Кожна людина прагне в житті визначитись у своєму виборі, відкритись щастю, поглянути в очі своїй долі. Вибір конкретного стану – постійно актуальне питання, яке не раз досить важко вирішити без особливої допомоги Всевишнього.
Тільки Він як всемогутній огортає наше земне буття: минуле, теперішнє і майбутнє. Саме Він може показати нам дорогу, якою маємо іти до мети. Якщо ми повіримо в те, що будемо щасливими в небі, то зможемо досягнути цієї радості вже тут, на землі… А що може бути від цього важливіше?..
Та тільки треба вірити і ще раз вірити!!! Життя іноді здається нестерпним, не раз кидає виклики, яких ми вже не в силі прийняти, однак ми не самі – з нами Бог, Рятівник людини. У кожну хвилину Він радий простягнути нам свою руку допомоги, яка так нам потрібна…
Кожна людина протягом свого життя перебуває у так званому стані. Їх є три: подружній, вільний та монаший.
В сучасному світі монашество, здавалося б, непомітне. Так мало людей знає, хто такі монахи та чим вони займаються. Дехто бачить їх втікачами від проблем, інші – диваками, ще інші – святими. Але ким є монахи насправді? Монах – один, тобто той, хто живе одноосібно, по-іншому, відрізняючись від людей. І на перший погляд дивним є те, що в сучасному світі є люди, які, як і сімнадцять століть тому, залишають все заради того, щоб служити Господеві. Сучасне монашество майже не відрізняється від давнього, бо всі незмінно живуть за Заповідями Божими, і з цього випливає, що монах – це християнин, який досконало сповняє Заповіді. Блаженніший Любомир (Гузар) каже:
«Покликання монаше – бути свідком отого християнського життя в дуже радикальний спосіб, значить бути дуже послідовним у виконанні Божих Заповідей». Головним завданням монашества є молитва. Молитва не тільки за себе чи за певну особу, а й за цілий світ. Ступаючи на дорогу монашества, людина дає обітниці чистоти, убогості та послуху.
Послух, на мою думку, є обітницею, однією з найважчих у виконанні. Для цього потрібно переступити через своє «я» та підкоритись Божій волі. Монаший шлях характеризують євангельські ради: вбогість, чистота та послух. Кожен зі станів накладає певні зобов’язання, здійснення яких впливає на реалізацію нашого життя, щастя чи нещастя, успіху або неуспіху…
Важливою складовою для монаха є його одяг. Зодягаючись у нього, монах зодягається у Христа. Одежа для монаха є також і нагадуванням, для чого людина вступила до монастиря, ким вона стала, що повинна робити. Кожний монаший чин має свою форму одягу, яка складається обов’язково з габіта та пояса.
В жіночих чинах обов’язковою частиною одягу є покриття на голову: намітка, каптур чи корнет. У деяких чоловічих монаших чинах також є головні убори: скуфія, каптур – які також відіграють важливу роль.
Покликання своє пізнати, неоціненний дар небес.
Життя Творцю сповна віддати,узяти щиро нести хрест.
В терпінні віри не втрачаю, хоч серце боляче кипить.
Життя Творцю сповна вручаю. А з Ним є щастям кожна мить!
http://www.misionar.info
