"... Ілюмінатська хронологія (в котрій перший рік світла - "р.с." - відповідає чотирьохтисячному рокові до нашої ери за григоріанським календарем) веде свій відрахунок від народження Хун Муна, давньокитайського філософа-хаосиста (переддаоса), котрий відповідав на всі питання голосним вигуком: "Я не знаю! Не знаю!"... П'ять ілюмінатських пір року називаються Verwirrung, Zweitracht, Unordnong, Beamtennherrschaft та Realpolitik, кожна з котрих триває 73 дні. В ілюмінатському календарі, як у григоріанському і ерідіанському календарях, теж кожні чотири роки "зависає" один додатковий день ... Heiligefliegendekinderssheissetag, і в цей день виконуються ритуали .." . Крім того, вважається, що Вайсгаупта посвятив в ілюмінатство датський купець Кельмер, яким був, начебто, ніхто інший, як прибулий з Єгипту вчитель Каліостро Альтотас.   Мало хто знає, але кредитором Адама Вайсгаупта у його діяльності був єврейський банкір Ротшільд.      Послідовником секти мартиністів-ілюмінатів була й Женні фон Вестфален (von Westphalen; 1814-1881). Для неї, як дочки аристократа від другого шлюбу, яка не могла успадкувати титул і статки батька, надто привабливою стала доктрина соціальної справедливості баварсько-авіньонського Ордену ("... У церомонії посвячення в члени ордену, той, хто посвячує, говорить тому, кого посвячує: "Ось наша таємниця.... Якщо для знищення всього християнства, всієї релігії ми зробимо вигляд, що маємо єдино правильну релігію, пам'ятайте, що ціль виправдовує засоби і що мудрому для того, щоб робити добро, слід використовувати всі засоби, які негідник допускає, щоб творити зло"..." ). До нього вона втягнула свого друга дитинства (а потім і чоловіка) єврея-вихриста, автора драми "Оуланем" (назва - спотворене біблійне ім"я божого месії Еммануїла), адвоката Карла Генріха Маркса (1818-1883), учня протосіоніста-соціаліста Мойсея Гесса, та всіляко сприяла дружбі та співпраці його з масоном-"підмайстром", "найбільш визначнішим поетом пролетаріату", який "був неперевершеним у відображенні природної, здорової чуттєвості і плотської пристрасті" (за визначенням Ф. Енгельса), Георгом Веертом (пізнішим емісаром франкфуртських та лондонських масонів-grasshoppers в Латинській Америці та Вест-Індії, де навіть був радником гаїтянського імператора Сулука і раптово помер в 1856 р. в Гавані) та іншим мартиністом-ілюмінатом, англійцем німецького походження Фрідріхом Освальдом Енгельсом (1820-1895), автором езотеричного лібретто опери "Кола ді Ріенцо" (1840-1841) та окультної газети "Північна зоря", пропагатором ідей ілюмінатів у середовищі англійських чартистів.      Вважається, що антицерковна позиція Вайсгаупта була породжена шоком, який виник внаслідок заборони в 1773 р. папою римським Климентом (під тиском монархічних урядів Франції, Іспанії та Португалії) ордену Ісуса (єзуїтів), ревним членом якого він був. В 1786 р. ілюмінати як агенти і симпатики Сполучених Штатів Америки були заборонені баварським урядом за підготовку скинення усіх європейських монархій і Ватікану. Багато ілюмінатів перейшло у просвітницьку організацію "Німецька Єдність" або емігрувало у північноамериканську католицьку колонію Віргінію (майбутній штат США Вірджінія), де заснували ложу, секції якої розкинулися по всіх інших штатах, а самі північноамериканські ілюмінати прийняли ім"я "якобінців". Згідно з переданням, саме Адам Вайсгаупт був автором ескізу печатки США та піраміди зі "всевидячим оком", Фенікса та прапора із 13 полос і 13 зірок.      В Йєльському університеті на поч. ХІХ ст. ілюмінати сформували секцію, відому як "Ложа Череп і Кістки". До якої, зокрема, належать президенти США Дж. Буш-старший, Дж. Буш-молодший і В.Г. Тафт. Діяльність Ордену триває вже понад 170 років і храмовим ініціальним центром його є дивна садиба за назвою "Могила" (є підозра, що славнозвісний цикл "Лара Крофт: Розорювачка могил" демонструє для посвячених езотеричний рівень ініціальних обрядів). В своїй промові 4 липня 1812 р. ректор Гарвардського університету Джозеф Віллард відкрито звинуватив американських ілюмінатів-"якобінців" у тому, що вони стали причиною нової війни США з Англією на боці Наполеона.      Під час Громадянської війни у США "якобінці" виступили на боці Конфедерації, а в 1881 р. руками "народників" організували вбивство царя Олександра ІІ, який під час Громадянської війни відправив на допомогу Півночі величезний флот і цим зірвав плани "якобінців" щодо здійснення другої революції в США, а також підтримував "поміркованих" масонів типу банкіра Л. Ротшільда, через руки якого проходили всі російські залізничні позики.      Відомим масоном-ілюмінатом армії Конфедератів був бригадний генерал Альберт Пайк. Він був призначений Джузеппе Мадзіні главою всіх ілюмінатів США, видав у 1871 р. книгу "Мораль і догма" про масонський "шотландський" обряд.   В 1875 р. внаслідок загибелі під час грози кур"єра ілюмінатів з Франкфурта в Париж громадськості став доступний програмний документ ілюмінатів, відомий як "Новий Заповіт Сатани" ("сатана" тут розуміється як противник існуючої християнської цивілізації), де визначалися основні шляхи до маніпуляції громадською свідомістю, а також створення лживих "відкритих" лож для обману істеблішменту.         Також на кінець ХІХ ст. дочірними ложами ілюмінатів стали ложі т.зв. турецьких "демне" ("перевертнів"), іудеїв-саббатіанців, які офіційно прийняли іслам, але зберігають обряди іудейської секти месії Саббатая Цві. Вихідцями з "денме", зокрема, були активісти молодотурецької організації "Єдність і Прогрес" та сам основоположник світської Туреччини Кемаль Ататюрк.         В кінці ХІХ ст. один з ілюмінатів-"якобінців" фінансист з Південної Африки Сесіль Родс проголошує свою мрію про грядуче створення Федерації народів всіх частин світу під єдиним урядуванням. Для цього створюється Фонд, який надає степендії для підтримання та виховання в необхідному дусі тисяч і тисяч талановитих молодих людей. Тільки у США серед них - державний секретар США Дін Раск, відомий економіст В.В. Ростов, сенатор і меценат Дж. У. Фулбрайт та величезна група високих державних чиновників та сенаторів, які заснували власні дочірні організації та фонди. Окрім того, найвідомішим степендіатом Фонду є ідеолог "празької весни" Давід Гольдштюкер, учнем і послідовником яког1о став колишній посол СРСР в Канаді та ідолог "перебудови" Олександр Яковлєв. До цього ж кола належить і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який відкрито проголосив про створення "світового уряду" (США і Росія, виходячи з "нічийного" результату "холодної війни"). Зокрема, в Україні фулбрайтівським степендіатом є Юрій Андрухович, маючий один із основних впливів на духовність оточення та прихильників президента-банкіра Віктора Ющенка, затятого послідовника економіста-фабіанця Дж. Мейнарда Кейнса, автора доктрини "кінця невтручання" держави у вільне підприємництво (в одному ряду серед його палких послідовників - Беніто Андреа Муссоліні). Йшов на виборах Ющенко у єдиному блоці "Сила народу" з ніким іншим, як Соціалістичною партією ортодоксальногомарксиста Олександра Мороза (Сальвадор Альєнде, масон, 16-го ступеня, ініційований ложею Хірама Љ 65 і керівник місцевої чілійської ложі "Томас Моро", світла пам"ять йому, досі у труні перевертається!).      Представник північноамериканських ілюмінатів банкір Бернард Барух внаслідок теракту агента балканського відділення ілюмінатів-"якобінців" "Чорна рука" Гаврила Принципа і розв"язаній через це першій світовій війні займає посаду Голови Комітету військової промисловості США і його статок збільшився з одного мільона до 200 млн. Долларів, а створений після війни в Швейцарії для виплати репарацій т.зв. Банк міжнародного валютного вирівнювання став приносити Ротшільдам величезні комісійні з конвертації валют. Аналогічно ставлениками ілюмінатів було нав"язано Німеччині карталь "ІГ Фарбен", який став приносити гігантські прибутки як Ротшильдам, так і партнеру по картелю "Стандарт Ойл" (Рокфеллеру), а також таким монстрам капіталізму як "Дженерал Моторз" (Дж. П. Морган, через дочірні компанії "Форд" і "Опель"), ІТТ та "Джерерал електрік".       Для безпосереднього впровадження ілюмінатських ідей було профінансовано Морганами та Рокфелерами і створено 21 липня 1921 р. Раду з міжнародних віднсин, а його органом став начебто "ліберальний" журнал "Foreign Affairs". Серед засновників - майбутні Державі секретарі США Джон Фостер Даллес і Крістіен Гертер та директор ЦРУ Аллен Даллес, автори статуту Ліги Націй.      В червні 1991 р. у німецькому містечку Санд на зустрічі елітарного Більдербергського клубу Девід Рокфеллер заявив: "... Світ сьогодні більш досконалий і більш прихильний до створення єдиного світового урядування... Наднаціональна влада інтелектуальної еліти та світових банкірів більш приваблива, ніж право народів на самовизначення, котрого ми дотримувалися протягом віків" . З цією метою виступає геополітик Фр. Фукуяма з програмною декларацією апофеозу світовому ілюмінатству "Кінець історії".