Пропаганда Два. Ложа, відома також як П-2, проникла в італійський уряд і була виявлена 1981 року, що призвело до падіння уряду. Ложа, що існує з 1895 року, виникла в надрах масонського Великого Сходу, у центрі її інтересів були бізнес і політика. Масони відокремилися від Пропаганди Два 1976 року, оскільки та перебувала під впливом особливих інтересів. Крах уряду змусив Італію 24 липня 1981 року заборонити всі таємні товариства.

Гросмейстером «Пропаганди Два» був Лічіо Джеллі, 1919 року народження. Джеллі в сімнадцять років пішов добровольцем воювати в Іспанію у фашистської експедиційний корпус Муссоліні. У роки Другої світової війни служив офіцером зв’язку Третього рейху. Після війни його завербували в ЦРУ США. Ставши офіцером розвідки, він нажив великий статок. У ході розслідувань 1981 року стало відомо про зв’язок Джеллі з Роберто Кальві, президентом міланського «Банко Амброзіано», ув’язненого за незаконний експорт. Джеллі також був серед протеже Мішеля Сідона, банкіра, пов’язаного з мафією, який обслуговував рахунок Ватикану і пізніше був обвинувачений у присвоєнні великої суми грошей. Одного з інспекторів, які розслідували цю справу, було вбито. Сідона втік у Сполучені Штати, де його засудили до 25 років ув’язнення за фальшиве банкрутство. 1976 року Джеллі разом з його ложею вигнали з масонства. «Пропаганда Два», з огляду на її чільників-фашистів, була крайньою антикомуністичною організацією. Її особливе занепокоєння викликав успіх комуністів, які 1976 року на останніх виборах в італійський парламент здобули 35 місць і право голосу в італійському уряді. Це десятиліття було ознаменовано сплеском насильства в Італії. Країну потрясали терористичні акти. Анти-масонські сили скористалися тим, що громадськість не бачила різниці між масонством і «Пропагандою Два». Вони використовували жовту пресу — тобто сенсацію — щоб підігріти антимасонські настрої. Газети обвинувачували масонів у спробі вбивства Папи Римського Іоанна Павла II. Вибух на залізничному вокзалі в Болоньї, у результаті якого загинуло 80 людей, також приписувався масонству. В урядовому розслідуванні на 48 сторінках «Пропаганду Два» порівнювали з Ку-Клукс-Кланом, багато італійців обвинувачували масонство у всій попередній діяльності ложі.

Римський клуб. Багато хто вважає «Римський клуб» (далі — РК) організацією наукового профілю, що фінансує наукові дослідження глобального характеру. У 1990-х роках минулого століття членством у РК дуже пишалися деякі вчені Національної академії наук. Один з них — нинішній президент Академії наук України Б.Патон; йому склав протекцію теж член РК, глобаліст українського походження Богдан Гаврилишин. Такий престиж клубу пояснюється тим, що його створено 1968 року при найдавнішій у світі академії наук — римській Academia dei Lincei. Хоч його й було створено як наукову організацію для вивчення глобальних проблем, незабаром він став політичною організацією; вона слугує певним політичним силам, які намагаються нав’язати людству новий світовий порядок.

Дуже точне визначення РК дав український вчений Л.Фоминський: «Римський клуб» — просіоністська організація, виконавчий орган при «світовому уряді» (теж таємна сіоністська організація), що ось уже друге століття намагається вершити всі справи на планеті. Ще 20 років тому клуб прийняв рішення, схвалене урядом США, зі скорочення народонаселення Землі з 6 млрд («золотий мільярд»), позаяк, мовляв, ось-ось закінчиться на Землі нафта. Першими претендентами на скорочення для них є слов’янські й арабські народи, потім — народи Азії. На Землі має залишитися тільки «богообраний народ». Але вони не намагаються знищити все «тубільне населення», позаяк без нього не проживуть; якусь частину населення вони планують залишити, перетворивши їх на рабів, як це заповідано Талмудом. А яка доля українського народу? Може, ми є членами товариства, названого «золотим мільярдом»? Як би ж то так. 1999 року в міжнародному комп’ютерному щорічнику «Chip» було вміщено карту поділу світу на п’ять регіонів. На ній продемонстровано селекцію відповідно до планів світового уряду. Привілейованим регіоном, де буде розміщено основний контингент «Золотого мільярда», є територія США і Канади.

Країнами другої категорії, інтелектуальної й технологічної обслуги еліти, є країни Західної Європи, Ізраїль, Японія, Аравійський півострів і ПАР. До третьої категорії зараховано такі країни: Індонезія, Тайвань і Південна Корея, що розвивають свої технології і забезпечують новітніми досягненнями «Золотий мільярд». Країни Латинської Америки й Австралія — четверта категорія — повинні забезпечувати продуктами харчування все населення планети, але екологічно чистими — тільки світову «еліту». І, остання, п’ята категорія — «тубільне населення» країн Африки, Індії і колишнього Радянського Союзу. Ці країни повинні забезпечувати «золотий мільярд» сировиною, дешевою робочою силою, а їхня територія має перетворитися на «світовий смітник» шкідливих відходів виробництва.

Уважний читач запитає: а де ж Китай з його майже 1,5 млрд китайців? РК вважає Китай найнебезпечнішою перешкодою на шляху реалізації планів світового уряду. Ця країна нагромадила достатній досвід у здійсненні контролю народжуваності і перерозподілом благ. Китай може очолити боротьбу «тубільного населення» за свої права. Не випадково на карті немає Китаю — за планами світового уряду він підлягає знищенню.

У цьому зв’язку надзвичайно корисним може бути «досвід» Пол-Пота в Камбоджі, коли в 1970-х роках було знищено майже 2 млн людей. Як стверджує офіцер англійської розвідки доктор Джон Колеман, це був експеримент «Комітету 300» зі зменшення населення великих міст. Технологію скорочення чисельності населення розробив один з дослідницьких центрів РК. Знадобиться і досвід сіоно-більшовиків з організації голодоморів в Україні.

Таким чином, багатьом країнам світу РК виніс вирок — скорочення населення через голод, хвороби, локальні конфлікти, що ми і спостерігаємо сьогодні. Це частина сатанинського плану «Глобал-2000». «Комітет 300» доручив Сайрусу Венсу написати доповідь про план такого геноциду. Ця праця вийшла під назвою «Звіт Глобал 2000» (Global 2000 Report), її схвалив як керівництво до дії уряд США в особі президента Картера, а також держдепартамент США в особі тодішнього держсекретаря Едвіна Маскі. Відповідно до положень «Глобал 2000», населення США до 2050 року має бути скорочене до 100 млн.

До РК входять по два представника з 25 країн. Його заснував і фінансує клан Рокфеллерів. РК розміщено в маєтку Рокфеллера в Беллаго (Італія). Організатор й ідеолог клубу — вже нині покійний Ауреліо Печчеї, член багатьох латентних структур світової політики. Він запропонував «сильним світу цього» об’єднатися, щоб прискорити прихід нового світового порядку і реалізувати план зі створення «світового уряду». З 1968-го до 1972 року РК перетворився на організацію, що об’єднує представників «нової науки», глобалістів, футурологів та інтернаціоналістів різних напрямів.

РК має свої приватні розвідувальні агентства, йому доступний Інтерпол, контрольований все тим самим Рокфеллером. З клубом дуже тісно співпрацюють розвідслужби багатьох країн, особливо ЦРУ, Моссад, а в недалекому минулому — радянський Комітет державної безпеки (КДБ).

Доктор Джон Колеман стверджує, що РК має спеціальне бюро PERMINDEX. Його співробітники організували вбивство президента США Джона Кеннеді, замах на Папу Римського Іоанна Павла I, прем’єра Італії Альдо Моро і президента Пакистану А. Бхутто.

За вбивствами двох останніх стоїть лиховісний «придворний єврей» при «Комітеті 300» — Г.Кіссін­джер, який тривалий час був держсекретарем США, а тепер — головною постаттю у «світовому уряді».

Оcь що пише Колеман: «Кіссінджер... реалізував свої погрози знищити Моро, якщо той не відмовиться від своїх планів економічного й індустріального розвитку Італії та планів РК про «нульове зростання» промисловості і чисельності населення в його країні».

Нагадаємо, що пре­м’єр-міністра Італії Альдо Моро, лояльного члена Християнсько-демократичної партії, викрали 1978 року терористи «Червоних бригад», а потім вбили наймані вбивці, як згодом виявилося, пов’язані з горезвісною масонською ложею П-2.

Поліція Риму, що розслідувала справу про вбивство Альдо Моро «Червоними бригадами», вийшла на кілька відомих прізвищ італійських кланів, які тісно співпрацювали з цією терористичною групою.

Свою лепту в руйнування моральних підвалин внесли й офіційні американські представники, особливо постарався офіційний посол президента США Картера в Римі Річард Гарднер. Він діяв під безпосереднім керівництвом впливового члена РК Беттіно Фарбі. Удвох вони досягли феноменальних успіхів у дестабілізації Італії. Їм вдалося протягти через італійський парламент низку законів, зокрема дозвіл на розлучення й аборти, які мали руйнівні соціальні й релігійні наслідки. Це був один з найсильніших в історії ударів по католицькій церкві, що підірвав її авторитет і, як наслідок, моральні підвалини італійської нації.

Але Альдо Моро не єдиний високопоставлений чиновник, якому загрожував Кіссінджер. Він був войовничо налаштований і проти президента суверенної держави Пакистан, покійного Алі Бхутто, позаяк той сприяв створенню у своїй країні ядерної зброї — Пакистан постійно відчував загрозу своєї незалежності з боку Ізраїлю. 1978 року його вбив представник Ради з міжнародних відносин у Пакистані генерал Зія Уль Хак. Однак незабаром і його позбавлять життя за втручання у війну в Афганістані, знищивши його особистий літак «Геркулес З-130» електричним імпульсом низької частоти. До того ж за наказом «Комітету 300» про усунення генерала Уль Хака Римський клуб пожертвував військовослужбовцями групи «Оборонного розвідувального агентства», що були на борту цього літака, зокрема бригадним генералом Гербертом Вассомом.

Секретна турецька служба попередила генерала Уль Хака, щоб він не літав літаками, бо їм стало відомо про план його ліквідації в повітрі. Уль Хак узяв на борт літака групу військовослужбовців зі США, щоб підстрахуватися, як він пояснював це своїм найближчим радникам. Однак для «Комітету 300» і його подільників з РК це не стало перешкодою.

Але найбільшою перемогою Кіссінджера на службі «Комітету 300» стала вотергейтська справа, спровокована РК, яка призвела до відставки президента США Річарда Ніксона. РК ставив за провину Ніксону підписання договору з Л.Брежнєвим про обмеження системи протиракетної оборони, а також його послідовну боротьбу з наркобізнесом, яким у всьому світі керує «Комітет 300».

РК доручив Кіссінджеру заповнити всі посади в адміністрації Ніксона відданими Клубу людьми. Вони заблокували діяль­ність всіх органів, що мали стосунок до розвідки, у результаті чого Ніксон втратив можливість отримувати оперативну інформацію. Підготувавши потім фальшиві магнітофонні записи розмов, нібито підслуханих за розпорядженням президента в штаб-квартирі опозиційної партії, їх передали пресі. Після чого президент був змушений, за порадою генерала Хейга (ставленика Кіссінджера), піти у відставку. Приниження президента Ніксона стало попередженням майбутнім президентам США, аби ті вже ніколи не заважали «Комітету 300».

Усе це наочно демонструє, що РК і «Комітет 300» — дуже серйозні організації, з якими не жартують. Крім різних бюро на кшталт бюро вбивств, до послуг РК завжди готова ізраїльська служба розвідки МОССАД, що має величезні переваги перед такими організаціями інших країн, бо в кожній країні є єврейська громада, на допомогу якої вона може завжди розраховувати.

Значна частина досліджень РК присвячена роботі з перевиховання населення, а точніше — з виховання рабів, де особлива увага відводиться наркотикам.

Про це 1938 року повідав слідчим органам, рятуючи своє життя, масон Раковський. «Світ знає про Монако як про процвітаючу п’ядь землі, — розповідав він, — де панує така низька розвага як рулетка. Насправді не рулетка править бал у Монако, а наркотики. У Європу цей дурман вливається саме через Монако. А хто володіє наркотиками, той володіє світом!»

Сьогодні багато написано про капітали, накопичені на торгівлі наркотиками, про опіумну війну Великої Британії і Франції з Китаєм. Нині торгівлю наркотиками взято під контроль «Комітетом 300». План «Глобал 2000» розроблено РК, це його шостий пункт легалізації наркотиків і порнографії, відкриття для «тубільного населення», що обслуговує еліту, наркотичних барів.

За останні 20–30 років географія вирощування наркотичного зілля значно розширилася. Опіумний мак і листя коки, з яких роблять героїн і кокаїн, сьогодні вирощують у Пакистані, Ірані, Афганістані, Лівані, Туреччині, Бірмі, Південному Китаї, Таїланді, Перу, Колумбії, Еквадорі, Болівії... Після того, як в Афганістан увійшли американські війська, виробництво героїну тут зросло в десятки разів.

Торгівля героїном фінансується гонконгськими і лондонськими банками, поряд зі близькосхідними, такими як «Британський банк Близького Сходу». А доставкою і поширенням героїну займаються Болгарія, Італія, Монако, Франція, Туреччина, Албанія, Ліван, Пакистан, Гонконг...

РК, основне завдання якого — встановлення «світового уряду», розробив концепцію єдиної релігії і поширює через пресу й інші засоби масової інформації забобони про перенаселення планети і світову енергетичну кризу. У такий спосіб заляканому населенню легше нав’язати свого правителя і встановити новий світовий порядок на Землі.

www.personal-plus.net