Детальне вивчення доктрин деяких сект, що активно діють у нашій
державі, дають право стверджувати, що не всі вони несуть людині
звільнення від гріха та сподівання на зустріч з Богом. Методика
вербування адептів, яку вони використовують, опирається на брехню та на
маніпуляції свідомістю. Виникає питання: чому людина, яка є істотою
релігійною, потребуючи віри більше, аніж знань, втрачає пильність та
обирає секти, а не Церкву?
Відповідь
на це питання, напевно, не можна помістити в одну статтю, адже потрібно
детально вивчати динаміку зростання популярності різних сект, потрібно
досліджувати, яку методику агітації вони використовують, потрібно мати
точну інформацію про те, які групи населення і з якою гамою житейських
проблем опиняються в так званій «групі ризику», тобто опиняються в
сектантських сітях. Це справді тривала дослідницька робота. Але
спробуємо проаналізувати ті причини, які є на поверхні.
1. Секти
спрощують бачення світу
і дають прості відповіді на глобальні питання людського буття. Бачення
світу в їхній інтерпретації є немовби чорно-біле. Усе, чого навчають
вони, є непохитною правдою та світлом, а все інше - це зло та темрява.
Таке формулювання питання приваблює людей, які звикли поверхнево
реагувати на різні життєві ситуації, не вдаючись до розпізнання в них
Божої педагогіки та Божого промислу. До цієї категорії можна віднести
тих осіб, які, зважаючи на психологічні властивості, не спроможні
приймати відповідальні, продумані логічні рішення.
2. Сектанти
практикують менш стереотипні богослужіння і більш доступну символіку.
Молитовні зібрання проходять у клубах, на стадіонах, у концертних
залах. На таких зустрічах використовуються сучасні технічні засоби,
дуже часто це просто видовищне шоу. Проведення таких зібрань має
конкретну мету – нанести потужний вплив на смислову природу людини,
знечулити розум і зробити його здатним реагувати та приймати лише ту
інформацію, яку подають сектантські лідери.
3. Сектанти
спираються на антиклерикальні настрої.
Серйозні прогрішення, допущені священиками в своєму душпастирстві, та
людські помилки від таких проступків стають плодоносним грунтом для
розвитку сект. Безкарність та тривале перебування на парафії такого
горе-душпастира - це найкраща агітація для будь-якої секти. Так само
допоміжним чинником для активного поширення сектантських наук є
поведінка людей, які декларують, що є християнами, ходять до Церкви і
одночасно ведуть безбожне та аморальне життя.
4. Секти
діють серед соціальних груп, просякнутих почуттям самотності, безсилля
від неможливості знайти своє місце в житті. До таких груп можна
віднести людей, що мають різні форми узалежнень: алкоголіки, наркомани,
азартомани тощо. Методи впливу, використані традиційною Церквою,
зводяться до співпраці з людиною та до повної згоди до такої співпраці.
Неможливо насильно втручатися в особисте життя, а лише навчати та
переконувати, неможливо насильно сповідати, причащати, заставляти
молитись чи брати участь в церковних богослужіннях. Натомість методика
сект, яка передбачає тиск на людську свідомість, робить таких людей
більш уразливими перед сектантською наукою.
5. Успіх проповідників і «сектантських місіонерів» завдячує браку активності і відсутності ентузіазму (а найбільше любові)
у місіонерів традиційних Церков. Слід врахувати, що ентузіазм
сектантських проповідників має поважну фінансову підтримку, за якої
вони легко входять в інформаційний простір, займають телевізійний та
радіоефір, масово розповсюджують свої часописи. Слід звернути увагу на
досить високий вишкіл саме в майстерності проповідництва. Деякі
семінарії традиційних Церков, що діють на Україні, не приділяють
достатньо уваги для сильної підготовки своїх вихованців. Коли вони
стають священиками, то через брак доброї освіти, через простакувате
богословське проповідництво опиняються в тіні тих закордонних ораторів.
6. Cекти
зазнають успіху та швидкого поширення, завдячуючи майже цілковитій релігійній безграмотності суспільства.
У церковному середовищі відчувається явна відсутність активності у
вивченні мирянами Біблії . А в світських колах - ані в школах, ні у
вузах - до цього часу немає повноцінного вивчення релігії. Державні
заклади, правлячі структури та органи місцевого врядування не мають
відповідних спеціалістів, однак призначають на посади чиновників за
урегулювання взаємин релігійних громад з державою людей без будь-якої
духовної чи церковно-історичної освіти. Відсутність релігійної освіти у
суспільстві та брак катехизації (духовного просвітництва) у необхідному
обсязі в парафіях пояснює деяку відчуженість потенційних парафіян від
традиційних церков, оскільки традиційні церковні культури являють собою
особливий світ, котрий вимагає знайомства з ним, розуміння, поступового
входження, турботливого керівництва під час цих взаємин. Ця ситуація є
найбільш відчутною в центральних, південних та східних регіонах України.
7. Ще одна причина, чому захоплюються сектами, - це
бажання екзотики, невдоволення реальним життям,
нездатність знайти в ньому своє місце, очікування прогресивних
можливостей у новій культурі - своєрідна еміграція в екзотичний світ.
Особливо такий момент спостерігається, коли йде мова про східні
культури.
8. Специфічний для посткомуністичних країн мотив входження в секту - це
гостра реакція на державний ідеологічний матеріалізм минулих років
і побутовий міщанський матеріалізм, скорумпованість, брехливість,
аморальність сьогоднішнього дня. Системна політична криза та хаос влади
так само поважно деморалізує суспільство та штовхає зневірених та
розчарованих людей у сіті різних сект.
9. Багато з тих, хто не мав ніякого релігійного виховання, інтуїтивно приймають близько до серця
ідею надконфесійності.
Інтелігенція, а також молодь, як правило, внутрішньо схильна до
толерантності. Багато хто купляється на цікаві розповіді проповідників,
цілителів, магів, шаманів, екстрасенсів, біоенергетиків, які завжди
використовують релігійну християнську атрибутику, молитви, балачки про
Бога і стверджують про всюдиприсутність Бога та можливість зустрічі з
ним, аби отримати спасіння поза Церквою.
10. Деякі групи (типу сайєнтології)
заманюють своїм дієвим ставленням до практичних питань психології, соціології, тілесного здоров'я
та інших тем, які в традиційному церковному оточенні не прийнято
освітлювати. Досягнення науки у цих сферах подаються як прозріння їхніх
лідерів, припускається, що саме вони (лідери) володіють істинним
знанням.
11. Безумовно, суттєвими є й
економічні причини.
Економічна розруха привела до того, що західні гроші, якими володіє
чимало сект, відчиняють деякі адміністративні двері (хочеться вірити,
що не всі), дозволяють орендувати зали, друкувати відповідну
літературу, спокушати новачків різними закордонними подорожами,
семінарами, безкоштовним харчуванням та іншим.
Звичайно, що це
не весь перелік причин поширення сект в нашій країні. Але нехай кожен,
хто зацікавиться цією темою та кому не байдуже, яким буде релігійний
простір України через декілька років, подумає, що може особисто
зробити, щоб підсилити авторитет нашої Церкви та запобігти швидкому
поширенню небезпечних сект.
http://www.livingrosary.org.ua/pro-sekti/items/chomu-ljudi-jdut-u-sekti.html
