Обов'язком
християнина є любити свою Батьківщину. Він не
повинен чекати і думати, що вона йому дасть,
а всім життям повинен прагнути бути їй корисним
і примножувати її духовне і матеріальне багатство.
Любов
до Батьківщини виявляється у сердечнім прив'язанні
до свого краю і народу, в щирій участі в його
щасті й недолі та в пожертвуванні себе, свого
майна і навіть життя для Батьківщини. Іван Котляревський
в творі «Енеїда» писав:
«Любов
к отчизні де героїть,
Там
сила вража не устоїть,
Там
грудь сильніша від гармат».
Приклад
любові до своєї земної Батьківщини дав усім
сам Ісус Христос, що оплакував Єрусалим, передбачаючи
його зруйнування (Мт. 23, 37-39). «Не зоставлять
(вороги) у тебе каменя на камені» (Лк. 19, 43-44),
журився містом Христос, у якому Він навчав
людей і чинив чуда.
Любов
до Батьківщини не виключає справедливості та
пошанування прав інших народів. Здоровий патріотизм
дає здорове національне життя і творить життєздатні
державні органи. Стати без застережень в обороні
Батьківщини і її святих прав - це здорове і
природне явище у житті кожного доброго громадянина.
Байдужість до справ свого народу, Бать ківщини
- це брак шляхетних патріотичних почуттів, це
брак христи янської любові.
Великий
син українського народу Т.Шевченко благав:
«Свою
Україну любіть!
Любіть
її!... Во врем'я люте,
В
останню тяжкую мінуту,
За
неї Господа моліть!»
Християнський
патріотизм виявили численні дочки і сини України,
що виборювали її волю і незалежність.
Любов
до батьківщини випливає з четвертої Божої заповіді,
«шануй батька і матір своїх» . Задумаємося сьогодні,
чи ми любимо свою матір, чи ми любимо свою Батьківщину,
чи ми молимося за неї.
Багато
наших громадян не люблять України, нарікають
на неї, встидаються її, тікають з неї. Так,
Наша Батьківщина має багато недоліків: бідність,
алкоголізм, наркоманія, розводи, аборти, аморальність,
можна сказати, що наша Батьківщина є хворою,
але незважаючи на те все, Вона є нашою Матір'ю.
Подумаймо брати та сестри, чи добре роблять
діти коли тікають, залишають свою хвору маму?
Діти мають старатися допомогти своїй мамі. Слуга
Божий, Папа Римський Іван Павло ІІ звертаючись
до Української молоді у Львові навчав, щоб вони
не тікали з України, а служили своєму народові,
своїй Батьківщині.
Іван Павло ІІ сам є для нас прикладом патріотизму
тому, що він палко любив свою Батьківщину, він
глибоко переживав у своєму серці все те, що
відбувалося у його Батьківщині Польщі, він любив
свою Батьківщину, свій народ. Куди б він не
приїжджав, до якої країни, він навчав любити
свою Батьківщину, молитися за неї. Найперше,
що він робив, він цілував землю цієї країни,
до якої прибував.
Слуга
Божий Папа Римський Іван Павло ІІ, так само
прибуваючи до нашої держави перше, що він зробив
– поцілував нашу українську землю. А багато
наших громадян плюють на нашу Батьківщину.
Виїзд
за кордон на заробітки чи на науку не є чимсь
поганим. Якщо людина перебуваючи в своїй державі,
не може забезпечити собі гідного життя, то вона
має право виїхати в іншу країну на заробітки,
але втеча з Батьківщини для збагачення та шукання
кращого життя є проявом браку любові і пошани
до своєї Батьківщини, і тому це гріх.
Ми
не повинні соромитися своєї Батьківщини, а навпаки
гордитися, що ми є українцями, хоч може і різного
походження.
Ми
маємо обов'язок любити свою Батьківщину, молитися
за Неї, дбати про Її добро, ми повинні бути
патріотами своєї Батьківщини; Ми маємо обов'язок
шанувати культуру нашої Батьківщини, дбати,
щоб Вона зростала і духово, і матеріально, потрібно
жити так, щоби усі в нашій Батьківщині почувалися
добре, щоб ми були народом миру, щоб ми цінували
нашу незалежність, щоб ми були вдячні тим, хто
боровся за нашу незалежність, ми повинні жити
так, щоб бути прикладом для інших народів, особливо
в духовному плані. Ми повинні жити так, щоб
наша Батьківщина була Царством Ісуса і Марії.
Нагадую: любов до Батьківщини – це не політика,
це є обов'язок кожного доброго громадянина,
кожного доброго християнина. Любов до Батьківщини
випливає з четвертої Божої заповіді: «Шануй
батька і матір своїх».
Бр.
Фіделіс Волністов OFM
ofm.org.ua