голос молитви Церкви, яка несе свій дар перед Небесний Престол. На основі законів фізики – звукові вібрації дзвонів здатні вбивати шкідливі бацили! Це посередній символ порятунку - мідяний змій, якого Мойсей зробив у пустелі, щоб рятувати ізраїльтян від ядовитих укусів зміїв. Хто з вірою глянув на нього, залишався живий. Про це говорить книга Виходу.

Дивімося з вірою на Господа! Всі випробування, що падають на нас вони не є карою, але застереженням. Це Бог пригадує нам про цінність часу нашого життя та основну мету. Бути в присутності Спасителя завжди. Поручімо себе Непорочному Серцю Діви Марії, а вона нехай вчить нас поглиблювати свої відносини з Богом і належно приготуватись до…

http://uniat.ucoz.com/load/rizni_istoriji/vona_vstigla_prigotuvatis_do/7-1-0-889
Первинне джерело http://www.svitanok.te.ua/

Схожі матеріали: