«Радуйся,
Благодатна, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками»
(Лк. 1,28)
Нещодавно в одній з газет я прочитав статтю
під назвою «Діва Марія – Цариця Небесна!..?». Та стаття мене
дуже засмутила
і напевно не тільки мене, а багатьох християн, що вшановують
Матір Бога
і нашу Матір, Марію. Автор цієї статті всілякими можливими
способами
заперечує культ Пресвятої Діви Марії, незважаючи на те, що
християни
від самого початку існування Церкви вшановували Марію. А наш
український
народ в особливий спосіб вибрав Марію за Покровительку.
І
тому, дорогі читачі , хочу у своїй статті роз
'
яснити вам, чому ми, християни –
католики
та православні – вшановуємо Марію. Я є свідомий того, що
неможливо в
одній статті розповісти все про Матір Божу. Про Неї можна
писати дуже
багато. Спробую коротко дати відповідь на питання «Діва
Марія
– Цариця Небесна!..?»
Отже, від самого початку існування людськості
Господь реалізував план спасіння цієї людськості. Це план в
якому Бог
спасає грішну людину. В цьому плані спасіння Бог об'являє себе
людям
через пророків, патріархів. Центральним пунктом в історії
спасіння є
особа Ісуса Христа, Сина Божого, Котрого в Апокаліпсі Святий
Іван називає
Альфою і Омегою, тобто Початком і Кінцем всього. Однак на
прихід Ісуса
Христа треба було приготувати людськість. Це приготування
тривало довгий
період часу, починаючи від раю, коли наші перші батьки
згрішили, не
послухавшись Бога, слухаючи диявола, батька брехні. Як
говорить Книга
Буття, Єва, мати всіх людей, дала своєму чоловікові
заборонений плід
і сталося це причиною трагедії всіх людей. Але відразу ми
чуємо першу
обіцянку відкуплення, яку ми називаємо «Першою Євангелією» або
інакше
«Першою Доброю Новиною». «І сказав Господь змієві: за те, що
ти зробив
це, проклятий ти перед усією худобою і перед усіма звірами
польовими,
ти будеш ходити на череві твоїм і будеш їсти прах у всі дні
життя твого,
і ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між потомством
твоїм і
між потомством її, воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш
жалити
його в п'яту»(Бут.3,14-15).
Церква,
котра тлумачить Святе Письмо, бо тільки вона має право
вияснювати Біблію,
навчає, що тією жінкою про яку йде мова у цьому тексті є
власне Марія,
а потомством Її є Ісус Христос, Спаситель світу.
І тому, коли ми говоримо про Божий план спасіння,
то завжди зустрічаємось з Марією, Матір'ю Ісуса Христа. То
Вона зачала
від Святого Духа і народила на світ Господа нашого Ісуса
Христа. В цьому
власне є велика гідність Марії. Бог покликав Її, щоб вона
стала Матір'ю
Спасителя світу. Святий Павло Апостол навчає: « Як же
сповнився
час, Бог послав Свого Сина, що народився від жінки, народився
під законом
» (Гал.4,4). Добре знаємо, що жінка, про яку говорить
Апостол –
це Пресвята Діва Марія, Котра перебуваючи у Вифлеємі « породила
Свого Сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не
було
їм місця в заїзді » (Лк.2,7). Марія від самого початку
поєднала
Свою долю з долею Свого Сина, тим самим Вона входить в історію
спасіння
людськості. Підкреслив це Святий Лука в своїй Євангелії
кажучи: « Марія
ж пильно зберігала все це, роздумуючи в Своїм серці »
(Лк.2,19).
В посланні Святого Павла до римлян читаємо
такі слова: « До того знаємо, що тим, які люблять Бога,
покликаним
з Його волі, усе сприяє до добра » (Рим.8,28). Марія
покликана
до великої гідності Божого Материнства. Вона Своїм життям
відповіла
на це запрошення. Вона є на чолі тих, хто любов'ю відповідає
на любов
Бога до нас. Вона найкраще співпрацювала з Богом. Марія
полюбила Бога
понад усе. Цілим Своїм життям, непорочним, святим Вона
доказала Свою
любов і вірність Богу.
Дорогі читачі ,
Марія справді відіграла велику роль в ділі спасіння грішної
людськості.
Католицька Церква навчає так: «Вузол, котрий зав'язала Єва
через непослух,
розв'язала Марія через послух. Що зв'язала через невірність
діва Єва,
те через Свою вірність розв'язала Діва Марія. Через Єву –
смерть, через
Марію – життя».
Діва Марія є найдосконалішим взірцем віри,
бо Вона повірила, що « нічого немає неможливого в Бога »
(Лк.1,37)
і змогла прославити Господа: « Велике бо вчинив мені
Всемогутній,
і Святе Його Ім'я » (Лк.1,49). Перше чудо Ісус вчинив на
прохання
Марії – « коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому:
вина не
мають » (Ів.2,3), « що скаже Він вам, те зробіть »
(Ів.2,5).
Католицька Церква особливим чином вшановує Марію,
тому що Її особливим чином вшанував Бог через Ісуса Христа.
Отець у
Своєму Царстві визначив різну славу для людей, пов'язану з їх
місцем
у плані спасіння. про це образно пише Святий Павло: « Є
тіла небесні
і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск
земних. Інакший
блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба
навіть зоря
від зорі різниться блиском » (1Кор.15,40-41).
Отже, ми дивимось на Марію не так, як на Бога, не
так як на Ісуса Христа, Котрий є «Сонцем Праведності»: адже
Марія не
є Богом, не є четвертою особою Трійці, вона – людина, жінка.
Проте серед
людей, спасенних Ісусом Христом, Марія посідає перше місце,
має найбільшу
славу, оскільки її участь у Божому плані спасіння людства була
унікальною.
Ми не можемо вважати звичайними людьми апостола
Петра, апостола Павла, не можемо також вважати звичайною ту
жінку, котрій
Бог надає ім'я « Повна Благодаті » (Лк.1,28), про
котру сам
Святий Дух говорить, що « зватимуть її благословенною
віднині всі
роди » (Лк.1,48). Ефеський Собор (431р.) визначив її
неповторне
завдання у справі спасіння : вона є не тільки Матір'ю Месії,
але Втіленого
Божого Сина. Вона породила самого Божого Сина, а не тільки
Його людську
природу, і тому вона є Богородицею. Отець вибрав Марію, щоб за
благодаттю
Святого Духа вона стала брамою, через котру прийшов у світ
Втілений
Єдинородний Божий Син. З огляду на це велике завдання та
завдяки майбутньому
відкупленню Ісуса, Марія була збережена від зіпсуття гріхом, в
тому
числі і первородним, «Без гріха первородного зачата».
Марії ми завдячуємо приходом у тілі Божого Сина.
Мати Ісуса разом з Йосифом отримала неповторну місію введення у
світ
людей Втіленого Божого Сина. Бог вже перебував зі Своїм
вибраним народом,
але завдяки Марії зміг також дивитися на нього людськими очима
і серцем.
Протягом
Свого життя Марія так добре віддзеркалила життя Ісуса, що
завдяки Своєму
послухові Божому Слову була названа першими християнами Другою
Євою,
яка перемогла непослух першої, на зразок Другого Адама Ісуса
Христа
(пор. 1Кор.15,45-49).
Особливе місце Марії у справі спасіння людства
полягає не тільки в тому, що Вона є Матір'ю Бога та
найдостойнішою ученицею
Свого Сина, але також і в тому, що Бог призначив Їй завдання
бути Матір'ю
Церкви та всього людства, покликаного до спасіння в Ісусі
Христі. Сам
Ісус доручив їй це завдання, коли вона стояла під Його
хрестом. Апостол
Іван у цьому епізоді Євангелія є прообразом, тобто реальною,
але одночасно
і символічною особою, яка означає усю Церкву і людство « Бачивши
Ісус Матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, –
мовить
до матері: Жінко, ось син твій. А тоді й до учня мовить: Ось
матір твоя.
І від тієї хвилини учень узяв її до себе » (Ів.19,26-27).
Материнське заступництво Марії веде до прийняття
всіма людьми Ісуса як свого Спасителя і Господа, до формування
у віруючих
образу Божого Сина.
Для Церкви Марія є не тільки Матір'ю, в котрої вона
постійно просить заступництва, але також зразком
християнського життя
та образом всієї Церкви, котра, як Марія, є одночасно
Непорочною Дівою
та плідною Матір'ю та котра іде дорогою до повного спасіння,
яке осягнула
Марія. На цій дорозі завдяки Божій милості допомагають нам
Діва Марія,
Мати Церква та усі святі.
Католицька
Церква вірує, що Марія і нині продовжує виконувати своє
материнське
завдання у Небі, де перебуває з душею і тілом. Оголошений
Папою Римським
Пієм ХІІ догмат про Успіня Пресвятої Діви Марії говорить, що
«Непорочна
Богородиця після закінчення земного життя була взята з тілом і
душею
до Небесної Слави». Цей догмат, тобто правда віри, підтвердив
те, у
що християни вірили протягом віків. Традиція, переказувана в
Церкві
з покоління на покоління, сягаюча апостольських часів,
проголошувала,
що «Марія померла в оточенні апостолів і була покладена в
гробі. Коли
пізніше її гріб відкрили, виявилося, що він порожній. І тоді
апостоли
зробили висновок, що її тіло було взяте до Неба. Господь Ісус
не хотів,
щоб Його Мати мала хоч найменший гріх і тому Він обдарував її
привілеєм
Непорочного Зачаття. Не хотів також, щоб її Непорочне тіло
розклалось
після смерті, так як це робиться з кожним людським тілом після
смерті.
І тому Марія з душею і тілом була взята до Неба. Це є офіційна
наука
Католицької Церкви.
Благословенну Діву Марію величаємо в Церкві як Заступницю,
Сподвижницю, Посередницю та Помічницю. Вона заступається перед
Богом
за нами, опікується нами, своїми дітьми. Вона провадить нас до
Ісуса
та може випросити у Нього все, про що Її попросимо.
Слід
зазначити, що протягом історії існування Церкви було багато
приватних
об'явлень Матері Божої. Найвідоміші з них – це об'явлення в
Лурд (Франції),
у Фатімі (Португалії), де Матір Божа закликає людство до
навернення.
А нескінченна кількість чудотворних ікон Богородиці
в цілому світі, нашій країні – у Бердичеві, Летичеві, Почаєві,
Зарваниці?
Як можна залишатися засліпленим і не бачити цього всього?
Пам'ятаймо,
дорогі в Ісусі Христі брати та сестри: диявол дуже боїться
Матері Божої
і робить все, щоб люди Її не вшановували. Тому у світі
з'явилося стільки
конфесій, що не тільки заперечують Культ Матері Божої, а й
взагалі відкидають
Божество Її Сина, а нашого Господа, Ісуса Христа.
На закінчення хочу звернутись до вас словами
Святого Івана, Апостола і Євангеліста: «Улюблені! Не
всякому духові
вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо багато
лжепророків
з'явилось у світі » (1Ів.4,1) Отже, довірмося Матері
Христа і нашій
матері, будьмо розсудливі і не даймо себе обманути.
Свята Маріє, Матір Божа, молись
за нас!
Бр.
Фіделіс Волністов, OFM
http://ofm.org.ua
