Газета «Оссерваторе Романо» розмістила  матеріал про єврейські сім'ї, яких Папа Пій XII переховував від нацистів в монастирях. До розповіді про це автор – молодий історик Джованні Преціозі, за іронією долі тезко відомого італійського антисеміта -- додав статтю під заголовком «Загадкова гостя матінки-настоятельки», в якій розповідає про незвичайну історію княгині Міліци Петрович Романов, принцеси Чорногорської, що вийшла заміж за великого князя Петра з династії Ніколаєвічей Дому Романових.

5 червня 1944 року головна настоятелька Товариства Найсвятішого Серця Ісуса приймала у себе в Римі, в районі Трініта-деї-Монті, маркізу Катерину Леонарді ді Віллакортезе, придворну даму  королеви Єлени Савойської. Вона приїхала «від імені Її Величності, щоб віддячити матері Мануелі Віченте за гостинність, надану її сестрі принцесі Міліці Петрович Романов, княгині Російській», свідчить запис в монастирському літописі. Княгиня була ретельно захована від цікавих очей, і навіть інші сестри в монастирі не знали справжнього імені гості впродовж всього періоду її перебування.

З великою увагою до деталей хроністка пише: «У цю зиму загадкова гостя прожила протягом кількох тижнів в келії нашої преподобної матінки. Ми, сестри спільноти, не знали її імені і зустрічалися з нею рідко, тому що принцеса – вже немолода – дуже рідко виходила з кімнати і весь час знаходилася в келії разом зі своєю компаньйонкою».

За вказівкою Святійшого Престолу мати Мануела Віченте охоче погодилася прийняти «принцесу Міліцу, яка була для німецьких окупантів в числі підозрюваних (.) і все було зроблено, щоб її заховати. Лише настоятельки знали справжнє ім'я принцеси. З великою делікатністю королева передала свою вдячність нашій гідній матінці, запевнивши її, що принцеса зберігала найкращі спогади про своє перебування в будинку на Трініта-деї-Монті».

Крім неї, монахині Товариства Святійшого Серця Ісуса дали притулок ще одному представникові знаті: йдеться про Габріеля Бурбонського, принца Казерти і Королівства двох Сицилій. Він ховався разом з трьома дітьми, що народилися в другому шлюбі з принцесою Цецилією Любомирською. Найменшій дитині було всього п'ять років. На початку 1944 року принц звернувся до монахинь з проханням прийняти їх в  монастирі в зв’язку «особливими труднощами в пошуку житла».

У висновку Джованні Преціозі каже, що і ці маловідомі факти свідчать про позицію, зайняту Папою Пієм XII відносно геноциду, який проводився нацистами. Але прилюдна заява про таку позицію, яка, поза сумнівом, викликала б похвалу істориків, могла лише нашкодити переслідуваним і погіршити їх і без того вразливу ситуацію. Як це і сталося після прочитання 26 липня 1942 року в парохіях пастирського послання голландських єпископів, що рішуче засудили нацистський геноцид.

КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ