ПИТАННЯ:  Хто такий Антихрист? Чому Католицька Церква так мало про нього говорить, хоча він присутній у Святому Письмі? Чи буде це лідер якогось світового руху? Коли прийде його час і чи збігається він  з глобалізацією?

ВІДПОВІДЬ: Дати відповідь на питання про Антихриста нелегко, оскільки навколо цього персонажа існує безліч інтерпретацій. Зазначимо відразу, що Апокаліпсис, де згадується Антихрист, не слід тлумачити буквально. Мова йде про образне  бачення, і необхідно тлумачити значення образів.

Пропонуємо дві інтерпретації Антихриста: першу - з Біблійного словника Маккензі і другу - з коментаріїв  так званої «Єрусалимської Біблії».

Згідно з першою інтерпретації, Антихрист - це уособлення сили, ворожої Христу. Вона проходить крізь всю історію і завжди актуальна. Цитуємо з словника: «Образ Антихриста був витлумачений на різні способи, але існують вагомі підстави, щоб піддати сумніву ту версію, у свій час дуже популярну, згідно з якою Антихрист є реальною історичною  есхатологічною особою. У «Одкровенні святого Івана Богослова» зв'язок звіра з Римом занадто тісний, щоб представляти щось, крім імператорської влади, яка переслідувала християн; що стосується числа 666, то не було запропоновано кращого тлумачення, ніж те, згідно з яким воно являє собою суму числового значення букв, що складають ім'я Цезаря Нерона (KSR NRWN), імператора, що правив в період з 54 по 68 рік: він був першим, хто засудив на смерть християн.

І в розумінні апостола Павла «людина гріха» вже знаходиться у дії. Згадки, що містяться в 1 і 2 Посланнях святого апостола Івана, судячи з усього, також звернені до перших християн, які думали, що Антихрист - фігура есхатологічна. Є безліч антихристів, і кожен, хто відкидає Ісуса, - антихрист.

Скоріше, антихрист - це уособлення сил зла, які іноді можуть втілитися в окремій особистості - як тепер, так і в майбутньому.

Озлобленість антихриста охарактеризована рисами, які можуть навести на думку про лукавство диявола: але мова йде, скоріше, про поетичні прийомі, ніж про твердження, що антихрист одержимий дияволом і тим більше що це - втілення диявола».

Згідно з Єрусалимською Біблією, Антихрист - це персонаж, який з'явиться в кінці часів. Антихрист - це, за словами св. Павла, «супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога» (2 Сол. 2,4).

Той, хто противиться: тобто відступництво буде викликано тим, хто видається великим противником Бога. Це - нечестивець за визначенням, «людина гріха», призначений для погибелі, буквально - «син погибелі»: «син ночі, син пітьми». Це - противник Бога, описаний термінологією пророка Даниїла, яку він застосовує у відношенні до Антіоха  Єпіфана: «І буде робити той цар за своїм уподобанням, і піднесетьться, і повищиться понад усякого бога, і про Бога богів говоритиме дивні речі і матиме успіх, аж поки не здійсниться гнів: бо, що зумовлене, то виповниться». У християнській традиції, під впливом Книги пророка Даниїла, цей противник отримає ім'я Антихриста. Він зображується як особистість, яка з'явиться в кінці часів (у той час як сатана, знаряддям якого є антихрист, діє вже зараз «таємно», переслідуючи і зваблюючи віруючих, аж до останнього великого випробування, якому покладе кінець повернення Христа. «бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних»(Мт.  24,24). Ось як описано Антихриста  в Апокаліпсисі св. Івана (13):«1 І побачив я звіра, що виходив з моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діядем, і на головах його імена блюзнірські. 2 А звір, що бачив я, був подібний до барса, ноги ж - як у ведмедя, а паща його - як паща лева. І дав йому дракон силу свою і престол свій і владу велику. 3 Одна з голів його мов забита на смерть, і рана смерти її загоєна. І дивувалася вся земля за звіром; 4 і поклонилися драконові, бо владу дав звірові, і поклонилися звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра, і хто спроможний воювати з ним?» 5 Дано йому уста, що говорили великості та блюзнірства, і дано йому владу - діяти сорок два місяці. 6 І розкрив уста свої для блюзнірства проти Бога - блюзнити на ім'я його і скинію його і тих, що на небесах живуть. 7 Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем і людністю і язиком і народом. 8 Поклоняться йому всі, що мешкають на землі, чиї не записано імена в книзі життя в Агнця заколеного, від заснування світу.»

Папа Бенедикт XVI згадує про антихриста в своїй енцикліці «Spe salvi» (19), цитуючи дослівно німецького філософа Еммануїла Канта: «Якщо коли-небудь християнству судилося втратити гідність любові [...], то антипатія і відраза до нього стануть пануючим способом мисленням і антихрист [...] почне своє (ймовірно, засноване на страхові  і корисливості) недовге правління ».

Кардинал Діас, Папський легат на святкуванні 150-річчя об’явлень  Люрдської Богоматері, сказав такі слова: «Пресвята Діва Марія, яка зійшла з Небес  як мати, сильно хвилюється за своїх дітей ... Вона з'явилася в гроті Массаб’єль, який в той час був  болотом, біля  якого паслися свині. І саме там вона побажала створити святилище, вказавши, що благодать і милість  Бога перевершують убоге болото людських гріхів. Поблизу об’явлень  Пресвята Діва влаштувала джерело рясної і чистої води, яку паломники п'ють і розвозять по всьому світу. Вона означає бажання нашої ніжної Матері, щоб її любов і спасіння Її Сина досягли країв землі. Нарешті, з цього благословенного гроту Діва Марія звернулася з настирливим закликом до молитви і покаяння, щоб випросити навернення бідних грішників (...).

Після появ в Люрді Богоматір не припинила виявляти в усьому світі своє материнське занепокоєння долею людства. У різних появах вона просила про молитви і покаяння за навернення грішників, оскільки передбачала духовний крах деяких країн, страждання, які повинен був зазнати Святіший Отець, загальне ослаблення християнської віри, випробування Церкви, а також прихід Антихриста і його спроби замінити собою Бога в житті людей : ці спроби, незважаючи на їх блискучий успіх, все ж приречені на крах ».

Далі кардинал Діас сказав: «Тут, в Люрді, як і всюди в світі, Діва Марія плете величезну мережу своїх духовних синів і дочок, - щоб підготувати потужну атаку проти сил зла в усьому світі, щоб покласти їм  край і підготувати остаточну перемогу її Божественного Сина Ісуса Христа. Сьогодні Діва Марія ще раз запрошує нас вступити в її воїнство для боротьби проти сил зла (...).

Боротьба між Богом і Його противником завжди жорстока, і сьогодні ще більш жорстока, ніж за часів Бернадетт, 150 років тому»,  і до цього дня «ця боротьба залишає після себе численні жертви».

Потім кардинал Діас повторив слідом за блаженним Каролем Войтилою його слова, вимовлені в 1976 році незадовго до обрання Папою: «Сьогодні ми бачимо найбільший  бій, який  коли-небудь бачило людство. Не думаю, що християнська спільнота до кінця це зрозуміла. Ми стоїмо перед обличчям остаточної боротьби між Церквою і Анти-Церквою, між Євангелієм і Анти-Євангелієм».

Підводячи підсумок всього сказаного, додамо, що тлумачення, дані словником Маккензі і Єрусалимською  Біблією, не суперечать один одному. Антихрист завжди діяв протягом  історії. Але в кінці часів він з'явиться також як якась особа. Ми не знаємо, чи наступив уже цей момент. Не виключено, що такі явища сучасного світу, як глобалізація, можуть бути використані, наприклад, на політичному рівні, як хитрість  для насадження зла. Це залежить від людей і від їхньої доброї волі.

catholicnews.org.ua