|
 | | |
|
Головна » 2011 » Серпень » 29
Дорогі браття і сестри! Ми вступили в час святого
Великого посту. Цей час є особливий для кожної віруючої людини, бо це
час Божого Милосердя і любові Всемогутнього Вічного Бога до немічної
впавшої людини, яка перебуває на цій долині сліз у подорожі і прямує до
вічності. Каятися за вчинений гріх мали наші перші прародичі Адам і Ева,
але, на превеликий жаль, вони цього не вчинили. І через те, що не
принесли плоду покаяння за свій вчинок, були прогнані з раю: " За те, що
ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого Я наказав тобі не
їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі
дні життя твого. Терня й будяки буде
...
Читати далі »
|
Роздуми напередодні Першого ВересняІсус Христос голосив три роки Добру новину: проголошував Царство
Боже, закликав до покаяння. До Нього приходило багато людей різного віку
і стану. Одного разу, коли Ісус навчав людей, до Нього підійшов багатий
юнак. Напевне, він добре слухав Слово Боже, яке голосив Ісус, і знав,
що для осягнення Небесного Царства потрібно не переступати Заповіді
Божі. І коли він запитав Ісуса: „Учителю, що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” (Мт. 19, 16), Ісус йому відповів: „Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей” (Мт. 19, 17). Ісус ці заповіді перечислює. Тоді ю
...
Читати далі »
|
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з
м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі:
справедливість, милосердя і віру ( Мт 23, 23).Ісус Христос нічого нового в Законі для фарисеїв і книжників не
відкриває, бо про те, що справедливість, милосердя і віра є суттю
закону, говорили ще пророки Старого Завіту (див. Міх 6,8; Ос 6,6; Єр 22,
15-16; 1 Сам 15, 22). Тому справедливо Ісус називає їх: «Сліпі
проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда» (Мт 23, 24), бо
вони не бачать найважливішого в Законі. Ісус зас
...
Читати далі »
|
1. Живу вірою в Ісуса Христа за вченням Церкви. Допомагаю суспільству
через своє особисте життя в Божій благодаті. Шаную образ Божий у кожній
людині. Уникаю забобонів і ворожби. 2. Шаную своє тіло як Храм
Святого Духа, не осквернюю його алкоголем, тютюном, наркотиками,
сексуальною розбещеністю. Протиставляю їм мудрість і силу Євангелія та
християнську мораль. Впливаю на засоби масової інформації, щоб вони
відображали християнську культуру. 3. Виявляю
приналежність до Ісуса Христа. Втілюю свою віру у щоденній праці та
побуті. Беру участь у Святій Літургії та очищую свою душу Тайною
Покаяння.
4. Сумлінно виконую свої обо
...
Читати далі »
|
Св. Епіфаній називає Марію "многоокою”, бо Вона як турботлива мати не спускає з нас очей на цій землі, аби нас рятувати у наших бідах. Одного разу запитали сатану, вигнаного з біснуватого, що робить Марія? Сатана відповів: "Входить і виходить”. Хотів тим сказати, що наша добродушна Цариця постійно перебуває на землі, аби приносити людям ласки, і постійно вступає до Неба, аби там вислухали наші молитви. Св. Андрій з Авелліно слушно називає Її розпорядницею дібр Небесних, що неустанно "керує” милосердям і випрошує всі ласки праведним і грішним. "Очі Господні на праведних”, – каже Давид (Пс. 34, 16). Очі ж нашої Цариці, – зауважує Річард від св. Вавринця, – спочивають як на
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній, проникаючи в глибину Божого призначення, спитав кажучи: Господи, чому одні недовго живуть — і вмирають, а другі живуть до глибокої старости? Чому одні бідні, а инші багаті? Чому безбожні багатіють, а побожні бідніють? Тоді був до нього голос, що говорив: Антоніє, дослухайся до себе! Це ж Боже призначення й тобі нема пожитку його знати. 2. Авва Антоній сказав авві Піменові: Ділання чоловіка полягає в тому, щоби свій гріх класти на голову перед Богом і очікувати спокус до останнього віддиху. 3. Іще сказав авва Антоній: Я бачив усі сіті диявола, розпростерті по землі, й мовив зітхнувши: Хто ж їх обходить? І почув голос, що говорив: П
...
Читати далі »
|
Cвідчення колишньої вірянки секти Догнала
До «угрупування Догнала» Олена (ім’я змінене) потрапила ще тоді, коли
теперішня секта була в лоні офіційної Греко-Католицької Церкви та мала
один храм у Підгірцях. Сумніви з’явилися швидко, відколи дівчина
побувала на їхніх реколекціях у Тисмениці. Їх влаштовували сестри, тепер
виключені Церквою з Чину за непослух та співпрацю з «догналівцями».
«Мене запросили на науки, але дивним було те, що я була єдиною учасницею
тих реколекцій. І для мене однієї зробили повноцінні заняття, —
розповідає дівчина. – Це було ще 2005 року. Що це за така церква, я
почала заду
...
Читати далі »
|
Людина може бути дуже злою і жорстокою, але в її серці завжди знайдеться симпатія до якоїсь особи або речі. Суть природи серця в тому, що воно мусить любити (Мар. Лят.). Кожна людина повинна любити; якщо хтось не любить Бога понад усе, повинен любити понад усе якесь створіння. Любов до світу має у своєму серці той, хто, замість Бога, любить понад усе гроші, розкіш, людські блага або взагалі що-небудь на землі. Любов до творінь не є сама по собі гріхом, а стає гріхом лише тоді, якщо хтось любить творіння більше, ніж Творця. Таку людину, яка полюбила творіння понад усе, називаємо людиною світською. Всі світські люди є ідолопоклонниками (Єф. 5, 5). Любов, яка на
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
