Ця небуденна історія, яку розказала пані Анна Шух, дає нам можливість доторкнути­ся своїм серцем до чогось пре­красного і вічного... "Розкажу коротко іс­торію ікони, яка є в церкві св. Андрія Отців Василіян у Льво­ві, а також про Фернандо Роканті, що намалював її. Йому 59 років, він проживає у штаті Індіана, США. Одружений, дружина Барбара практикуюча като­личка. Фернанд за віроспові­данням  - католик, батько кіль­кох дітей, колишній мільйонер. Жив, як усі багаті люди, без Бога. І одного прекрасного дня почув голос Ісуса, який звер­тався до нього: "Сину, чи хочеш виконати Волю Божу?" Фернандо відповів: "Так, Господи". Тоді Ісус сказав: "Я хочу, щоби ти роздав усе своє багатство бідним і став бідним". Фернандо відповів, що мусить спочат­ку порадитися зі своєю дру­жиною. Ісус дав згоду на це і сказав йому, що він має вільну волю. Приїхавши додому, Фернандо про все розповів дру­жині. Вона одобрила його рі­шення. Мільйонер роздав усе своє багатство бідним, сиротам, Церкві. Ісус знову звер­нувся до Фернандо з прохан­ням, аби він дав згоду на важку хворобу, щоб півроку їздити у візочку і жертвувати цю свою неміч за всіх тих інвалідів, які їздять у візочках. Після піврічної недуги Спаситель зцілив Фер­нандо і знову звернувся до ньо­го з проханням: "Чи не бажаєш ти відбути трирічне ув'язнення у тюрмі й пожертвувати його за муки всіх тих, хто неспра­ведливо був осуджений?" Фер­нандо і на цей раз погодився. Коли він вийшов з тюрми, Ісус Христос попросив у нього згоди на те, щоб він став сліпим і жертвував свою сліпоту за всіх духовно сліпих на цілому світі. Фернандо заплакав і знову погодився, сказавши: "Так, Господи, хочу виконати Твою святу Волю. Нехай зі мною буде так, як Ти бажаєш". І він осліп. Проте Господь дбав про нього в особі його дружини - дуже доброї, лагідної та віруючої, яка з любов'ю піклувалася про нього, всюди з ним їздила. Якось Фернандові з'явилася Матінка Божа і сказала: "Сину, купи собі пензлі та фарби і малюй ікони". А він відповідає: "Не буду цього в житті робити, бо ніколи в руках не тримав пензля і до того ж я - сліпий". Марія відповіла: "Коли ти ма­люватимеш ікону, Бог дасть тобі зір. Ти будеш тримати пензель у руках, макати його у фарбу, а Я Сама водитиму ним". Ма­тінка Божа рукою Фернандо намалювала перший Свій об­раз 1996 року і сказала: "Від­везеш цей образ монсеньйору Степанові. Нехай він його по­благословить, а опісля завезеш його до Ватикану Святішому Отцю Івану Павлові II". Мон­сеньйор Степан - це старень­кий, дев'яностошестирічний, греко-католицькии священик о. Степан Гриньох. Він прожи­ває у штаті Пенсільванія, в мі­стечку Олімпіо, і править у маленькій церкві Покрови Ма­тері Божої.Отож Матінка Божа вибрала його, хоча Фернандові потрібно дві години летіти літа-ком до о. Степана. Незважаючи на це, він виконав прохання Марії. Отець Степан поблаго­словив ікону, і двадцять єпис­копів повезли її до Папи Римсь­кого Івана Павла II та подару­вали Йому. Коли Фернандо повернувся додому, Матір Божа виявила бажання намалювати ще десять ікон. Ці ікони Марія знову попро­сила відвезти о. Степанові на десять днів для молитви на вер-виці всі чотири Таїнства в на­мірі відродження довіри людей до Бога та припинення абортів на цілий землі, бо цей страш­ний гріх спричинює знищення цілого світу. Згодом Матір Божа виявила ще одне Своє бажання: нама­лювати тринадцять нових ікон і знову завести о. Степанові, а тоді попросила Фернанда пої­хати до Флориди, в Лос-Анжелес, і свідчити там людям про Бога. У Лос-Анжелесі на зустріч з ним прийшло близько семи­сот тисяч людей. Фернандо виставив усі тринадцять ікон. Ікона Розіп'ятого Ісуса почала мироточити, а ікона Матері Бо­жої- плакати. Усе це: плачуча та мироточива ікони, розповідь сліпої людини надзвичайно вра­зили людей. Багато з них по­каялося і навернулося, просячи прощення за свої гріхи. Через деякий час Фернандо привіз ці ікони о. Степанові. І саме тоді священик зателефонував мені і повідомив, що вони є у його храмі. Під час цієї телефонної розмови я дуже просила о. Сте­пана, щоб він попрохав у Матері Божої, аби Вона дозволила подарувати одну ікону Україні... Наступного дня о. Степан по­відомив мені, щоб я приїхала до нього, бо Марія дозволила по­дарувати одну ікону. 13 листо­пада, у день Фатімської Матері Божої, я знову летіла до Аме­рики, до о. Степана, щоби за­брати в Україну цей безцінний небесний дар. У дорозі всім керувала Небесна Цариця і до­помогла мені якнайшвидше приїхати до церкви Покрови Матері Божої. І не тільки Марія запровадила мене і моїх попутників з Києва та Львова са­ме до тієї ікони, яку Вона при­значила Україні. Я вірю, що ця ікона сповнить своє чудо в Ук­раїні. На згадку про цю подію я подарувала о. Степану вишиту сріблом ікону Гошівської Матері Божої. Це його дуже схвилю­вало, нагадало йому його мо­лодість та часи перебування у Гошеві. Він розчулився і по­дарував мені свою ікону Матері Божої з Чашею і Гостією в руках, одну із тринадцяти ікон Фернанда. Так я привезла в Україну дві ікони: одну - для церкви св. Андрія, а другу - для себе. Мо­жливо, хтось запитає: "Чому саме для церкви Андрія?" По-перше, коли Церква виходила із підпілля, я, як парафіянка церкви Петра і Павла, стояла у черзі біля неї, щоб поставити свій підпис за Автокефальну Церкву. І раптом, молячись на вервичці, почула чіткий внутрішній голос: "Не та Церква, яку ти шукаєш". Я вийшла з черги, однак продовжувала молитися, Знову по­чула ті самі слова. Через деякий час відкрили церкву св. Онуфрія, а згодом і церкву св. Андрія у Львові. У видінні я бачила, як їхала по небу трійка білих коней, спереду - червоний. Я почула голос: "Глянь направо!" Я по­дивилася направо і побачила високу постать на храмі, як у нашого Митрополита Андрея Шептицького, апостола Петра. Тоді я зрозуміла, що моя Церква повинна бути на скелі Петра. З цього часу я стала парафіянкою церкви св. Андрія. Коли я від'­їжджала в Америку по ікону, то пішла до церкви і попросила благословення в о. Ігнатія та по­обіцяла йому, що ця ікона буде в храмі св. Андрія.Я дуже багато їздила по світу: була в Італії на аудієнції у Свя­тішого Отця Івана Павла II, на Його Службі Божій у Папській капличці о 5-ій годині ранку, зустрічалася з с. Теодорою, на руках котрої відходив у вічність наш Патріарх Кардинал Йосиф Сліпий. Ось Його останні сло­ва: "Сестро, запишіть: "Я чую Голос Господній, який зверта­ється до Своїх Церков на шести континентах світу, зокрема до Росії та України.І каже до Росії: "Покайся, дочко, поки не пізно, бо на тобі сидить трон сатани", а до Укра­їни: "Бачу, Києве-граде, твоїх лжепророків, чую сльози твої, Софіє, але будь терпеливим до кінця, бо на тобі збудую Свій Новий Єрусалим". Символіка ікони дуже бага­тозначна. Темний фон ікони відображає життя самого Фернандо, ту темряву, в якій він жив. Хрест на темному фоні - це Хрест людини від Бога, який вона повинна пронести через усе життя з любов'ю до Голготи. Ісус просить усіх нас, щоб ми не боялися його нести, не боялися просити щось у Нього, бо Він вислуховує всі прохання. Спаситель закликає сміливо брати свій хрест і йти за Ним. Нам потрібно навчитися про­сити по-справжньому. На Хресті ікони ми бачимо полоски: жовту та червону. Жовтий колір символізує лю­бов Ісуса, яку Він вилив на Фернандо через його дружину. Червоний - це Боже Милосер­дя, яке Господь вилив на нього. Червоні троянди на іконі по­винні нагадувати Фернандо про першу з'яву Марії та ніжний запах троянд. Білий одяг сим­волізує непорочність Діви Ма­рії, а її складені до молитви руки те, що Вона постійно молиться за нас, грішних. Зверху ікони є надпис: "Майте лише довіру до Мого Сина, Ісуса". На жаль, зараз багато людей втратило довіру до Ісуса. Про­сять у Нього, але одночасно і не вірять Йому. Я закликаю всіх до щирої молитви, прощення, любові Бо­га понад усе... Місія цієї ікони Матері Божої Милостивого Захисту - пробудження довіри людей до Бога і припинення абортів на Землі".

ave-maria.comyr.com