Визначити різницю між одержимою і людиною, яка бореться з психічним захворюванням або іншого недугою, є життєво важливою частиною служіння екзорцизму, вважає багаторічний екзорцист і священник.
Отець Сіпріано де Мео, який був екзорцистом з 1952 року, сказав, що зазвичай людина не є одержимою, а бореться з якоюсь іншою хворобою. Ключ до різниці, за його словами, полягає через проникливість у молитві з боку священника і одержимого - і в реакції потенційно одержимої людини на самого екзорциста і промовлені молитви. Екзорцист зазвичай промовляє тривалу молитву до моменту, в який, якщо диявол є присутній, виявляється реакція, - говорить священик.
Поведінка одержимої людини є різною стосовно екзорциста, в якому диявол бачить ворога і готовий боротися з ним. Там не бракує моторошних виразів обличчя, слів чи жестів загроз і особливо хули проти Бога і Богородиці.
Катехизм Католицької Церкви підкреслює важливість розрізнення демонічної активності і психічних захворювань. З пункту 1673 "Екзорцизм спрямований на те, щоб вигнати бісів або звільнити від бісівського впливу силою духовної влади, яку Ісус дав Своїй Церкві. Зовсім іншим випадками є недуги, особливо психічні, лікування яких належить до сфери медицини. Тому важливо впевнитися (перед здійсненням екзорцизму), що йдеться про присутність лукавого, а не про хворобу (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1172.).".
У квітні минулого року Ватиканська Конгрегація у справах духовенства та інститут Сакердос провели семінар в Римському університеті Regina Apostolorum, який спеціалізується на підготовці священиків і мирян для розпізнання відмінностей між психологічними проблемами і одержимістю.
О. Мео також підкреслив, що не всі випадки одержимості виглядають однаково і тому так важливо для екзорцистів пройти ретельну підготовку, адже більшість людей надто мало знають про духовну реальність.
У 2014 році Міжнародна асоціація екзорцистів ( AIE) назвала різке поширення окультної діяльності "пастирською надзвичайною ситуацією." "Як правило, зацікавлення різного роду окультизмом починається з невігластва, поверховості, дурості або прозелітизму", сказав тоді речник AIE Вальтер Каскіолі CNA. "Наслідки ж завжди є катастрофічними".
О.Мео сказав, що люди часто звертаються за відповідями до "фокусників і ілюзіоністів" а не до "зброї, яку Господь дав у наше розпорядження". У той час як люди часто шукають радикальних відповідей або знаків, кращий захист проти одержимості є просте і сакраментальне життя молитви, сказав священик. Абсолютно фундаментальним є позбутися від гріха і жити в благодаті Божій.
Церква, насправді, очікує молитовного життя не тільки від священника-екзорциста, але і від мирян, які просять про втручання екзорциста, який також послуговується допомогою членів родини.
Катехизм надає вказівки про те, як уникнути демонічної активності: все, що включає в себе звернення до сатани чи демонів, або що пробує викликати в уяві мертвих або пророкувати майбутні події, повинно бути усуненим.
З пункту 2116: "Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають «розкриття» майбутнього (Пор. Втор. 18, 10; Єр. 29, 8.). Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і бажання увійти в спілку з окультними силами. Вони вступають у суперечність із вшануванням і повагою, які поєднані з любовним страхом, що їх ми зобов'язані віддавати єдиному Богові.".
Що ж стосується самих екзорцистів, важливо залишатися скромним і пам'ятати, що їхня влада походить від Христа, додав о.Мео.
Відносно духовної підготовки, то смиренність і переконаність в тому, що ми, екзорцисти, не є тими, хто виганяє демона. Ми покликані боротися в Імені Христа.
http://catholicnews.org.ua
