Дорогі наші читачі!
Ми – люди віри. Віра відкриває нам очі на невидиме, на те, чого не можна побачити тілесними очима, збагнути розумом, відчути дотиком.
Щоденне наше життя – це подорож до вічності з Богом; і ми надіємося її осягнути лише завдяки вірі. На цьому шляху ми вірою долаємо численні труднощі й перешкоди.
Хто загубив віру, той втратив надію на спасіння, того опустили сили під тягарем хреста різноманітних сумнівів та розчарувань. Саме тому так важливо не зневіритися, щоб подолати труднощі, бути витривалим у випробуваннях, які допускає в нашому житті Боже провидіння.
Коли переживаємо випробування, тоді радіймо, бо, будьмо певні, йдемо доброю дорогою, Божою, йдемо разом із терплячим Ісусом до щасливої вічності з Богом.
Час різдвяного посту (адвенту), у який нас впроваджу в грудні свята Церква, має нам допомогти скріпитися у вірі, щоб належно зустрінути Христа-Дитятко, Яке приходить у цей світ.
Мусимо по-Божому подивитися на свій хрест, щоб увійти серцем у Різдвяну радість. Бог у своєму безмежному Милосерді не залишає людини, але як Добрий Пастир іде на пошуки овечки, яка загубилася серед темряви цього світу, ослабла у довір’ї до Бога, знесилена і зранена гріхом.
Не чекаймо, як нерозумні юдеї, і навіть апостоли, що Месія прийде і звільнить нас від болючих випробувань. Син Божий іде до нас, щоб разом з нами страждати і нести хрест. Людина віри не нарікає на болючі випробування, які переживає у житті, але в молитві дякує Богові за цей великий дар – бути близько Нього, приниженого і зраненого злобою гріха та холодністю людських сердець.
Апостол Павло закликає нас словами заохоти: «Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі» (Рим. 12, 10-12).
Ревна і щира молитва дасть нам силу бути нездоланними в терпінні, дасть надію на краще, зродить миле відчуття, що Бог зі мною у цій скрутній годині, коли здається, що все пропало.
Будьмо сильні та мужні в духовній боротьбі, не даймо згаснути вірі й надії на перемогу. Христос помер за нас, тому і ми віддаймо себе цілковито Богові. «Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя» (Як. 1, 12). Прийди, Господи Ісусе!
о. Віталій Попадюк / http://www.misionar.info
