Ідучи до церкви або чекаючи на хвилину розпочаття Служби Божої :
а) уяви собі, що йдеш, щоб бути присутнім на муках і смерті Ісуса Христа,  уяви собі, що пристіл є ніби нова Голгофта, де Ісус в безкровний спосіб має поновити криваву жертву, жертвуючись з любові до нас.    
Молитва: " Боже мій, Спасителю, дай мені ласку учасника в тій святій жертві  з таким розположенням душі, з яким свята Мати Твоя стояла у стіп Христа.Найсвятіша Маріє, Мати моя, випроси мені ту ласку."
б) збуди намірення,  наприклад в такий спосіб : "Отче Небесний, в злуці з терпіннями і смертю Ісуса жертвую Тобі разом з священиком ту Святу Літургію в тих всіх намірах, для яких Господь Ісус сам жертвувався на Хресті :
1)щоб визнати Твою найвищу владу наді мною і над усіма сотворіннями,
2)щоб зложити Тобі подяку за ласки, уділені всім людям, а мені особливо,
3)на винагороду за гріхи мої і всіх людей і вимолення, щоб їх відпустив,
4)щоб отримати життя вічне і ласки нам потрібні,
5)щоби ... (вислови тут особливий намір, на який хочеш вислухати Службу Божу)"

Слухати Службу Божу можна в один із цих способів:
1.Розважання муки і смерті Ісуса Христа є найкращий і пожиточний. Хто бажає поступити в чеснотах і ласці, повинен безперервно роздумувати Муку Ісуса Христа, жодна духовна вправа не є така сильна, як ця. Є то бажання Самого Ісуса Христа, який Службу Божу установив на пам"ятку Своєї болючої муки і смерті на Хресті. Не є, однак, необхідним розважати під час кожної Служби Божої всі пункти з Його терпінь, можна затримуватися над одним або другим, керуючись особистим уподобанням, що збуджує більшу побожність.
2. Читати з молитвенника " Молитви під час Служби Божої".Щоб побудитися до ревності, корисним є змінювати молитви. Можна наприклад відмовляти вервичку,  або якусь Літанію,  або "Відвідини Святих Тайн".Лиш треба молитися з великим совокупленням, радше серцем, ніж устами і звертати увагу на значення відмовлюваних молитв.
3. Розважати одну з Правд Віри або якусь Таємницю з життя Спасителя. Напротязі однієї частини Служби Божої можна роздумувати, а напртязі іншої - відмовляти молитви.
У в а г а : Недобре є триматися тільки одного способу,  як роблять ті, які     думають, що якщо не відмовили всіх молитов з своєї книжечки, то недобре вислухали Службу Божу. Церква не визначила жодної молитви, вимагає одиноко, щоб Службу Божу вислухати побожно. Однак заохочує, щоб : 1- під час освячення уявляти собі Господа Ісуса, прибитого до Хреста,  терплячого,  проливаючого Кров і віддаючого своє життя за нас; 2- під час Причастя священика ревно приймати св.Духовне Причастя.   

Кожна Служба Божа відправляється з 4 цілями:
1 - щоби Бога вшанувати (адорувати);
2 - щоби Йому подяку скласти;
3 - щоби Його за гріхи перепросити;
4 - щоби Його про ласки просити.
Тому що Ісус Христос, присутній в Найсвятішій Тайні Євхаристії,  є не тільки правдивим Чоловіком, але і правдивим Богом,  маємо з огляду на Нього ті 4 великі обов"язки сповнити. Повинні, отже, молитися перед Святою Тайною Євхаристії, почитати Ісуса як нашого Бога, дякувати Йому за незліченні добродійства, якими нас обсипав, перепрошувати за гріхи, якими Його образили,  вкінці просити Його, щоб нам уділив всього, чого потребуємо. Є то найвищий спосіб молитви. Добре є збуджувати всі ті акти найперше в своїм імені, а потім в імені інших. Ісус винагородить тобі надто за твою любов.
Коли складаєш пошану Спасителеві в Найсвятішій Тайні Євхаристії,  лучися серцем з усіма праведними на землі, з ангелами і святими в Небі, а особливо з Пречистою Дівою Марією. Лучися з Самим Ісусом Христом, щоб в Ньому і через Нього пошанувати Отця Предвічного,  і так молитву свою зробиш приємнішу Богу і більш гідну до вислухання.
Є то досконалий і найліпший спосіб пошанування Господа Бога. Є то одночасно дуже добрий середник до спровадження на себе і на цілий світ струмені ласк і благословенств, до зібрання безконечних заслуг на Небо. Уживай того способу при відвідинах Святих Тайн, при Службі Божій,  благословенстві Найсвятішими Тайнами і при Причасті - уживай його часто, послуговуйся ним, розважай його і поручай другим.
Подаємо тут конкретний спосіб, як можна віддавати честь Спасителю в Найсвятішій Тайні Євхаристії, складаючи Йому: - пошану,  - подяку,  -перепрошення за гріхи і - прохання :

Почитай в найглибшій покорі безконечний Маєстат Бога і Його найсвятішу владу над усім сотворінням. Визнавай, що цілковито від неї залежиш. Віддай Йому честь і хвалу:
1) О Ісусе, Сину Бога живого, Боже, співістотний з Богом Отцем,  Боже,  співістотний з Богом Духом Святим,  вірю сильно, що Ти в Найсвятіших Тайнах є дійсно присутній, укритий під видами хліба і вина, що є Ти з Тілом і Душею  з Тілом гідним почитання і Кров"ю пренайдорожчою, з Богом і чоловіцтвом - таким,  яким є Ти в Небі, де живеш і царюєш пошанований і улюблений через Ангелів і Святих.
О Боже Неба і землі, Сотворителю мій і Спасителю мій, найвищий Пане і Учителю,  Боже мій і все моє! Люблю Тебе, до стіп Твоїх паду покірно на знак моєї цілковитої залежності і найщирішої любові. Учителю найвищий! Ти є всім,  а я низьке створіння, нічим я є перед Тобою. Ти є істота безконечно досконала, найвищим Духом і джерелом всякого добра.Я ж сам з себе посідаю гріх і одні недосконалості, а якщо маю яке добро, від Тебе воно походить.Отже,  люблю Тебе як Добро найвище і піддаюся Твоїй найвищій владі, а перейнятий подивом з огляду на Твою велич, доброту і безконечних прикмет славлю Тебе і люблю з усіх сил моїх. Витаю тебе і радію з того, що Ти безконечно щасливий і всі досконалості посідаєш в найвищій ступені.
О Боже, безкінечно великий, віддаюся Тобі цілковито. Віддаю Тобі мою душу з усіма її владами, мій розум, щоб Тебе ліпше пізнавав, пам"ять, щоб безустанно пам"ятала про Твою доброту, волю,  щоб Тобі служила,  серце, щоб Тебе любило.Віддаю Тобі мої думки, слова і діла,  терпіння, прикрості і життя - все що маю і все, чим я є. О Боже Любові! Маєстате предивний і безконечний! Царюй надо мною, володій цілою моєю істотою, розраджуй мене після свого уподобання. Чому ж не посідаю життям всіх людей,  з якою радістю посвятив би їх Твоїй славі і Твоїй любові.
2) Звеличую Тебе за всі сотворіння позбавлені розуму, які пізнати Тебе не можуть. Звеличую Тебе, о мій Боже, за ті Твої розумні створіння, які, на жаль,  в своїй нерозумній гордості і відступнім засліпленні відмовили і продовжують відмовляти Тобі в пошані.Також звеличую тебе за тих слабких у вірі християн,  які Тебе занадто мало величають і люблять.Звеличую тебе передусім за тих, які мені дорогі і від котрих хотів би бути в особливий спосіб люблений.
3) Але,  на жаль, Божественний Спасителю , чуюся негідним,  не взмозі віддати Тобі честь, на яку заслуговуєш! Бо чим же в дійсності є моє слабе і нужденне звеличення з огляду на те, на що заслуговує Твій Маєстат? Отже, тому,  щоб задосить учинити, жертвую Тобі також звеличення і любов душ праведних на землі і в чистилищі.Жертвую Тобі звеличення і любов мого Ангела-Хоронителя і Ангелів-Хоронителів всіх людей та полки Ангелів, які вдень та вночі в найглибшім ушануванні оточують Твої Святі Вівтарі.Жертвую Тобі величання і любов всіх святих апостолів і визнавців, всіх св. мучеників і преподобних. Жертвую Тобі звеличення і любов серафимів, херувимів, всіх хорів ангельських і всіх вибраних Неба, а особливо Марії, Твоєї Найсвятішої Матері і Йосифа,  Твого обраного батька і кормителя.Накінець, лучу мою похвалу і звеличення з величаннями, які Тобі віддавали і ще будуть віддавати будь-які твої сотворіння.
4) О Божественний Учителю, як прагну звеличати Тебе так, як на те заслуговуєш! Але тому, що навіть всі разом взяті сотворіння не можуть того подолати, хочу в Твому Найсвятішому Серцю зачерпнути того, чого недостає моїй нужді,  а лучачись з Тобою серцем і устами мовлю Отцю Небесному :"Да Святиться Ім"я Твоє".Так, нехай воно буде знане, улюблене і звеличене від всіх людей на більшу славу Його і Твою, о Ісусе! "Прийде Царство Твоє" - нехай Бог царює над всіма в цьому житті через ласку, а колись нехай вони всі царюють з Ним в Небі на більшу Його і Твою славу, о Ісусе! "Буде воля Твоя, як на Небі, так і на землі" - нехай всі люди сповняють Твою святу волю у всьому і завжди так досконало, як то чинять ангели і святі в Небі!
Накінець, о Господи Ісусе, хочу в найтісніший спосіб злучитися з Тобою, прагну гаряче, щоб всі стремління цілого мого життя лучилися з Твоїми найдосконалішими наміреннями і в тому з"єднанні бажаю в Тобі, з Тобою і через Тебе віддавати Богу Отцю і Богу Духу Святому честь і хвалу, яку Їм коли-небуть віддавав і яку віддавати Їм будеш на віки вічні.

Пригадай собі найперше всі особливі добродійства, яких Тобі Бог уділив і тих, які уділив всім своїм створінням загально.Старайся сердечно подякувати Йому за них.  
1) О добрий Ісусе, дякую Тобі за незліченні добродійства, якими мене обсипав.Дякую Тобі передовсім, що створив душу мою з усіма її владами, тіло моє з усіма його змислами, дякую Тобі, що мене заховав при життю і здоров"ю, дякую за всі інші дочасні добродійства...Дякую Тобі особливо за св.хрещення, за християнське виховання, яке було мені дане.Дякую Тобі за пробачення гріхів, які мені так часто і милостиво відпускав в Тайні Сповіді.Дякую Тобі за скільки ласк помагаючих, які освячують мій розум і побуджують волю до роблення доброго та уникання гріха.Дякую Тобі за ласки, прив"язані до мого стану.Дякую Тобі в особливий спосіб за діло мого Відкуплення, яке заплатив Своєю Кров"ю.За установлення Найсвятішої Тайни Євхаристії, в якій даєш мені такі великі ознаки своєї любові.Нехай Тобі буде безкінечна подяка, що в св. Причасті сам хочеш бути моєю поживою і то не один раз в житті, але щоденно, якщо тільки запрагну і якщо зближуся до Тебе з любов"ю.Дякую Тобі за установлення св. Служби Божої,  того відновлення жертви Христової, в якій жертвуєшся неустанно, як безкінечної ціни цілопалення. Ах, Господи, який же Ти добрий і милосердний для мене бідного і нужденного сотворіння вже тут, на цьому світі, а що то буде там, у Небі, де маєш для мене трон слави, де хочеш мене посадити через вічне оглядання Твого Божества, зробити учасником Своєї власної щасливості.Дяка Тобі, о Ісусе! Тисячні подяки! Дяка стільки раз, скільки зір на небі, піску на землі, крапель води в морю...
2) Благословляю Тебе, о Ісусе, за всі дари і ласки, за всі добродійства,  яких уділив і уділиш в майбутності всім сотворінням, а особливо істотам,  дорогим моєму серцю.В особливіший спосіб тішуся привілеями, якими обдарив Пренайсвятішу Марію, мою улюблену Матір і св. Йосифа, мого опікуна.
3) Що ж Тобі віддам, о добрий Ісусе, за стільки добродійств? Чим віддячуся за Твою безконечну доброту? На жаль, чого так недолуге моє бідне серце? До кого утече? До вас,  всі сотворіння Божі, покликанні до ділення мого колись в Небі щастя. Так, славмо Господа разом і дякуймо Йому, усі душі святі,  які живуть ще на землі або терплять в чистилищі,  і також ви, ангели і святі в Небі.А Ти, о Маріє,  випроси мені, щоб подібно до Тебе був наповнений Духом Божим, який продиктував Тобі ту пісню найгарнішу, яку коли-небуть виголосило серце, переповнене вдячністю : "Над усе величай душе моя Господа."
4) Але тому, що усього не вистарчить, щоб гідно віддячитися Твоїй безкінечній любові,  лучуся знову з Тобою, Господи Ісусе: лучу мою вдячність з Твоєю і моє намірення з Твоїм, щоб жертвувати Отцю Предвічному досконалу і гідну Його безкінечної доброти жертву слави.

Пригадай собі гріхи власні і ті незлічені гріхи, які поповняються по цілій землі. Старайся задосить учинити і за них.
1) Перейнятий біллю при думці про гріхи, якими завинив,  ото,  Наймилосердніший Ісусе, упадаю до стіп Твоїх. Скільки то недосконалостей,  блудів і гріхів поповнив з часу як прийшов до розуму !Скільки гріхів, думок,  слів,  учинків і упущень. А хоч бим тільки один повседневний гріх поповнив в житті, бо кожен гріх, хоч би найменший, є зневагою Маєстату Божого,  мусів би оплакувати його до останього дихання.Тим часом, на жаль, так не є. О мій Ісусе,  змилосердися наді мною, бідним грішником.Злий на мене з глибини Твого Серця допомогу, повну милосердя і любові. Пробач мені, Господи, благаю Тебе. Жалую з цілого серця, що Тебе так часто ображала.Ненавиджу гріхи і бриджуся ними в найвищому степені.Коли б могла ненавидіти гріх так, як Ти сам його ненавидиш. Ах, радше тисячу раз умер би, ніж найменшим добровільно відштовхнув би Тебе в майбутньому.
2) Перепрошую, о Ісусе! Нехай Тебе переблагаю не тільки за мої власні гріхи, але і за всі гріхи, які коли-небуть поповнилися або мають поповнюватися в майбутньому.Перепрошую передовсім за невдячності і зневаги, якими Ти є переповнений в Твоїй таїнственній любові, перепрошую Тебе за стільки осквернень і святотатств, перепрошую за стільки холодних святих Причасть,  без належного приготування і благодарення, перепрошую за стільки опущених святих Причасть через байдужість чи людські погляди,  а також за недбальство в прийнятті Духовного Причастя.Перепрошую за недбальство, з яким опускаємо Службу Божу, за наше розсіяння і неушанування в церквах, за брак ревності у відвіданнях там Тебе.Перепрошую, о Господи, за гріхи моїх родичів і приятелів,  за блуди членів нашого дому, родини, парафії, за блуди всіх недбалих і злих грішників! Перепрошую за єритиків і невірних.
Уділи також, Господи, цілковитого відпущення кар душам в чистилищі,  звільнення яких бажає Найсвятіша Діва Марія,  з цією метою на їх користь складаю в її руки всі мої відпусти.
3) Щоб винагородити брак мого жалю і задосить учинити Спасителю,  лучуся з усіма праведними на землі і з цілим Небесним Двором і лучуся з Матір"ю Божою у стіп Хреста стоячою і в тому з"єднанні благаю Тебе про пробачення і задосить учинення Тобі за всі гріхи світу. Лучу те винагородження з усіма тими, що Тобі вже були зложені і ще складатися будуть в майбутньому.
4) Найсвятіший Спасителю, знову лучуся з Тобою,  лучу мою молитву винагородження з Твоєю мукою і смертю болючою,  з Твоїм задосить учинення і з Твоїми безкінечними заслугами, щоб в той спосіб жертвувати Отцю Предвічному досконале задосить учинення і винагородження за все зло, яке було поповнене і котрого, на жаль, люди допускатися будуть ще до кінця світу.


Збуди в собі надію без границь, що одержиш все, що лиш попросиш. Проси Ісуса про всі ласки, яких бажаєш, він тобі нічого не відмовить.
1) О добрий Ісусе, благаю Тебе передовсім про ласку, щоб відчував і знайшов своє щастя в св. Причастю, в св. Службі Божій,  у відвідинах Нійсвятішої Тайни Євхаристії.Дай мені духа молитви, щоб та свята вправа стала моїм улюбленим заняттям, щоб її відмовляв завжди з найбільшою ревністю, на яку лиш збудитись можу.Дай мені ласку, щоб завжди сповняв вірно обов"язки християнина і законника.
О Спасителю, помнож мою віру, утверди надію, розпали моє серце Твоєю св. любов"ю.Дай мені силу до практикування покори, лагідності, послуху,  працьовитості, терпеливості,  підданості Твоїй св. волі. Віддали від мене всяку спокусу або радше дай мені відвагу і силу завжди мужньо їх перемагати, дай,  щоб завжди виходив переможцем з усіх проб, які на мене допустити хочеш. Вспомагай душу мою в усіх її потребах і визволи мене від злого.
Наймилосердніший Ісусе, поблагослови родину мою,  допомагай в моїх починаннях, замірах,  дай успіх в моїх дочасних справах.Однак, настільки прошу Тебе про ту річ, наскільки буде вона середником до осягнення цілі, тобто: до принесення Тобі слави і спасення моєї душі. О мій найліпший Спасителю,  зроби,  благаю Тебе, щобим був завжди і всюди в словах і вчинках вірним знаряддям Твоєї слави, щобим працював багато і плідно над звільненням душ з чистилища і виблаганням ласки щасливої смерті за допомогою і заслугами Найсвятішої Матері Божої, щобим як св.Йосиф вмер в обіймах Твоїх і Твоєї Святої Матері, щобим як Марія в пориві любові мав прагнення получитися з Тобою.Нехай умру очищений в Твоїй Крові від всякої змази, вільним від всякого довгу, украшений твоїми езконечними заслугами, в цілковитому з"єднанні своїх почуттів з найдосконалішими потуттями, товаришуючими Твоїй смерті на Хресті.Щоби опускаючи то земське вигнання, міг злучитися з Тобою в Небі, оглядаючи Тебе лицем в лице, славлячи Тебе, дякуючи Тобі, люблячи Тебе з ангелами і святими в солодкім і милім товаристві св. Йосифа і Марії,  Твоєї Святої Матері і улюбленої Матері моєї душі.
2) Зілляй, Господи, найбагатші благословенства на нашого Святійшого Отця, єпископів і священників.Благослови моїх настоятелів, родичів і тих всіх,  котрі моїм молитвам поручилися...Благослови ревних почитателів Євхаристії і всіх слуг Марії, уділи витривалості праведним, наверни невірних, єритиків і грішників, а передусім в моїм домі, парафії, родині...
3) О Ісусе, Ти є самою Любов"ю і Милосердям. Ти сказав:"Просіть і одержите, стукайте і відчинять вам". Прошу Тебе про ці ласки з сильною надією. Стукаю до дверей Твого Серця і представляю Тобі мої прохання та благаю в з"єднанні з молитвами праведних на землі, ангелів і святих в Небі, а особливо з Найсвятішою Марією і Св. Йосифом.
4) О Серце Ісуса, Серце Наймилосердніше, лучу мою молитву з Твоєю,  мій намір з Твоїм і прошу Отця Предвічного про те, про що Ти Сам Його просиш і так, як Ти про те просиш.Будь моїм, о Ісусе, а Я нехай буду Твоїм навіки!О Ісусе, моя любове! З пошаною відновлюю в цій хвилині приміри з Тебе і хочу їм назавжди вірним залишатися.

Хто у неділю чи свята не був на Службі Божій ( без поважної причини ), той тяжко згрішив. Від 8 років до часу старечої немочі кожен християнин зобовязаний брати участь в неділю і свята у  Службі Божій і вислухати проповідь.
Від слухання св. Літургії в неділі і свята звільнений той, хто не може піти до церкви, хто постраждав би через це, і, нарешті, той, хто в цей час мусить конче комусь допомогти .
Отже, від слухання Служби Божої звільнені ті, котрі мешкають далеко від церкви. На думку св. Альфонса Лігуорі, не зобов'язані слухати Службу Божу ті, які змушені були б йти пішки від дому до церкви протягом 1 години і 15 хвилин. Однак, якщо хтось нездоровий, або надворі непогода, тоді і коротшої дороги вистачить, щоб звільнити людину від слухання Служби Божої.
Однак, якщо, живучи далеко від церкви, ти маєш можливість поїхати, то повинен це зробити. Коли цього не робиш, тоді ти вже не є звільненим від слухання Служби Божої (хіба би до церкви треба було б добиратися протягом двох з половиною годин).
При тому треба також брати до уваги місцеві звичаї. Є такі місцевості, де люди не вважають себе звільненими від Служби Божої навіть тоді, коли змушені йти пішки від дому до церкви довше години і 15 хв.
Від слухання Служби Божої звільнені також ті, котрі бояться втратити шану оточуючих (напр., якщо не мають відповідного одягу), котрі неодмінно повинні вирушити в дорогу або не в можуть перервати свою подорож; котрі через це потерпіли б великі збитки у тимчасових речах; хворі і одужуючі; убогі, котрі не мають у що вбратися і ризикують застудитися і захворіти через негоду; ті, хто, слухаючи Службу Божу, викликав би велике обурення з боку родичів або чоловіка (така людина може деколи залишитися вдома); однак, якщо б наказували лишитися вдома з причини зневажання релігії або часто забороняли іти до церкви, — в такому разі не можна їх слухати).
Звільнені від слухання Служби Божої й ті, котрі доглядають хворих; котрі рятують ближнього під час пожежі або повені; матері або няньки, які не мають із ким залишити малих дітей і не можуть узяти їх зі собою до церкви;  і тому подібне. Якщо ж в цей день відправ¬ляється не одна Служба Божа, а кілька, то повинні роботу організувати таким чином, щоб одні могли піти на одну Службу Божу, а інші — на другу.
Звільненими від Служби Божої є також солдати, котрі стоять на варті; ті, котрі пильнують худобу; зрозуміло, тільки в тому випадку, якщо відправля¬ється лише одна Служба Божа (якщо більше, то повинні мінятися).
Дуже часто трапляється, що люди нехтують обов'язком слухання Служби Божої; якщо ж мова йде про розваги або забави, то задля цього не шкодують навіть чималих зусиль. Отож, якщо ти такий хворий що ходиш на роботу чи в магазин а на Службу Божу ні, то маєш тяжкий гріх. Якщо дійсно тяжко хворий, що неможливо  є  піти на Службу Божу  то немає жодного гріха.
Обов'язком також є слухання цілої Служби Божої; хто без поважної причини пропустить більшу частину Служби Божої, той тяжко грішить. Тяжко грішить і той, хто пропустить ту частину Служби Божої, котра хоч недовга, але має велике значення. Напр., той, хто без поважної причини пропустив з цілої Служби Божої лише момент перетворення (коли священик перетворює хліб у Тіло, а вино у Кров Ісуса Христа), тяжко грішить.

1. Задосьтьчинит заповіди церковній, кто находиться на хорах, в закристіи, в каплици побічній, за колоною, за стіною а навіть по за церквою, якщо лише  може  посередно або безпосередно знати, що творить священодійствуючій. Якщо  ж єсть по за церквою, то мусить бути злучений сь вірними такь, щобни не було більшої порожної пустоти— після гдекотрих трійцять кроківь — котра відлучала би его від другихь вірнинхь. Если же єсть злучений сь народомь, то може и більше  кроківь бути відаленнмь.
Вь поблизкімь домі, где черезь вікно може хтось видіти, що священодійствуючій творить, є  вільно слухати Службу Божу, скоро лише  не єсть занадто великій промежутокь, хоть би и публична дорога провадила межи церквою а домомь.
2.    Дотично опущена якоись части Службн Божои належить розріжнити, чи то сталося для якои нужди, чи зь якои то недбалости. Вь першбмь случаю не поповняєся гріха ; вь другбмь случаю зависить тяжкість гріха від того, яка часть Службн Божои занедбуєся.
3.    Тяжкимь гріхомь є опустити все ажь до „Иже Херувимів" включно; після мніня многихь Моралістівь грішить тяжко, хто приходить по Евангелію.
4.    Тяжкимь гріхомь єсть опустити освящене и причастіє, а навіть само освящене, понеже всть то найголовнійша часть Службн Божои, а після св. Альфонса єсть тяжкимь гріхомь опустити саме причастіє.
5.    Кто вийде зь церкви по причастію, легко грішить, кто вийде заразь по бдагословенію здаєся не грішить.
6.    Слуханемь  разомь двохь отдільнихь Службь Божихь, такь, що вь одній слухаєся перша часть а вь другій друга часть,   незадоситьчиться заповіди, понеже Служба Божа зь своеї природи состоить зь частей наступаючихь; но правдоподібно вистарчає наступаючо дві части слухати, скоро лише вь одній и той самій жертві всть освящене и причастіє, такь  на пр.   можна слухати на однбй Службі Божій почавши   від „Свять:" ажь до кінця, а вь другій відпочатку до „Свять." — Протое кто прійде до церкви передь освященемь и єсть   на цілбй тій жертві ажь до кінця, єсть стисло обовязаннмь, если наступає друга Служба Божа,   позістати на  тій  другій Службі Божій ажь до освященя  св. дарівь, щоби можна сказати, що бувь   на   цілій |Службі Божій.
7. Кто прійде до церкви по освященю, правдоподібно не єсть обовязанимь слухати Служби Божои дальше до кінця, понеже обовязаність устає, коли не може  бути заповідь виповнена.

2. О увазі.
Увагу при Службі Божбй розріжняемо двояку, именно   внутрену и впішну.   Внутрена єсть, коли кто діломь прикладає свого духа до того, що священикь творить ; внішна же состоить вь тімь, що ктось не  покладає учинку  внішного вспиняючого увагу духа, якь розмова,   читання   т. п.
Внутрена увага розріжняеся трояка: 1) инша на слова и чинности священика; инша на змисль слівь и таинствь, инша наконець  на самого Бога черезь молитви побожні и розмншленя.
Засади:
I. Вимагаєся уваги по крайній мірі внішнои до важного слуханя Службн Божои; понеже не можна сказати, що єсть на Службі Божбй присутннй, котрий творить щось, що не дасться погодитись увагою внутреною, а навіть такій робить собі насміх зь Бога и Церкви.
II. Вистарчає напевно котра небудь увага внутрена з трехь висше наведенихь т. є, або на слова, або на змисль або на Бога вь загалі, понеже котрою будь зь тихь увагь достаточно прикладаєся духа до богослуженя, и від  про-стнхь людей не може жадати ся совершенна увага.
III. Вимагаєся напевно уваги внутренои, по крайній мірі підь простительнимь гріхомь зь богочестія, кромі заповіди церковнои, понеже   того  вимагає  почтительность приналежна Богу и таинствамь, котрі совершаються.   Не вимагає ся безусловно жадної  иншои молитви
понеже побожна присутність  почитає  Бога,   и нема ничого більше приписаного.
Вь практиці однако належить усильно наклоняти, особливо простихь людей, щоби  відтмавляли яки молитви, а лучше еще, щобн всі разомь сь хоромь співали.
Від рішеня питаня, чи єсть заповідь церковна, котра підь тяжкимь або легкимь гріхомь обовязуе до внутренои уваги, вздержуємься, а наведемь лише слова св. Альфонса, котрий говорить, що не належить нікого зь вірнихь обвиняти о тяжку провину за для недостатку достаточнои уваги, котрий мавь наміреня загальне почтити Бога; но радше належить упоминати лагідно вірних, щоб вони слухали Службу Божу набожно і з увагою на Божі таїнства.
Велику силу має молитва вірних, бо де двоє або троє зійшлися в ім'я Господа, там Христос між ними (Мат. 18, 20). У багатьох місцевостях люди навмисне лишаються на дворі або на церковному кладовищі, щоб бути вільнішими. Від цієї грішної звички відучив своїх вірних св. Іван Милостивий, патріарх олександрійський, котрий вийшов із церкви, щоб відправляти Служ¬бу Божу серед вірних, які зібралися біля храму. На здивування пастви відповів: "Де вівці, там повинен бути і пастир. Якщо лишитеся тут, лишуся і я, якщо ж увійдете до середини, увійду і я". Відтоді всі заходили до церкви і ніхто не лишався надворі.
Побожно слухає Службу Божу той, хто уникає всього, що могло би перешкодити йому в побожності, і молиться разом зі священиком.
Службу Божу можна слухати в неділі та свята в будь-якій католицькій церкві; однак, доречно слухати її в парохіальній церкві за місцем проживання.
Тридентський Собор прагне, щоб вірні часто відвідували свою парохіальну церкву, а особливо в неділі і найбільші свята (Трид. Соб. 22). Це корисно хоча б тому, що якраз в ті дні парох жертвує Службу Божу в першу чергу за присутніх у церкві а вже потім своїх живущих і померлих парафіян, присвячуючи свою проповідь потребам парафіян; а також у парохіальній церкві робляться різні оголошення, нагадується про свята, які наближаються, пости, і зачитуються розпорядження Церкви. Зрештою, кожний парафіянин повинен добре знати свого пароха як духовного провід¬ника. Однак, немає заповіді, яка б зобов'язувала слухати Службу Божу лише в парохіальній церкві. Службу Божу також можна слухати у монастирях, в лікарнях, школах, виховних закладах і т. п.

Щотижнева газета для греко-католиків. - №1