Зустрічаючись з різними людьми і торкаючись проблеми абортів, доводиться погодитись з типовою ситуацією: співрозмовник вислухав ваші докази і погодився з тим, що аборт дійсно вбивство. Але тут же він згадує обставини, за яких це вбивство здається можливим або навіть єдино можливим рішенням ситуації. Набір запитань, які ставляться в таких випадках, як правило, незмінний.

Всі ці запитання для людини зі здоровою психікою і вміючою логічно думати, абсурдні, і відповісти на більшість із них можна, виявивши цей закамуфльований абсурд. Як у математиці для того, щоб довести невірність деякого твердження, деколи використовується метод приведення до абсурду. Здається, що це радикальний спосіб відповіді на подібні запитання.

Почнемо з найрозповсюдженішого: для чого плодити бідноту? Тобто, для чого народжувати дітей, коли ми не зможемо дати їм достойне, як ми вважаємо, виховання в силу того, що в нас немає достатньо засобів?

Уявімо собі таку ситуацію: людина, добре пообідавши, встала з-за столу, а їй кажуть: "Давай пообідаємо". Якщо вона якимось механічним способом видалить все зі шлунку і поїсть знову, ми скажемо, що це абсурд. Тому, що хоча і всі люди переїдають або їдять зайве, але таким чином насолоджуватись їжею безглуздо. Також і з цим питанням. Тіло людини, чоловіка і жінки, всі органи спеціально влаштовані для того, щоб здійснювався процес дітородіння. Якщо люди з`єднуються в шлюбі, то припускається, що природнім, абсолютно нормальним наслідком цього буде народження дітей.

Значить, якщо людина не хоче плодити бідноту, вона не повинна вступати у шлюб. Тоді ніякої бідноти не буде. А людина бажає мати чисто фізіологічні стосунки шлюбу і отримувати від цього звичайну радість, - як, наприклад, вона отримує задоволення від їжі або від теплої води, приймаючи душ, - але не хоче нести подвиг батьківський, який являється наслідком шлюбного життя. Якщо людина не хоче плодити бідноту - не треба. Вона повинна припинити подружнє життя. Тоді вчинок буде логічним.

Як бути бідному подружжю, яке має багато дітей?

Відповідь напрошується сама собою: чоловіку потрібно працювати на трьох роботах, або почати шити, тому, що тоді буде дешевше одягати дітей, і так далі. При цьому потрібно багато в чому себе обмежувати, а пробувати влаштувати все іншим, протиприроднім шляхом, вбиваючи власних дітей, оскільки від цього вони самі будуть нещасні, будуть хворіти або страждати через своїх залишених живими дітей, бо які у вбивць можуть народитись діти? Як вони можуть їх виховати? Адже, вбиваючи власне дитя, батьки переступають визначений поріг моральності. Як любити одну дитину, коли іншу ти вбив? Навіть якщо людина не розуміє цього, в її підсвідомості це все одно присутнє. Якщо людина не згідна на добровільні обмеження, вона буде терпіти їх проти своєї волі. Вона хоче бути матеріально забезпеченою за рахунок вбивства власної дитини? Але сума її щастя від цього - не збільшиться. Не можна досягнути щастя, вбиваючи своїх дітей!

Дівчина незаміжня, а батьки проти дитини. Або чоловік каже, що піде, якщо дитину залишать. Що робити?

Що ж... Наприклад: я жінка, у мене двоє дітей, і одна із цих дітей так каже мамі: "Ти повинна вибрати, або я, або вона. Або ти зараз же викидаєш її з балкону". Чому викидати з балкону народжену дитину, яка не слухається, не можна, хоча у гніві здається, що вона цілком цього заслужила, а ні в чому невинну, може бути, дуже хорошу, розумну - можна вбити в силу того, що вона тимчасово знаходиться в лоні матері? Може, краще зачекати, народити і тоді побачити, якою буде ця дитина? Якщо буде поганою і неслухняною, то вбити. Всі відразу кричать: "Як же ж можна?" Але якщо можна ТУ, то чому не можна й ЦЮ? Ми знову доводимо твердження до абсурду. І що означає батьки проти? А якщо хтось буде проти нас самих? Що ж нам тепер, вмирати? Мало хто проти чого заперечує. Це не є аргументом. Людина, яка заявляє, що вона проти життя іншої людини, - вбивця.

Як бути, якщо вагітна дванадцятирічна дівчинка?

Якщо дівчинка так розпущена і так себе поводить, вона, звичайно, повинна нести свій хрест, як наслідок своєї поведінки. Допустимо, ми дізнаємося, що дванадцятирічний хлопчик здійснив якийсь жахливий злочин. Зовсім недавно стався такий випадок: правда, не дванадцятирічні, а тринадцятирічні хлопчики у дворі забили палицею на смерть дев`ятирічного хлопчика. Адже наше відчуття справедливості каже нам, що потрібно прийняти якісь міри, потрібно якось присікти це зло. Те ж саме і тут. Дівчинка вчинила необережно, нерозумно. Чому за це повинна бути вбитою дитина?

Якщо відомо, що народиться хвора дитина?

Найлогічніше в цьому випадку народити і подивитися. Якщо народиться хвора дитина - тоді її вбити, власноручно, не використовуючи ніяких препаратів, не займаючи лікарняне ліжко. Чим це гірше вбивства ненародженої дитини? І що це взагалі за проблема: народиться хворе? Хворі люди потрібні суспільству. Вони викликають у нас милосердя, співчуття, вчать любові. Якщо не буде хворих, старих, інвалідів, ми станемо набагато жорстокішими. Присутність таких людей необхідна. А навіть може бути і так: народилась здорова дитина і потім захворіла. Що ж, і її, вбити? Ні, ми її рятуємо, виходжуємо, піднімаємо на ноги лікарів, платимо гроші, шукаємо ліки. Яка ж тут принципова різниця?

Чому ми повинні вбивати хвору дитину, яка знаходиться в лоні матері?

Батьки-алкоголіки - навіщо народжувати хворих, нікому не потрібних дітей?

Тут підмінюється одне поняття іншим. Батьки-алкоголіки - соціально небезпечні люди. Вони приносять суспільству шкоду. Чому через них повинні страждати діти? Можна видати закон, накладати штрафи, можна цих людей якимось чином лікувати. Хоча, звичайно, краще було б самим алкоголікам покинути пити і жити нормальним життям, що було б прекрасно. На ділі ж чомусь вибирається найбільше зло. Батьки п`ють, а вбивають дітей. Держава повинна знайти якийсь інший спосіб, ніж просто вбивство дитини. Тепер про непотрібних дітей. Це у нас вони нікому не потрібні. Але в багатих країнах є тисячі і тисячі людей, які готові всиновити навіть хвору дитину. І якщо цим реально зайнятися, то цілком можна все організувати на державному рівні.

Як же народжувати всіх дітей, якщо вчені підрахували, що скоро Земля не зможе прогодувати населення?

Так, цілком правильно, Земля не зможе прогодувати населення. Але тоді давайте вбивати тих, хто багато їсть. Вбивши одного такого, ми дамо можливість жити іншим. Або давайте вбивати повних. Знову ж як бачите, питання повністю абсурдне.

Так, розглянувши всі докази на користь аборту, ми переконались, що не існує жодної причини, яка дозволяє вбити дитину у лоні матері.

Протизаплідні засоби

Справа в тому, що якщо повернутись до початку нашої розмови - застосування протизаплідних засобів є те саме, що й механічне вивільнення шлунку для прийняття ще раз непотрібної їжі. Це самообман, перетворення подружнього життя в безглузду фізіологічну експлуатацію організму людини без реалізації родової діяльності. Людина уподібнюється мавпі, яка сидить у клітці і пустує. У людей все повинно проходити за законним єством.

Застосування протизаплідних засобів стимулює безвідповідальність до великої таїни шлюбу - цьому божественному, таємничому установленню, великому у своєму значенні. В шлюбі дві людини з`єднуються в любові, із двох клітин, які з`єднуються в одну, з`являється нова людина, якої ніколи на Землі ще не було, зі своїми здібностями, особливостями, яка несе в собі весь генетичний ряд своїх предків. Це унікальна справа, і підходити до неї потрібно з великим благоговінням і відповідальністю, а не перетворювати все в якийсь хаос. Протизаплідні засоби - це засоби протиприродні, їх використання рівне тому, щоб перегородити собі стравохід. Вони порушують загальний устрій людського життя. А всяке порушення, наприклад поворот річки в інший бік, протипоказано, оскільки обов`язково принесе горе.

Будь-яке зло, навіть незначне, завжди діє руйнуючи для того, хто його чинить. Тому, з точки зору моральності такі засоби застосовувати не можна. Це збочення людської природи, створеної Богом. Людина повинна стримувати свою пристрасть, причому не тільки пов’язану з подружнім життям. Потрібно стримувати і шлунок - не переїдати, потрібно боротися з осудженням, гнівом, себелюбством. Блудна пристрасть - одна із пристрастей. У людей, які володіють нею, вона гіпертрофірована і не приносить їм ніякої радості, в деякій мірі це хвороба, як алкоголізм. Адже в самому вині немає нічого поганого, але, коли людина пиячить, зрозуміло, що воно вже діє руйнуюче. Або пристрасть себелюбства. Людина має достатньо засобів, щоб їсти, одягатись, а їй хочеться все більше і більше; вона тратить своє життя, відмовляє собі багато в чому. І все тільки гроші, гроші, гроші - це ж безумство. Так же ж і статева пристрасть.

Можна її постійно пробувати реалізувати, не знаючи ні часу, ні термінів, безперервно себе збуджувати. Але це ж зовсім неправильно, це хвороба, яка руйнує, спустошує душу, зношує організм. Буває, у людини навіть і природна потреба пропадає, але вона починає лікуватися, щоб якось укріпити своє здоров`я і мати можливість ще більше себе таким чином експлуатувати. Здавалось би, не можеш - і слава Богу, час заспокоїтись. Так, ні, все виходить навпаки.

Пристрасті настільки сильні, що люди, які володіють ними, будуть наводити тисячу аргументів на своє виправдання, бо ними керують не здоровий глузд і не моральність, а пристрасть. Коли дитина хоче гуляти, а мама її не впускає, вона буде кричати, плакати, казати неправду - на все піде, тільки б їй вирватись.

Суперечка з тим, хто одержимий блудною пристрастю, безглузда. Він каже: "Я не можу без цього жити". І ради цього він готовий і дітей вбивати, і зношувати свій організм. Все поставить на карту. Причому, відомо, наскільки шкідливі протизаплідні засоби. Цікаво, коли мова йде про те вбити дитину чи ні, люди думають про своє здоров`я - їм шкідливо народжувати. А коли мова йде про протизаплідні засоби, вони свідомо шкодять своєму тілу. Значить, справа не в здоров`ї, а в пристрасті. Тому, людина повинна визнати: я блудник і не можу себе виправити. Відповідно, потрібно лікуватися від блуду, а не від дітей.

http://health.unian.net/ukr/detail/210740