Науки для подругів
1. Будьте згідливі. "Це моя
заповідь, щоб ви любили одне одного, як я вас полюбив” (Йо. 15, 12). Ці
слова Господа нашого Ісуса Христа відносяться до всіх, а передовсім до
подругів. А "любов має бути сильна як смерть”, – каже святе Письмо…
"Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити” (П. п. 8,
7).
Св. Франц Салезій напоумляє подругів і каже:
"Любіться взаємно не лише любов’ю природною (бо така любов є й у
звірят); любіться взаємно не лише розумною людською любов’ю (бо це
стається також і в поган); я говорю до вас словами великого Апостола
Павла: "А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм
чоловікам. Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й
видав себе за неї” (Еф. 5, 24-25).
Джерелом правдивої любові може бути лише
взаємоповага. "Любов подружжя, – сказав якийсь розумний чоловік, –
сперта на духовних і моральних основах, ніколи не зменшується, а завжди
стає благороднішою”. Чоловік і дружина, що мають одне серце й одну душу,
коли терплять разом, то терплять наполовину менше, а коли тішаться
разом, то тішаться удвічі більше. Один батько дав своїй заміжній дочці
таку науку: поважай сама себе, поважай свого чоловіка й жадай від нього
поваги до себе!
Подруги мають належати лише до себе, і то силою
любові, що виключає всяку невластиву прихильність до інших осіб. Вони
повинні пам’ятати, що належить їм уникати того всього, що може
спричинити недовірливість та заздрість. Подруги не можуть також ніколи
забувати, що Ісус Христос назвав віроломством навіть думку про чужу
особу.
Будьте щирі, відверті та вірте одне одному взаємно.
"Любіться, – каже один святий, – ваша любов нехай буде завжди живою; не
дозвольте, щоб ваша любов виродилась у заздрість”. Ревнива жінка
спричиняє біль серця, каже Святе Письмо (Сир. 26, 6).
Живіть у згоді! Жінка повинна бути завжди лагідною.
Бо легше жити, – каже Св. Письмо, – з левом і гадиною, як з лихою жінкою
(Сир. 25, 16).
Уникайте сварок! А якщо б сталося якесь
непорозуміння, "хай сонце не зайде в гніві вашому”. Коли ввечері
відмовите слова молитви "остави нам, якоже і ми оставляєм”, подайте одне
одному руки й поєднайтеся.
Нема людини без помилок та хиб. Тому треба терпеливо
зносити взаємні недоліки, а розголошувати їх не вільно. Жінка хай
пам’ятає, що вона лагідністю найлегше опанує серце мужа, а якщо він живе
грішно, то найшвидше наверне його молитвою й терпеливістю.
2. Освячуйте себе. Подруги мають не
лише жити в згоді, вони повинні також себе взаємно освячувати.
"Це воля Божа, – каже Св. Письмо, – щоб ви
освячували себе взаємно”. Християнський муже й батьку! Ти повинен дбати
не лише про власну душу, але також про душу своєї жінки й усіх дітей.
Прикладом для тебе є Ісус Христос, що пролляв всю Свою Кров до останньої
краплі, щоб спасти Свою Обручницю – Св. Церкву.
Коли вода й вогонь сходяться разом, то вогонь
втрачає силу, а вода шипить і перетворюється в клуби вогкої пари. Зате,
коли два вогні наближаються один до одного, то вони з’єднуються та ясним
полум’ям підносяться вгору. Коли чоловік та дружина є правдиво
побожними, то їхнє спільне життя допомагає їм ставати щоразу святішими.
Подруги повинні охоче читати добрі книжки й радо
слухати Боже слово. Вони повинні будувати себе взаємно добрим прикладом,
з любов’ю одне одного напоумляти, Служби Божі й Святі Причастя
жертвувати одне за одного, словом, виконувати діла душевного милосердя.
Короля Англії Едварда І поранила отруєна стріла.
Його жінка виссала отруту з рани, щоб врятувати життя чоловіка. Чи ж
християнська жінка не повинна йти на найбільші жертви, щоб урятувати
душу свого мужа?
3. Муж нехай говорить лагідно, жінка нехай
слухає для любові Божої. Муже! Бог дав тобі владу говорити –
говори ж в ім’я Боже, як заступник Христа Господа! Твоя мова згідно з
прикладом Ісуса нехай служить для добра родини! Що послушнішим ти будеш
Богові, то більше будуть тебе слухати жінка й діти.
Жінко! Наслідуй Матір Божу й будь послушна – для
любові Божої – бо так хоче Бог! Покірливістю ти опануєш серце чоловіка.
"Жінки, – каже св. Павло, – нехай коряться своїм чоловікам, як
Господеві, бо чоловік – голова жінки, як і Христос – голова Церкви… А як
Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм чоловікам” (Еф.
5, 22-24).
Розповідають про одну святу жінку, чоловік якої
своїми приказами перервав їй колись чотири рази молитву. Вона кожного
разу охоче вставала від молитви й радо виконувала поручення мужа. Коли
опісля вернулася, щоб дальше молитися, побачила в молитовнику золотом
вписану молитву, яку залишила, щоб виконати приказ. Так Бог нагородив її
послух.
Коли жінки нарікали перед св. Монікою на своїх
чоловіків, свята мала звичку казати: "нарікайте радше на себе, як на
мужів. Коли мій муж гнівний, я ніколи йому не суперечу, але мовчу й
прошу Бога терпеливості для нього”.
Звертання уваги на помилки й недоліки між подругами
мають бути у властивий час, мати властивий спосіб. Лише тоді вони
вінчаються добрими успіхами, коли подруги роблять їх обережно, без
непотрібного присоромлення того, кому звертаємо увагу, та словами
повними щирої любові.
4. Зносіть терпеливо хрести життя.
Життя подругів – це життя хрестів. Як багато болів мусить перенести
мати, поки на світ приведе дитину, як багато журби дає батькові зла
поведінка сина або доньки! Як багато терплять подруги від хвороб або
недостатків в родині. Одначе, в хресті є спасіння!
Тим, хто Бога любить, усе помагає до доброго (Рим.
8, 28), а передовсім хрест, навіть незаслужений. У Тайні подружжя
подруги одержали ласку терпеливо зносити хрести.
Тому у випадку терпіння моліться словами
псальмопівця: "На Тебе, Господи, я уповаю, Ти – Бог мій, у руках Твоїх
моя доля”.
Одна побожна жінка мала чоловіка, що десять років
хворів. Усе тіло недужого було неначе одна рана. Він цілий був покритий
гидкими ранами, з них тік смердючий піт. Вірна жінка услугувала недужому
з найбільшою ввічливістю й робила все, щоб недужий якнайменше відчував
брак у чомусь. Коли помер, вона гірко оплакувала його втрату. Правдиву
любов пізнаємо в терпеливому зношенні хрестів.
Блаженна Терафина (+ 1478) жалілася у стіп
розп’ятого Христа на прикрості та лиху поведінку мужа. Втім їй видалося
наче б Христос промовив до неї: "Ти жалієшся?! Згадай про те, що Я
терпів. А хто Я, а хто ти?” Відтоді блаженна з найбільшою терпеливістю
зносила всі прикрості подружнього життя.
В одній побожній книжці є розповідь про мужа, який
останні роки життя провів дуже побожно. Причиною, яка спонукала його
віддатися на досконалу службу Богові, була лиха вдача та примхливість
жінки. Він не знайшов щастя в подружжі, тому шукав потіхи в Бога. Отже,
тим, хто Бога любить, усе помагає до доброго (Рим. 8, 28).
Замітка: Хрести є для багатьох нещасливих подругів
заслуженою карою. Той, хто замолоду забув про Бога, а в судженому чи в
судженій бачив божка, якому приніс в жертву свою невинність і спокій
совісті, нехай не дивується, що опісля спочила на ньому караюча Божа
рука.
Молитовник християнської родини. –
Х.: Логос, 1991. – 680 с. – С. 335–341.
http://www.saintjosaphat.org.ua/
