Подружжя створив Бог. З якою метою? Як Бог розуміє подружжя?

Поставмо собі запитання: чим є подружжя згідно з Божою волею? Може контрактом?

Так, але не тільки.

Правда, що при створенні подружжя сторони ставлять умови: обіцяють взаємно підтримувати і не залишити одне одного за жодних обставин, бути вірними. Приречення це роблять урочисто, отже подружжя є контрактом, але також є чимось незрівнянно більшим — вирішальною зустріччю і таємничим злиттям двох душ. Людство знало про це ще до приходу Христа, адже подружжя вже в поган було оточене релігійною повагою і йому надавали цікавий і урочистий характер обряду.

Зазвичай кажемо, що для подружжя потрібно двоє людей: чоловіка і жінку. Це дуже помилкове твердження, бо треба чоловіка, жінку і Бога… Точніше кажучи, Бог повинен бути на першому місці! Подружжя походить від Бога, отже тільки на Ньому і в Ньому може існувати. Подружжя не є тільки угодою чи людським винаходом, тому суть його не належить до сфери людського впливу. Людина виробляє способи життя, культуру, форми правління, але родинне життя від неї не залежить.

То чим є подружжя? Може приватною справою двох людей?

Так, є справою приватною, але і справою суспільною. Отже подружжя не є втечею для безпорадних панночок? О ні! Чи подружжя не є нагодою здобування честі (шани) і поступливості, чи не є власним джерелом розкоші? Ні! Подружжя є важливою суспільною справою! Легше би було орієнтуватись у складних питаннях подружжя, якби люди захотіли зрозуміти, що подружжя не є тільки особистою справою, але і публічною! Справою особистою є настільки, що можу вибрати особу, яка мені подобається, але з хвилини, коли я утворюю подружжя, справа стає публічною, бо від належно зрозумілої мети подружжя залежить доля людства: отже не маю права розривати подружжя.

Питаю втретє: чим є подружжя згідно з Божою волею? Ось остаточна відповідь: досмертним, святим зв’язком чоловіка і жінки.

Якою святою є в очах Божих довічна любов між чоловіком і жінкою, як високо Бог оцінює подружнє життя, бачимо докази в Святому Письмі Старого і Нового Заповітів.

У Старому Заповіті не раз читаємо, що Бог своє ставлення до вибраного народу називає подружнім зв’язком, а ідолопоклонство народу – подружньою зрадою.

У Старому Заповіті книга «Пісня пісень», що показує любов Бога до людської душі, є збіркою весільних пісень про кохання наречених.

Ісус Христос ще піднесеніше згадує про подружжя. «Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля» (Мат. 22, 2),— читаємо в одній притчі. Син Божий, жертвуючи себе для людства, порівнює свою любов з подружньою любов’ю.

Відомо, що Ісус Христос на весіллі зробив перше чудо — коли забракло вина, рятуючи наречених від клопотів, перетворив воду на вино.

Одного разу учні Івана Хрестителя запитали Ісуса Христа, чому Його учні не постять, посилаючись на те, що учні Івана і фарисеїв постять. Ісус Христос відповів їм: «Чи ж личить весільним гостям сумувати поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, тоді будуть постити» (Мат. 9, 15).

Щоби краще собі усвідомити суть подружжя, погляньмо на нього з іншого боку. Подружжя не тільки в очах Бога є святе, але воно є водночас неоціненним благословенням і необхідним джерелом сили для людства.

Подружжя є живим моральним зв’язком, в якому кожен має права і обов’язки, визначені Богом. Подружжя є не тільки фундаментальною клітиною людського суспільства, але водночас і найкращим, найпевнішим джерелом суспільного устрою, бо виростає на ґрунті чіткого порядку і авторитету. Його утворюють особи, які мають різні завдання і одну спільну мету. Діти підпорядковуються батькам, мама є господинею хати, а батько – головою родини.

Сьогодні також твердо кажемо, що відповідно до Божої волі, батько є королем родини. Королівство його давніше всіх королівств світу, бо документ його коронації знаходимо на перших сторінках Святого Письма (Буття 3, 16). Королівство те є незалежним від форм урядів, в республіці, монархії, при таємному чи явному голосуванні, при диктатурі чи парламентаризмі — королівство його залишається недоторканим; родина завжди є малою державою, головою якого є батько.

Прошу шановних слухачок не гніватись на мене за це, а водночас нагадую чоловікам, щоби вони не гордились занадто з почесного становища, яке Бог визначив для них у сім’ї. Насамперед прошу всіх, як чоловіків, так і жінок, щоб не дискутували, хто більше вартує: чоловік чи жінка. Погляньте краще на вчинок жінки, якій одного разу хвалився чоловік: «Чоловік є головою створінь!» Мудра жінка спокійно поклала свою долоню йому на голову і сказала: «Маєш слушність, але короною тої голови є жінка».

Не від нас це залежить, що чоловік не є жінкою, а жінка чоловіком; роди ці ніколи не будуть однаковими – але це не означає що вони мають неоднакову вартість. Виняткова різниця, яка є між чоловіком і жінкою виникає з різниці завдань і обов’язків різних статей. З різних обов’язків постають різні права. Тому мусимо усвідомити, що родина є малою державкою, малою самоврядною організацією, малим королівством Божим, суспільністю, в якій є різниця, поділ праці і підпорядкування; якщо цього немає, настає упадок родини.