МАСОНИ. Масони — це світове таємниче
товариство (Вільні Муляри), чиєю проголошеною метою є взаємодопомога і
братерство. Насправді ж мета масонів- досить-таки лиховісна.
Товариство поділяється на три секції, чи то ложі.
Ложа початкового рівня має називається Блакитною, що, своєю чергою,
поділяється на три ранги ступеня — щось на кшталт «рядового»,
«єфрейтора», «молодшого сержанта». Середня ложа відома як Обряд Йорка
(іноді нею називається Червона ложа), вона поділяється на десять
ступенів. Коли масон досягає вершини Обряду Йорка, він може вступити в
Шотландський обряд, що поділяється на тридцять два ступені. У
Шотландському обряді є тридцять третій ступінь, що його отримують тільки
в особливих випадках.
Ступені мають символічне значення, звідси і їхні
назви — «Ступінь визнання майстра», «Королівський видатний ступінь»,
«Ступінь лицарів-тамплієрів» і «Ступінь Милостивий князь». Людський
хребет складається з тридцяти двох хребців. Тридцять третій ступінь
символізує голову, розміщену над хребтом.
Багато масонських ритуалів, як і раніше, невідомі
стороннім. Уривчаста інформація, зазвичай, не надійна. Відомо, що в
«Королівський видатний ступінь» вступають із зав’язаними очима
(відповідно до стародавніх правил), оголеними чи напівоголеними.
Кандидат перебуває під контролем члена ступеня, поводиря гіда. Гід тричі
стукає в двері кімнати, де має відбутися присвята.
Ті, хто в кімнаті, відповідають: «Що це за нечестива
особа, чи особи, прийшли сюди, щоб порушити спокій і гармонію цієї нашої
зустрічі Пурпурної Хартії Королівської знаті, що прилучає нас до Бога і
брата Джошуа?»
Двері охороняє Тайлер, почасти озброєний мечем, що
перешкоджає входу сторонніх людей. Традиція Тайлера бере початок з
раннього масонства, коли ритуали здійснювалися в печерах.
Тайлер говорить: «Це не нечестивці, це друзі з братом
і брат з друзями просять дозволу бути присутніми на вашій Королівській
зустрічі Пурпурної Хартії Королівської знаті, що прилучає вас до Бога і
брата Джошуа».
Відкриваються двері, і лідер групи задає кандидату кілька запитань, на які необхідно дати належні відповіді.
— Звідкіля ви?
— Із зовнішнього табору Ізраїлю.
— Куди йдете?
— У внутрішнє коло.
— Як ви потрапите туди?
— За допомогою пароля.
— Чи знаєте ви пароль?
— Так.
— Чи назвете його мені?
— Назву, якщо ви почнете: Шиб-Бо-Лет.
Кандидату кладуть на оголені груди меч чи інший гострий предмет, іноді циркуль.
— Чим вас допускають?
— Вістрям меча, що торкається лівої частини моїх оголених грудей.
— Чому до лівої частини?
— Бо тут моє серце.
— Ви щось відчуваєте?
— Три гострих уколи в лівій частині моїх оголених грудей.
— Що означають ці три гострих уколи лівої частини ваших оголених грудей?
— Зараз це укол моєї плоті, потім — гострий біль моєї совісті, якщо я колись щось розголошу.
Потім кандидата із зав’язаними очима лякають рушничним пострілом. Лідер запитує:
— Що ви чули?
— Голосне повідомлення.
— Що означає це голосне повідомлення?
— Господь пошле свій гнів на дітей Ізраїлю за їхню непокору.
Потім кандидат стає на коліна і просить про порятунок.
Кажуть, такі масонські ритуали практикуються тільки
на найвищих рівнях. Це робиться задля забезпечення таємничості.
Більшість масонів не можуть відкрити секретів, оскільки вони в них не
посвячені. Ті ж, хто володіє секретами, довели, що здатні їх оберігати.
Вважається, що масони не тільки зберігають свої секрети, а й поширюють
дезінформацію, щоб ввести в оману громадськість. Свідчення того — велика
кількість інформації про масонів, що містить абсурдні історичні
неточності. Хоча масони стверджують, що вони не ставлять своєю метою
замінити релігію, однак багато масонів використовують ложу як підміну
релігії.
Своїм корінням масонство сягає Середньовіччя. Масони
того часу, що видно з їхньої назви, працювали з каменем. З каменів тоді
будували дуже мало будинків. Тільки замки королів і знаті, собори,
абатства і парафіяльні церкви. У 1050 — 1350 роках у Франції масони
побудували п’ятсот церков і вісімдесят соборів. Деякі з соборів будували
більш як сто років. До будівництва залучалося два види мулярів —
«чорнороби», які обробляли великі кам’яні брили, і «вільні муляри», які
займалися зовнішнім виглядом будинків, використовуючи більш м’який,
податливий будівельний камінь. Оскільки не завжди була достатня
кількість мулярів, то для зведення кам’яних будівель вони переходили з
місця на місце, де в них були спеціальні місця для відпочинку, які вони
називали ложами. Як правило, у ложах вони не спали, надаючи перевагу
постоялим дворам.
В одному з найдавніших міфів про масонів згадується
про спорудження будівництва Лондонського моста. Побудований до цього
дерев’яний міст, як співається в пісні, «звалив» 1176 року. На його
місці звели кам’яний. «Прекрасна дама», як стверджувалося у пісні, була
святою дівою, замурованою в одну з кам’яних опор мосту, щоб умилостивити
гнів Божий. Вважалося, що саме тому міст простояв так довго. Міст
проіснував до 1832 року. (Тоді було з’ясовано, що останків діви в опорах
немає.) Його замінили не тому, що він розвалювався, а тому, що відстань
між опорами була надто малою для проходження сучасних кораблів.
У ХІV столітті в Англії робочий час і заробітну плату
мулярам було визначено Статутом тимчасових працівників. Масонам платили
добре. Епідемія чуми вбила майже половину населення. Робітники з
навичками будівництва, що вижили, користувалися великим попитом.
У Середні віки Європою правила Свята світова
католицька церква, що сповідувала католицизм під керівництвом Папи. Чиї
погляди не збігалися з вченням церкви, були змушені піти в підпілля.
Єдиними групами, які могли вільно переміщатися з міста в місто без
церковних санкцій, були гільдії каменярів, оскільки тільки вони мали
необхідні практичні навички в будівництві церков і соборів.
www.personal-plus.net
