СТРИЙ. 16 березня 2010 року, стараннями о. Степана Кузишина, Судового Вікарія Стрийської єпархії УГКЦ, до Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці для молитовного почитання було привезено мощі стигматика, містика та чудотворця святого отця Піо. >Мощі святого перебуватимуть у храмі до 28 березня 2010 року. Наступного ж дня, 29 березня зранку, будуть повернені до катедрального собору Св. Воскресіння ГНІХ міста Івано-Франківськ.

Щиро закликаємо скористатись заступництвом святого отця через молитовне почитання його мощей.

Коротка біографічна довідка (за матеріалами Католицького Медіа-Центру):

Святий отець Піо (Франческо Форджіоне) народився 25 травня 1887 року в містечку П’єтрельчіно в побожній сім’ї Граціо та Марії Джузеппи. Вже з  дитинства відчув Божий поклик до священства, а про намір посвятитись на службу Господеві розповів своїм батькам 1901 року. 1 січня 1903 року, на Новий Рік, Франческо мав об’явлення, з якого довідався, що його життя буде постійною боротьбою з силами зла. У січні того ж року він вступив до новіціяту Капуцинів у Морконе, де вже через рік одягнув монаший одяг і прийняв ім’я Піо. А 27 січня 1907 року склав довічні обітиці послуху, чистоти та убогості.

18 липня 1909 року в Морконе монаха Піо було висвячено на диякона, а 10 серпня наступного року в кафедральному храмі Беневенто з рук єпископа Паоло Скінозі він отримав священицькі свячення. Згодом настав час фізичного випробування важкими недугами, а після одужання отець Піо розпочав нелегку духовну боротьбу з демонами, які часто вночі надокучали йому в його чернечій келії.

18 березня 1918 року отця призначено до монастиря у Сан Джованні Ротондо. 20 вересня 1918 року, після роздумів над страстями і смертю Ісуса Христа під час молитви на вервиці, він отримав стигмати на руках, ногах і боці, а також інші ознаки Христових мук. Однак, не зважаючи на отримані надзвичайні дари (дар зціляти, навертати, дар білокації, безперервної молитви та сповідництва), у житті отця Піо розпочався період переслідувань, адже до Сан Джованні Ротондо почала прибувати велика кількість вірних.

У 1947 році, прагнучи виявити свою любов до бідних і терплячих, отець Піо заснував лікарню – Дім Полегшення Терпінь. Саме «Дім», бо ж задумом засновника було, щоб немічні почували себе там, як удома, і щоб цей осередок був дійсно місцем полегшення страждань за допомогою молитви і науки. Завдяки щедрості численних вірних цей задум вдалось реалізувати. 22 вересня 1968 року святий Піо відслужив свою останню Святу Літургію, а наступної ночі відійшов по вічну нагороду в обійми Небесного Отця. У момент смерті з тіла святого зникли стигмати, які він носив впродовж 50 років.

20 березня 1983 року розпочався його канонізаційний процес. У 1999 році він був проголошений блаженним, а вже 2002 року, на площі Святого Петра у Ватикані, у присутності багатотисячного натовпу вірних, Папа Іван Павло ІІ проголосив його святим.

Прес-служба Стрийської єпархії

Схожі матеріали: Друга поїздка до Сан-Джованні Ротондо Зі спогадів Луїджі Гаспарі Рим, 11 квітня 1968, Великий Четвер Болонья, 9 квітня 1968 Святий отець Піо "Щоденник Любові" св. Падре Пио. Весенняя медитация: о женской моде. Марія Віновська "Падре Піо: життя і безсмертя" Падре Пио о современных событиях Чеслав Ришка - Винниця падре Піо ДЕВ'ЯТНИЦЯ ДО СВЯТОГО ОТЦЯ ПІО У БЕЗНАДІЙНИХ ОБСТАВИНАХ Падре Піо – вчитель молитви і милосердя