Під папськими відпустами розуміються відпусти, наділені предметам, як: хрестики (без розп’яття), хрестики з розп’яттям, вервиці (розарії, коронки), малі фігурки, медалі і медалики. Перелік цих папських відпустів з доданими заувагами і умовами був уперше оприлюднений Папою Венедиктом ХІІІ і від того часу залишився майже незмінним. З початком кожного нового понтифікату нового Папи Римського цей перелік оприлюднюється з незначними змінами від імені кожного нового Папи латинською та італійською мовою. До кожного передруку і перекладу цього переліку вимагається апробата відповідної Конгрегації, тобто Конгрегації св. Офіціуму.

Тут наводимо лишень зміст переліку, виданого Папою Пієм Х під днем 28/08 1903, а без зміни підтвердженого теперішнім Папою Венедиктом ХV під днем 5/09 1914.

Щоб осягнути ці папські відпусти, вимагається: 1) щоб вірні один із тих предметів при собі носили; 2) якщо так не є, то зберігати його слід у кімнаті, на певнім виднім місці (столику, письмовому столі, клячнику) і перед ним відмовляти відповідні молитви; 3) не наділяються папськими відпустами мальовані і друковані образи, а так само хрестики, фігурки і медалики з крихкого матеріалу; 4) ці предмети мають представляти особи святих, які є канонізовані або занесені в апробовані мартирольогії. Це останнє стосується медаликів і малих фігурок.

Предметів, наділених папськими відпустами, можна мати і більше, однак більше відпустів отримати не можна, а тільки від одного.

Папські відпусти, якими наділяються хрестики, хрестики з розп’яттям (круцифікси), вервиці (коронки, розарії), малі фігурки і медальки, є такі:

1) Повний відпуст у празники Господні, Богородичні і святих, а саме: Різдво Христове, Свято Трьох Царів (у нас Богоявлення), Воскресіння, Вознесіння, П’ятдесятниця (Зелені Свята), день Пресвятої Тройці, Боже Тіло, Стрітення, Благовіщення, Успення Матері Божої, Різдво Пречистої Діви Марії, Непорочне Зачаття, відтак у дні святого Йоана Хрестителя, св. Йосифа, св. Петра і Павла, Андрея, Якова, Йоана, Томи, Филипа і Якова, Вартоломея, Матея, Симона, Юди Тадея, Матея, всіх Святих – для осіб, які щонайменше раз на тиждень відмовляють розарій чи то цілий, чи то третю частину, або сім псальмів, або мають звичай повчати у християнській вірі, або відвідувати полонених чи хворих по шпиталях, або спомагати убогих, вислухати Службу Божу або її відправити (читану), якщо самі є священиками. Умови: Сповідь і Святе Причастя у вищевказані дні, а також побожна молитва про викорінення фальшивих наук і схизм, про поширення католицької віри, за мир і згоду між християнами і за всі інші потреби Церкви.

ІІ) 7 літ і 7 чотиридесятниць у кожне інше свято Господнє і Богородичне, якщо в ці дні вищеназвані молитви чи побожні вчинки виконуємо із сокрушенним серцем. – 5 літ і 5 чотиридесятниць під тими самими умовами в кожну неділю і в кожне інше свято. – 100 днів – так само в кожний інший день року.

ІІІ) 100 днів кожного разу для тих, які звичай бодай раз на тиждень відмовляти коронку, або розар, або 7 покаянних псалмів, або акафіст.

ІV) Повний відпуст у годині смерті, якщо хтось побожно поручає свою душу Господу Богу і (згідно з наукою Папи Венедикта ХІV в Конституції "Ріа Маter” з 5/4 1747) є готовим прийняти смерть з руки Божої. Умови: Сповідь і Св. Причастя, а якщо це неможливо, то щонайменше взивання зі скрухою Імени Ісуса в серці, якщо не можна устами.

V) 50 днів кожного року, якщо для приготування до відправлення Служби Божої, або до Св. Причастя, або до єрейського Часослова відмовити якусь довільну молитву.

VІ) 200 днів кожного разу, якщо відвідаємо полонених або хворих у шпиталі і надамо їм поміч, або уділяємо в церкві християнську науку, або навчаємо християнської науки вдома своїх дітей, кревних чи домашнюю прислугу.

VІІ) 100 днів, якщо на голос дзвону рано, або в полудень, або ввечері відмовляємо "Ангел Господень”, а якщо хто не вміє, то 1 "Отче наш” і 1 "Богородице Діво”, а також при звуку дзвону за усопших при першій вечірній годині відмовляємо псалом "Із глубини воззвах”, а якщо хтось не вміє, то 1 "Отче наш” і 1 "Богородице Діво”.

VІІІ) 100 днів, якщо в п’ятницю з набожністю подумаємо про Страсті і Смерть Ісуса Христа і відмовимо 3 "Отче наш” і 3 "Богородице Діво”.

ІХ) 100 днів, якщо зробимо іспит совісті, збудимо жаль з постановою поправи і відмовимо 3 "Отче наш” і 3 "Богородице Діво” на честь Пресвятої Тройці або 5 "Отче наш” і 5 "Богородице Діво” на честь П’яти Ран Христових.

Х) 50 днів, якщо молимося за вмираючих вірних бодай "Отче наш” і "Богородице Діво”.

Всі ці вищеперелічені відпусти вірні можуть отримати для себе або жертвувати за нещасні душі в чистилищі, за винятком відпусту в годині смерті.

Св. Отець виразно зазначив, що всі відпусти, уділені його попередниками за сповнення деяких із вищеперелічених побожних вчинків, цими відпустами не скасовує. Навпаки, всі вони залишаються в силі. Це означає: якщо якась молитва чи вчинок має до себе прив’язаний якийсь інший відпуст, то цей відпуст не скасовується цими папськими відпустами. Можна, отже за той самий побожний вчинок чи молитву узискати і папські відпусти і інші наділені, якщо тільки виконаємо приписані умови (гл. Часть ІІІ. Доповнення 1.: Про річеві відпусти під 4).

Далі Святіший Отець розпорядився, що предмети, наділені відпустами, не можуть переходити на інші особи від тих осіб, для котрих вони призначені; відтак: якщо предмет, наділений відпустами, загубиться або знищиться, не можна довільно заступити його новим, незважаючи на різні привілеї і дозволи; не можна цих предметів позичати з метою отримання відпустів іншими особами; в кінці, що таких предметів, наділених папськими відпустами, не можна продавати. У всіх випадках, які суперечать цьому розпорядженню, відпусти не дійсні.

Крім цього, Святіший Отець підтвердив декрет Папи Венедикта ХІV від 19/8 1752, силою якого не стають упривілейованими ані вівтарі, на які були б поставлені ці предмети, наділені папськими відпустами, ані Служби Божі, які править священик, котрий носить при собі ці предмети.

Надто забороняє Святіший Отець священикові уділяти повний відпуст умираючим через хрестик, наділений папськими відпустами, хіба би хто мав письмове особливе повновладдя, бо таким випадкам запобігає Конституція "Pia Mater” Папи Венедикта ХІV.²

Вкінці розпорядився Св. Отець, аби цей перелік відпустів оголосити вірним не тільки латинською та італійською мовами, але також кожною іншою мовою, однак за апробатою Конгрегації Св. Офіціуму (Про ці папські відпусти разом з поясненнями подано тут згідно з авторизованою працею про відпусти: Берінгера ХІV. вид.).

Для доповнення подаються ще такі пояснення:

1) Благословляти предмети і надавати відпусти може лише Св. Отець або той, хто має повноваження до цього. Ці повноваження може уділяти Апостольська Столиця через Конгрегацію Св. Офіціуму, а у нас – через Конгрегацію для Східної Церкви. Щоб отримати уділення цієї влади, вимагається від священника, щоб він був апробований до слухання св. сповідей. До цих повноважень уділяти папські відпусти додається звичайно також влада наділяти коронки і розарії відпустами св. Бригіди. Силою привілею має звичайно кожний Провідник Апостольства молитви повноваження наділяти папські відпусти, а коронки і розарі також відпустами св. Бригіди, як це було зазначено попередньо.

2) Звертаємо увагу, що скільки разів Папа сам благословить предмети з метою надання папських відпустів, то під цими відпустами розуміються лишень папські, звані також апостольськими. Так само лишень папські відпусти для коронок і для розарів, а не разом відпусти св. Бригіди і Хрестоносців (крижацкі), хіба би Папа виразно заявив, що коронками і розарами надає відпусти також св. Бригіди і Хрестоносців.

3) Папськими відпустами можуть бути наділені всякої форми і складу коронки і розарі, бо ці відпусти пов’язані з матеріальною коронкою чи розаром, а не з їх відмовлюванням.

4) До уділення відпустів папських і св. Бригіди досить, щоб уповновласнений священик поблагословив відповідні предмети знаком св. хреста з наміренням уділення відпустів.

Всі інші норми, подані в Додатку про предметові (річеві) відпусти мають також тут застосування.

2)Вервиця св. Бригіди

Ця вервиця називається іменем св. Бригіди тому, що ця свята уклала і поширила цю вервицю. Вона відмовляється на честь Пречистої Діви Марії, а саме на пам’ятку шістдесяти трьох літ, котрі Матір Божа мала жити тут на землі. Вервиця ця складається з шести десяток, а кожна десятка – з одного "Отче наш”, десяти "Богородице Діво” і одного "Вірую”; при кінці шести десятків додається одне "Отче наш”, щоб осягнути число "сім” на честь семи страждань і радостей Пречистої Діви Марії, а вкінці додається три "Богородице Діво”, щоб отримати число "шістдесят три” на честь шістдесяти трьох літ земного життя Пречистої Діви Марії.

Крім цього первісного способу відмовлювання цієї вервиці, є ще інший коротший, котрий властиво від Папи був підтверджений. Після цього нового способу вервиця складається з п’яти десяток, а кожна десятка з 1 "Отче наш”, 10 "Богородице Діво” і 1 "Вірую”. По тих п’ятьох десятках не додається "Отче наш”, ані три "Богородице Діво”. Так вирішила Конгрегація відпустів 20/5 1886.

Багато Пап наділили відпустами відмовлювання цієї вервиці. Папа Лев ХІІІ рескриптами Конгрегації відпустів від 16/1 1886 і 8/12 усталив ці відпусти в такий спосіб:

100 днів за кожне "Отче наш”, кожне "Богородице Діво” і кожне "Вірую” для тих, котрі відмовляють цю коронку, яка складається з шести чи п’яти десяток. Проте відпуст 100 днів за кожне "Отче наш”, кожне "Богородице Діво” і кожне "Вірую” лишень тоді можемо отримати, якщо ми постановили відмовити цілу вервицю, а не за поодинокі "Отче наш”, "Богородице Діво” і "Вірую”. Цей відпуст можна отримати завжди одночасно з наступними відпустами, уділеними за відмовлювання вервиці: – 7 літ і 7 чотиридесятниць для тих, що самі або з іншими відмовляють вервицю, що складається з шести десяток. – Повний відпуст для тих, котрі цю вервицю щонайменше з 5 десяток відмовляють цілий місяць щодня, якщо вони в довільнім дні того самого місяця сповідаються, причащаються, відвідають церкву і там помоляться в наміренні Св. Отця. – Повний відпуст раз у році в довільнім дні, якщо відмовляємо цілий рік щодня вервицю бодай з 5 десяток. Умови: Сповідь, св. Причастя і молитва в наміренні св. Отця. – Повний відпуст в свято св. Бригіди (8 жовтня) для тих, котрі щотижня раз відмовляють вервицю бодай з 5 десяток. Умови: Сповідь, св. Причастя, відвідання церкви і молитва в наміренні св. Отця. – Повний відпуст у годині смерті для тих, котрі мали звичай відмовляти щотижня вервицю бодай з 5 десяток, якщо вони по відбутій сповіді і св. Причастю зі скрухою прикличуть Найсвятіше Ім’я Ісуса в серці, якщо не можуть устами. – 20 днів для тих, котрі мають при собі цю вервицю і з жалем роблять іспит совісті і відмовляють 3 "Отче наш” і 3 "Богородице Діво”. – 40 днів, котрі, маючи при собі цю вервицю, на голос дзвона за умираючого помоляться клячучо. – 100 днів для тих, котрі, маючи при собі цю вервицю, будь-якого дня вислухають Службу Божу, або проповідь, або супроводжають Найсвятіші Тайни до хворого, або заблудлого навернуть, або будь-який побожний вчинок виконають на честь Господа нашого Ісуса Христа, або Пречистої Діви Марії, або св. Бригіди і змовлять 3 "Отче наш” і 3 "Богородице Діво”.

Проте, щоб можна ці відпусти осягнути, ці вервиці (коронки) з 6 чи 5 десяток мають бути поблагословлені і наділені відпустами від настоятелів Чину Найсвятішого Спасителя (Salvatoris) чи св. Бригіди, або інших священиків того ж Чину, або від тих, котрі отримали на це повноту влади.

Всі ці відпусти вірні можуть отримати для себе або жертвувати за душі в чистилищі, за винятком відпусту в годині смерті.

При відмовлюванні цієї вервиці не вимагається розважання про таїнства з життя Ісуса Христа і Пречистої Діви Марії.

Оскільки Чин Найсв. Спасителя вже не існує, тому повноту влади на благословлення і надавання відпустів має: а) Генеральний авас (опат) регулярних каноніків Найсвятішого Спасителя (Саnonici regulares Ssmi Salvatoris), котрі мають свій осідок при S. Pietro in Vincoli в Римі, – потім: місцеві настоятелі, аваси поодиноких закладів і ті, котрі з того Чину або з-поза того Чину отримали цю владу від вищеназваних (Бреве Пія ІХ від 5/4 1864); б) Всі ті, котрі цю повноту влади отримали від Св. Апостольської Столиці. Ця повнота влади уділяється від Св. Столиці звичайно разом з повнотою влади уділяти папські відпусти.

Хто має повноту влади надавати відпусти св. Бригіди, той може наділяти тими відпустами всякі вервиці (розарії, коронки) без огляду, чи вони складаються з 5 , 6, чи 15 десяток.

Уділяти ці відпусти можна звичайно знаком святого хреста з наміренням уділення відпусту.

Якщо відмовляємо цю вервицю, то не досить, щоб цю вервицю тримав у руках провідник, але всі мусять мати (ними послуговуватися) при відмовлюванні свої власні, наділені відпустами вервиці св. Бригіди.

¹ З огляду на те, що вірні, а передусім члени Апостольства, дуже радо уживають різні девоціоналії, а відтак з огляду на те, що Провідники мають звичайно привілей цим девоціоналіям надавати папські відпусти, а особливо св. Бригіди, тому справа вимагає, щоб дати пояснення як про папські відпусти, так і про інші, бодай головніші, які можуть бути прив’язані до набожних предметів (девоціоналій).

² Втім, вірний і без священика може осягнути повний відпуст у годині смерті, якщо тільки має хрест, вервицю або медалик, наділені папськими відпустами, і якщо в тім часі повнить приписані акти, як про це сказано вище. При цьому він не потребує відповідного предмета навіть тримати в руках – досить цей предмет, наділений папськими відпустами, мати в кімнаті перед очима (висячий на стіні) і перед ним сповнити відповідні акти.

www.saintjosaphat.org