Дуже поширений, заразний, глибоко вражаючий душу і тіло, тому найнебезпечніший. Людина, просякнута хтивістю, постійно прагне насолоди, і це прагнення насолоди виражається в кожному намірі. А намір – це основа будь-якого вчинку. Хтивість заплатить великі гроші, щоб задовільнити себе, а коли забракне грошей, вона буде гвалтувати фізично чи чаклуючи. Хтивій людині не властива стриманість, вона секс вважає коханням, і складається враження, що для більшості населення планети "оргазм” - мета і сутність життя.

Висока мораль - це єдина життєва цінність, великий талант і коштовний дарунок Бога, але тільки тому, хто прагне цього.

Хтивість розбещує все навколо себе кожним своїм поглядом, наміром, дотиком. Вона глибоко проникає в пропащу натуру людини і може проявлятися в найрізноманітніших і найвитонченіших формах, які називаються збоченнями.

Блуд (розпуста) - неосвячене благодатною силою таїнства Шлюбу співжиття неодружених чоловіка і незаміжньої жінки, чи порушення невинності юнаків і дівчат до шлюбу.

Перелюб – порушення подружньої вірності одним з подружжя.

Кровозмішання - статевий зв'язок між родичами.

Протиприродні статеві стосунки: гомосексуалізм, лесбіянство, скотолозтво, малакія (онанізм, рукоблудство).

Огидність цих гріхів очевидна, зрозуміла їх недопустимість: вони приводять до духовної смерті ще до фізичної кончини людини.

На превеликий жаль, у наш час, як ніколи, світ заражений розпустою, духом блуду, всюди створюється атмосфера, яка розпалює плотську хіть. Особливо згубно діє сьогодні вплив "західної культури”: мерзотні журнали, фільми, сороміцькі фотографії та картини, диявольська музика (сама основа рок-музики характеризується, перш за все, несамовитим бунтом проти всіх засад моралі - проти законів релігійних, суспільних, сімейних), розпусні романи, вірші і т.д. Взагалі на озброєнні у людиноненависних демонів розпусти зараз є всі види, глибоко проникаючих в душі людей, засобів впливу, поневолення, знищення.

Гріх розпусти зароджується раніше, ніж податливість тіла, - з споглядання спокусливих видовищ; тоді, коли дозволяємо собі спогади про бачений гріх; хтива уява, коли людина не дорікає собі, не присікає і не виганяє з душі заразу гріха. В усамітненні, часто вночі, блудні помисли, що виникли в результаті такого дозвілля, особливо сильно мучать людину. Найкращими ліками стануть аскетичні вправи: піст у їжі, недопустимість лежання в ліжку після пробудження, регулярне читання ранішнього і вечірнього правила.

Зародком чи частиною блудного гріха є непристойні розмови і історії, анекдоти, аморальні пісні, сороміцькі слова, вживання їх у розмові (матюки) – усе це веде до порочної самонасолоди, котра тим більш небезпечна, бо пов'язана з посиленою роботою уяви, і починає невідступно переслідувати нещасного, полонить увесь хід його думок, почуттів, перетворюючи в раба жалюгідної пристрасті, ницого пороку. Багато праці і скорбот треба зазнати, щоб зцілити душу від цього дуже шкідливого і вкрай прискіпливого і надокучливого навику.

Хоча серед блудних гріхів рукоблудство здається "найбезневиннішим” - але цей гріх найважче зцілити, тому що, призвичаєний до нього, завжди легко може згрішити; особливо ж вночі, лежачи в постелі. (Саме через цей гріх найчастіше людина стає біснуватою, рабом сатани, збоченцем, маніяком, психічно хворою! Цей гріх обов'язково веде до статевих злочинів, насильств, вбивств, самогубств. Всі статеві маніяки стали ними саме через цей гріх. Про це написано в усіх посібниках по психіатрії та сексопатології. І страшно, що сучасні "уроки по статевому вихованню дітей”, по "валеології” та ін., які проникли в наші школи з зарубіжними методиками, вчать дітей з першого класу займатися… рукоблудством. - Ред.). Необхідно частіше вимовляти короткі молитви про себе, іноді пошепки, закликати ім'я свого святого (чиє ім'я ти носиш). Якщо за розпусту, перелюб заведено у правилах Церкви відлучати на багато років чи місяців з читанням канонів і поклонами, то за гріх рукоблудства належить відлучення на сорок днів з сухоїдінням (тобто суворим постом без вживання вареної їжі), а ще рекомендується важка фізична праця.

Буває, що під час сну в блудних сновидіннях чи без них охоплює блудна жага, яка закінчується виверженням сімені, так зване осквернення. За цей неприємний випадок теж треба відбути покарання: виконати правило, зробивши 50 земних поклонів з молитвою "Боже, милостивий будь мені, грішному, і очисти мене, блудного, імені ради святаго Твого”, а також прочитати молитву святого Василія Великого "Від осквернення” (є в молитвословах). У день після нічного осквернення не слід торкатися ікон, святинь, вкушати проскуру, пити освячену воду. Той, хто осквернився напередодні Причастя, не може до нього приступити. Падіння уві сні треба сповідати священикові.

Також всі, хто перебуває в нецерковному шлюбі, тяжко грішать, вони повинні обов'язково освятити свій союз таїнством Шлюбу - у якому б віці вони не були. Крім того, і в шлюбі слід дотримуватись доброчесності, не вдаватися в надмірності у плотських задоволеннях, утримуватись від співжиття в пости, напередодні середи і п'ятниці, недільних і святкових днів, (та і в будь-які дні перед тим, як іти до церкви).

ГРІХИ ПРОТИ БЛИЖНЬОГО

Деякі з цих гріхів, досягаючи в людині вищого ступеня свого розвитку, переходять в порочний стан, озлоблюють її серце, вкорінюються настільки, що людина не хоче покаятися, і тоді вони визнаються особливо тяжкими і противними Богу.

ГРІХИ СМЕРТНІ

1. Гордість, що зневажає всіх, вимагає собі від інших догідливості, готова на небо піднятися і уподобатися Всевишньому, словом - гордість до самозакоханості.

2. Несита душа, або Іудина жадоба грошей, неправедно придбаних, що не дає людині подумати про духовне.

3. Блуд, чи розпутне життя блудного сина, що розтринькав на таке життя все батьківське майно.

4. Заздрість, що доводить до всякого можливого лиходійства ближньому.

5. Чревоугодництво чи плотоугодництво, яке не знає постів, поєднане з пристрасною схильністю до розваг за прикладом Євангельського багача, котрий розважався у всі дні.

6. Гнів непримиримості, що зважується на страшні злочини за прикладом Євангельського Ірода, котрий у гніві своєму повбивав Вифлеємських немовлят.

7. Лінощі, або цілковита безпечність за душу, нехтування покаянням до останніх днів життя, як наприклад, у дні Ноя.

svitlo.orthodox.lviv.ua