Ще до сотворення видимого світу Бог створив безтілесні небесні сили, що їх наділив розумом і свобідною волею. За багатьма свідченнями Святого Письма, це духи-ангели, які звершуючи волю і плани Творця, наполегливо і свято служать Йому і людям. Це вони, щоб здійснилося Слово Господнє, вже давно сказане пророком Ісаєю, об’являють і засвідчують народження від Духа Святого і Діви Марії Сина Божого і нашого Спасителя Ісуса Христа. І коли Ісус у пустелі завершив сорокаденний піст, прогнав від себе спокусника-диявола, тоді, як свідчать євангелісти Матей і Марко, «ангели приступили й почали Йому слугувати». І це служіння не закінчилося часом земної місії Христа, а триває в Його Церкві й досі. З участю і в сонмі ангелів на чолі з архістратигом Михаїлом вдруге прийде на землю Христос — як Суддя — і праведним судом завершить історію людства. Він, оцінивши наше земне життя, навічно визначить долю кожної людини.

У  духовному житті в запеклій боротьбі між добром і злом кожен вірний християнин має перед ворогами нашого спасіння — духами зла — непереможених агнелів-охоронців. За Словом Божим, «ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що Його (Бога. — Авт.) бояться, і їх визволяє».

Особливе служіння несуть ангели у храмах під час відправ, зокрема Літургій. Ось одне з дуже багатьох свідчень про таке служіння з розповіді настоятеля кіновії (різновид монастиря) св. отця Феодосія авви Леонтія. «Одного разу, — говорить він, — в неділю прийшов я до церкви причаститись св. Тайнами. Ввійшовши до храму, побачив ангела, який стояв праворуч від престолу. Приголомшений страхом, я повернувся в свою келію. і був голос до мене: з того часу, як посвячений цей престіл, мені заповідано перебувати при ньому».
В Літургії «Раніше освячених Дарів» при перенесенні св. Дарів співається пісня: «Нині сили небесні з нами невидимо служать...». А в Літургії св. Івана Золотоустого і св. Василія Великого на перенесення св. Дарів з жертовника на престіл для освячення співається «Херувимська пісня»: «Ми, херувимів тайно являючи і животворчій Тройці трисвяту пісню співаючи, всяку нині житейську відложім печаль». Щоб і Царя всіх ми прийняли, що Його в славі невидимо супроводять ангельські чини.

Невимовно важко уявити, що наше явне служіння є тайним служінням самих херувимів, що ми грішні — як і вони безгрішні й святі — можемо в піснях вихваляти і в славі супроводжувати Царя всіх.

Так, мусимо чесно, відкрито і зі смиренням визнати свою гріховність і недостойність, — як молимось перед Херувимською піснею: «Ніхто не достойний із зв’язаних тілесними похотями і пристрастями приходити, або приближатися, або служити Тобі, Царю слави, бо служити Тобі — велике і страшне і самим небесним силам». І як йдеться далі в тій молитві, що тільки «ради невидимого і безмірного чоловіколюб’я» Господь як істинний верховний архієрей передав владу і право нам, грішним людям, священнодіяти, звершуючи безкровну жертву закликом: «Чиніть це на Мій спомин». Господь приймає жертву від тих, які зовуть Його всім серцем. І, звичайно, серце це має бути чистим, тобто смиренним, покірним і лагідним через свої гріхи, повним добра, миру і любові.
Свята Літургія, як і будь-яка інша відправа та молитва, не є цілком окремим актом у часі. Вона завершення, кульмінація і свідчення нашої підготовки, душевного стану і чистоти серця протягом дня чи тижня перед недільною чи святковою відправою.

А кожна св. Євхаристія — це найдорожча свята пожива, яка дає все, щоби до прийняття іншого разу св. Христових Тайн ми жили у праведності і від «сили в силу», за словом апостола, підносились усе вище і ближче до ангельського образу. Інакше — ні найкращий спів, читання чи проповіді не оправдають і не спасуть нас. І в храмі, і поза храмом маємо свідчити про відсутність у нас лукавства, лицемірства, фальшування, крутійства і т. д. А натомість бути виявом Любові. Бо тільки Любов свідчить, що ми, як вірні Богу ангели, — добрі слуги Його.

Михайло МЕЛЬНИК. Протоієрей

www.galychyna.if.ua