2. Хогвартс, школа магії і чаклунства – це закритий світ насильства і жаху, світ проклять і магії, світ расистської ідеології, світ кривавих жертвоприношень, світ гидот і одержимості. Там присутня атмосфера постійної загрози, якої не може уникнути молодий читач.

3. Хоча на початку Гаррі Поттер виступає для боротьби проти зла, але насправді схожість між ним і Волдемортом, запеклим лиходієм-супротивником у цій історії, стає чимраз очевиднішою. У п’ятій книзі Гаррі вже одержимий Волдемортом, що призводить до проявів симптомів розпаду особистості.

4. Світ людей принижується, а світ відьом і чаклунів звеличується.

5. Там немає жодного позитивного трансцендентного виміру. Все надприродне має лише демонічний характер. Божественні символи збочені.

6. Гаррі Поттер – це не сучасна казка. У казках чаклуни і відьми однозначно є представниками зла. Герой перемагає їх, виявляючи при цьому доброчесність. У всесвіті Гаррі Поттера немає персонажу, який цілеспрямовано прагне до добра. У добрих (здавалося б) кінцівках присутній і поганий сенс.

7. Можливості (молодого!) читача до розрізнення добра і зла блокуються через емоційну маніпуляцію та інтелектуальну плутанину.

8. Це – напад на молоде покоління, що грайливо заманює його в світ чаклунства і чарівництва та наповнює уяву молоді образами світу, в якому панує зло і з якого не можна втекти. Змальований же цей світ надто привабливо.

9. Ті, хто цінує плюралізм думок, повинні протистояти практично непереборній силі цього тиску, який досягається через гігантський корпоративний та мультимедійний блітцкріґ і має елементи тоталітарного промивання мозку.

10. Оскільки за допомогою книг про Поттера віра в люблячого Бога систематично руйнується (навіть знищена в багатьох молодих людях) через фальшиві «цінності» і знущання з біблійно-християнської істини, представлення цих книг у школах – це вияв нетерпимості.

Батьки не повинні погоджуватися з тим, щоб їхнім дітям насаджували ідеї книг про Поттера з міркувань віри та совісті.

http://www.theology.kiev.ua/