«У понеділок я звільняюся», - схвильовано вигукнув Бернд, ледве встигнувши переступити поріг дому. Елізабет спокійно привіталася з ним і вислухала цей вибух гніву свого чоловіка. «Мій шеф має, що хотів. Я не буду більше в нього працювати», - сказав він. Елізабет знайшла час, щоб уважно вислухати чоловіка, коли він «виплескував» свій гнів. Коли Бернд виговорився від душі, вона допомогла йому ще раз обдумати все, що трапилося. Елізабет попередила чоловіка, що він ніде не матиме таких ідеальних умов праці і такої високої платні. Через деякий час Бернд змінив свою думку. Потім він розповідав мені, що це було найрозумніше рішення в його житті. Сьогодні ця праця приносить йому стільки задоволення, як ніколи до цього.

Коли Бернд прийняв рішення Елізабет, він прийняв правильне рішення не лише щодо своєї роботи, а й щодо своєї сім'ї. Оскільки він прийняв її пораду, то це змусило дружину ще більше поважати чоловіка і захоплюватися ним.

Тут спрацьовує принцип прислів'я: славу випереджує покора (Прип. 15, 33). І ще один правдивий вислів: хто приймає напоумлення, той у пошані (Прип. 13, І8).

Покора - це внутрішній стан, який виявляється в тому, що ми відкриті для ідей і пропозицій інших людей. Це визнання факту, що ми не всезнаючі, що помиляємося і завжди маємо чого повчитися.

Нездатність прийняти чиюсь пораду може зруйнувати наші стосунки. Прочитайте, який урок отримав Пауль, перш ніж прийняв до уваги зауваження своєї дружини.

Протягом десятьох років Нора намагалася пояснити Паулю, чим він її ображає. Але він навіть не слухав. Перша проблема полягала в тому, що він надавав перевагу своїм родичам перед дружиною. Коли вони були в колі його сім'ї, він завжди чекав від неї, щоб вона змінила свої плани на користь його родичів. Він не зважав на її плани. Справа виглядала ще гірше, коли Пауль ставав на бік своїх родичів і ніколи не захищав дружину, якщо доходило до розбіжності думок.

Друга проблема. Пуль мав звичку брати на себе більше, ніж він міг зробити. І часто забував свої обіцянки. Він не робив цього навмисно, навпаки - хотів як краще. Він так хотів допомагати іншим, що не міг сказати «ні», коли його про щось просили.

Протягом років Нора напружувала свою фантазію, щоб вказати Паулю на ці проблеми, але він ні на що не звертав уваги. Під час одного дуже напруженого гостювання у його родичів Нора не витримала і розплакалася. Вона не приховуючи показала йому свою антипатію до його родичів, і це викликало в нього адекватну поведінку: він звинувачував її і боронив їх. Вони обоє не могли впоратися з цим вибухом почуттів, і Пауль зупинив автомашину. Вони простояли майже годину. Він намагався зрозуміти, у чому проблема, але це давалося йому нелегко.

По дорозі вони ще раз спробували обговорити це. І Норі вдалося знайти слова, зміст яких Пауль нарешті зрозумів.

«Ага, ось чому ти не любиш моїх родичів», — сказав він. «Тепер я розумію, чому ти не хочеш, щоб ми повернулися в наше рідне місто. Коли ми в колі моєї сім'ї, я звертаю більше уваги на почуття своїх родичів, ніж на твої. Ти почуваєш себе другорядною. Тепер я розумію». Нора була в захопленні. Одну проблему було вирішено, залишилася ще одна.

Але щодо другої проблеми Пауль і далі залишався сліпий. Незважаючи на те, що Нора намагалася пояснити йому, щоб прозріти, він мусив отримати гіркий урок від своїх друзів. Шість його товаришів домовилися з ним про зустріч, щоб поговорити з ним про недотримані ним обіцянки і проблеми, які з цього випливали. Вони ясно сказали Паулю, що його нездатність сказати «ні» є причиною їхнього гніву. Цим Пауль затьмарив свою дружбу з кожним з них. Після двогодинної розмови він був дуже виснажений і пригнічений. Він думав: «Чому я не слухав Нори?»

Дружина з полегкістю констатувала, що він зрозумів і другий свій недолік. Її повага до нього зростала в геометричній прогресії, бо, пізнавши свої помилки, він був готовий змінитися. Він хотів докласти всіх зусиль, щоб навчитися по-справжньому любити Нору й інших людей.

Поставмо собі деякі завдання. Як чоловіки, ми повинні бути мудрими й охоче приймати поради (Прип. 9, 8-9). Кожен розділ цієї книжки повинен стати для нас уроком; як боляче чи важко нам не було б, ми повинні використати новоздобуті знання, щоб покращити наші подружні стосунки. Щастя в подружжі не падає з неба. Треба старанно працювати і йти в правильному напрямку. Якщо ви використовуватимете на практиці загальні положення кожного розділу, то ви уникнете проблем, які можуть спіткати вас у подружжі, або вирішите їх.

Одружуючись, багато з нас знали дуже мало, як подружні стосунки можна зробити щасливими. Ми можемо цього навчитися, якщо дружина терпеливо вказуватиме нам правильний шлях. Спочатку треба критично оцінити стан справ, щоб визначити, як далеко ви зайшли у своїх подружніх стосунках. Не забувайте: з будь-якої ситуації можна знайти вихід. Дружина допоможе вам в оцінці ваших стосунків і навіть може запропонувати вирішення деяких проблем.

Як ви розумієте вислів «ідеальна дружина»?

Чи можете собі уявити, як захоплено ви відреагували б, якби вашій дружині спало на думку запитати: «Що я повинна зробити, щоб стати кращою дружиною?» Хіба ви б не були щасливі? Звичайно, для багатьох подружніх пар таке запитання є малоймовірним. Але на якусь мить заплющіть очі і уявіть, що дружина запитує вас про це. Якщо ви бажаєте цього, то будьте для неї прикладом і навчіться бути добрим чоловіком. Запитайте свою дружину, що ви повинні для цього зробити. Цим ви дасте їй нову надію, що ваше подружжя може бути таким, про яке ви завжди мріяли. Якщо вона повірить, що ви це кажете серйозно, то звертатиме більше уваги на ваші потреби і бажання.

Ви хочете належати до чоловіків, на яких постійно скаржаться дружини? Усе, що вам для цього потрібно, - зарозуміла поведінка і небажання визнавати свої помилки. Одна жінка була настільки здеморалізована чотирма словами свого чловіка, що сказала: «Мені це так боляче. І я запитую себе: «Чому я з ним одружилася? Яке ярмо я вдягла собі на шию!» Що ж це були за чотири слова? - «Я ніколи не змінюся!» Біблія підтверджує нерозумність цього висловлювання (Прип. 12,15; 18, 2). «Я ніколи не змінюся! - повторив її чоловік. Отже, навіть не намагайся і не говори мені, у чому саме я повинен змінитися. Якщо ти вважаєш, що потрібні зміни, то чому б тобі не змінитися? І дай мені спокій. Я бажаю лише одної зміни: щоб ти негайно стулила рота!»

Я щоразу чую від жінок, що вони люблять і поважають чоловіків, які визнають свої помилки і відверто запитують дружину, що вони можуть зробити, щоб стати кращим чоловіком. Я думаю, чоловік сам повинен бути зацікавлений у тому, щоб змінитися на краще (Прип. 9, 9). Коли він звертається до дружини за порадою, то повинен зважати на такі пункти.

Зважайте на те, що вона справді думає

Спочатку постарайтеся зрозуміти, що справді думає ваша дружина. Можна легко уникнути сварки через слова, якщо ви постараєтеся зрозуміти глибокий зміст її слів. Чи вам доводилося колись говорити дружині: «Це неправда. Я роблю це не завжди. Тобі не здається, що ти перебільшуєш?» Під «завжди» вона розуміла, напевно, не «кожного разу, без винятку». Цим вона лише наголосила на чомусь. Розумний чоловік не буде прискіпуватися до цього слова, а скаже: «Скажи, що ти зараз відчуваєш? Скажи, що тебе примусило так говорити? Поясни, чому ти вжила слово «завжди»?» Поясніть, що вона може не поспішати з відповіддю. Запитайте, чи вона не хоче день-два подумати над цим. Хто справді хоче чогось навчитися, то не ставить умов і не примушує інших негайно виконувати його бажання. Він дає йому час подумати над сказаним і знайти інші форми висловити це.

Багато чоловіків навіть не хотіли слухати зауважень своїх дружин, бо прискіпувалися до кожного їхнього слова.

Слова мають той зміст, який ми в них вкладаємо. Коли ми розмовляємо з дружиною, то мусимо розуміти, що вона справді хоче сказати.

Ваш тон голосу, вираз обличчя свідчать, чи ви готові навчитися цього. Ваша дружина не зможе до кінця бути щирою, якщо не відчує вашого палкого бажання змінитися.

У 10 розділі ми детальніше поговоримо на тему «Спілкування». А зараз хочу ще раз наголосити: реагуйте не на слова, які вживає ваша дружина, а спробуйте розпізнати їх глибокий зміст.

Прислухайтеся до її слів

Скористайтеся порадами своєї дружини. Відреагуйте на почуте лише тоді, коли ви точно зрозуміли, що вона мала на увазі. Роками Норма говорила мені, що я морщу чоло, коли розмовляю з дітьми. (Діти думають, що ти на них злий, і це їх відштовхує. Твої зморшки на чолі лякають їх», - пояснювала вона). «Я не морщу чоло і я не злий», - відповідав я.

Але коли я одного разу побачив себе в дзеркалі, я сказав: «Ти маєш рацію, я мушу щось з цим робити. Я вдячний, що ти мені про це говорила».

Звітуйте перед собою за свої власні помилки

Коли мої діти були малі, я мав звичку давати їм щигля, якщо вони погано себе поводили. Коли хтось із них жував з відкритим ротом, я давав йому щигля і казав: «Не роби так!» Норма часто говорила мені, що це пригнічує і ображає дітей. Це справді було дуже гнівливе ставлення, крім того, їм було боляче. Навіть мене боліли пальці.

Глибоко в душі я розумів, що чинив неправильно. Інколи, як дитина діставала щигля, Норма запитувала: «Каріно, як ти себе почуваєш?»

Каріна відповідала: «Я завжди почуваю себе дуже погано, коли тато так робить».

Але я знайшов можливість позбутися цієї звички. Я сказав кожному з дітей: «Коли я, будучи розгніваний, дам тобі щигля, ти отримаєш один долар». (Я думав, що це спрацює, бо я не дуже люблю роздавати гроші). Мої діти дуже уважні, так що вони відразу нагадають мені про мою обіцянку. Минуло вже багато часу, як я відучився від цієї звички.

Інколи можна навіть разом посміятися з того, що колись було проблемою.

Якось мій син Ґреґ прийшов додому і відкрив плитку шоколаду, яку купив собі по дорозі зі школи. Я сказав: «Дай мені раз вкусити». Вона справді була дуже смачна. Потім прибігли Каріна і Міхаель і також хотіли попробувати. Ґреґ сказав, що якби знав, то з'їв би свою шоколадку таємно. Міхаель «оцінив» Ґрегову великодушність і щедрість і вирішив купити й собі шоколадку. Він довідався у Ґреґа, в якій крамниці вона є і скільки коштує. Потім прибіг до мене і, сумно подивившись, сказав: «Татку, ти б не міг дати мені щигля? Мені потрібен долар».

Просіть вибачення

Як уже було сказано, жінка не любить, коли її ображають. Якщо в минулому ви її образили, то вона не дуже «надриватиметься», щоб дати вам пораду чи зробити зауваження. Попросіть у неї вибачення, щоб нічого не перешкоджало вашому спілкуванню.

Якщо ви готові визнати свої помилки, то її любов і повага до вас лише збільшаться. У п'ятому розділі детально йдеться про вибачення, і вам вартувало б час від часу перечитувати його, якщо вам ще не дуже просто попросити вибачення.

З вдячністю приймайте її поради

Яка нагорода чекає вдячного чоловіка? Його дружина буде до нього менше прискіпуватися, стане лагіднішою і спокійнішою. Якщо чоловік вдячний дружині за її зауваження, то наступного разу її зауваження будуть ще тактовнішими. Дружина захоплюється чоловіком, якщо він висловлює їй вдячність за поради чи зауваження. (Єдиний виняток - якщо чоловік глибоко образив свою дружину. Тоді він повинен дати їй час і набратися терпіння, поки вона знову зможе ставитися до нього лагідно і захоплено. Чому б не спробувати, якщо ви вже так близько до перемоги?)

Вловлюйте глибокий зміст того, що говорить ваша дружина, беріть це до уваги і виправляйте попередні помилки. Якщо ви кожного разу дякуватимете їй за допомогу, то самі побачите, як змінилися ваші стосунки.

Хоч у наступній історії йдеться про стосунки між батьком і сином, але вона може бути добрим прикладом і для стосунків між чоловіком та дружиною.

Коли Бернард був підлітком, його батько в багатьох аспектах був дуже безвідповідальний. Мірою покарання для Бернарда він вибрав насмішки, сварки, бійку. Як результат - син морально цілком віддалився від нього. Потім пішов з дому.

Коли я пояснив цьому батькові, як глибоко він поранив свого сина, то він зрозумів, що зіпсував стосунки не лише між ними двома. Це матиме негативний вплив на всі майбутні стосунки його сина з іншими людьми.

Він справді хотів повернути свого сина і був готовий на все. Це коштувало йому багато зусиль, але він визнав перед сином свої помилки.

Він сказав, що йому шкода, що він не був таким батьком, яким повинен був бути. Під час свого зізнання він пригадав усі випадки, які пам'ятав, коли образив свого сина.

Його син також нічого не забув: «Але це ще не всі!» За кілька хвилин він назвав батькові решту випадків, коли той ображав його. Батько був здивований, що Бернард так добре все це пам'ятав. Вони помирилися. І син вперше обійняв свого батька.

Коли ви ображаєте свою дружину, вона віддаляється від вас духовно, душевно і фізично. Але ви можете навчитися повертати її собі. Уже ваше бажання навчитися цього спонукатиме вашу дружину краще ставитися до вас, бо саме усвідомлення того, що ви хочете змінитися, даватиме їй упевненість.

Для роздумів

1. Як чоловік може стати мудрішим і навчитися більше любити свого дружину? (Прип. 9, 8-9).

2. Який результат, коли ми виконуємо Божі вказівки? Які наслідки, коли ми не слухаємо слів Господніх? (Прип. 1, 22-23).

Гері Смолі
Пізнай свою дружину