«Зло насильства не можна подолати злом аборту, тобто знищенням беззахисного і невинного життя»: так аргентинські єпископи Патагонії коментують і засуджують недавній випадок, коли 15-річній дівчині був зроблений аборт в лікарні Тревеля (провінція Чубут).

За словами єпископів, одне зло не можна перемогти іншим, а особливо ще більшим злом: знищенням зародженого життя. Право на життя дитини, як і будь-якої людину, недоторкане. І життя, яке має священний характер, не може знищуватися ні за яких, навіть найболючіших, обставин. «Смерть остаточна -- пишуть прелати -- тоді як навіть найболісніше страждання тимчасове, його можна полегшити».

Єрархи нагадують, що сама цивілізованість нації вимірюється захистом життя кожної людини, повсякденним горизонтом, який «віддаляє фактори смерті у всіх її вираженнях».

Згідно з патагонськими єпископами, «від аборту програємо ми всі», і неприйняття життя «підриває в самому корені передумови співіснування між людьми, розриваючи соціальну тканину». Виражаючи свою «підтримку, розуміння і співчуття в таких болючих ситуаціях, як насильство», єпископи в той же час пропонують «моральну, духовну і матеріальну допомогу жінкам і сім'ям, які бажають прийняти нове життя». Пастирі Патагонії запрошують до роздумів - «уважних, спокійних і конструктивних» -- про захист життя від зачаття до природної смерті. Ця тема «стосується всього суспільства, його майбутнього, його основоположних і універсальних етичних принципів».

Неповага до життя - це «об'єктивне зло, що відбивається на всіх сферах людського співжиття: це - війна проти людини, яка розхитує всі інші цінності, породжує анархію і війни на всіх фронтах».

Свою заяву єпископи закінчують проханням визнати «право відмови з мотивів совісті» як для віруючих, так і для невіруючих лікарів. Недоторканість життя - пояснюють вони - це не лише розпорядження християнської віри, але і природній закон, вписаний в серце кожного чоловіка і кожної жінки. Він дійсний для віруючих будь-якого віросповідання і для агностиків. Необхідно з мужністю шукати істину за допомогою розуму, відкритися цій істині і таємниці життя».

На закінчення приведемо цитату із статті «Міф про чарівну операцію» опублікованої на сайті noabort.net і посвяченої аборту у разі зґвалтування: «Чомусь всі акуратно "забувають" про те, що аборт - це не якась чарівна операція, здатна стерти минуле. Раз - і ти не вагітна, але ж це не означає, що ти не була вагітна, і не було всього того страшного, що передувало твоїй вагітності. І, до всього іншого, "доброзичливці" також "забувають" про процес аборту, який сам по собі, - операція, акт напружений, часто травмуючий, майже завжди болючий (не дивлячись на оспівану нині анестезію) або, як мінімум, пов'язаний з неприємними фізичними відчуттями. Причому - з відчуттями саме в тій області жіночого тіла, яка зовсім недавно піддалася принизливому і болючому акту зґвалтування!

Знову ж таки, запитаємо у жертв. І більшість вам відповість - я кращий, ніж насильник! І я доведу це - вам, йому, собі... Він йшов на злочин, керуючись інстинктами і егоїзмом - я буду самовідданою і щедрою. Він віднімав - я подарую (життя). Він був грубий і жорстокий - я буду ніжною і люблячою. Я - краща! Я - не така!!!

Це і є - лікування важкої психологічної травми. А зовсім не спроба все забути і жити як раніше. Будь-який психолог вам скаже, наскільки небезпечні витиснені, задавлені спогади. Забути - не означає вилікуватися. Вилікуватися - означає здолати».

Milites Christi Imperatoris