На сьогоднішній день залишається незрозумілою ситуація із проведенням
20 травня гей-параду у Києві. Очевидно, содоміти та їх покровителі у
владних коридорах (чи содоміти у владних коридорах?) зрозуміли, що у
разі проведення гей-параду на них чекає належний опір з боку свідомих
українських громадян. Тому вони поквапились заявити, що 20 транвя
"гєй-параду” не буде.
Звісно ж, це може бути оманливим маневром, "заднім ходом”, котрий так
полюбляють збоченці. Цілком можливо, що 20.05 дефіляда педерастів все ж
таки відбудеться, а заява про відмову від гей-параду – це лише метод
мінімалізації потенційного спротиву.
Загалом, буде цей "гєй-парад” чи ні – це лише оперативна проблема.
Якщо й не буде, то це не знімає проблеми: Україна взяла курс на
євроінтеграцію, тож пропаганда содомії як однієї із "європейських”
цінностей буде здійснюватися й надалі. Про всяк випадок, прихильникам
традиційних цінностей, котрі планували здійснити серйозну протидію
збоченцям, ніщо не заважає влаштувати у цей день власну акцію. Якщо
содоміти не посміють вийти на вулиці – тим краще, якщо ж посміють –
напоготові будуть сили, здатні їм нагадати, що наша країна не є
політкоректною, і що всяким виродкам виходити на вулиці – зась.
Варто пам’ятати, що ми живемо в епоху демократії, влади більшості і
тому подібних дурниць. Про це варто пам’ятати так само, як і про
приказку "Гуртом і батька легше бити”. Звідси випливає необхідність
максимальної мобілізації. Вирішив 20 травня приїхати до Києва і
зіпсувати збоченцям свято? Візьми зі собою десять друзів. Ти християнин?
Не посоромся подати руку атеїсту чи рунвірівцю і твори благе діло разом
із ними (Господь їм це зарахує). Тебе оточують пацифісти? Якщо вони
нормальної орієнтації (таке інколи буває), то можуть зіграти певну
позитивну роль. Ти студент, робітник, викладач, підприємець, лікар?
Заохочуй до добрих справ своїх колег. У тебе на це залишився місяць
часу.
Мобілізація і ще раз мобілізація! Нехай Україна, Європа, світ
побачать, що гомофобів (sic!) у Києві зібралося в десятки, якщо не сотні
разів більше, ніж содомітів. Ми живемо в епоху демократії – влади
демосу. Тож не варто соромитися т.зв. демократичних методів. Якщо 20
травня до Києва приїде величезне число противників сексуальної
деградації, це означатиме, що наш народ здатний об’єднуватися навколо
певних конструктивних ідей, а, отже, – демос є потенціалом для творення
нації.
Україна на виклик такий має відповісти саме ГОМОФОБІЄЮ. Прийнято
вважати, що будь-яка "фобія” – річ негативна. Проте в наш час словами із
негативним смисловим навантаженням нерідко позначають позитивні або
просто "нейтральні”, нормальні явища. Це робиться з метою дезорієнтувати
людей і, врешті-решт, скерувати їх на хибну стежку. При цьому,
фактично, твориться "новомова” (newspeak), котру можна вважати засобом
тоталітарної маніпуляції свідомістю населення (Див. роман Дж. Орвела
"1984”).
Прикладами творення сучасної ліберально-тоталітарної "новомови” і є
поняття "гомофобія” та "гомофоби”. Ці поняття вже запущені в обіг. Їх
використовують у ЗМІ, у вузах та школах під час занять із "гендерної
освіти”. Відповідно – нормальне, природне явище "за замовчуванням” стало
чимось негативним. Потрібно викрити цю сатанинську хитрість. Потрібно
використовувати зброю ворога. Потрібно перетворити зневажливу наліпку на
власний бренд. Потрібно сказати: "Так, ми – гомофоби, і ми цим
пишаємося!” І це потрібно сказати від імені всієї України! Потрібно
сказати, що Україна є гомофобською, тобто нормальною, країною. Потрібно
сказати, що абсолютна більшість українців – психічно здорові люди, котрі
відчувають закономірну і цілком природну огиду до девіантів із
"нетрадиційною” орієнтацією. А для цього знову ж таки потрібна
максимальна мобілізація. (Повертаючись до теми мобілізації, варто
наголосити на тому, що значну кількість противників "гєй-параду” і
загалом нав’язливої гомодиктатури можуть зібрати Церкви. Тому вже зараз
активісти громадських організацій та інші небайдужі люди повинні
звертатися до духовенства (в т.ч. й ієрархів) із закликом організації
масових поїздок до Києва з метою вияву антисодомітського протесту.
Борімося за Християнську Україну! Робімо це не лише молитвами, але й
конкретними справами!)
"Гєй-парад” у Києві в стратегічній перспективі є проблемою
геополітичного характеру. Гєєполітика – це вимір геополітики. Враховуймо
це! Використовуймо це для пропаганди. "Гєй-парад” – це ще один крок на
шляху української євроінтеграції. Ще й досі чимало
"націонал-демократів”, "національно свідомих” та "щирих патріотів” є
сліпо закоханими в Захід, поклоняються йому, неначе Золотому Тельцеві.
Потрібно розплющити очі і побачити, чим насправді є "західні стандарти
життя”. Порятунок від російського імперіалізму – не на Заході, не в НАТО
чи ЄС, а в нас самих, у плеканні власної сили.
Євроінтеграція – це шлях до деградації. Заходу не потрібна здорова,
сильна Україна. "Сильним світу цього” не потрібні психічно, морально і
фізично здорові люди (ними важко керувати). "Сильним світу цього”
потрібні деграданти, з котрих можна зробити слухняну, безвольну і
безлику біомасу.
Інтегруватися і проігнорувати "західні стандарти” доволі важко.
Угорщина спробувала конституційно захистити християнські цінності – і ми
знаємо, який ґвалт підняли євросатаністи. Толерантна Європа є
толерантною лише до деградації, здорові цінності вона нетолерантно
нищить... Тож не варто плекати ілюзій. Не хочеш, щоб твого сина
примусово виховали педерастом – тобі не по дорозі із
євроінтеграторами... Не хочеш, щоб твоєю країною керувало гомосексуальне
лобі із Страсбурга чи Брюселю – скажи євроінтеграції "Ні!”
20 травня противники сексуальних збочень зможуть сказати своє "Ні!”
не лише кільком сотням содомітів. Вони зможуть сказати "Ні!”
сатанинським геополітичним стратегіям. Це "Ні!” водночас буде "Так!”,
сказаним майбутньому Європі християнських націй і сильній християнській
Україні як складовій цієї Європи. Нехай наші "Так!” і "Ні!” будуть
чіткими, сміливими, голосними! Нехай їх почує увесь світ! Нехай світ
дізнається, що у Центрі та на Сході Європи ще плекаються дійсно
європейські – християнські – цінності, що тут ще жевріє вогонь
Європейської Реконкісти! Плекаймо цей вогонь. Просімо Господа, щоб він
розгорівся!
Виклик 20 травня змушує нас замислитися над низкою тактичних та
оперативних питань. Вже сьогодні варто спланувати свій час, придбати
квитки, мобілізувати максимум однодумців, ретельно продумати план
протидії збоченцям. Та все це варто робити в стратегічній оптиці. Мусимо
усвідомити власну відповідальність перед майбутнім. Перед майбутнім та
перед Вічністю...