Увечері 7 жовтня 1571 року, як подає християнська хроніка. Папа Пій V перебував у малій бібліотеці в найближчому товаристві духовних достойників. Після короткого мовчання підійшов до відчиненого вікна, де простояв деякий час, потім обернувся до присутніх, опромінений великою радістю. Усмішка на його обличчі свідчила про добрі новини. Папа мав видіння про воєнні події. Над християнським флотом він побачив образ Богородиці, яка під свій Пресвятий омофор (плащ) взяла християнські кораблі. Візію, яку мав Папа, підтвердив офіційний кур'єр, який за два тижні приїхав (чи прискакав?) до Рима, принісши з місця битви радісну для Європи новину: християнський флот розгромив на морі турків! 50 галер ворога потоплено, половину турецьких кораблів здобуто християнами, звільнено 12 тисяч християнських в'язнів-моряків...
Святий Папа Пій V в енцикліці "Salvatoris Domini" від 5 березня 1572 року Божого писав: "Особливо прагнемо, щоб ніколи не була забута пам'ять великої перемоги, яку ми отримали від Господа Бога через заслуги і заступництво Пречистої Діви Марії дня 7 жовтня 1571 року в боротьбі проти турків, неприятелів віри католицької". Щоб християнські народи Європи і весь католицький світ пам'ятав про це велике чудо за заступництвом Непорочної Діви Марії, про Її Материнський Покров і Опіку над своїм народом, Папа установив свято на честь Матері Божої - Цариці Св. Вервиці, яке відзначається дня 7 жовтня, коли християнський флот переміг турків на морі. В честь перемоги на морі венеціянці в своєму місті побудували капличку на честь Матері Божої - Цариці Св. Вервиці, в якій були складені різні пам'ятні речі з битви під Лепанто, а на стіні написані такі знамениті слова: "Non virtus, non arma, non duces, sed Mariae Rosiae victores nos fecit" ("Не відвага, не зброя, не військові, а Пречиста Діва Марія - Мати Св. Вервиці дала нам перемогу").
Святіший Отець Пій V наділив спеціальними відпустами всіх тих, котрі в особливий спосіб будуть почитати Пречисту Діву Марію, через молитву на св. Вервиці (членів братств Св.Вервиці): "Уповаючи на Всемогутнього Бога і на владу, дану Петрові і Павлові, уділяємо ласкаво в Господі і постановляємо на час сьогоднішній і вічний: кожному членові цього братства, який живе тепер і буде жити в майбутньому, як і іншим вірним, які правдиво будуть жаліти за зроблене зло, визнати свої гріхи і зміцнені Св. Тайнами Церкви, які в день празника Матері Божої - Цариці Св. Вервиці, який тепер будемо святкувати 7 жовтня (замість 2-ої неділі травня), переносимо його на вічність на 7 жовтня - в пам'ять перемоги, про яку було сказано вище, і на честь Матері Божої, - які побожно відвідають каплиці тих братств і там, згадуючи про перемогу, будуть молитися о поширення віри католицької і викорінення єресей - отримує відпуст повний toties quoties (кожного разу) і прощення своїх гріхів".
Римські Архиєреї впродовж століть пам'ятали про битву і перемогу християнського флоту під Лепанто і завжди давали високу оцінку цій події. Папа Лев XIII так писав про перемогу Матері Божої - Цариці Св. Вервиці:. "Плоди і силу цього набоженства ми побачили в XVI ст., коли могутні турецькі сили практично загрожували всій Європі, бажаючи накинути їй ярмо... В той час найвищий Пастир, святий Пій V, після пробудження всіх християнських володарів до спільної оборони велику надію покладав про опіку і захист Матері Божої.
Для неба і землі Папа дав такий шляхетний приклад, що зумів зосередити біля себе всіх людей розуму і серця цієї епохи. Лицарі, вірні Христу, які були готові скласти жертву зі свого життя і крові в боротьбі за віру і свою батьківщину, без жодного страху відплили в море, щоб зустрітися з неприятелями недалеко від Корінта. Тим часом ті, які не могли з різних причин взяти участь у цій боротьбі, сформували армію побожних суплікантів, які взивали Матір Божу і єдиним голосом вітали Її словами вервиці, благаючи в Пречистої Діви Марії допомоги для своїх товаришів, які пішли на війну. Пресвятая Богородиця уділила їм ласкаво своєї опіки, і в битві на морі християнський флот отримав блискучу перемогу". Можна навести ще багато прикладів того, як високо оцінили Римські Архиєреї, святі мужі, політичні діячі перемогу під Лепанто. Практично всі дійшли одного висновку, що на морі християнський флот здобув перемогу над мусульманами за посередництвом і заступництвом Матері Божої - Цариці Св. Вервиці. Що сталося б з Європою, якби Османська імперія завоювала її? Те, що сталося з Константинополем чи з Африкою? Де християнські святині перемінили на мечеті, а цілі народи Африки яка в свій час була континентом і колискою християнської віри і культури, з бігом часу, завойовані мусульманами, перейшли на їхню віру. Битва і перемога на морі ще раз довела, що молитва на св. Вервиці - це не ілюзії чи вигадки св. Св Домініка. Через його руки Пречиста Діва Марія подає християнам цей великий скарб і захист, яким наділена св. Вервиця. Небо, Мати Божа вибрада собі св. Домініка за апостола св. Вервиці, щоб він навчив, як духовних, так і світських осіб цієї Марійської молитви і пропагував її в усьому християнському світі. Якщо Пресвятая Богородиця зробила такий вибір, чи немічна грішна людина може протистояти цьому? Гадаю, відповідь на це питання зайва. Молитва на вервиці - це універсальна молитва так само, як євангельська молитва "Отче Наш", якої нас навчив сам Спаситель Ісус Христос, а молитву на вервиці через св. Домініка нам поручає Пречиста Діва Марія. Чудо Матері Божої під Лепанто мало велике значення для всієї Європи, в тому числі і для Київської Руси-України, бо тяжко сказати, що сталося б з європейськими країнами, християнською цивілізацією і культурую, якщо б б Європу завоювала Османська імперія.
Важко сьогодні зрозуміти тих духовних осіб, які ведуть таку запеклу боротьбу проти молитви на св. Вервиці, висміюючи її, як якийсь забобон, латинізацію східного обряду тощо. Багато з них, як я особисто переконався в розмові з не однією духовною особою, практично не знають історії молитви на св. Вервиці. Якщо хтось не знає, не цікавився, то тяжко щось сказати проти такої особи, хіба можна поспівчувати, що не хоче знати і не читає духовної літератури. До того ж, слід зауважити, що практично немає досить вичерпної, докладної літератури українською мовою про історію виникнення і розвій молитви на святій Вервиці; мусимо визнати, що це наше упущення. Але, на жаль, мають місце й інші прикрі випадки, коли вищі духовні особи, які ревно "викорінювали" дух латинізації в нашому народі, побачивши св. Вервицю в руках питомця духовної семінарії, виривали її з рук і кидали геть. Це відомі факти для багатьох духовних осіб, про які говорили на Заході, в який "міцний" спосіб викорінювалися так звані "латинські" практики в нашій Церкві. Не називаю прізвищ тих осіб, бо вони вже переступили поріг вічності і вже здали справу свого життя перед Господом Богом. Я їм не суддя, тільки нагадую про ці сумні випадки, які мали місце в нашій історії.
Вважаю, що молитва на св. Вервиці заслуговує на більші пояснення, тому будемо старатися в нашому часописі подавати ці матеріали, щоб ширити і пропагувати цю побожну духовну практику, яку нам поручила через руки св. Домініка сама Цариця Небесна - Пречиста Діва Марія, Мати Вервиці Святої. Тож просімо в Неї Її Материнського благословення, опіки і допомоги, щоб в доступний спосіб ми могли викласти цей матеріал для наших читачів, а він приніс для них навернення. Щоб той, хто, можливо, до сьогоднішнього дня був байдужий або легковажний до молитви на св. Вервиці, полюбив її і практикував у своєму щоденному духовному житті. Всіх нас, наш край, родини, молодь і старших, міста і села, поручаю опіці Матері Божої - Цариці Святої Вервиці.
о. Василь КОВПАК / Дзвін з Фатіми 2(19), березень-квітень 2005 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org
