|
| | |
|
Головна » 2010 » Грудень » 18
Саме для того, щоб унеможливити контакти між представниками
українського та єврейського національних рухів, щоб убезпечитися від їх
можливого переростання в активну співпрацю, радянські спецслужби
проводили активну інформаційну чи, радше, дезінформаційну роботу. Яскравим прикладом такої діяльності є розкручування легенди про
нібито участь вояків батальйону "Нахтігаль" в антиєврейських акціях у
Львові в 1941 році. Ця легенда 1959 року знову виринула в
інформаційному просторі у 2007 році у зв'язку з присудженням головному
командиру УПА
...
Читати далі »
|
Божа
Любов не знає кордонів. Її плоди іноді важко збагнути. Вона — безмірна.
Божа Любов здатна творити чуда. Чуда — через терпіння. Як це було зі
знаним на увесь світ між християнами різних конфесій монахом-капуцином,
стигматиком і містиком отцем Піо. Навіть після земної кончини падре Піо
залишився могутнім заступником перед Богом для мільйонів віруючих
людей: від простих християн до Римських Пап. Ще за життя духовного
провідника тисяч вірних супроводжувала аура святості. У 2004 році
Святійший отець Іван Павло II проголосив падре Піо святим. Дорогий
Приятелю, Божа Людино, пропонована "Дев'ятниця до святого отця Піо у
безнадійних обставинах" — цілюще джерело Господніх
...
Читати далі »
|
"В ґроті ватиканської базиліки св. Петра лежить основа нашої віри. Після завершення розкопок і досліджень можна рішуче відповісти: Так, могила Апостола знайдена!” Такими словами Папа Пій XII оголосив про завершення 1950-го Святого Року, який став також роком визнання могили апостола Петра, що було ще задовго до цього підтверджено дуже давніми і одностайними церковними переданнями. Поховання вперше згадується в словах пресвітера Гая, в роки понтифікату Папи Зефірінія (198-217), коли він сказав: „Я можу показати тобі мощі апостола. Якщо ти хочеш прийти до Ватикану, або йдеш по дорозі до Остії, ти знайдеш реліквії тих, хто цю церкву [у Римі] заснував!» (Євсевій Кесарійський
...
Читати далі »
|
Черговий день позаду. Ще би трохи – і в ліжко, відпочити після прожитого дня. Відключитися від усього – як фізичної, так і моральної втоми. Але ж ще треба іспит перед Богом скласти за прожитий день – помолитися. «А може не треба, і так таким тяжким був цей день» – ніби шепче хтось на вухо. Вже і очі самі закриваються. А тут ще треба зосередитися. Згадати події минулого дня – скільки чого я собі сьогодні заробив. Якою кількістю добра полегшив свою душу і яким каменем зла навантажив її. «Отче наш, що єси на небесах» – проговорює мозок і вуста самі автоматично починають шепотіти слова молитви, яку пам’ятаю ще з далекого дитинства. А в голові одна за другою пролітають різ
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|