Усім відомо, що кількість нашого населення стрімко зменшується, це не новина. І ще мені не хочеться писати  застереження, критику, осудження, позицію Церкви, усім вам це відомо. Я хочу звернути вашу увагу на те, з чим стикається людина після, об’єктивні дані.
Думаю, вам не потрібно доказувати, що з моменту зачаття – це людина у якої розвиваються відчуття і почуття. Усі знають про ставлення Церкви до вбивства. А чи відомо вам, що в медицині більш як 100 потенційних ускладнень асоціюються з абортом. Найпоширеніші серед них: інфекції, надмірні кровотечі, емболія, розриви чи перфорація матки, спазми, пошкодження шийки матки. Мовою цифр: 3-10% жінок ніколи уже не можуть мати дітей;  27% жінок мають постабортну  інфекцію що триває 3 дні, або довше; жінки що страждають на постабортну інфекцію, у 5-8 разів схильніші до позаматкової вагітності, жахливе те, що 12% помирає від неї; У 22% абортованих жінок стається розрив матки; 48% мають ускладнення при наступних пологах; 66% підлітків мають викидні чи передчасні пологи під час "бажаної” вагітності; аборт вдвічі збільшує ризик раку грудей; нажаль я не знайшов точних даних про відсоток померлих мам під час абортів, їх просто намагаються приховати.
Вперше у світі дітовбивство було узаконене у єдиному та неподільному СРСР, у 1920 році. Далі за цим прикладом подібний закон був ухвалений у багатьох країнах: США у 1973 році, Німеччина - у 1975, Італія – у 1980. В Ірані, наприклад, аборт можна зробити лише за згоди обох батьків, медичного висновку 3-ох лікарів і лише у разі загрози життю матері або дитини. В Індії взагалі нема ніяких заборон щодо абортів.
 У нас на 100 народжених дітей  припадає 94 аборти, ми в числі лідерів! Щорічно ми втрачаємо 800 тис. ненародженими. Лише 5% жінок віком до 40 років жодного разу не робили аборт.
Нині серед європейських країн законодавство найбільш захищає діток в Ірландії, Мальті та Португалії. Але найбільш завзято на варті людського життя стоїть Польща. Навіть заклики "гуманної” ООН не переконують цю країну легалізувати дітовбивств.
Церква завжди засуджувала аборти, і не лише тих хто зважується на цей крок, також й  тих, хто їх робить, наполягає, радить, пропагує, пише рекламу, виготовляє та  продає відповідні засоби.
З психологічної точки зору – це   великий удар. Забути подію можна, забути біль – ніколи. І як би тільки вона не намагалась заглушити це у собі, аборт  впродовж усього життя дає про себе знати. Тут і хаотичне статеве життя, і відраза до сексу та чоловіків, і відсутність задоволення під час статевого акту. І найважливіше: серед матерів, що зробили аборт, насильство над дитиною більш поширене.
Дитина, відчуває небезпеку під час аборту. Вона забивається  якомога далі, відкриває уста, з яких лунає німий крик, лікар каже: "Номер перший вийшов” – і з цими словами у відрі для відходів з’являється  дитяча голівка... Де шукати дітям захисту, коли його нема у мами під серцем?!
Жінки, та й усі, задумайтесь: діти – це найбільша радість у вашому житті, яка тільки можлива, ніякі матеріальні блага не можуть навіть приблизно порівнятись з цим Даром Божим. Так, просто: під час пологів організм жінки омолоджується, покращується стан волосся, шкіри, нігтів, підвищується імунітет. Серед лікарів існує думка, що якщо жінка впродовж тривалого часу хворіє, то їй просто радять народити дитину.

Використані матеріали журналу "ZaMolodь”
Петренко Т.В



Перший смертний гріх – гріх вбивства – так міцно ввійшов у наше життя, став таким масовим, що вже навіть всерйоз гріхом у масовій свідомості не вважається. «Найвірнішим доказом того, що народ дійшов до крайньої точки свого падіння, будуть ті часи, коли аборт стане вважатися справою звичною і абсолютно прийнятною»(Рафаель Беллестріні, італійський юрист ХІХ ст.).
При абсолютній зміні підходів до проблематики з боку світової медичної науки, і вітчизняна медична, та й юридична практики залишаються поза цим процесом, продовжуючи злочинну практику дітовбивства. Сучасній науці доступні різні засоби контролю за тим, що відбувається в організмі матері. І саме тепер переконливо можна стверджувати, що насправді ніколи не буде розкрита людиною таємниця дару життя. Вона починається в момент зачаття, коли дитина схожа на маленьку клітину – менше крапки у кінці цього речення. Спадкові прикмети батьків ніколи більше не сформуються саме так, ніколи не буде саме такої людини. У перший же момент визначаються її стать, колір очей, волосся і шкіри, будова тіла, тенденція до високого чи низького зросту, міцне здоров’я чи схильність до захворювань, навіть частково інтелектуальні, вольові ознаки. Людство тепер має можливість „підглядати”, слідкувати за розвитком дітей у материнській утробі і, звичайно ж, накопичило деякі знання, що дозволяють зробити висновок: „плід” – не що інше, як повноцінна людина на ранньому етапі свого розвитку. Зокрема, у книзі Влодзімежа Фіялковського „Дар народжувати” наведено розповідь доктора медицини і точних наук Жера Летена. Він говорить, що життєздатність щойно зачатої істоти є неймовірна. Необхідне для розвитку живлення забезпечує через плаценту плоду винятково слизова оболонка матки. У своїй „рятівній капсулі”, тобто – навколоплодовому мішечку, маленька істота може вижити, як космонавт на Місяці у своєму скафандрі.
Завдяки на рідкість чітким зображенням, одержаним за допомогою пристроїв, що нагадують прилади для визначення положення підводних предметів, д-р Дж.Дональд з Англії у 1998 році зумів зняти фільм, в котрому виступала найменша „зірка” світу: 11-тижневе дитя, що танцювало в матці. Дитя виконує стрибки – немов з трампліна! Згинає коліна, відштовхується від стіни, підноситься вгору і знову падає. Малюк не відчуває сили тяжіння, бо його тілу властива майже та ж густина, що й навколоплідним водам. Свій танок він виконує дуже повільно, з чарівністю і елегантністю, недоступною в будь-якому місці на землі. Хіба що астронавти у стані невагомості можуть демонструвати такі плавні па…
Відомо, що вже на 19-21 день дитина підростає до 1,5 см, починає битися її сердечко, кров циркулює в окремій від мами системі, формуються основні вузли центральної нервової системи. Коли їй 7 тижнів, це вже гармонійно розвинена мініатюрна людина зі своїми оченятами, вушками, носиком, язиком і навіть зав’яззю молочних зубок. Рученята розміром з надрукований знак питання мають долоньки та пальчики. Словом, організм уже сформовано, а подальші зміни полягають тільки у збільшенні і вдосконаленні існуючих органів. У 6 мільярдів разів збільшується людське дитя з моменту зачаття до появи на світ! Чи не правда, грандіозний шлях? Його проходив кожен із нас, хто зараз бачить сонце і відчуває радість життя.Раніше вважалося, що діти здатні посміхатися тільки після свого народження, але після унікальних досліджень британських медиків стало відомо, що висловлювати таким чином щастя можуть ще до появи на світ.
Всесвітньо відоме зізнання американського лікаря Б. Натансона – автора фільму „Німий крик”, де відзнято вбивство дитини в материнській утробі на десятому тижні життя: „Хочу сказати, чим насправді є переривання вагітності. Особисто я винен у 75 тисячах операцій аборту, здійснених у клініці, якою я керував. Нині я виступаю на захист людського життя… Я не якась темна, примітивна людина… Я – атеїст. Моє переконання не продиктоване мотивами релігійними чи етичними: це виключно науковий результат. Я прийшов до висновку, що немає жодної різниці між 12-тижневим і 28-тижневим плодом… Аборт – це дітовбивство. Під час операції дитина відчуває ті самі муки, що й доросла людина, яку четвертують.”
Отже, проти аборту виступають навіть і люди, які не зараховують себе до християн. Чому ж ми, християни, які маємо свідчити про Любов, дозволяємо аборти???

http://molodalexander.org.ua