«Чорної магії у Білорусі більше, ніж деінде». Довідавшись, що в Білорусі є кілька священиків-екзорцистів, інтернет-журнал про Мінськ CityDog.by з’їздив до одного з них, аби розібратися, як відбувається ритуал екзорцизму і чи схоже це все на фільми жахів.
Розмовляти погодився настоятель храму св. Йосифа в Орші о. Олександр Жерносєк, який виконує служіння екзорциста Вітебської дієцезії.
«Чому ти молишся за людину, все нормально, — і раптом починає смердіти сіркою?»
— Ми всі дивилися фільми про одержимих та екзорцистів, але поясніть, будь ласка, що це за явище.
— По-перше, треба розуміти, що людина складається з духа й тіла. Довести існування духа тяжко, але християнська віра стверджує, що він є. Таким чином, коли вірянин починає грішити, то злий дух насамперед впливає на дух людини, нищить її стосунки з Богом та людьми. Але деякі гріхи, частіше за все пов’язані з магією та окультизмом, впливають на людину так, що не тільки порушують її стосунки з Богом, але злий дух починає панувати й над тілом людини. І це ми називаємо одержимістю.
Звісно, те, що показують у фільмах, — перебільшення; але факт, що паранормальні явища існують, і в разі одержимості відбувається те, чого звичайною логікою не поясниш.
— Що, наприклад?
— Наприклад, це може бути міцний запах сірки. Логіка не підкаже, чому ти за людину молишся, все нормально, — і раптом починає смердіти сіркою. Або, наприклад, у людини міняються зіниці. Я бачив таке, коли в людини були звичайні круглі зіниці — і раптом видовжились, як у кота. Або жінка починає говорити чоловічим голосом, розповідає те, чого навіть теоретично знати не може, або говорить незнайомою їй мовою. Не можна сказати, що в мене такий уже великий досвід у цій темі, але я стикався вже з різними явищами.
Звісно, не все так просто. Треба бачити відмінність між одержимістю і психіатричним захворюванням, бо частина людей все ж таки не одержимі, а хворі. Інколи людина падає не землю і кричить? «Я сатана!» — і це страшно, але ще нічого не говорить про одержимість.
— Як розібратися, що чим є?
— Особисто для мене знаковими є паранормальні речі, коли людська логіка не спрацьовує — це, швидше за все, одержимість. Але ця межа не така виразна, тому я стараюся не робити поспішних висновків. Хоч би як це банально звучало, але насамперед я запитую, що це за людина, як вона живе, які в неї стосунки з Богом.
Існує таке, коли в сім’ї є серйозні конфлікти або хтось випиває, хоча сім’я віруюча. Тоді діти можуть несвідомо поводитися так, ніби вони одержимі — просто тому, що їм боляче й вони не знають, як про це сказати, як звернути на себе увагу. Їхні підсвідомі реакції можуть таким ось чином проявлятися. Подібним дивним чином може звертати на себе увагу самотня жінка чи дівчина, яка пережила трагедію або з різних причин не вийшла заміж, а дуже потребує людських стосунків. Це емоційні проблеми, і вони у більшості на рівні підсвідомості. Однак це далеко не одержимість.
Аби розібратися, треба добре розуміти, що таке гріх. Люди часто вважають, що ось ти згрішив — і Бог починає гніватися, може навіть тебе покарати. Але суть у тім, що гріх сам по собі є присутністю злого духа. Таким чином, коли людина грішить — вона уже під впливом того чи іншого злого духа, хоча поки що це не проявляється зовнішньо.
Цікаво, що люди бояться одержимості, паранормальних явищ. Їм здається, що коли в хаті діється щось паранормальне, то це найстрашніше. Однак це не найстрашніше — страшне те, що люди можуть жити у смертних гріхах, а назовні нічого не відбувається. Таким чином, у тебе «нормальне», спокійне життя, ось тільки грішне. Зрештою це спокійне грішне життя провадить до ізоляції від Бога. Люди виправдовують себе і кажуть, що мають Бога десь там, у серці, але за цими словами нічого не стоїть, ніякого Бога вони не знають, а демон їх уже давно ізолював від Бога, у них немає нічого спільного з Богом. А оскільки в житті нічого страшного не відбувається, то й міняти нібито нічого не треба. Ось це страшне, а не одержимість. Чому? Тому що я, будучи відділеним від Бога, можна потрапити до раю? Як перебувати з Богом вічно в раю, якщо тебе з Ним ніщо не єднає? Ось це — справжня трагедія гріха й підлота зла!
Ну й коли відбулася одержимість — вона відбулася не просто так, а внаслідок конкретних гріхів та відходу від Бога. Просто так нічого не буває. Коли людина не живе, як належить вірному, — не сповідається, не кається, — то немає жодного сенсу проводити екзорцизм. Коли в людини немає адекватного життя з Богом, то немає жодного сенсу ганяти демонів.
«Люди чекають, що ти будеш золотою рибкою, яка виконує всі побажання»
— Загалом беручи, чи поширений у світі екзорцизм?
— У нас це служіння не дуже розвинене — у тій же Польщі чимало екзорцистів і досить багато літератури про одержимість. У Білорусі мало священиків, які займатимуться тільки цим служінням. Це специфічне служіння, і йому в певному сенсі треба особливо присвячуватися.
У нас ця тема маловідома, тому коли люди чують, що ти екзорцист, то приходять з усіма проблемами: з залежностями від алкоголю, наркотиків, із психічними захворюваннями. Люди чекають, що ти будеш золотою рибкою, яка виконує всі побажання. Звісно, це неправильно, але це свідчить про низьку релігійну свідомість, а також про абсолютне несвідомість стосовно людських емоцій та психіки.
«По селах люди масово ходять до відьом. У містах — проклинають, аби знищити чиюсь сім’ю або відбити чужого чоловіка»
— Ось Ви сказали, що до одержимості часто призводить магія та окультизм. А які дії конкретно?
— Так, зазвичай це магія, езотерика і окультизм. Причому і біла, і чорна магія. Наприклад, людина може ходити до бабки, щоб вилікувати свою дитину, й інколи цього достатньо для діяння злого духа, що може навіть перерости в одержимість. Немає, звісно, точних причин, чому стається одержимість, але нерідко саме через такі речі: магія, окультизм, практики, пов’язані зі східними релігіями.
— Тобто коли люди запалюють аромапалички й сидять у позі лотоса — це вже окультизм?
— Насправді в духовному світі є Бог і Його ангели — і є злі духи. Люди, які торкаються духовної сфери, часто не розуміють, із якими духовними явищами мають справу. Для багатьох наших людей та ж сама йога — це тільки фізичні справи. Мало хто знає, що на певному етапі йоги йдеться про здатність читати людські думки. А отже, це не просто фізичні вправи, це духовна сфера.
— А що ще?
— На пострадянському просторі відома «Жива етика» Реріха, езотерика Блаватської. В деяких окультних практиках можуть бути елементи християнства, але насправді це далеко не християнство. Люди йдуть «до бабки» й кажуть, що у цьому немає нічого страшного, бо там ікони стоять і «бабка» молитви читає. Але ікони й таємничі молитви ще ні про що не свідчать. Маємо справу з білою магією. Ідеться про використання духовних сил для власної мети — наприклад, для зцілення. Невіруюча людина нічого поганого в цьому не бачить. Віруюча мала б запитати, чиєю силою відбулося зцілення. Демони вміють робити чудеса! Ось тільки після цього вони беруть своє за зроблене чудо. Наші «бабки», «шептухи», знахарі, екстрасенси , ворожки — усе це біла магія. Тут діють ті ж самі демони, тільки обманним чином хочуть показати, що вони не такі вже й погані, і так відводять людину від Бога і спасіння.
— Ось Ви кажете про магію, але дуже тяжко уявити, яка магія може бути поширена в сучасній Білорусі.
— Чорної магії в Білорусі більше, ніж деінде, тому що наш народ особливо залежний від гріха заздрості, егоїзму та ненависті. У селах люди масово ходять до відьом, тому що в сусіда справи йдуть краще. У містах проклинають, аби знищити чиюсь сім’ю або відбити чужого чоловіка. Цього чимало. А інколи й просто проклинають. Просто так, бо хочуть знищити іншу людину. Декому це приносить дивну радість. Коли наслухаєшся таких історій, то виявляється, що наша Білорусь не така мирна й синьоока, як інколи видається. Звісно, відьми не виглядають, як бабусі по хатинках на курячих ніжках. Ні, сучасні відьми стоятимуть разом із вами в черзі у магазині, можуть ходити на роботу, але все село знає, «до кого йти».
«Буває, екзорцист читає ритуал 10 або 100 разів, але нічого не змінюється. А інколи вистачає однієї молитви»
— А що робити, коли людина вже одержима?
— Коли злий заволодіває тілом, він не може на 100% заволодіти духом і розумом людини. Й навіть коли зовнішньо володіє, то людина все ж таки не маріонетка, і завжди може боротися. Людина має сама почати боротися. Насамперед ідеться про покаяння, сповідь, зміну свого життя, регулярні молитви та пости. Проблема в тім, що коли людина не знає Бога, то не знає, як боротися зі злом. Тому корінь біди не так у магії та відьмах, як в абсолютній релігійній байдужості та неграмотності.
— Тобто це не так, як у фільмах, коли людина нічого не контролює?
— Зовні може виглядати так, що людина нічого не контролює, у момент нападу вона може не володіти язиком. Але навіть будучи одержимою, людина може прийти до Господа, бо Господь усе бачить.
І треба розуміти, що це битва не тільки людини. Буває, що Бог дає сили, й одержимі звільнюються без допомоги екзорцистів. То Бог визволяє, а не екзорцист! Були й такі випадки, коли одержимі не могли увійти до храму. Вони розуміли, що їм треба покаятися, але злий не пускав їх і вони не могли переступити порогу. Але потім Господь давав свою милість, і людина приходила до сповіді. Саме тому я не люблю говорити про якусь там силу екзорцизму. Екзорцист може допомогти людині боротися зі злом, може підтримати, але він — не чарівна фея.
— А коли справа таки доходить до самого екзорцизму, існує якийсь спеціальний ритуал?
— Є відповідний ритуал. Але, знову ж таки, це не питання ритуалу. Не треба дивитися на нього як на щось магічне. Визволення може відбутися під час ритуалу чи сповіді, або після них. Я знаю історію, коли людина під час особистої молитви стала показувати демону, що не боїться його, і демонструвати, що не має з ним нічого спільного — і так визволилася.
Коротше кажучи, ритуал є, але не треба ставитися до нього магічно. Буває, екзорцист читає ритуал десять, а може, і сто разів, але нічого не змінюється. А інколи вистачає однієї молитви. В будь-якому разі, треба розуміти, що тільки Господь може визволити людину, а в жодному разі не сам ритуал.
— Загалом беручи, про що свідчить одержимість?
— Про те, що ця людина не живе, як належить християнинові. Вона може казати, що «Бог у моєму серці», але це не так. Звісно, такі історії, як одержимість, привертають увагу, і це завжди шок; але, повірте, є речі набагато страшніші. Наприклад, коли все суспільство живе у сітях зла, практикує окультизм і сексуальну розбещеність. Громадянські шлюби стали повною нормою. Аборти, розлучення, алкоголізм, обмани. Це зло повсюди, це ціла структура зла. Чимало хто вважає це нормальними речами. Народжуються діти, які не бачать зла, бо його не бачать їхні батьки. Такі діти виростають сліпими, і потім живуть без Господа. Ось це прокляття, і це дуже страшно. Тому всі ці проблеми набагато глибші, а одержимість — просто один із зовнішніх проявів. Злі духи вміють звернути на себе увагу, вміють налякати людину, ввести в шок, але, оскільки вони насамперед обманщики, то ніколи не привертатимуть уваги до коренів зла. І в цьому — набагато більша небезпека.
