У час Різдвяних свят наші очі споглядають на новонародженого Спасителя і Його Пренепорочну Матір – Діву Марію. Та є ще одна постать, без віри якої, хтозна як би розвивалися події… Це святий Йосиф. Звичайно, в літургійному календарі Йому справедливо відведене окреме свято одразу після Різдва, та чи має цей святий належне місце у нашому серці та думках, як приклад живої віри і непохитного довір’я у Боже Провидіння.
Євангеліст Матей описуючи події народження Господа нашого Ісуса Христа досить лаконічно та однак вичерпно характеризує Йосифа: був праведний. «Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус. (МТ. 1, 18-25).
Хтось можливо скаже, у Йосифа не було проблем вірити, адже він бачив ангела, який йому розставив усі крапки над «і». Та не слід поспішати з такими висновками. Йосифу ангел завжди з’являвся у сні, для прикладу, Захарії, батьку Івана Хрестителя, ангел з’явився не у ві сні, а у храмі і той не повірив!
Пригадую історію з однієї проповіді, виголошеної у неділю, кілка років тому, коли читають Євангелію про багача і Лазаря. На канві цієї притчі священик хотів продемонструвати, як часто люди, які кажуть: от як би я побачив, як би мені приснилося, от тоді б я повірив, насправді не вірять, навіть тоді, коли переживають особливі досвідчення. Одна жінка завагітніла і хотіла позбутися власної дитини. Перебувала у внутрішній боротьбі із жахливою спокусою аборту. І що ви думаєте? Господь дарує їй сон: сниться їй померлий батько і каже: це є хлопчик, він виросте і буде гарною дитиною. Через кілька днів жінка зробила аборт…
Йосиф вірить. Віра важка, болюча. Вірити важко. Але він іде за Правдою. Шукає правди і йде за нею навіть, коли це болить і не приносить жодних позитивних емоцій, навпаки, лише труднощі. Знаючи, що Марія вагітна до одруження, за законом Мойсея він би мав донести на неї старійшинам, а її мали б каменувати. Але Йосиф не йде за буквою старозавітного закону, він іде за Істиною: те, що є в лоні Марії є живою людиною. Тоді він ще не знав що ця дитина є Богом! Для нього це просто невинна дитина і він не має права виносити їй вирок навіть за умови гріха перелюбу, як йому тоді видавалося.
Ось віра, без якої б не було Різдва... Все б могло закінчитися каменуванням на велелюдному майдані міста. Але це був лише початок мандрівки віри.
Євангеліст Лука розповідає, що у мить Різдва пастухів осіяла Слава Господня, вони побачили і чули хори ангелів. Але немає жодної згадки, що подібні об’явлення були у Вифлеємській стайні. Там не було жодного особливого емоційно-чуттєвого подразника, був лише великий простір для віри: холод, специфічний запах худоби, і новонароджена дитина в кам’яному жолубі; з одного боку мури міста з гордими мешканцями, з другого боку: свідомість того, що ти не є біологічним батьком дитини, а з третього – туманне майбутнє, з запитанням: а що далі… Хтось би сказав: і ворогу не побажаєш.
Особа Йосифа – це Запрошення довір’яти Божому Провидінню і бути готовому виконувати не завжди приємні для нашого сприйняття, але завжди Святі і Спасенні Божі накази: вставай, бери дитя з матір’ю і втікай до Єгипту. Хіба у Йосифа не могли виникнути запитання: чому в ночі, ну можливо можна б наступного дня, а якщо це справді Божий Син, чому все так ускладнено, невже не можна по простіше і хоч з мінімальним комфортом...
Йосифа називають «тихим» святим. Деякі святі залишили після себе принаймні спогад у вигляді передсмертних слів. Йосиф – жодного. Але саме тут є найглибший сенс. Недарма кажуть: хто мовчить, той двох навчить.В час коли слова обезцінилися, світові потрібне Мовчання. Він і є тим Красномовним Мовчанням.
У 2001 році в Санта-Круз (США, Каліфорнія), біля храму Святого Йосифа звели двометрову статую Йосифа. Художник Томас Марш, зобразив Праведного Опікуна Спасителя у сидячій поставі з ненародженою шестимісячною дитинкою на руках. Обличчя Йосифа відображає Доброту Небесного Отця: воно лагідне і ніжне, але одночасно серйозне. Рученята дитини витягнуті до гори, до постійно палаючої свічки, яка символізує Христа. Постать Йосифа розміщена на півкруглій лаві, інші подібні лави, що утворюють коло, дозволяють прийти сюди на довірливу молитву. Лави обгороджені невеликим бар’єром, на якому приклеєні камінці з іменами дітей.
Сюди приходять жінки. Тут вони довіряють своїх ненароджених дітей Святому Йосифові і дають їм імена. Вони доручають Йому дітей, які були жертвами добровільного аборту. Це перший крок примирення з тими дітьми, який полегшує другий крок: прийняття прощення від Бога у Тайні Сповіді. Саме тому у храмі люди мають постійну можливість примиритися з Богом через цю тайну і отримати зцілення своїх ран. Їх діти померли без хрещення, але Папа Іван Павло ІІ у своєму зверненні до жінок, що вчинили аборт пише: що вони тепер живуть у Господі. Постать Святого Йосифа заохочує довір’яти у незбагненне Милосердя Боже та Його Провидіння, що саме так і є .
Нехай мовчазна постать Святого Йосифа з ненародженою дитиною в руках промовить також і до нас у період, коли вітаємо Новонародженого Ісуса, Немовля. Почуймо цей мовчазний заклик стати у цьому світі голосом Правди: що життя кожної ненародженої дитини є святе і його треба оберігати, за нього треба боротися. Ірод, нажаль, це не лише історична постать це цивілізація смерті. Минуло два тисячоліття, а світові як завжди потрібні мовчазні святі, які промовляють насамперед своєю вірністю Божій Істині. Святий Йосифе, випроси нам у Господа мужності і відваги, щоб ми служили Істині, яка прийшла на Землю і 9 місяців була ембріоном…
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.at.ua дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.at.ua. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.at.ua, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
