Хтось
може сказати, що це не актуально, не модно, не для нас.
І дуже добре, тому що часто образ святих – це образ тих,
які вже на іконці. А оскільки це неможливо за життя, бути
святими стає далеким. Звичайно ж ні, бо через певний спосіб
життя можемо удостоїтися вічної пам'яті, залишити свій
образ на іконах, як приклад життя на довгі віки.
Так само, як колись, так само і сьогодні Божі слова є
актуальні для кожного з нас: « Я бо Господь, що вивів
вас із Єгипетської землі, щоб бути для вас Богом; тож
маєте бути святими, бо Я святий (Лев 11, 45). Маємо
їх також зробити модними, зробити девізом нашого сьогоденного
життя.
Бути
святими означає бути щасливими. Чи це не є актуальним
для нас сьогодні?! Чи не це є модою нашого життя – шукати
щастя?! Мабуть, так, але на жаль багато людей незалежно
від віку в пошуках щастя знаходять нещастя. Нелегка ця
дорога, і дуже добре, бо на цій дорозі ми не самі. Сам
Бог є з нами і говорить кожному з нас – «бути святими
сьогодні»: «Я бо Господь, що вивів тебе через
Хрещення з рабства гріха, щоб бути для тебе Богом;
тож маєш бути усиновленою дитиною, Божим сином, дочкою,
бо я для тебе є Батьком».
Саме
через вибір того, кого слухаю, я вибираю своє щастя, свою
дорогу святості, вирішую про своє життя. Саме через вибір
стаємося тими і маємо те, що вибираємо. Бог шанує вибір
кожного з нас, але не хоче, щоб хтось згубився і втратив
життя. Коли хтось з нас гине, треба віднайти себе, повернутись,
як марнотравний син через Покаяння до Батьківського дому.
А дім Його є домом молитви, домом діалогу, домом допомоги,
домом радості, домом школи на дорозі до святості. Моє
життя і дім будуть такими, якщо Бог буде Господарем мого
життя, а я – вільним від залежностей, допомогою для інших,
святим в житті.
Святість
життя – це людяність; святість християнська – це братерство;
святість особова – це відкритість. Все те, що виражаємо
у Євхаристії. Чи можемо бути святими сьогодні? Можемо,
якщо будемо такими у нашій щоденній поведінці: розумними,
тверезими, повними благодаті (вірі, надії та любові),
гостинними, слухняними не по відношенню до похоті, а по
відношенню до знання правди; чистими в словах і вчинках;
не лицемірними, щирими, гарячими в любові і допомозі один
одному (1Пт 1, 13-25). В інших місцях Нового Завіту словом
"святі" називають віруючих, що прийняли Христа
як свого Спасителя, через особове ставлення до кожного
зокрема. Бо святість – це спосіб внутрішнього буття, те,
що виражаємо у Таїнствах стає видимим у поведінці.
Таїнство
– це невидима Божа дія, яка стає видимою у наших словах
і вчинках. Це дія, яка освячує нас упродовж всього життя.
Таким таїнством має бути кожна людина. Освячувати і освячуватись,
що означає ставати більш людяними в суспільстві, братами
і сестрами в християнстві, екуменічними у міжконфесійних
відносинах. Це наш обов'язок, який випливає з нашої місії,
зі спільного священства. Цей обов'язок є таким актуальним
у цей Рік Священства.
бр.
Михайло Багінський OFM
ofm.org.ua
