Якщо повищі твердження правдиві про Святих, то куди більше вони правдиві, як іде про заступництво Божої Матері, бо Її молитви напевно мають у Божих очах більшу вартість ніж благання всіх Святих. Святий Тома твердить, що Святі можуть спасти багато душ своїми заслугами та вислуженими ласками. Христос і Божа Мати здобули стільки ласк, що годні спасти всіх людей: «Це подиву гідне, що кожен Святий має стільки ласки, що крім себе самого годен спасти багато інших людей. Він був би найбільшим Святим, якщо б мав стільки ласки, щоб спасти всіх людей. Саме стільки ласки мають Ісус Христос і Пречиста Діва Марія».
Святий Вернард пише, говорячи про Пресвяту Богородицю: «Скарбнице ласк і Мати спасіння, через тебе маємо доступ до Сина, щоб через Тебе прийняв нас Той, що через Тебе прийшов до нас!» Як до Отця не маємо доступу хіба через Сина, що є Посередником справедливости, каже він, так до Сина не маємо доступу хіба через Його Матір, що є посередницею ласк, тому своїм заступництвом виєднує ласки, що Ісус Христос вислужив нам.
Святий Вернард дальше твердить, що Пречиста Діва Марія отримала від Бога подвійну повноту ласки. Перша повнота це Воплочення Божого Сина, що в Її лоні стався Чоловіком. Друга це повнота ласки, що ради молитов Пресвятої Богородиці отримуємо від Бога. Ось тому Святий додає: «Бог зложив всі добра в руки Марії, щоб ми знали, що всяка надія, ласка і спасіння походять від Тої, що «прийшла з пустині наповнена радощами», Вона є раєм розкошів, щоб Її пахощі та дари, цебто ласки, всюди розносилися.
Всяке добро, що маємо від Господа ми отримали через Пречисту Діву Марію. Чому ж воно так? Тому, відповідає Святий Вернард, що Бог так хоче: «Така Божа воля, щоб ми все отримували через Марію». Святий Августин ще краще виясняє, чому воно так діється. Марія — каже він — слушно зветься нашою духовною Матір'ю, бо Вона співдїяла своєю любов'ю, щоб ми отримали життя ласки як члени містичного Тіла, що Ісус Христос є його Головою. «Ясно, що Вона (Марія) є Матір'ю Його членів, якими є ми, бо своєю любов'ю вчинила, що належимо до Церкви і є членами Містичного Тіла, якого Христос є Головою». Пречиста Діва Марія своєю любов'ю причинилася до духовного народження вірних; ось тому Бог хоче, щоб Вона так само своїм заступництвом помагала їм осягати життя ласки в цьому і життя слави в другому світі. Через те свята Церква велить нам звати Її «життям, солодощами і своєю надією».
Святий Вернард заохочує нас завжди удаватися до Божої Матері, бо Син завжди вислухує Її молитви: «Звертайся до Марії. Запевняю тебе, що Син напевно вислухає Матір!» Згодом додає: «Діточки, Вона є драбиною грішників і джерелом мого довір'я та надії». Ось чому Святий зве Її драбиною. Як ступаючи по драбині, ніхто не ставляє ноги на третій щабель, поки не стане на другий, і не стає на другий, поки не став на першім, так душа не доходить до Бога хіба за посередництвом Ісуса Христа, а до Ісуса Христа не дійде хіба через Марію. Зве Її джерелом довір'я та надії, бо думає, що Бог хоче, щоб через руки Марії переходили всі ласки, що Бог роздає нам. Наостанок заявляє, що ми повинні благати в Бога всіх ласк через Марію, бо Вона отримує все, чого попрохає тому, що Бог не годен знехтувати Її прохання: «Прохаймо ласки і прохаймо її через Марію, бо Вона знаходить чого шукає, і тому не знає відмови».
Святий Єфрем погоджується з гадкою Святого Вернарда: «Пречиста Діво, нема в нас на кого надіятися тільки на Тебе!». Святий Ільдефонс заявляє: «Маріє, Бог рішив віддати в Твої руки всі добра, що бажає роздавати людям. Ось тому довірив Тобі скарби і гардероб ласки». Святий Герман ставляє Марії оце питання: «Що станеться з нами, Життя християн, якщо опустиш нас?». Святий Петро Даміян отак говорить до неї: «В Твоїх руках зложені всі скарби Божого милосердя!». Святий Антонин каже: «Хто благає ласки без Маріїного посередництва, той хоче літати без крил». Святий Бернардин Сієнський кличе до Марії: «Ти роздаєш всі ласки. Наше спасіння залежить від Тебе!». Деінде ж додає, що Бог не тільки роздає нам ласки за посередництвом Богородиці, але що Вона, ставши Божою Матір'ю, набула своєрідне право заряджувати всіма ласками, що отримуємо від Творця: «Через Пречисту Діву життєдайні ласки переходять з Христа Голови в Його містичне Тіло». І дальше каже: Відколи ця Діва Мати зачала в Своїм лоні Боже Слово, Вона — так сказати б — набула юрисдикцію над всіма дарами Святого Духа. Внаслідок цього ніхто не годен отримати від Бога ласки хіба за посередництвом цієї ласкавої Матері». З цього робить такий висновок: «Ось тому Вона роздає Божі дари, чесноти і ласки кому хоче і як хоче».
Святий Бонавентура так само висловлюється про цю справу: «Бог замешкав у лоні Діви, тому не боюся тверди і й що Вона набула своєрідне право заряджувати всіма ласками, бо вони походять із Неї немов води з океану».
Прерізні богослови, спираючись на авторитеті цих Святих, боронять гадку, що ніхто не дістає ніякої ласки хіба за посередництвом Божої Матері. Таке твердження подибуємо в Веги, Мендоси, Пачучелього, Сенєрі, Поаре, Крассета і багатьох інших письменників не виключаючи Наталього, що отак пише: «Бог хоче, щоб ми очікували від Нього всіх дібр ради могутнього заступництва Пресвятої Богородиці, якщо молимося до Неї так, як треба». Притім наводить цитату з творів Святого Бернарда: «Бог хоче роздавати нам всі добра через Марію».
Те саме каже отець Контенсон, вияснюючи слова «Ось твоя Мати!», що Христос із хреста промовив до Святого Івана. Вимовляючи це, Христос «ніби бажав зазначити, що ніхто не буде учасником Моєї Крови хіба за посередництвом Моєї Матері. Мої рани це джерела ласки, але вона не дійде до душ хіба через Марію. Мій учню Іване, стільки любитиму тебе, скільки любитимеш Мою Матір!».
Якщо Богові приємно, що звертаємося до Святих за поміччю, то куди приємніше Йому, як користуємося заступництвом Марії, щоб Вона — по словам Святого Анзельма — своїми заслугами покрила нашу негідність: «Гідність цієї Заступниці має доповняти нашу вбогість. Не з браку довір'я до Божого милосердя взиваємо Пречисту Діву Марію, але зо страху перед своєю негідністю». Святий Тома зве гідність Пресвятої Богородиці майже безконечною: «Бувши Божою Матір'ю, Вона має своєрідну безконечну гідність». Ось тому можна слушно твердити, що молитви Божої Матері мають у Божих очах більшу вартість аніж молитви всіх Анголів і Святих.
На закінчення подаємо суть того всього, що досіль було сказано: «Хто молиться, той напевно спасеться. Хто не молиться, той напевно буде проклятий. Всі Святі, за винятком охрещених дітей, що померли перед уживанням розуму, тому спаслися, що молилися. Всі ж прокляті тому погубили себе, що не молилися. Були б не загинули навіки, якщо були б молилися. Згадка про те, що так легко могли спастися, якщо б були благали в Бога ласки, і що тепер уже безповоротно проминув час прохати їх, є і завжди буде найбільшою мукою проклятих у пеклі»».

СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ