Святі і демони

Мене часто запитують, якими осо6ливими здібностями повинен володіти екзорцист i які засоби застосовувати, щоб звільняти опанованих. Моя відповідь розчаровує багатьох, бо я стверджую, що екзорцист немає ніяких особливих здібностей чи засобів, і що вся його сила міститься в Імeнi Ісус. Коли первосвященики запитали ув’язненого Петра, якою силою він зцілив кривого, Петро, “наповнений Духом Святим”, сказав: “Ім’ям Icуca Христа Назарянина, якого ви розіп’яли, а якого Бог воскресив із мертвих…І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імені немає іншого під небом,    що було дане людям, яким ми маємо спастися” (Ді. 4,10-12).

“Іменем Моїм
виганятимете злих духів”

Ми, екзорцисти, знаємо, яку силу має згадування Страстей Христових, звертання до Найсвятішої Крові i Ран Спасителя, Його пронизаного списом Боку i Хреста, на якому Він 6ув розіп’ятий. Але насамперед кличемо Святого Духа, бо без Його участі нічого не відбувається. Прикликаємо також Найсвятішу Діву Марію, яка розчавлює голову диявола i випрошує для нас всілякі ласки. Користуємось посередництвом ангелів i архангелів, зокрема, св. Архангела Михаїла — полководця небесного війська. Допомагають нам i святі. Якось я зустрівся з випадком диявольського опанування, звільнитися від якого допоміг святий, хоч по допомогу до нього ніхто не звертався. В певний момент під час екзорцизму святий виявив свою присутність, i відтоді ми його кликали, щоб допомогти звільнити опановану злим духом людину.
Хотів 6и наголосити ще на одному аспекті, пов’язаному з посередництвом святих. Мене завжди дивувало, з якою легкістю святі звільняли від злого духа людей, навіть якщо не були екзорцистами. Але ж в їхньому житті були періоди, коли вони самі зазнавали переслідувань злого духа. Коли я озираюся в далеке минуле, пригадую св. Бенедикта, який не був ні екзорцистом, ні священиком, але з великим успіхом змагався із злим духом. Через це Папа Гонорій 111 (1216-1227) оголосив його патроном екзорцистів. Донині медальйон із його зображенням використовується для захисту від злого духа. Чи св. Іван Боско, який свого часу зносив жахливі напади диявола, але пізніше однієї його присутності було достатньо, що6 диявол покинув опановану людину. Життя отця Піо також було безперервною боротьбою проти злого духа. В листі до свого духовного наставника о. Агостіно з Сан-Марко ін Ламіс, о Піо зізнавався, диявол являвся йому ще в дитинстві, і ці з’яви тривали біля двадцяти років — то у вигляді потворного гiгaнтa, то у вигляді ката чи огидного кота. А якось явився у вигляді настоятеля його монастиря. Міг навіть прибрати вигляду Ангела-Хоронителя, Найсвятішої Діви Марії чи св. Франциска. Хто бачив ці диявольські містифікації, той знає, який не6езпечний для людської душі диявол. Отець Піо жертвував свої терпіння за спасіння душ, він розумів, що боротьба з дияволом i великі терпіння, що її супроводжують, це i є місія, яку призначив йому Бог. В Сан-Джованні Ротондо він звільнив не одну опановану злим духом людину, збудував лічницю для хворих, створив багато молитовних груп. 3береглася фотографія, на якій його обличчя посинцьоване, спухле від ударів — злий дух, якого він вигнав з опанованої людини, напередодні помстився йому вночі так, що довелося накласти п’ять швів в ділянці надбрів’я.
Коли в 1942 році доля звела мене з о. Піо, я не здогадувався, що буду навідувати його протягом 26 літ. Тоді я вчився в ліцеї i мав намір стати юристом. Коли ж став священиком, усіх своїх духовних синів віддавав в опіку о. Піо. Востаннє ми бачилися влітку 1968 року. Він був уже дуже хворий i Богослужіння відправляв на візочку. 23 вересня того ж року його не стало, але кожен, хто сьогодні приїздить в Сан-Джованні Ротондо, дивується, що прочан стає все більше i більше. Незриму присутність о. Піо я часто відчуваю під час екзорцизмів. Траплялося, що мої пацієнти бачили його уві сні, як підтримував їх в терпіннях. А якось злий дух кричав: “Нехай відійде отой чернець! Цього ченця я не хочу бачити!” Я змусив його зізнатися, що в екзорцизмі брав участь о. Піо. Хочу додати, що відтоді, як Господь покликав до себе мого наставника о. Кандідо, а сталося це 22 вересня 1992 року, він також допомагає мені виконувати обов’язки екзорциста — його ім’я не
називали злі духи. Отець Кандідо вважав отця Піо великим святим, а отець Піо сказав якось про отця Кандідо: “Це священик від Божого Серця “.

Молитви про звільнення

У Біблії сказано, що життя людини на землі — це суцільна боротьба. Але проти кого? Св. Павло говорить ясно: проти злих духів (пор. Еф. 5, 12). Доки ж триватиме ця боротьба? ІІ-й Ватиканський Собор стверджує, що до останнього дня.
На жаль, сучасний християнин забув про сенс i значення цієї боротьби. Люди втратили відчуття гріховності i дійшли до повної аморальності. Так, спокуси походять від злого духа, але, перебуваючи в стані освячувальної ласки, їх можна подолати. Та що робити, коли зустрічаємося з незвичайним впливом злого духа, який нападає не на одну людину, а на цілі родини чи громади? Думаю, що в такому випадку не лише екзорцист, а вся спільнота вірних повинна розпочати боротьбу з дияволом. Тим більше, що її започаткував сам Ісус, навчаючи молитви “Отче наш “, в якій є такі слова: “але визволи нас від лукавого”.
Молитви про звільнення мають велике значення, бо звільняють від так званих “слабших” впливів злого духа в тих випадках, коли немає гострої потреби застосовувати екзорцизм. Якщо ж така потреба є, молитви про звільнення допомагають самому екзорцизмові, посилюючи i закріплюючи його дію. Додам, що молитви про звільнення – на відміну від екзорцизмів, які проводяться тільки з дозволу Церковної влади спеціально визначеними єпископами i священиками – можуть відмовляти усі; i окремі особи, i молитовні групи. Як виникли ці молитви? Під час молитов за зцілення як духовне, так i фізичне виявилось, що існує якась перешкода, що наявність хворо6и з чимось пов’язана i самої молитви про зцілення недостатньо, аби її перемогти. Наведу кілька свідчень відомого екзорциста з Сицилії отця Маттео ля Груа, автора книжок “Молитва про звільнення” i “Молитва про зцілення “, які дуже допомагають мені в моїй практиці. Отець ля Груа розповідає про миттєве зцілення жінки, хворої на рак легень. Обстеження, проведені в Палермо i в Парижі, виявили в її тілі пухлину, що мала розмір цитрини. Молитву про зцілення промовляла над нею ціла група людей, але результату не було. Тоді отець ля Груа промовив дуже коротку молитву про звільнення i наказав пухлині зникнути. Вона зникла миттєво. А ось ще один випадок. Якось до отця Груа звернувся чоловік, опанований духом содомії: у нього виявили рак прямої кишки. Це був важкий випадок. Після двох годин екзорцизму, коли довелося змагатися не з одним, а з кількома демонами, хворий від виснаження не втримався на ногах. Почалося Богослужіння, під час якого отець ля Груа промовив молитву про зцілення i наказав хворобі зникнути. Хворий одужав миттєво. На підставі здо6утого досвіду отець ля Груа стверджує, що таке поширене сьогодні утворення пухлин пов’язано з впливом злого духа. 3вичайно, забруднення середовища також має великий вплив на розвиток новоутворень, але злий дух штовхає людину до гріха, пробуджує ненависть, а саме ці чинники, на думку деяких американських вчених, сприяють виникненню шкідливих новоутворень.
Відомо, що до VIII століття в Католицькій Церкві використовувалась молитва про сходження Святого Духа, яку ще називають молитвою про Хрест в Святому Дусі. 3араз екзорцисти повертаються до цієї молитви, щоб зміцнити християнина в духовній боротьбі з духами темряви. Але не кожна людина може прийняти цю молитву: вона наче заблокована гріхом для впливу Святого Духа. Отець ля Груа стверджує, що заблокованими здебільшого є ті, хто звертався до магів i чарівників, брав участь в сеансах спіритичних чи промовляв мантри - а це також сфера впливу злого духа. Тому перед молитвою про сходження Святого Духа треба промовляти молитву про звільнення. Для цього створюються молитовні групи. В кожній такій групі повинна 6ути людина обдарована харизмою зцілення. До речі, в перші століття християнства від опанування злим духом звільняли не екзорцисти, а харизматики - люди, які отримали від Господа харизму влади над демонами. Є такі люди i зараз. Трапляються й обдаровані пророчим даром - в молитовних групах вони стають вчителями, які ведуть до суті проблеми, радять читати саме ті фрагменти зі Святого Письма, які допомагають о6рати правильний напрям діяльності усієї групи. Бажана i присутність священика, який репрезентує авторитет Церковної влади.
Отець ля Груа переконаний, що молитва про звільнення в багатьох випадках може замінити екзорцизм. Велику силу має i молитва лю6ові, а також ті місця Святого Письма, в яких передаються слова Ісуса. Щоразу, коли нечистий чує молитву любові, він відчуває на собі перемогу Христа, Який його подолав. Хвалою Бога став гімн Христа, Який переміг гріх, смерть i злого духа. Велику силу має також колективна молитва - прохання, адже знаємо з Біблії, що коли апостол Петро був в ув’язненні, i вся Церква молилася за нього, Бог надіслав Свого ангела, щоб звільнив апостола з неволі. Є ще одна дуже помічна Молитва – молитва мовами. 3гадуючи про неї, отець ля Груа розповідає про такий випадок. Двічі він намагався вигнати екзорцизмом цілу ватагу демонів з сімнадцятилітньої дівчини, але щоразу провідник цієї ватаги погрожував: “Або припиниш, або я її уб’ю!” 3 вуст дівчини починала струменіти кров, i екзорцизм доводилось припиняти. Втретє, за згодою родини, отець ля Груа взявся проводити екзорцизм в будинку сестри своєї пацієнтки, але на відстані п’яти кілометрів від нього розташував молитовну групу. Розпочалася інтенсивна молитва. Злі духи втікали, i нарешті залишився один, який сказав: “А я ніколи не піду!” Тоді отець ля Груа по телефону попросив молитовну групу розпочати молитву мовами, i злий дух почав виявляти ознаки нетерпіння: “Хто mi, що співають на віддалі? Вони бичують мене! Хто вони? ” Відтак сильно ударив дівчиною до підлоги i втік. 3а якусь мить вона опритомніла i усміхнулася: ті, що співали мовами, врятували.                                                   . А ось ще один випадок. Якось до отця ля Груа звернулася молода вагітна жінка. Прийшла з чоловіком i поскаржилася, що злий
дух стверджує, ніби він батько її дитини. Отець попросив жінку, щоб почала славити Бога. “Я її бог ” ,– промовив диявол. Жінка
погодилась: “Мій бог – диявол”, i раптом почала говорити арамейською, а відтак гебрейською мовами. На сеансі екзорцизму були присутні члени молитовної групи, i отець ля Груа попросив їх заспівати ге6рейською. Почувши їхній спів, злий дух одразу ж утік, а жінка впала на підлогу i почала промовляти “Вірую”. Усі плакали від зворушення, 6о не чекали такого швидкого звільнення, хоч знали, що в молитві мовами “сам Дух заступається за нac стогонами невимовними” (Рим. 8,26). І молитва любові, i Слово Боже потішають сумних, зцілюють роз6иті серця, загоюють рани, повертають надію, дозволяють хворому відчути присутність Спасителя.
Звільнення можна досягти двома способами: впливаючи на злого духа i впливаючи на людину. Повернути людині здатність жити в Духу Святому так, як повинна жити дитина Божа — такою є мета звільнення, тому відразу після досягнення цієї мети, треба прикликати Святого Духа, щоб заповнив порожнє місце i зміцнив хворого настільки, аби він міг жити християнським життям у вірі, надії i любові. Зрештою, 6ез любові до ближнього звільнити його від злого духа не можна, бо перемагає ворога лю6ов, а злий дух не витримує атмосфери любові.

Схема молитви

Насамперед треба прикликати Святого Духа: “Прийди Сотворителю Духу.”
Відтак переходимо до розпізнавання духів. Поставити правильний “діагноз”– це найважче завдання екзорциста, може навіть важче за сам екзорцизм. 3ауваживши такі впливи злого духа, як роздратування, неспокій, вроки, треба пам’ятати, що переважно нападає на людину не один дух, а кілька. Коли присутній дух ненависті, тут же з’являються духи гніву i помсти. Дух насолоди завжди поруч з духом лінощів, а з духом заздрості — дух пихи. Виконавши свою роботу, духи міняються. Так замість духа, який веде до гріха, з’являється дух розпачу, депресії, самогубства. 3амість духа, який штовхав до пізнання окультних наук, входить дух божевілля i облуди.
Коли встановлено “діагноз”, тобто визначено, яким духом опанована людина, християнська спільнота починає молитися і співати мовами. Відтак іде коротка євангелізація, що повинна нав’язати контакт пацієнта з Тим, хто його визволятиме, тобто з Ісусом Христом. В цю мить усі члени християнської спільноти поринають в особисту молитву. “Пророк” читає місця із Святого Письма, i якщо в цей час в опанованій людині спостерігаються якісь зміни, християнська спільнота звертається до молитви заступництва. Відчуття любові, радості i спокою свідчить про присутність Христа. Інтенсивність молитви зростає i сила віри також. Молитва про звільнення доводить справу до кінця. Але заспокоюватись на досягнутому не можна. В Євангелії від Матея описано, що відбувається з духом, який виходить з людини: “А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає пo місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та пpибpaнuм. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселяються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше ” (Мт. 12,43-45). Отож тре6а пам’ятати про цю засторогу i не залишати хвору людину без опіки християнської спільноти.
В даному випадку велике значення має очищення Святими Тайнами. Коли починається Богослужіння звільнену людину кроплять свяченою водою. В проповіді наголошується на зустрічі з Ісусом, що присутній у Своєму Слові. Молитва благальна “3вільни мене” має урочистий характер; це літургійний момент звільнення, під час якого знову просимо Отця через Ісуса, присутнього в Євхаристії, щоб здійснив моральне i психологічне звільнення від злого духа, якщо той ще не пішов. Після святого Причастя хори урочистою процесією вирушають в спеціальне приміщення на півгодинну адорацію. Відтак відбувається чергова євангелізація, під час якої знову говориться про Ісуса як про Визволителя. Чин очищення, прикликання Святого Духа i молитовні співи – ось засоби, які використовуються для духовної опіки хворого. Тричі на тиждень відбуваються зустрічі зцілених i звільнених людей з християнською спільнотою, i тривають вони від двох до трьох годин.