Екзорцист розмовляє з психіатрами

Як відрізнити хворобу психічну від хвороби, викликаної злим духом? Як розпізнати, чи пацієнт потребує молитов екзорциста чи медичного лікування?… Без сумніву, за останні десятиліття психіатрія, психологія i психоаналіз настільки розвинулися, що багато священиків вважають зайвим втручання екзорциста i переконані, що такого типу проблеми може вирішити психіатрія. 3 другого боку самі психіатри часто почуваються 6езпорадними, коли хвороба , пов’язана з дією злого духа i потребує втручання екзорциста. В такій ситуації найважче встановити діагноз. Оскільки екзорцисти i психіатри діють в різних площинах i різними методами, нагадую три умови, на яких ґрунтується діяльність екзорциста: 1) злий дух існує; 2) злий дух може опанувати людиною i стати причиною її захворювання, яке медицина вилікувати неспроможна; 3) той, хто вірить в Христа, може вигнати злого духа з людини Іменем Ісуса.
Отже, екзорцист лікує молитвою, психіатр - ліками. Коли хворий звертається до екзорциста, екзорцист одразу цікавиться чи є діагноз психіатра. Здебільшого до екзорцистів звертаються хворі, які пройшли не один курс медикаментозного лікування, i навіть шукали порятунку у цілителів i магів. Але екзорцисти беруться за таких хворих лише в тому випадку, якщо є специфічні симптоми опанування злим духом. Дуже важкими вважаються випадки, коли хвороба психічна накладається на хворобу, викликану злим духом, - тут необхідна співпраця екзорциста i психіатра. В більшості випадків, з якими мені доводилось мати справу, вистачало одного екзорцизму, аби переконатись, що хвороба не походить від злого духа. Чим досвідченіший екзорцист; тим легше йому зорієнтуватися, з якою хворобою він має справу. Свого часу мені довелося проходити практику у відомого екзорциста о. Кандідо Амантіні, i я завжди дивувався, як легко він ставить діагноз, інколи приймаючи до обіду по 60-80 осіб! Ще більше я дивувався, коли він дивився на фотографію i стверджував: “Цій людині нічого не бракує” або: “Ця людина хвора психічно, а ця    потребує екзорцизму”. Хочу згадати при цій нагоді ще про одного екзорциста, іспанського кармеліта Франческа Палау, беатифікованого Папою Іваном Павлом ІІ 24 квітня 1988 року. В подарованому будинку він збирав психічно хворих людей i до всіх без винятку застосовував екзорцизм. В такий спосіб зцілювалися опановані злим духом, а до розумово хворих застосовувалось медикаментозне лікування. Цікавим є випадок св. Катерини Сієнської. Коли екзорцисти не могли зцілити опановану злим духом людину, посилали її до святої – від її молитов злий дух відразу втікав. Але повернімося до підстав застосування екзорцизму. Коли до мене звертається хворий, насамперед, я знайомлюся з його медичною карткою. 3наю з власного досвіду, що за такими поширеними діагнозами як нервове виснаження чи депресія, може насправді критися невміння поставити точний діагноз. Пригадую одного юнака, якого лікували від 6езсоння, проте застосування різних снодійних засобів не давало жодного результату: протягом восьми діб перебування в клініці він так i не склепив повік, тоді як звичайне благословення пароха допомогло йому спокійно заснути.
Найхарактернішою ознакою опанування злим духом є реакція на освячені предмети: вервиці, медалики, образки і, зокрема, на свячену воду. Опанована злим духом людина одразу її виблює, навіть якщо кілька крапель свяченої води влити до якоїсь страви чи напою. 3вичайно, така людина повинна здогадуватись, що має справу із освяченими предметами чи освяченою водою. Ще одна ознака опанування злим духом проявляє се6е, коли людина не може зайти до святині, а зайшовши, умліває. Позіхання, яке неможливо стримати під час молитви, також ознака впливу злого духа. А ще думки можуть літати так далеко, що людина неспроможна зосередитись на Літургії. А6о ще гірше: якась сила зціплює вуста так, що людина нездатна вимовити перших слів молитви чи прийняти св. Причастя.
Якщо в присутності опанованої злим духом людини молитися навіть подумки, можна викликати з її боку нестриману агресію. Часто в таких випадках людина, яка лаялась, проклинала, трощила усе навколо, заспокоївшись, не пам’ятає що робила.
Але кульмінаційним моментом прояву опанованості злим духом є несамовитість людини, коли священик молиться за неї i над нею i коли її благословляє. Нерідко в таких випадках людина качається по землі, проклинає, змінює голос i говорить такі речі, про які в нормальному стані навіть подумати не могла б.
Коли до мене хтось звертається по допомогу, я завжди запитую його, чи не чує голociв невідомого походження i чи ті голоси чує тільки він; чи не здається йому, що за ним спостерігають — навіть тоді, коли перебуває сам в кімнаті; чи немає відчуття, що до нього хтось торкається або бачить людей, яких немає; чи не відчуває раптового паралічу якоїсь частини тіла… Психіатри сказали би, що в цих випадках спостерігається самонавіювання i роздвоєння особистості, але не все так просто. Якось до мене звернулася жінка, яка скаржилася на сильні i раптові рухи ніг, які тривали майже цілу ніч i заважали їй спати. Лікарі не змогли поставити діагноз, а ліки, які приписували, ніякого ефекту не давали. За порадою екзорциста її чоловік робив свяченою водою знак хреста на ногах дружини, щойно вони починали смикатись. 3а якийсь час хворо6а зникла. Пам’ятаю ще один випадок. У чоловіка раптово зникала чутливість ніг, i коли дружина торкалася до них цвяхом або шпилькою, він нічого не відчував; якщо ж торкалася свяченою водою, відчуття було таке, наче дзьо6ають цвяхом. Варто зауважити, що під час екзорцизму цей чоловік рухав ногами як новонароджений.
Тих, хто до мене звертається, запитую також, чи не помічають чогось дивного у себе вдома, скажімо, скрипіння підлоги, ударів, кроків, голосів. Буває, що вікна i двері самі відчиняються i зачиняються, а предмети рухаються; відчувається неприємний запах горілого чи лайна, сірки чи зіпсутого м’яса, може бути також запах кадила. Важливо відмітити, чи ці зміни сталися самі по со6і (що може бути феноменом пapaпcuхологiї), чи після сеансу спіритизму, звернення до ворожбитів, чаклунів, окультистів. Можуть вони спостерігатися i після великої сварки з погрозою помсти.
Лише уважно вислухавши людину i зауваживши наслідки впливу злого духа, можна переходити до екзорцизму. Спостерігати за такою людиною потрібно i під час екзорцизму, i після нього. Інколи доводиться проводити цілу серію екзорцизмів, які тривають від кількох хвилин до кількох годин - залежно від осо6истого досвіду екзорциста. Якщо немає жодної реакції ні під час самого екзорцизму, ні після нього - опанування злим духом також немає. Якщо ж людина заражена злом через злого духа, реакція на екзорцизм може бути i 6лискавичною, i поступовою. Для звільнення здебільшого недостатньо одного екзорцизму, а інколи доводиться виганяти злого духа протягом кількох літ. При цьому хворий повинен перебувати в ласці Божій, багато молитися, часто сповідатися i причащатися, відчувати розуміння i підтримку тих, хто поруч. Варто наголосити, що екзорцизм - це молитва, яка нікому зашкодити не може. На відміну від медикаментозного лікування. Я зустрічався не раз з пацієнтами з психіатричних лікарень i бачив наслідки отруєння медикаментами, загальмовану психіку i загальне отупіння. Тоді як екзорцизм зцілює майже завжди. Щоправда, на це потрібно багато часу. Навіть коли повного зцілення досягти не вдається, молитва екзорциста приносить пацієнтові полегшу i він може долати життєві проблеми.

                                                Запитання психіатрів і відповіді о. Аморта

 –Чи є люди схильні до опанування злим духом, чи це якісь випадкові особи? Чи може бути опанований злим духом агностик або атеїст? Що можна сказати про такі явища, як левітація і володіння незрозумілими мовами?
— Почну з останнього. В своїй практиці я зустрічався з людьми, які під час екзорцизму розмовляли незрозумілими мовами. Бачив також явища левітації i геркулесової сили. Однак ці феномени не завжди пов’язані з опануванням злим духом. Дивних випадків є багато. Скажімо, я бачив людей, які під час екзорцизму вибльовували цвяхи, скло, волосся i різні предмети. Тут варто зауважити, що ці предмети матеріалізуються тільки під час блювання, коли виходять з вуст, тому людині не шкодять. Інколи знаходимо в матрацах i подушках тих, хто до нас звертається, вузлуваті шнури, покручені дроти, фігурки доісторичних звірят, що може бути пов’язано з чарами i вроками. А щодо того чи агностики і атеїсти можуть бути опановані злим духом, то тут відповідь однозначна: навіть частіше, ніж практикуючі християни, бо вони беззахисні. Зверталися до мене і мусульмани, i буддисти, а також ті, що не визнавали жодної віри. Я не відмовляв нікому, але радив кожному дотримуватися моральних засад його віри. І останнє: слабка нервова система чи спадковість не можуть 6ути передумовою опанування. Людина сама себе наражає на небезпеку, беручи участь в сеансах спіритизму чи вступаючи до секти сатаністів. Однак тре6а пам’ятати, що опанованість злим духом не загрожує іншим членам родини чи місцю, в якому перебуває опанований. Диявольською хворобою заразитися не можна. Диявол може приступити до людини лише, якщо на те 6уде її воля. Наведу один приклад. Якось звернулася до мене дівчина, котра з цікавості 6рала участь в чорному “богослужінні “. Ні на чому не могла зосередитись, стала нервова й імпульсивна, хоч раніше такою не 6ула. Тут причина була зрозуміла, i провина очевидна. Якщо ж маємо справу з чарівництвом, провина падає не на опановану чарами людину, а на того, хто чарує. А стосовно співпраці між екзорцистами i психіатрами, то хочу сказати таке: психіатри не завжди готові до ви6риків опанованих злим духом людей. Якось до мого вчителя i наставника о. Кандідо звернулася дівчина, студентка, з явними ознаками диявольського опанування. Проводячи екзорцизм, о. Кандідо зауважив, що вона ще й психічно неврівноважена i попросив допомоги у знайомого психіатра. Коли дівчина прийшла до нього, психіатр сидів за широким столом на певній відстані від пацієнтки. На закінчення розмови він сказав: “Зараз я вам випишу ліки, які ви повинні приймати “, і почав виписувати рецепт. Тієї ж миті, не підводячись з крісла, дівчина простягнула руку, яка на очах у сторопілого психіатра видовжилась до двох метрів - саме такою була відстань від дівчини до лікаря. Дівчина схопила рецепт, зіжмакала його i промовила зміненим голосом: “А це вже мені ні до чого “. Після цього психіатр категорично відмовлявся приймати пацієнтів, яких рекомендував йому екзорцист. Ми, екзорцисти, не дивуємося таким проявам опанування злим духом, бо бачимо їх майже щодня. Але до6ре було б, щоб бачили їх i психіатри, бо це допомогло би їм краще розпізнавати хвороби, в яких вони компетентні.
- Які причини опанування злим духом? І яку мету, якщо можна так сказати, він переслідує?
- Причин опанування злим духом є чотири. 3а перші дві людина не відповідає. Ось вони. Бог може допустити i хворобу фізичну, і психічну. Можу навіть назвати імена кількох святих, які пройшли період опанування злим духом (св. Джемма Галгані, бл. Анжела з Фолігно, бл. О. Калабріа) для очищення духу I здобування зacлyг. Другою причиною опанування злим духом можуть бути чари. Зрозуміло, що зачарована чи наврочена людина за це не відповідає. Бог дав людині свободу вибору зла чи дo6pa, i так як можна винайняти вбивцю, так само можна заплатити тому, хто знається з нечистим, щоб наврочив іншу людину. Але якщо людина з власної волі звертається до магів, чарівників, ворожбитів, бере участь у сеансах спіритизму, в зібраннях сатаністів, вдається до практикування окультизму, некроманії чи автоматичного письма – вона ризикує потрапити під вплив злого духа, i відповідальність за це лежить тільки на ній. Це власне i є третя причина опанування злим духом. А четверта – це грішне життя. Якщо людина 6агато i тяжко грішить, диявол може увійти в неї. Я бачив молодих людей, які приймали наркотики, чинили різні злочини i віддавалися розпусті. Були то гріхи тяжкі i тривалі, які робили їх невільниками злого духа. Важко було мені звільняти від опанованості злим духом i жінок, які ро6или аборти. А щодо другого питання, яку мету переслідує злий дух, то хочу сказати таке: ніякої мети він не переслідує, він чинить зло заради самого зла, а також на власну згубу. Якось я сказав злому духові: “3а кожне терпіння цієї жінки mu платитимеш збільшенням своєї вічної муки. Тож для тебе краще покинути її, і почув у відповідь: “Хай тебе не одходять мої муки. Мені досить того, що вона страждає, I я знищу її “. Ми можемо зрозуміти злого духа, який чинить зло заради самого зла i щоб перешкодити Богові вести людину до вічного щастя.
– Треба пам’ятати, також що демон – це дух і, входячи в людину, він послуговується її тілом, з неї промовляє, тому людина раптом починає розмовляти незрозумілими мовами і виявляти демонську силу. Якось мій давній приятель, екзорцист з Риму, проводив в храмі екзорцизм опанованого злим духом юнака. Раптом цей юнак знявся в повітря i підносився, поки голова його не торкнулася стелі. Але екзорцист не розгубився i продовжував молитися. Врешті юнак спокійно повернувся на своє місце i не міг зрозуміти, що з ним трапилося. А тепер щодо чарів. Читаємо про них в Біблії, в книзі Вихід Ті самі чуда, як здійснював Мойсей – силою Бога i за Його наказом – здійснили єгипетські маги, але силою злого духа: перемінення води в кров, палиця у вужа, нашестя жаб. А ще злий дух має силу викликати різні захворювання. Пригадаймо, що Ісус часто зцілював глухонімих. Якось Він вигнав з глухонімого злого духа. В цьому випадку хворо6а була викликана присутністю демона. Отець Кандідо, проводячи екзорцизми, лікував людей від багатьох захворювань, навіть від раку мозку. В моїй практиці траплялося зникнення полікістозу яїчників після застосування екзорцизмів 6уквально в переддень операції. Євангеліє дає нам критерій: за плодами впізнається дерево. Інколи лікарі дають ліки на пробу, i якщо є результати, призначають лікувальну терапію. В міру можливостей я також застосовую екзорцизми i за результатами бачу, чи треба їх продовжувати. Важливо пам’ятати, що екзорцист лікує за допомогою молитви i Божого втручання, тому опановані злим духом повинні дотримуватися заповідей Божих, молитися, сповідатися i причащатися, поглиблювати свою культуру релігійну. До речі, інколи цього достатньо, щоб злий дух покинув людину.
– Чи опанування може бути легшим і важчим? І чи диявол може обдаровувати силою, талантами, багатством?
– Існує ціла гама диявольського опанування, різна за інтенсивністю i силою. Якось прислали до мене п’ятнадцятилітню дівчину, яка з цікавості брала участь в сатанинському обряді. Повернувшись додому, почала кидатись i плювати на членів родини, які намагалися її заспокоїти. В цьому випадку достатньо було лише одного кількахвилинного екзорцизму, аби звільнити дівчину від злого зуха. Але зде6ільшого процес звільнення триває місяцями, а то й роками.
Зовнішні прояви опанування також можуть бути різними: від застосування геркулесової сили до повної нерухомості I мовчання, але опанування завжди пов’язано з терпінням. lнколи опановані можуть виконувати свої професійні i родинні обов’язки, поводячись так, аби ніхто не здогадався, що з ними діється. Але є й такі, що ні нормально жити, ні працювати не можуть, бо відчувають нестерпну відразу до життя.
Відповідаючи на наступне питання, стверджую, що злий дух може о6даровувати людину силою i здібностями, що бачимо на прикладі чарівників i магів. Може також давати багатство, успіх, насолоду, але рано чи пізно життя того, хто усе це прийняв, перетвориться на пекло, бо злий дух може робити тільки зло. Зрештою, пекло чекає таку людину i після смерті.
– Якими критеріями ви користувались, прийнявши рішення стати екзорцистом і чи заподіяв вам колись злий дух якусь шкоду? Чи культура і середовище відіграють якусь роль у виникненні диявольських захворювань? Скажімо, де вони частіше зустрічаються -  в Лондоні чи серед африканських племен?
— Культура i середовище не відіграють жодної ролі у виникненні диявольських захворювань. До екзорцистів звертаються різні люди — i робітники, i селяни, i домогосподарки, i промисловці, i політики…. Ми, екзорцисти, зустрічаємося з опануванням злим духом скрізь: i в Англії, i в Італії, i в Америці, i в Африці, i в Індії. Навіть релігійність немає великого впливу на цього типу явища i спокійно співіснує з різними формами забобону, адже люди ходять i до церкви, i до ворож6итів, так, наче в цьому немає нічого поганого. Більше того, статистика свідчить, що особливо захоплюються гороскопами у цивілізованих країнах. А щодо того, як я став екзорцистом, то моєї заслуги в цьому немає. Під час візиту до кардинала Уго Полетті з’ясувалось, що я добре знаю отця Кандідо Амантіні. Кардинал сказав тоді: “Він дуже хворий, йому би придався помічник”, i взявся виписувати мені дозвіл на проведення екзорцизмів, не звертаючи жодної уваги на мої протести. Додам тільки, що ніякої особистої шкоди від злого духа я не зазнав. Я отримав владу над ним i знаю, що він мене 6оїться. Зрештою, він боїться кожного християнина, який під час хрещення отримав печать Найсвятішої Трійці.
— Усі говорять пpo демонів. Але чому не говорять про добрих духів, адже вони також є?
— Звичайно, існують ангели, i вони набагато сильніші від демонів. В майбутньому житті ми переконаємося, від скількох небезпек вони нас охоронили. Але в цьому житті зосередитись на до6рі значно важче, ніж на злі. Скажімо, якщо у нас щось 6олить, вся наша увага переключається на хворий орган, а на ті, що добре функціонують, ми не звертаємо жодної уваги. Пригадується мені в зв’язку з цим китайське прислів’я: “Більше шуму робить одне дерево, що падає, аніж цілий ліс, що росте “.
— 3розуміло, що злий дух не хоче зустрічатися з екзорцистом — то як опановані ним приходять до вас — самі чи їх приводить якась інша сила?
— Опанована злим духом людина страждає i хоче звільнитися, але здебільшого хтось мусить її привести, бо диявол чинить перешкоди, коли опанована ним людина зважується на зустріч з екзорцистом. Додам, що після зустрічі дуже важливо є допомога, яку людина може надати собі сама (молитва, причастя) i отримати від інших (благословення, молитви про звільнення і т.п.). Тут спостерігається подібність до лікування наркомана: якщо він допомагає терапевтові, то може одужати, в іншому випадку — ні. Я завжди кажу своїм пацієнтам: “3магаєшся з дияволом ти. Ти сам звільняєшся від нього, я можу лише допомогти. Позаяк тут потрібна допомога Бога. А отримуємо Його допомогу, коли просимо і усуваємо перешкоди для дії Його ласки. Усе дуже просто. Перешкоди — це наші гріхи, несправедливі вчинки чи небажання комусь щось пробачити. Щоб отримати Божу допомогу, необхідна молитва. Я часто повторюю, що найбільшою перешкодою, з якою ми, екзорцисти, зустрічаємося, є пасивність людини,     яка хоче звільнитися від злого духа, але 6eз жодного зусилля з її боку. “
— Хочу повернутися до тих феноменів, про які вже тут говорилося. В літературі психоаналітичній можна знайти пояснення і левітації, і геркулесовій силі, і володінню невідомими мовами. Зокрема, Юнг висуває гіпотезу, що такі явища є наслідком енергії, яка вивільняється в людині. Що ви думаєте з цього приводу?
— Коли людина опанована демоном, ця енергія походить не від неї, а від злого духа, тому тільки молитва i екзорцизм можуть допомогти. Якщо ж не допомагають, причина інша: психічна чи парапсихологічна. Явище одне, але природа енергії — різна. Саме тому я посилався на біблійний приклад Мойсея, який силою Божою робив ті самі чуда, які пізніше єгипетські маги — силою злого духа. Можемо зустрітися з двома однаковими явищами, i oднe з них буде викликане впливом злого духа, а друге матиме характер парапсихологічний. Як розпізнати причину? Дуже просто. Той, хто має здібності парапсихологічні, не реагуватиме ні на екзорцизм, ні на освячені предмети так, як реагує опанована злим духом людина.

Коли треба звертатися
до екзорциста?

Насамперед розглянемо, за яких о6ставин люди починають непокоїтися i в6ачати в негараздах дію злого духа:
–    Проблеми зі здоров’ям, скажімо, коли хтось з близьких має невиліковну хворобу.
-    Коли чоловік покидає дружину або навпаки.
– Коли від ясновидця, мага чи цілителя людина довідується, що її прокляли, наврочили, зачарували. Ці випадки трапляються найчастіше.
-    Коли у когось з родини псується характер, інші починають говорити, що в нього вселився диявол.
-    Коли економічна ситуація родини раптово погіршується, її члени в6ачають в цьому вплив злого духа.
Якщо названі вище обставини справді присутні, перше, що треба зробити – це віддати се6е в опіку Бога, довіритись Йому i Його Провидінню, зважитись прийняти Божу волю такою, якою вона є в даних обставинах життя. Якщо хтось переконаний, що його переслідує злий дух, нехай згадає слова Папи Павла VI: “Усе, що охоронить від гpixa, охоронить від злого ”.

Дорога, якою потрібно йти

Цю дорогу можна назвати дорогою навернення i молитви. Жити в стані освячувальної ласки i віддаляти від себе усі перешкоди в дії ласки – ось що найголовніше. І першим кроком на цій дорозі повинна бути добpa сповідь i причастя. Євхаристією треба жити в усіх її вимірах: Богослужіння, Причастя, євхаристійна адорація. Молитися потрібно щодня i з вірою. Усі молитви – добрі, навіть промовлені своїми словами. Хоч, звичайно, більшу силу мають молитви біблійні, псалми i канти, i особливо – молитва на вервиці.
Якщо усе це робити, можна звільнитися від впливу злого духа навіть без допомоги екзорциста, якщо ж не робити — то й екзорцизм не допоможе. Інколи впливовішою за екзорцизм 6уває молитва про звільнення, особливо якщо її поєднувати з молитвою за зцілення. Переважно, якщо немає реакції на молитву про звільнення, не буде її i на екзорцизмі. Хоч вважається, що до екзорцизму потрібно вдаватися у найважчих випадках. Коли йдеться про опанування злим духом, і тоді, коли спостерігається тільки його вплив.
— Отже, до екзорциста треба звертатися, коли не можна знайти пояснення злу, що виходить з людини; коли дорога навернення і молитви, разом з молитвою про звільнення, нічого не дає; коли спостерігаємо негативні реакції, які природними причинами пояснити не можна; коли зустрічаємося з дивними, незрозумілими явищами i з’явами.
Важливо пам’ятати ще й таке: якщо після зцілення чи звільнення людина не живе повнотою християнського життя (не молиться щодня, не бере участі в Богослужіннях, не сповідається і не причащається), диявольська хвороба може повернутися. І це повернення відбувається дуже болісно.