Початок цьогорічного листопада ознаменувався черговими масованими атаками на українську духовність.
Влада зробила остаточний крок до усунення української музики і пісні
з телерадіоефіру, вчергове „заплющила очі” на відновлення пам’ятника
катові України Сталіну в Запоріжжі та знищення (!) пам’ятника
національному генію Тарасові Шевченку на Донбасі, на рейдерське
захоплення в центрі Києва приміщень легендарної чоловічої хорової капели
ім. Ревуцького та найпопулярнішого видавництва дитячої книги
„А-ба-ба-га-ла-ма-га”, а також повністю проігнорувала відзначення
200-річчя Будителя України о. Маркіяна Шашкевича.
Справді, україножерний Голіят остаточно скинув маску і відверто
втілює свою мету – знищити українство в корені. Чи не вперше за роки
незалежності славний для національної історії листопад повністю
проігнорований. Ані згадки про чергову річницю проголошення ЗУНР, про
мільйонні жертви Голодомору, про роковини смерті Митрополита Андрея
Шептицького та Блаж. Мученика Теодора Ромжі... Суспільство – у
летаргічній дрімоті, Церква (будьмо відверті!) - також у напівсонному
стані, громадські організації – немов паралізовані, а опричники Голіята,
як справжні ординці з дикого поля, беруть щораз більший ясир, стискаючи
в тугому аркані найціннішу здобич – наш національний дух. Поневоливши
дух, з легкістю заберуть усе, що потрапить на очі. В цьому українці
впродовж тисячолітньої історії переконувалися десятки разів, але
висновків не зробили жодних...
В чому причина того, що ми з такою легкістю здаємо національні
надбання, торгуємо гідністю, легковажимо вірою?! Причина – у нашій
байдужості до загрозливого стану справ у державі, в патологічній
роз’єднаності, в хуторянському егоїзмі (лиш би мене не зачіпали!).
Дійсно, хіба що наївний мрійник міг би сподіватися від нинішніх
керманичів України пошанування наших національних символів і цінностей.
Україна для них – це лише територія для збору данини і особистого
збагачення. А ще – полігон для експериментів над українцями, де
випробовується наша стійкість на все нові приниження, упослідження і
відверті знущання. Чергове випробування нашого імунітету влада зробила 7
листопада, не тільки дозволивши, але й забезпечивши охороною червоний
комуністичний шабаш на Хрещатику.
Тому про рідну мову, культуру, історію мусимо дбати самі, не чекаючи
на милість влади і політиків. Тож берімо ініціативу у власні руки,
консолідуймось з національними громадськими організаціями, гуртуймось на
спільній молитві у наших парафіяльних храмах. Лише завдяки нашій
християнській солідарності, нашій згуртованості та активній
громадянській позиції ми не тільки зупинимо Голіята, але й змусимо його
назавжди відійти в історичне небуття.
о. Ігор Пелехатий.
Від редакції: Голіят – велетень-воїн кочового
племені филистимлян, який був убитий юним царем Давидом при обороні
ізраїльського царства (Перша книга царів, 17 розділ)
novazorya.if.ua
