Як часто ви намагалися пояснити своєму чоловікові, що в рутині буднів ви потребуєте його емоційної прихильності, якщо він хоче насолоджуватися повноцінним інтимним життям. Вам потрібна його ніжність, прихильність, увага і романтичність, щоб ви могли цілком віддатися йому. Так само в повсякденному житті він мусить набути певних якостей, які дозволять йому зрозуміти ваші потреби і почуття, щоб він міг задовольняти їх.
Якщо чоловік до весілля не знає, як задовільнити потреби дружини, то необхідно, щоб вона пояснила йому свої потреби і почуття. Він набагато швидше навчиться задовільняти їх, якщо йому притаманні перелічені нижче 6 якостей.
Можливо, вони вже є в його характері, і вам треба лише працювати над їх вдосконаленням. Якщо ця еволюція відбудеться, чоловік кохатиме вас так, як ви про це мріяли.


Навчаючись у школі, ви, напевно, переконалися, що деякі предмети подобаються більше вже тому, що гарний вчитель. Навчання було легшим і цікавішим, якщо вчитель володів певними рисами характеру. Якщо хтось «випромінює» мужність, витримку, вдячність, внутрішній спокій, покірливість і жертовну любов, то легше сприймати його слова і виконувати його вказівки чи наслідувати його приклад. Це стосується і подружжя. Названі риси необхідні вашому чоловікові, щоб він міг пізнати вас.


Мужність - це внутрішній намір досягнути певної мети, не втрачаючи надії

Багато жінок вже втратили надію, що їхнє подружнє життя колись зміниться на краще. Якщо жінка втрачає цю надію, вона втрачає і свою привабливість в очах чоловіка, тому й вогник життя у ваших стосунках вже ледь жевріє.
Які б безпомічні ви не були, ніколи не пізно «озброїтися» надією і внести нове дихання у ваші стосунки.
Джос і Ґрег були одружені три роки. Джос вже чекала первістка, коли довідалася, що Ґрег зустрічається з іншою жінкою. Ще до цього «відкриття» температура їхніх стосунків спала, а коли афера розкрилася, то вона остаточно розчарувалася в ньому. Спочатку кохання перетворилося в ненависть, а потім - у байдужість.
Якось під час обіду вона перервала вже звичну мовчанку і запитала Ґрега, про що він думає. Його відповідь остаточно знищила рештки її сподівань. Він сказав: «Про неї». Коли він пішов на роботу, Джос визнала в молитві, що вона вже остаточно втратила надію. Але вона не зупинялася. Вона продовжувала молитися і сказала, що якби Бог подарував їй нове кохання до Ґрега, вона б з радістю прийняла його.
На її великий подив, вона ловила себе на тому, що робить різні маленькі послуги своєму чоловікові, хоч і не кохає його. Через три тижні Ґрег помітив у Джос такі зміни, що відчув до неї більший потяг, ніж до іншої просто не уявляють тієї пустки, яка була колись.
Перший крок до мужності - це твердий намір зміцнити стосунки і змінити ваш шлюб на краще. Однією з найбільших перепон до щасливого подружжя є стереотип нереалістичного уявлення. Це нереалістичне уявлення виникає ще в дитинстві і досягає свого апогею під час вінчання. Тому психологи стверджують, що в ту мить, коли ви і ваш чоловік промовляєте «так», присутні, власне, шість осіб.
З боку нареченої:
1.    Особа, якою ви себе вважаєте.
2.    Особа, якою він вас вважає.
3.    Особа, якою ви є насправді.
З боку нареченого:
1.    Особа, якою він себе вважає.
2.    Особа, якою ви його вважаєте.
3.    Особа, якою він є насправді.
Таємниця щасливого подружжя криється в тому, щоб поєднати ці 6 осіб у реальних стосунках. Це можливо і навіть реально. Це називається вчитися кохати, і ви робите це, читаючи дану книжку. Не тільки молоді, а й «досвідчені» пари відкриють для себе багато цікавого.
Недавно одна жінка розповіла мені, що до весілля вона була впевнена, що її чоловік - найніжніша у світі людина. Через рік спільного життя вона змушена була визнати, що він не такий вже й ніжний і романтичний, як здавалося. До весілля вона думала, що його увага до неї є рисами його характеру. Але тепер вона була розчарована і навіть розгнівана, що вони не належать до його внутрішнього образу. Отже, він обдумував кожну, навіть найменшу люб'язність.
Коли вона наважилася висловити своє невдоволення, він здивовано поглянув на неї і запитав: «Що ж мені робити?» її, як і більшість жінок, це запитання роздратувало Ще більше. Вона вважала: «Якщо я буду йому говорити, Що він має робити, то він втратить свою привабливість».
Такі ситуації повторюються незліченну кількість разів. Тому так важливо мати чітке уявлення про те, Що робить шлюб щасливим. Але я не хочу нав'язувати вам свою думку про гарне подружжя. Що з наведеного нижче ви бажали б для свого подружжя? Ви можете вибрати будь-яке із цих тверджень.
Наш шлюб був би кращим, якби мій чоловік
□ створив у мене відчуття, що я важливіша для нього, ніж його робота, родичі, друзі, хобі...
□    старанно намагався зрозуміти мої почуття и потреби і хотів навчитися задовільняти їх;
□    просив пробачення і щиро шкодував, що вразив мої почуття чи почуття дітей;
□    визнавав і схвалював те, ким я є і що я роблю;
□    вважав мою емоційність перевагою і був вдячний мені за те, що я допомагаю йому також стати більш емоційним;
□    розумів межі моїх фізичних сил і допомагав мені з дітьми і в домашньому господарстві;
□    втішав мене і вселяв у мені впевненість, а не критикував і не повчав;
□    поважав мене, беручи до уваги мої думки і поради, коли йдеться про якесь рішення, що стосується нашої сім'ї;
□    вважав мене найкращою подругою, і сам був для мене найкращим другом;
□    не стриг мене під один гребінець і не примушував відповідати ідеалам, до яких йому самому ще дуже далеко.
Кожне з цих тверджень є бажаною метою. У наступних розділах ми детальніше зупинимося на них і вкажемо конкретні кроки, які допоможуть вам перетворити вимріяний шлюб на дійсність.
Перший крок до мужності - це твердий намір покращити подружні стосунки. Другий крок - утвердитися у своєму намірі встояти перед можливим опором чоловіка. Ви не повинні забувати, що він, можливо, на даний момент не дуже зацікавлений покращити ваші стосунки.
Одразу ж після весілля Деніза була вражена тим, що Джері поводиться цілком інакше, ніж до весілля. Вона занепала духом, але, познайомившись зі спілкою подружніх пар, яку вона почала регулярно відвідувати, Деніза вирішила вжити заходів для покращення їхніх подружніх стосунків. У перші місяці вона змушена була боротися з протистоянням і опозицією Джері. Одного разу, будучи дуже хворою, Деніза спробувала пояснити йому, як погано вона почувається. Вона сказала, що потребує його співчуття і допомоги по господарству. Прозвучала відповідь: «Ну ж бо, візьми себе в руки. Ти це зможеш». Потім він натякнув, що його мама так не поводилась би, якби була хвора. Джері не змінився і через кілька днів. Іншого разу Деніза (вона вчителька) попросила його приїхати до школи і подивитися, як вона разом зі своїми учнями облаштувала класну кімнату. Вона вклала в це багато праці і була дуже задоволена результатом. І знову казковий принц саркастично відповів: «Я ж не прошу тебе відвідати мій офіс. То чому ж я повинен оглядати твій клас? До того ж, усі класні кімнати однакові».
Але ця історія не закінчилася його сарказмом. Рішучість Денізи перемогти в цьому протистоянні змінила Джері. Він також захопився ідеєю покращити їхні стосунки. Він став більш уважний до дружини і сам перебрав на себе частину її обов'язків удома. І це зблизило їх. Він зважає на всі особливості її вдачі, а найбільше - на її емоційність.
Якщо ви активно працюєте над покращенням своїх подружніх стосунків, то можете натрапити на протистояння і опозицію свого партнера. Важливо, щоб ви утвердилися у своєму намірі перемогти в цій «боротьбі». Якщо ви чекаєте, що перший крок до покращення стосунків зробить ваш чоловік, то вам доведеться чекати дуже довго.

Витримка - це здатність через перешкоди просуватися до мети аж до її досягнення

Довгий час Кенова реакція на вражені почуття Карли полягала в тому, що він повчав її або розсудливо пояснював, чому вона вважає себе ображеною, і радив, як їй позбутися цього почуття.
Ці пояснення або обмежувалися коротким «Ти надто вразлива», або переростали в 20-хвилинні аналізи її поведінки. Карла завжди вважала, що таким чином він визнає, що повівся з нею несправедливо. Якщо на вечірці з нею хтось не розмовляв, то вона переймалася тим, що не подобається цій людині. А Кен говорив: «О, та ця людина була заклопотана, не сприймай все так серйозно». Коли в неї виникали суперечки з його матір'ю, він цілком був на боці мами, і Карлі доводилося чути: «Ти так серйозно відреагувала на це» або «Я не розумію, як ти могла так образити матір».
Коли Карла зрозуміла, що чоловікам треба вчитися реагувати на почуття своїх дружин, то кожного разу, потребуючи його розради, вона говорила йому: «Не читай мені моралі, просто обійми мене і зрозумій». Перші 6-7 спроб були невдалими. Він продовжував «читати лекції» (правда, вони ставали щоразу коротшими). Зрештою Кен зрозумів, що Карлі потрібні його ніжність і співчуття, а не проповіді. Він перевірив свою гіпотезу на практиці, і поведінка Карли підтвердила її. Тепер вона набагато швидше забувала про свої вражені почуття, ніж коли він намагався дати їм логічне тлумачення.
Кен зізнався, що на початках йому було дуже важко «позбутися» повчального тону. Але спокійна реакція виявилася настільки дієвою, що увійшла в його звичку. Якби після першого невдалого разу Карла зупинилася в своєму намірі змінити його поведінку, то в них би нічого не вийшло. Але вона не скорилася, і ця витримка віддячила їм обом сторицею.
Кілька років тому я зустрів одного пана, який досягнув значних успіхів у роботі з підлітками. Він допоміг тисячам молодих людей. Я запитав про таємницю його успіху. Його відповідь здивувала мене: «Все дуже просто. З 200 випробуваних мною ідей завжди якась спрацьовує». Одна дівчина Джил, яка була в його групі, після одруження наслідувала приклад учителя.
Одразу ж після одруження Джил помітила, що на першому місці в Дейва були його родичі. Коли вони переїхали в інше місто, в якому Дейв мав продовжувати своє навчання, Джил подумала, що тут вона нарешті не муситиме змагатися за увагу свого чоловіка з його родичами. Та, на жаль, відстань в 300 км нічого не змінила. Дзвінки, листи, візити його близьких лише підливали олії до вогню.
Щоразу, коли Джил критикувала когось із його родичів, він за них заступався. Джил хотіла сказати Дейвові, як їй прикро, що він завжди надає перевагу своїм рідним. Але він кожного разу захищався.
Через кілька років, після закінчення навчання, Дейвові запропонували роботу поблизу його рідного міста. Він думав, що Джил зрадіє, адже вона також буде ближче до своїх родичів. Він не міг зрозуміти, чому вона розплакалася, коли він розповів їй про цю можливість. Вона ще раз пояснила, що не хоче жити поблизу його родичів, бо він завжди займає їх позицію. Він, як завжди, виправдовувався і не міг поглянути на дійсність її очима.
Відпустку вони провели в своєму рідному місті. Коли вона попрощалася з його родичами, він запитав: «Чи ти не пояснила б мені ще раз, чому ти не хочеш, щоб ми переїхали сюди?» Вона ще раз виклала йому свої аргументи, і він зрозумів. Відтоді можна навести багато прикладів, які засвідчують, що Джил була для нього на першому місці. Вона бачила це і тепер раділа, коли вони відвідували його родичів. Так завдяки своїй наполегливості Джил здобула перемогу для своєї сім'ї.

Вдячність - це щире визнання того, що для нас роблять інші

Нещодавно було проведено опитування, в ході якого тисячам працівників було поставлено запитання: «Що повинні робити ваші працедавці, щоб заохотити вас до самовідданої праці?» На подив працедавців, відповіді, як правило, не мали нічого спільного із заробітками чи соціальними гарантіями. Багато працівників сказали, що стимулом до успіхів є вдячність шефа за виконану роботу.
Якщо вдячність може заохотити когось наполегливо виконувати свої професійні обов'язки, то чому ж це не допоможе вашому чоловікові стати більш відповідальним у домашніх справах? Відповідь ствердна: «допоможе». Вдячність, виражена через похвалу, - найдоступніший спосіб стимулювати чоловіка до чогось. Якщо ви прагнете щирих стосунків з чоловіком, ви повинні навчитися бути вдячною.
У нашому християнському житті вдячна похвала має велике значення. Через вдячність ми наближаємося до Бога (Пс. 100, 4), а наша віра виявляється в нашій готовності дякувати Йому за все послане нам, навіть якщо
воно і небажане (1 Сол. 5,18; Рим. 8, 28). Ми не навчимося жити з Христом, якщо не вміємо говорити: «Господи, я дякую тобі за це. Я не розумію цього, але я довіряю Тобі і знаю, що Ти все робиш для мене, бо я тебе люблю».
Каті і Джон були одружені 18 років. Коли Каті прийшла до мене на консультацію, вона була в розпачі, адже її чоловік - алкоголік. Незважаючи на проблеми, які були пов'язані з його пристрастю до алкоголю, вона була твердо переконана в своєму намірі змінити їхні подружні стосунки. Я пояснив їй, що вдячність, виражена похвалою, була б стимулом для Джона розв'язати цю проблему. Ми говорили і про інші якості, описані в цьому розділі, і про можливість їх застосування в її сім'ї. Вона вийшла від мене просто-напросто одержимою і вирішила відразу застосувати ці поради.
Через кілька тижнів хтось постукав у мої двері, і коли я відчинив, то мало не втратив дар мови. Я був дуже здивований, побачивши Джона, який хотів поговорити зі мною. Він сказав, що моя розмова з його дружиною змінила її, і вона стала ніби іншою людиною. Він продовжував: «Вона стала такою люб'язною і привітною, що я просто не можу заподіяти їй щось лихе. Допоможіть мені».
Історія цієї пари є наочним прикладом того, що ці властивості, а особливо вдячність, є діяльними заходами, які заохочують чоловіка до змін на краще. Можливо, ви запитаєте, що може бути в алкоголіка достойне похвали. Каті постаралася виявити ці якості.


Як уже було зазначено, однією із сильних сторін жінки є її чутливість. Ця властивість допоможе вам виявляти позитивні риси у вашого чоловіка. Коли я вперше сказав Каті, що вона повинна продемонструвати Джонові свою вдячність, вона зробила великі очі і запитала: «Бути вдячною? За що? Якби ви знали, що значить жити з алкоголіком?!» Я пояснив їй, що багато позитивних рис можуть мати негативний вияв. Ми обговорили з нею деякі його негативні риси, намагаючись знайти хоч щось позитивне, за що вона в майбутньому могла б його похвалити.
Актуальною проблемою вона вважала його самоспівчуття. Самоспівчуття може бути негативним виявом співчуття, тому я запитав Каті, чи вона помічала в Джона зацікавлення іншими людьми. Її очі відразу заблищали. Вона відповіла, що часто помічала, як її чоловік співчував іншим, коли вони потрапляли в нещастя.
Моїм наступним запитанням було, чи вона колись помічала за своїм чоловіком, що він хитрував, щоб сховати пляшку і непомітно випити. Вона знову посміхнулася. Хитрощі часто є негативним виявом творчості (одна дуже творча людина, про яку я багато чув, 20 років була злодієм). Коли я пояснив їй, що хитрощі і творчість є різними формами вияву однієї і тої самої риси характеру, вона сказала, що Джонова робота вимагає багато творчості. За кілька хвилин ми виявили дві якості, за які вона в майбутньому мала б похвалити його. Щоб ваша похвала була щирою, ви повинні скористатися своєю чутливістю і правильно вибрати час і нагоду.
Поданий нижче список допоможе вам через негативні риси характеру виявити позитивні якості.

Гері Смолі "Пізнай свого чоловіка"