У той час, коли народ ізраїльський
знаходився у вавилонському полоні, вавилонський цар Навуходоносор
наказав вибрати з ізраїльтян найкращих юнаків для служби в його палаці.
Серед них були і Даниїл, Ананія, Мисаїл і Азарія.
Бог їм дарував знання і
розуміння всякої книги і мудрості, а Даниїлу ще й дар пророцтва. За
це, а також і за те, що тілом вони були здорові і красиві, цар
призначив їх для прислуговування собі. Згодом він Даниїла зробив
начальником над усіма мудрецями вавилонськими, а трьох отроків поставив
керувати справами своєї країни.
Але одного разу цар
Навуходоносор зробив золотого ідола і повелів усім жителям поклонятися
йому. Ананія ж, Азарія і Мисаїл не поклонялися. Коли цар дізнався про
це, він дуже розгнівався І наказав вкинути їх у розпалену піч. Тоді
святі отроки сказали цареві: "Бог наш, Якому ми служимо, може врятувати
нас від печі, розпеченої вогнем, і від руки твоєї, царю, звільнить.
Якщо ж і не буде того, то нехай буде відомо тобі, царю, що ми богам
твоїм служити не будемо і золотому ідолові, якого ти поставив, не
поклонимося".
Після цього їх вкинули у піч.
Але сталося диво: у розжареній печі вогонь не обпалював святих юнаків,
до них зійшов Ангел Божий і остудив вогонь, так що цар у подиві
вигукнув: "Ось, я бачу чотирьох чоловіків незв'язаних, що ходять серед
вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого подібний до сина Божого".
Він випустив Ананію, Азарію і
Мисаїла з печі і прославив Єдиного Істинного Бога, а їх прославив у
країні Вавилонській.
Після Навуходоносора у Вавилоні
був цар Валтасар. Під час його царювання пророк Даниїл удостоївся
багатьох Божественних видінь, про які він написав у своїй книзі.
Після смерті Валтасара царем
став Дарій. Він дуже поважав Даниїла і думав вже поставити його над
усім царством. Але заздрісники обмовили Даниїла і зробили так, що цар,
хоч і проти свого бажання, наказав кинути самого пророка в рів на
поживу левам. При цьому цар сказав Даниїлу "Бог твій, Якому ти незмінно
служиш, Він врятує тебе!" Потім цар пішов у свій палац, ліг спати без
вечері і навіть наказав не вносити до нього їжі, і сон тікав від нього.
Уранці ж цар встав на світанку і
поспіхом пішов до лев'ячого рову. І підійшовши до рову, сумним голосом
покликав Даниїла; і сказав цар Даниїлу:
"Даниїле, рабе Бога живого! Бог твій, Якому ти незмінно служиш, чи зміг
врятувати тебе від левів?"
Тоді Даниїл сказав цареві:
"Царю! Навіки живи! Бог мій послав Ангела Свого і загородив пащі левам,
і вони не пошкодили мені, тому що я виявився перед Ним чистим, та й
перед тобою, царю, я не зробив злочину".
Тоді цар надзвичайно зрадів за
нього і наказав підняти і Даниїла з рову; і піднятий був Даниїл з рову,
і ніякого ушкодження не виявилося на ньому, тому що він вірував у Бога
свого.
І наказав цар, і приведені були
ті люди, які звинувачували Данила, і кинуті у лев'ячий рів; і вони не
досягли до дна рову, як леви схопили їх і поламали всі кості їх.
Після того цар Дарій написав
усім народам і племенам, що живуть по всій землі: "Мир вам нехай
примножиться. Мною дається наказ, щоб у всякій області царства мою
тремтіли і благоговіли перед Богом Даниїловим, тому що Він Є БОГ ЖИВИЙ і
Вічноіснуючий, і царство Його непохитне, і влада Його нескінченна. Він
визволяє і рятує і творить чудеса і знамення на небі і на землі; Він
визволив Даниїла від сили левів".
http://velikden.ks.ua/
