Уже не перший рік спостерігаю за поведінкою і життям сучасної молоді й бачу, як легко і швидко молоді пари отримують Боже благословення на щасливе, праведне, благочестиве подружнє життя. А потім, через якийсь проміжок часу, так само легко і швидко, не задумуючись, безвідповідально розривають своє подружнє життя і кожен з подругів згодом будує нову сім’ю, забуваючи пересторогу Господа Ісуса Христа: «Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає» (Мт. 19, 6).
Високу оцінку дає Апостол Павло, закликаючи обох подругів шанувати і берегти свій подружній стан, бути вірним одне одному, не допускатися гріха перелюбства: «Подружжя хай у всіх буде в пошані, і ложе їх хай буде без плями, бо Бог буде судити блудників та перелюбців» (Євр. 13, 4).
Прикро про це писати, але, за моїми скромними спостереженнями, кожна четверта подружня пара живе в розлученні. А це, звичайно, великий гріх перед Господом. Адже Він ще в раю поблагословив наших прародичів Адама і Єву на святе подружнє життя і навіть вказав на мету і призначення цього подружжя: «І Бог на свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповняйте землю, оволодійте нею…» (Бут. 1, 27-28).
Таким чином, святе Боже благословення, яке Господь дав першому подружжю ще в раю, переходить на весь людський рід. Тому велике благо буває від тих подружніх пар, які одержують та зберігають у своїх серцях святе Боже благословення, люблять і виконують Божі заповіді, виховуючи своїх дітей у християнському дусі. Навпаки, великі біди з’являються у світі від тих подругів, які через свою вину втрачають святе Боже благословення і самовільно, проти Божої волі, встановлюють свої, зовсім нові подружні зв’язки.
Господь наш Ісус Христос в особливий спосіб підкреслив важливість і святість подружжя не тільки тим, що відвідав весілля в Кані Галилейській, дав тому подружжю Боже благословення і там виявив свою чудодійну силу. Наш Спаситель у своїй Церкві відкрив особливе джерело благодаті для християнських подругів, прийнявши їхній шлюб, їхнє подружжя до числа святих своїх Тайн: «Це велика Тайна, а я говорю про Христа і про Церкву» (Еф. 5, 32).
Цими словами св. Ап. Павло вказує нам на надзвичайно велике значення християнського шлюбу, тайна якого є символом нерозривної єдності, злуки Христа і Церкви.
З висоти цього поняття про християнський шлюб випливають і відповідні обов’язки християнських подругів. Насамперед християни, які вступають у шлюб, мають бути підготовлені до такої відповідальної святої злуки в морально-духовному плані. Вони повинні добре знати закон Божий, заповіді Христові, науку Господню, щоб своїх дітей, яких подарує їм Господь, могли виховувати в дусі Христа та в дусі вірності і відданості своїй Вітчизні. Особи, які вступають в шлюб, мусять досягти повноліття. Вони мають повне право вибору погоджуватись або не погоджуватись на пропонований шлюб. Категорично забороняється будь-який примус для укладання шлюбу. Зрештою, ця любов християнських подругів повинна бути не сліпою, не пристрасною, а розумною, розважливою, вона має бути жертовною, безкорисливою, самовідданою, готовою навіть на самопожертву заради життя близької коханої людини.
До загальних обов’язків християнських подругів належить і обов’язок взаємної допомоги одне одному не тільки в повсякденному житті, але й у плані духовному, в питанні спасіння безсмертної душі та вічного життя в Бозі.
Апостол Павло навчає молоді подружжя взаємного послуху, особливо це стосується жінок: «Коріться один одному у Христовім страху. Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік – голова жінки, як Христос – Голова Церкви, Свого Тіла, Якого він Спаситель. І як Церква кориться Христові, так у всьому жінки – своїм чоловікам» (Еф. 5, 21-24).
Нехай для кожного християнського подружжя прекрасним взірцем буде життя Святої Родини, особливо поведінка Пречистої Діви Марії. Завдяки Їй у цій родині завжди панувала особлива духовна атмосфера доброти, лагідності, взаємного послуху і чистої, щирої, самовідданої, жертовної любові. Матір Божа виявляла послух своєму Обручнику Йосифові у всіх тяжких обставинах земного життя. А ті обставини справді були для Святої Родини надзвичайно важкими, насамперед втеча з Дитятком Ісусом до Єгипту, коли розлючений юдейський цар Ірод будь-що вирішив фізично знищити нашого майбутнього Спасителя. А як неймовірно важко і боляче було Пречистій Діві Марії під час кривавої смерті Христа на Голгофі! Але у всьому без нарікань Вона виявляла послух і покору волі Божій. Як бачимо, всім християнським жінкам є з Кого брати приклад!
Дуже гарні поради стосовно християнського життя дає нам і Апостол Петро, звертаючись спочатку до жінок: «…Ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, їх привабило без слова поводження жінок, коли побачать ваше життя у чистоті й повазі» (1 Пт. 3, 1-2). Апостол Петро закликає жінок найперше дбати не про зовнішню красу, а про внутрішню, духовну, тобто щоб душа кожної жінки вирізнялася християнськими чеснотами: лагідністю, добротою, милосердям, покорою, взаємною любов’ю, особливо любов’ю до скривджених, убогих, немічних, калік, сиріт (пор. 1 Пт. 3, 3-4).
Невипадково і цар Соломон захоплюється духовною красою такої жінки: «Хто жінку чеснотну знайде? А ціна її більша від перел: довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя» (Припов. 31, 10-12).
Не забуває Апостол Петро і про чоловіків, яким також дає цінні поради щодо їхнього поводження в сім’ї, ставлення до жінки з вимогою поваги і пошани до неї як слабшої: «Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співнаслідникам благодати життя, і тим ваші молитви не матимуть перешкоди» (1 Пт. 3, 7).
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що кожен свідомий християнин, який вступає у подружній стан, повинен насамперед просити Господа та Пречисту Діву Марію, щоб дарували йому своє святе благословення на щасливе й праведне життя. Крім того, молоді люди мають знати, що без Божої благодаті, благословення і духовної підтримки подружнє життя для обох подругів буде нещасливим, коли один в одному будуть бачити не звичайну людину, створену на образ і подобу Божу, а ідола, якому принесли в жертву свою невинність, духовну чистоту, спокій совісті.
Якщо таке сталося і погляди кожного з подругів на життя дочасне діаметрально протилежні, не впадаймо у відчай, а проаналізуймо всі наші вчинки, поведінку, життя. Добре поміркуймо, чи наші бажання, вчинки відповідали духові Христа. Зробімо іспит совісті, перепросімо милосердного Господа за грішні вчинки, приступімо до Святої Тайни Покаяння і решту свого життя жертвуймо Господеві та Матінці Божій. Принесімо Їм наше дійсно чисте, глибоке покаяння, щирими сльозами омиймо наші необдумані грішні вчинки, сердечними словами перепрошуймо нашого Спасителя за своє нерозважне грішне життя.
Будьмо певні, що милосердний Господь не опустить нас у наших бідах, Він обов’язково подасть нам Свою помічну руку та осолоду в терпіннях, а Пречиста Діва Марія завжди буде заступатися за нас перед Своїм Сином і в земному житті, і у вічності.
Благослови, Премилосердний Боже, і Ти, Пресвята Діво Маріє, кожну особу, яка читає ці рядки і, можливо, захоче щось кардинально змінити в своєму житті в дусі Христа і Його святих Заповідей.
