Св. Апостольський Престол, задовольняючи бажання вірних, котрі з почуття любові до померлих прагнули приходити їм на допомогу, надавав відпусти для померлих щораз частіше. Але саме цими відпустами послуговувалися найрадше ті, котрі провадили торгівлю відпустами. Вони знали, що ними вплинуть найбільше на серця людей, співчуваючи над недолею бідних душ. Вони розраховували на наївність людей і незвичайними обітницями виманювали у них гроші, незважаючи на всі церковні заборони. Тому Церква, бачачи, що лагідні засоби тут не допомагають, застосувала радикальний засіб та раз і назавжди поклала край цим мерзенним спекуляціям.
При цій нагоді хочемо ще дещо сказати про т.зв. привілейовані престоли. Дуже часто можна побачити престол з написом: "Altare pro defunctis privile-giatum ". Такий престол має ту перевагу, що на ньому можна читати одну або більше Служб Божих, з якими поєднаний повний відпуст для душі, яка терпить у чистилищі. Зазвичай таких Служб Божих читається три в тижні. Папа Климентій XIII надав цю перевагу для престолу, визначеного єпископом, для всіх церков цілого католицького християнства ad septennium на тій умові, щоб єпископи після упливу цього часу просили про відновлення переваги на подальші 7 років (10 травня 1759 р. Б.). [...] Про цю перевагу названих престолів і про її успішність заявила Св. Конгрегація Відпустів 28 липня 1840 р. Б. Св. Конгрегація зазначила, що успішність повного відпусту, отриманого з привілейованим престолом, не є абсолютною і безсумнівною, так що душа після прочитаної за неї Служби Божої на такому престолі мала б уже негайно бути визволена з чистилища. Це відчуває вже і простий селянин, який, хоч за своїх померлих родичів молиться і на Служби Божі дає і старається про відпусти для них, то все одно, незважаючи на це, не перестає і далі за них молитися, чого б він не робив, якби не був переконаний, що молитва, жертва і відпуст є справді для усопшого корисними, але що вони жодним чином не мають беззаперечного успіху.
Привілейовані престоли ввійшли в ужиток власне в часи, коли відпусти мали найбільше противників. Тож не дивно, що про них тоді снували найпримітивніші думки, котрі з'являлися також друком і багатьом туманили голову. Папа Сикст IV часто публічно спростовував ті неправдиві думки, а Сикст V мав навіть намір через поширення таких неправдивих думок, які викликали згіршення вірних, ліквідувати всі привілейовані престоли. Однак ці престоли нині (дані на 1884 р. - ред.) самі виходять з ужитку, оскільки їхня перевага по упливі 7 років не завжди наново підтверджується.
Врешті, хочемо ще звернути увагу на неправдиві відпусти, які і раніше часто мали місце, і нині то тут, то там з'являються. Папір все терпить, а злоба і глупота також відіграють свою роль - всюди, а також і в справі відпустів. Тому й знаходимо листочки, на яких не раз вірним подаються найдивовижніші відпусти. Дивує те, що чим такий відпуст незвичніший, тим радше вірять йому прості люди. Єпископ Бюве розповідає, що бачив одного наївного чоловіка, який дав друкувати "справжній вигляд і величину рани на плечах нашого Господа" і з найбільшою ревністю поширював той образок, дописавши до нього: "30 000 літ відпусту, уділеного Папою Євгеном III"; і ще "вигляд і величину бічної рани нашого Господа" з зазначенням, що ті, котрі на них набожно споглядатимуть і одне "Отче наш" та "Богородице Діво" відмовлятимуть, будуть того дня увільнені від всякого смертного гріха. Один німецький священик знайшов у хворої жінки молитву, списану на цілому аркуші, яка повинна мати силу проти 70 такого виду хвороб. Також знайшов він молитву на 8 сторінок під назвою " Jobias Segen". На четвертій сторінці було написано "Jesus Christus † Tues Nostris f Christus te emia Nollius † Gr. Ristemosca † genisa". Дописано було: "Це допомагає проти всіх невидимих ворогів. Хто це носить на правому боці, той може при Божій помочі без сповіді і покаяння померти блаженною смертю". Крім того, були там ще інші різні помічні засоби проти чарів, граду, грому, блискавиці, вогню, заразних хвороб, злодіїв і розбійників. Одна жінка продавала це у відпустовому місці, запевняючи, що хто це носить на правому боці, той може без сповіді приступати до Св. Причастя. А між нашими людьми можна часто надибати т.зв. "Лист із'явлений", виданий у Коломиї 1881 p., в якому читаємо найбільші небилиці. На стор. 4, наприклад, таке: "Хто цього листа при собі має, або часто його читає, або уважно слухає, або переписує, той сподобиться Божої ласки... У котрому домі цей лист лежати буде і після нього жити будуть, там ані вогонь, ані вода, ані грім, ані жодна зла річ зашкодити не може". А на стор. 7 читаємо: "Той, хто при собі цей лист має, той буде мати приязнь у всіх людей, без Св. Тайн не помре, а при смерті його Моя Мати, Пресвятая Богородиця і Ангели святі візьмуть душу праведника і запровадять до Царства Небесного, котрому не буде кінця во віки віков, амінь". Подібних обіцянок у тому листі дуже багато. Душпастирі мають вважати на те, щоб такі забобонні листи не поширювалися між людьми, вони повинні упоминати вірних, аби ті в усіх своїх сумнівах у такій справі зверталися до них по науку, щоб не шукали таких неправдивих відпустів, але щоб користали з правдивих і певних відпустів, яких нині так багато і так часто можна доступити. Загалом додамо ще таке: неправдивим є кожен відпуст, який запевнений на тисячу і більше літ; неправдивим є кожен відпуст, який, крім відпущення дочасних кар, обіцяє звільнення від певних хвороб, нещасть тощо; неправдивими є всі відпусти, за котрі вимагаються гроші; неправдивими є всі відпусти, котрі обіцяють, що через них одна або більше душ цілком певно звільняються з чистилища; неправдивим є повний відпуст, для отримання якого не вимагається сповіді, а лише кілька "Отче наш".
Церква жадає мало для отримання відпусту лише в годині смерті.
Передрук з адаптацією до норм сучасної української літературної мови
за виданням: Рускій Сіон. Письмо Архієпархіальне. Річник XІІ. - Львів, 1884 / Дзвін з Фатіми 2(31), березень-квітень 2007 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org
