Єретики Пелагіяни мильно твердили, що молитва не є конечна, щоб людина могла спастися. Їхній учитель Пелагій навчав, що людина тільки тому занапащує себе, що не хоче признати правд, які повинна знати. Святий Августин слушно отак висловився про цю справу: «Пелагій про все говорив, за винятком молитви», що є єдиним засобом, щоб осягнути знання Святих, як писав Святий Яків: «Якщо хтось потребує мудрости, нехай просить її в Бога, який обильно і без докору вділяє її, і вона буде дана йому».
Святе Письмо виразно зазначує, що мусить молитися той, хто бажає спастися: «Треба завжди молитися і не зневірюватися». «Чувайте і моліться, щоб не впали в спокусу». «Просіть і одержите!». Повищі слова «Треба», «Просіть» і «Моліться» — на думку богословів — означають і накладають обов'язок і конечність молитися. Вікліф твердив, що згадані цитати не заторкують молитви, а тільки добрі діла, бо на його думку молитва це тільки добре діло. Тут саме він помилився і тому Церква осудила його помилку. Ось тому вчений Лесій написав: «Буде єретиком, хто зважиться твердити, що доросла людина може спастися без молитви, бо Святе Письмо ясно зазначує, що молитва це єдиний засіб, щоб отримати поміч потрібну до спасіння».
Ясно, чому воно так. Без помочі ласки ми не годні вчинити нічого доброго. Христос заявив: «Без Мене ви не можете нічого вчинити»! Святий Августин підкреслює спеціяльний характер Христових слів. Спаситель не сказав: «Без Мене ви не можете нічого доконати», а «ви не можете нічого вчинити». Отак Спаситель хотів зазначити, що без ласки ми навіть не годні зачати доброго діла. Ось тому апостол Павло пише, що власними силами ми навіть не годні бажати чинити добра: «Від себе ми не здібні навіть помислити щось добре!». Якщо ж себе ми не годні подумати нічого доброго, то тим менше ми здібні бажати його. Подібне значення мають інші вислови Святого Письма. Святий Павло каже: «Це той самий Бог виконує все в усіх». Господь заявляє через пророка Єзехиїла: «Поможу їм ходити дорогою Моїх заповідей... Зберігайте ж Мої заповіді та виконуйте їх!»
Святий Лев Великий слушно твердив: «Ми не минемо нічого доброго, хіба те, що Бог своєю ласкою помагає нам виконати». Ось тому Тридентійський Собор каже: «Якщо б хтось поважився твердити, що без попереднього натхнення і помочі Святого Духа людина годна вірити, надіятися, любити або каятися так, як треба, щоб доступити оправдання, то нехай він буде виклятий!».
Святий Іван Золотоустий, говорячи про звірята, каже, що Бог одним дав швидкі ноги, іншим кігті, ще іншим крила, щоб могли зберігати своє життя. Зате так сотворив чоловіка, щоб Він Сам був його єдиною силою. Чоловік ніяк не годен сам запевнити власного спасіння, бо Бог хоче, щоб він одержував від Божої ласки все, що має або міг би мати.
Звичайно Бог не подає ласки, якщо людина не молиться. Генадій ядерно висловив цю гадку, кажучи: «Ніхто не дійде до спасіння, якщо Бог не запросить його; але навіть запрошений не осягне спасіння, коли Бог не поможе йому. Ніхто не вислужить собі Божої помочі, якщо не буде молитися». Хто ж не бачить, що молитва конечна до спасіння, коли без ласки ми не годні нічого вчинити, а Бог звичайно не дає ласки, якщо людина не молиться? Це правда, що деякі ласки,. от хоча поклик до віри і покути, Бог дає і тим, що не моляться, каже Святий Августин; все таки цей Святий твердить, що тільки молитва виєднує інші ласки, особливо дар витривалости. Ось його слова: «Бог подає нам деякі речі, от хоча б початок віри, навіть тоді, як не просимо Його. Зате інші речі, от як витривалість, подає тільки тим. що моляться».
Через це загал богословів разом зо Святим Василієм Великим, Святим Іваном Золотоустим, Климентом Олександрійським і Августином навчає, що молитва абсолютно конечна до спасіння. Це значить, що, взявши під увагу звичайне Боже Провидіння, людина не спасеться, якщо не буде поручати себе Богові та благати в нього ласк потрібних до спасіння. Так само висловлюється Святий Тома, кажучи: «Людина по хрещенні потребує невпинної молитви, щоб дійти до неба. Хоч хрещення прощає гріхи, все таки залишки гріха остаються в душі. Ці залишки докучають їй з нутра. Крім цього світ і дияволи ззовні воюють із нею». Ось чому молитва конечна до спасіння: «Треба боротися і перемогти, щоб спастися!». Святий Павло каже: «Хто не змагається по приписам законів, той у змаганні не отримає вінка». Без Божої помочі не зможемо опертися напорові таких сильних і числених ворогів. Бог дає поміч тільки тим, що моляться. Отож нема спасіння душі без молитви.
Святий Тома деінде повторяє своє попереднє твердження, що молитва це єдиний засіб, щоб запевнити собі Божі дари. Ось його слова: «Бог тільки через молитву вділяє ті ласки, що від віків рішив подати нам». Подібно висловлюється Святий Григорій: «Молитвою люди отримують те, що Бог споконвіку забажав дати їм». Молитва конечна не тому. що Бог не знає наших потреб», - каже Святий Тома, - «вона конечна, щоб ми могли зрозуміти, що мусимо удаватися до Бога по поміч, що її треба нам, щоб спастися. Отак признаємо, що Він — єдине джерело всіх наших дібр». Бог рішив, що людина мусить сіяти збіжжя, щоб мати хліб, і садити виноградину, щоб запевнити собі вино. Подібно Бог хоче, щоб ми отримували через молитву ласки, що їх нам треба, щоб спастися. Хіба Він не заявив: «Просіть і буде Вам дано. Шукайте і знайдете!»
Ми бідні жебраки. Маємо тільки те, що Бог подасть нам як милостиню. Цар Давид отак висловився про себе самого: «Я — безпомічний жебрак». Святий Августин каже, що Господь бажає роздавати ласки, але не подає їх, хіба що хтось молиться. Він сам заявив: «Просіть і отримаєте! Шукайте і буде вам дано». «Отож не отримає», - каже Святий Тереса, - «хто не просить». «Як рослини потребують вогкости, щоб жити і не сохнути», - каже Святий Іван Золотоустий, - «так ми потребуємо молитви, щоб спастися». Деінде той самий Святий каже таке: «Як тіло не годне жити без душі, так душа завмирає без молитви, тому й розкладається». Така душа розкладається, бо наражується гріхами, як перестане молитися.
Молитва зветься поживою душі. Святий Августин каже: «Як тіло не може жити без поживи, так без молитви душа не годна зберегти власного життя». Всі ті вислови Святих Отців наявно доказують абсолютну конечність молитви у ділі спасіння.

СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ