(1) Бог хоче, щоб ми довірливо і по-дружньому розмовляли з Ним
Побожний Йов дивувався, що Бог так сильно займається людьми і чинить їм так багато добра ніби нічого не бажав за винятком того, щоб любити їх і щоб вони любили Його. Хто ж такий чоловік, кличе Йов, що так сильно дорожиш і стільки уваги звертаєш на Нього? (Йов: 7, 17). Отож сильно помиляється, хто думає, що провиняється браком пошани супроти безконечної Божої величі, хто довірливо і по-дружньому поступає з Богом.
Побожна душе, ти повинна покірно почитати Бога і впокорятися перед Ним, особливо тоді, як пригадаєш собі минулі невдячності та зневаги. Проте це не повинно перешкоджати тобі любляче і довірливо поступати з Ним. Бог є безконечною величчю, але й заразом безконечною добротою і безконечною любов'ю. Бог це найвищий Володар, але цей Володар більше ніж хто-небудь любить нас. Він не обурюється, але тішиться, коли поступаємо з Ним так довірливо, свобідно та любляче як діти зо своїми батьками.
Ось як Він заохочує нас наближатися до Нього, прирікаючи любляче поступати з нами: Все вам на осолоду, бо ви будете немов діти, що матері носять при грудях і пестять на колінах. Потішатиму вас так, як мати голубить свого сина(Іс. 66,12-13). Як мати тішиться, ставляючи собі дитину на коліна, щоб годувати і пестити її, так само Бог любить приставати з улюбленими душами, що віддалися Йому і вповні покладаються на Нього.
Подумайте, що більше від Бога не любить вас ні приятель, ні брат, ні батько, ні мати, ні чоловік, ані жінка. Освятна ласка це цінний скарб, що нас, ніщо варті сотворіння та слуги, перетворює в улюблених приятелів самого Творця. Святий Дух каже: Освятна ласка це безконечний скарб для людей. Ті, що використали його, сталися Божими приятелями (Єрем. 7, 14). Св. Павло твердить, що Божий Син закрив Свою велич, щоб збільшити наше довір'я  (Фил. 2, 7), Христос винищив І так сильно впокорив Себе, що стався чоловіком, щоб по-дружньому приставати з нами. Пророк Варух кличе: Він приставав із людьми! (З, 38). Він стався вбогою дитинкою та дозволив прибити Себе до хреста. Що більше? Скрився під видами хліба і вина, щоб бути нашим товаришем і інтимно лучитися з нами. Сам Він заявив: Хто споживає Моє Тіло і п'є Мою Кров, той пробував в Мені і Я в нім(Ів. 6, 56).
Христос так сильно любить нас ніби не мав нікого іншого любити. Ось тому треба любити Бога, повторяючи про Нього слова Обручниці з Пісні Пісней: Мій Любий належить до мене, й до Нього (Піс. 2, 16). Бог віддався мені, й я вповні віддаюся Йому. Він любить мене, тому любитиму Його. Обручниця з Пісні Пісней каже: Мій Любий — білий і рум'яний, кращий за десять тисяч інших! (Піс. 5, 10).
Отож часто отак промовляйте до Бога: «Мій Господи, чому так сильно любиш мене? Що доброго знайшов у мені? Хіба забув кривди, що я вчинив Тобі? Не зважаючи на все те, Ти любляче поступав зо Мною й обсипував ласками замість послати мене до пекла. Кого ж на-майбутнє любитиму як не Тебе, що є моїм Добром і моїм усім? Мій люблячий Боже, колись я страшно ображав Тебе. Не так заслужені кари, як радше згадка про прикрощі спричинені Тобі тепер засмучує мене, бо Ти заслуговуєш на безконечну любов.
«На щастя Ти не погорджуєш людиною, що кається і «покоряється: Бог не погорджує скрушеним і впокореним серцем (Пс. 50, 19). Бажаю Тебе одного в цім і другім житті. Що ж крім Тебе небо має для мене? Чого ж крім Тебе бажаю на землі?.. Бог це потіха мого серця і моя частка навіки! (Пс. 72, 25-6). Ти один є і завжди будеш єдиним паном мого серця і моєї волі, бо Ти — єдине моє добро, мій рай, моя надія, предмет моєї любови і моє все: Бог це потіха мого серця і моя частка навіки!
Часто пригадуйте собі, як любляче Бог поступав із вами і яких милосердних засобів уживав, щоб направити ваше безладне життя, відв'язати від земських розкошів і притягнути до Своєї любови. Подібне роздумування скріпить ваше довір'я до Бога. Не бійтеся з довір'ям приставати з Богом тепер, як рішилися любити Його і подобатися Йому. В минулому Він милосердно поступав із вами. Це запорука, що любить вас. Богові не подобається брак довір'я в душах, що люблять Його і що Він любить їх. Отож на-майбутнє з довір'ям і ніжно поступайте з Богом, якщо бажаєте подобатися Його люблячому Серцю.
Бог отак промовляє устами пророка Ісаї: Дивись, Я виписав твоє ім'я на долонях Своїх рук. Твої мури повсякчасно мені перед очима (Іс. 49, 16). «Дорога душе», каже Господь, «чому боїшся і не довіряєш Мені? Я виписав твоє ім'я на своїх руках, щоб ніколи не забувати чинити тобі добро. Може лякаєшся своїх ворогів? Знай, що Я завжди думаю про твою оборону, щоб ніколи не забувати про це». Ось тому цар Давид тішився, промовляючи отак до Бога: Господи, Ти оточив мене Своєю люблячою ласкавістю немов щитом! (Пс. 5, 13). Господи, хто зможе пошкодити нам, коли Ти борониш і захищаєш нас Своєю любов'ю та добротою? Особливо думайте про превеликий дар, що Бог подав нам в Ісусі Христі. Це оживить наше довір'я. Хіба Св. Іван не запевняє нас: Бог так полюбив світ, що видав Свого единородного Сина! (Ів. З, 16). Як Бог міг би відмовити нам якогось добра, кличе Апостол, коли дав нам Свого однородного Сина? Св. Павло каже: Видав Його за всіх нас! і ставляє таке питання: Як міг би Він разом з Ним не дати і всього іншого?(Рим. 8, 32).
В пробуванні з людьми знаходжу Свої розкоші, каже Бог (Прич. 7, 31). Людське серце це ніби Божий рай. Бог любить вас. Отож любіть Його! Бог знаходить задоволення в вашім товаристві. Будьте задоволені з Божого товариства. Проживайте з Тим, з ким сподієтеся проживати цілу вічність. Розмовляйте з Ним на самоті. Говоріть до Нього по-дружньому, довірочно та любляче як до свого найдорожчого Друга, бо Він сильно любить вас.

(2) Воно легко і приємно розмовляти з Богом
Сильно помиляється, хто недовірливо поступає з Богом і наближається до Нього немов застрашений і застиджений невільник перед пана, бо почувається перестрашений. Ще сильніше помилився б той, хто думав би, що воно нудно і гірко приставати з Богом, Це неправда, бо Мудрець каже: Розмова з Ним, не має нічого гіркого і проживання з Ним не викликує нудьги(Прем. 8, 16). Спитайтеся душ, що сильно люблять Бога, і вони відповідять вам, що посеред життєвих прикрощів ніде не знаходять більшої розради ніж у Бозі.
Приставання з Богом не вимагає, щоб ви безперестанку думали про Нього і через це забували про всі інші справи і відпочинок. Вам зовсім не треба занедбувати своїх зайнять. Тут треба тільки так поступати з Богом, як поступаєте з тими, що любите, і що люблять вас.
Бог завжди близько нас, ба й Він навіть у нас. Св. Павло каже: Ми в Нім.. . живемо, рухаємося і є (Дії, 17, 28). Тут не потрібно посередника, щоб розмовляти з Богом, бо Він бажає, щоб ми особисто та довірливо обговорювали з Ним свої справи. Отож обговорюйте з Ним справи і пляни, виявляйте страждання і побоювання коротко все, що заторкує вас. Чиніть це з довір'ям і відчиненим серцем, бо, як я сказав, Бог звичайно не говорить до душі, що не говорить до Нього. Мовчазлива душа не привикла розмовляти з богом, тому слабо розумітиме Його голос, як Він заговорить до неї. Саме на те Господь скаржиться в Пісні Пісней, кажучи: Наша сестра ще мала. Що зробимо з нею, як прийде день, що треба буде заговорити до неї?(Пісні: 8, 8). Наша сестра є ще дитиною в любові. Як годні ми говорити до неї, коли вона не розуміє?
Бог хоче, щоб ми боялися Його як могутнього Пана, коли нехтуємо Його ласкою, але заразом прагне, щоб поступали з Ним як з дорогим Приятелем, якщо любимо Його. Ось тому прагне, щоб ми часто без страху і свобідно розмовляли з Ним.
Це правда, що треба завжди шанувати Бога. Але й так само правда, що свобідно та з довір'ям слід виявляти Йому свої почування, як дає нам відчути, що Він близько нас і бажає, щоб розмовляти з Ним як з людиною, що сильно любить нас. Він попереджає тих, що бажають Його, щоб перший показатися їм (Прем. 6, 14).
Бог не чекає, щоб ми прийшли до Нього. Якщо бажаєте любити Його, то він випереджує вас і приходить до вас приносячи ласки і ліки, яких потребуєте. Жде тільки на те, щоб заговорили до Нього, щоб показати вам, що Він близький вас і готовий вислухати і потішити. Псальмопівець запевняє нас про це, кажучи: Він завжди готовий почути їхні благання{Пс. 33, 16).
Бог безмежний, тому є всюди, але є два місця, де Він властиво проживає. Перше місце це небо, де виявляє блаженним душам Свою славу. Друге ж місце Його пробування є на землі, і цим місцем є покірна душа, що любить Його. Пророк Ісая каже: Він проживає. . . зо скрушеними і покірними душами(\с. 57, 15).
Отож наш Бог проживає в небі, але не відказується вдень і вночі пробувати зо Своїми вірними слугами в печерах і келіях. Там потішає їх. Одна краплинка Його потіх перевищає всі розкоші, що світ міг би дати нам. Тільки той не закуштовує їх, хто не бажає їх. Пророк Давид кличе: Попробуйте і, зобачите, який добрий Господь\ (Пс. 33, 9).
Мірські приятелі часом пробувають разом, а часом ні. Зате між Богом і вами ніколи не буде розлуки, якщо хочете. Святий, Дух каже: Твій сон буде солодкий, як заснеш.., бо Господь буде при тобі (Прит. З, 24 і 26). Ти будеш спати, а Господь стане біля тебе і буде чувати над тобою. Спочну з Ним.. . і Він буде моїм дорадником у щасті і моєю потіхою в турботах і смутку (Прем. 8, 9).
 Як спочиваєте вночі, то Він не віддаляється від вас. Залишається і думає про вас, щоб, як пробудитеся вночі, говорити до вас натхненнями і почути якийсь акт любови, саможертви і подяки за те, що навіть уночі любляче і ніжно розмовляє з вами, Інколи Він промовлятиме до вас навіть під час сну, щоб думали про це, як пробудитеся, і щоб виконували те, що сказав вам: В сні промовлятиму до нього (Чис.   12, 6),
Він є біля нас уранці, щоб почути якесь слівце любови чи довір'я й отримати пожертву перших думок і всіх діл, що виконаєте на Його славу під час дня, як і теж страждань, що приймете з любови до Нього. Він є при нас, заки пробудимося. Отож слід нам любляче думати про Нього і тішитися, що Він так близько вас. бо колись був далеко через ваші гріхи. Тепер Він любить вас і велить: Люби Господа, Бога свого, всім своїм серцем! (Чис. 12,6).

(3) Про що, коли й як слід розмовляти з Богом?
Не забувайте ніколи про Божу присутність, як це робить більшість людей. Розмовляйте з Богом якнайчастіше, бо це не нудить Його, ані не викликує Його обурення, як це буває між людьми. Якщо любите Його, то теми до розмови ніколи не забракне вам. Говоріть з Ним як з найліпшим приятелем про себе і свої справи. Не вважайте Його за гордого князя, що займається тільки важними справами й обговорює їх тільки з великими людьми. Бог знижається до нас і тішиться, як повідомляємо Його про свої навіть малозначні справи. Він так сильно любить вас і так пильно займається вами ніби не мав про ніщо інше думати тільки про вас.
Він так сильно займається вашими справами, що ніби звертає до того Своє провидіння, щоб помагати вам. Здається, що Його всемогучість не має іншої цілі хіба допомагати вам, а доброта і милосердя звернені до того, щоб співчувати і чинити добро, й так здобути собі ваше довір'я і любов. Отож свобідно відкривайте Йому своє серце і благайте, щоб допомагав досконало виповняти Його святу волю. Нехай всі ваші бажання і зусилля змагають до того, щоб Приятелем, якщо любимо Його. Ось тому прагнім, щоб ми часто без страху і свобідно розмовляли з Ним.
Це правда, що треба завжди шанувати Бога. Але й так само правда, що свобідно та з довір'ям слід виявляти Йому свої почування, як дає нам відчути, що Він близько нас і бажає, щоб розмовляти з Ним як з людиною, що сильно любить нас. Він попереджає тих, що бажають Його, щоб перший показатися їм (Прем. 6, 14).
Бог не чекає, щоб ми прийшли до Нього. Якщо бажаєте любити Його, то він випереджує вас і приходить до вас приносячи ласки і ліки, яких потребуєте. Жде тільки на те, щоб заговорили до Нього, щоб показати вам, що Він близький вас і готовий вислухати і потішити. Псальмопівець запевняє нас про це, кажучи: Він завжди готовий почути їхні благання (Пс. 33, 16).
Бог безмежний, тому є всюди, але є два місця, де Він властиво проживає. Перше місце це небо, де виявляє блаженним душам Свою славу. Друге ж місце Його пробування є на землі, і цим місцем є покірна душа, що любить Його. Пророк Ісая каже: Він проживає.. . зо скрушеними і покірними душами(\с. 57, 15).
Отож наш Бог проживає в небі, але не відказується вдень і вночі пробувати зо Своїми вірними слугами в печерах і келіях. Там потішає їх. Одна краплинка Його потіх перевищає всі розкоші, що світ міг би дати нам. Тільки той не закуштовує їх, хто не бажає їх. Пророк Давид кличе: Попробуйте і, зобачите, який добрий Господь\ (Пс. 33, 9).
Мірські приятелі часом пробувають разом, а часом ні. Зате між Богом і вами ніколи не буде розлуки, якщо хочете. Святий, Дух каже: Твій сон буде солодкий, як заснеш.., бо Господь буде при тобі (Прит. З, 24 і 26). Ти будеш спати, а Господь стане біля тебе і буде чувати над тобою. Спочну з Ним.. . і Він буде моїм дорадником у щасті і моєю потіхою в турботах і смутку (Прем. 8, 9).
 Як спочиваєте вночі, то Він не віддаляється від вас. Залишається і думає про вас, щоб, як пробудитеся вночі, говорити до вас натхненнями і почути якийсь акт любови, саможертви і подяки за те, що навіть уночі любляче і ніжно розмовляє з вами. Інколи Він промовлятиме до вас навіть підчас сну, щоб думали про це, як пробудитеся, і щоб виконували те, що сказав вам: В сні промовлятиму до нього (Чис.   12,  6),
Він є біля нас уранці, щоб почути якесь слівце любови чи довір'я й отримати пожертву перших думок і всіх діл, що виконаєте на Його славу під час дня, як і теж страждань, що приймете з любови до Нього. Він є при нас, заки пробудимося. Отож слід нам любляче думати про Нього і тішитися, що Він так близько вас. бо колись був далеко через ваші гріхи. Тепер Він любить вас і велить: Люби Господа, Бога свого, всім своїм серцем! (Чис. 12,6).
Не забувайте ніколи про Божу присутність, як це робить більшість людей. Розмовляйте з Богом якнайчастіше, бо це не нудить Його, ані не викликує Його обурення, як це буває між людьми. Якщо любите Його, то теми до розмови ніколи не забракне вам. Говоріть з Ним як з найліпшим приятелем про себе і свої справи. Не вважайте Його за гордого князя, що займається тільки важними справами й обговорює їх тільки з великими людьми. Бог знижається до нас і тішиться, як повідомляємо Його про свої навіть малозначні справи. Він так сильно любить вас і так пильно займається вами ніби не мав про ніщо інше думати тільки про вас.
Він так сильно займається вашими справами, що ніби звертає до того Своє провидіння, щоб помагати вам. Здається, що Його всемогучість не має іншої цілі хіба допомагати вам, а доброта і милосердя звернені до того, щоб співчувати і чинити добро, й так здобути собі ваше довір'я і любов. Отож свобідно відкривайте Йому своє серце і благайте, щоб допомагав досконало виповняти Його святу волю. Нехай всі ваші бажання і зусилля змагають до того, щоб подобатися Йому і задовольняти Його Боже Серце. Псальмопівець каже: Присвяти Господеві своє життя (Пс. 36. 5). Побожний Товія подає таку раду: Завжди прославляй Бога і благай Його, щоб провадив тебе доброю дорогою. Нехай всі твої задуми прибувають у Нім(Товія: 4, 20).
Не кажіть: «Пощо мені виявляти Богові свої потреби, коли Він І так краще від мене бачить і знає їх?» Це правда, що Бог знає їх, проте Він так поводиться ніби не знав потреб, серед яких не благаємо в Нього помочі. Спаситель добре знав про смерть Лазаря, а все таки так поступав ніби не знав, поки Магдалина не повідомила Його. Аж тоді Він потішив її, воскрешаючи померлого брата.
а) Страждання    .
Отож негайно удавайтеся до Бога і моліться, щоб поміг Вам, як хвороба, спокуса, гонения або якесь інше лихо докучає вам. Вистачає виявити Йому своє горе, кажучи: Зглянься, Господи, бо я страждаю! (Плачі: 1, 20). Господь потішить вас або принаймі подасть силу спокійно страждати, а це буде корисніше для вас аніж звільнення від прикрости.
Виявляйте Йому все, що турбує вас, чи це буде страх або смуток. Кажіть до Нього: «Мій Боже, в Тобі вся моя надія. Жертвую Тобі це горе і підчиняюся Твоїй волі. Проте змилосердися надо мною. Звільни мене від нього або подай силу нести цей хрест». Він напевно дотримає обітницю вчинену в Євангелії всім засмученим, цебто потішить тих, що звернуться до Нього. Хіба Він не сказав: Прийдіть до Мене всі, що почуваєтеся струджені і перетяжені, і Я полегшу вашу втому?{Мі. II, 28).
Бог не буде гніватися, що в пригнобленні йдете до своїх приятелів, щоб знайти розраду. Проте бажає, щоб ви найперше зверталися до Нього Самого. Отож звертайтеся до свого Творця і кажіть Йому бодай потім, як удалися до сотворінь, що не змогли потішити вашого серця: Господи, люди не мають нічого зл винятком слів, як твердив Йов: Многомовні мої друзі (Йов: 16, 21). Вони не годні потішити й я сам вже більше не бажаю їхньої потіхи. Ти один будеш моєю єдиною надією і предметом моєї любови. Потіш мене, і нехай ця потіха полягає в тім, щоб я чинив те, що подобається Тобі. Я готовий все життя і цілу вічність зазнавати цієї муки, якщо це подобається Тобі. Проте помагай мені це виконати!»
Не бійтеся, що Він обуриться, якщо часом любляче поскаржитеся на Нього, повторяючи слова Псальмопівця: Господи, чому стоїш здалека і ховаєшся в часі недолі?(Пс. 9, 22). «Господи. Ти знаєш. що люблю Тебе і не бажаю нічого за винятком Твоєї любови. Будь ласка, поможи мені! Не опускай мене.
Якщо ж смуток занадто обтяжує і мучить вас, то долучіть свою скаргу до скарги пригнобленого Ісуса Христа, як Він умирав на хресті, й отак промовте до Бога, благаючи в Нього милосердя: Мій Боже, мій Боже, чому Ти опустив Мене? (Мт. 27, 46). Нехай ця скарга викликає в нас почуття глибокої покори, бо не заслуговує на потіху той, хто зневажив Бога. Водночас нехай вона збільшить ваше довір'я, бо треба знати, що Бог усе чинить або принаймні позволяє для вашого добра. Св. Павло каже: Все виходить на добро{Рим. 28).
Що більше почуваєтеся замішані та зневірені, то сильніше ободрюйте себе, кличучи з царем Давидом: Господь — моє світло і спасіння!   Кого  мав   би я  боятися? (Пс.  26.   1).   «Господи, просвіти і спаси мене, бо покладаюся на Тебе! Господи,  я надіявся на Тебе, нехай не застидаюся!» (Пс. ЗО, 2).
Ось як треба успокоювати себе. Слід знати, що ніхто ніколи не пропав, якщо надіявся на Бога: Не застидався, хто надіявся на Бога! — каже Сирах (Сир. 11, 2). Думайте, що Бог сильніше любить вас аніж ви могли б любити самих себе. Чого ж тоді лякаєтеся? Цар Давид потішав себе словами: Бог дбає про мене! (Пс. 39, 18). Отож отак промовляйте до Нього: «Господи, віддаюся Тобі. Хочу любити і подобатися Тобі, тому готовий чинити все, що хочеш. Ти не тільки бажаєш мені добра, але й намагаєшся запевнити мені його. Ось тому в Твої руки складаю справу свого спасіння, Покладаюся на Тебе, бо хочеш, щоб тільки на Тебе надіявся, Засну і відпочину,   бо Ти,  Господи,   Сам гарантуєш за мою безпеку!» (Пс. 4. 9).
Мудрець каже до всіх людей: Майте високе поняття про Бога! (Прем. І, 1). Оцими словами Мудрець заохочує нас більше довіряти Божому милосердю ніж лякатися Божої справедливости, бо по словам Св.Якова Бог безконечно більше схильний чинити людям добро ніж карати їх: Його милосердя перевищає справедливість (Як. 2, 13). Св. Петро заохочує нас покладатися на Божу доброту так у дочасних як духових справах: Покладіть на Нього всю свою журбу,  бо Він опікується вами! (І Пет. 5, 7).
0 як гарно цар Давид описує Бога, коли твердить, що Він намагається спасти нас! Наш Бог це Бог Спаситель (Пс. 77, 21). Белярмин твердить, що Бог прагне спасти всіх людей, а не осуджувати їх . Хоч грозить карами тим, що нехтують Ним, то все таки запевняє милосердя тим, що бояться Його, як це заявила сама Божа Мати: Його милосердя розтягається з роду в рід на тих, що бояться Його(Лк. 1, 50).
Побожна душе, я зацитував ці витяги v> Святого Письма, щоб ти бодрилася, думаючи про те, що Бог хоче спасти тебе, бо так Він обіцяв, якщо рішишся служити Йому та любити Його так, як Він бажає. Слід роздумувати про ці витяги, як непевність гризе тебе, чи спасешся або загинеш, чи Бог призначив тебе до неба чи ні.
б) Радості
Якщо отримаєте якусь приємну новинку, то не поступайте так, як поступають деякі невірні та невдячні душі, що в стражданнях удаються до Бога, але в щасті забувають про Нього і полишають Його. Поступайте з Ним так, як поступаєте з приятелем, що любить вас і тішиться вашим щастям. Ідіть і негайно поділіться з Ним своєю радістю. Прославляйте Його і дякуйте Йому, признаючи, що це Він подав вам це добро. Тіштеся своїм щастям, бо Він ласкаво зволив подати вам його, тому тільки в Нім тіштеся і радуйтеся. Заявляйте тоді з пророком Авакумом: Радуватимусь у Бозі, що подав мені спасіння! (Авак. З, 18).
Скажіть до Христа: «Мій Ісусе, дякую та завжди дякуватиму з,т ласки, що подаєш мені, хоч не на ласки, а на кари я заслужив собі, бо не раз зневажив Тебе...» Скажіть Йому з обручницею з Пісні Пісней: Мій Любий, я зберіг для Тебе новозароджені та старі овочі! (Піс. 7, 13). «Мій Господи, дякую Тобі. Зберігаю згадку про Твої давні та теперішні добродійства, щоб навіки прославляти Тебе!»
в) Поведінка після провини
Є ще одна познака довір'я, що сильно подобається Богові... Якщо чимось провинитеся, то не стидайтеся, але негайно підіть до Нього та благайте пробачення. Пригадайте собі, що Бог так сильно хоче прощати грішникам, що плаче над їх загибеллю, як вони віддаляються від Нього і проживають без Його ласки. Ось як Він кличе устами пророка Езихиїла: ізраїльський доме, чому хочеш вмирати?... Наверніться і жийте! (Ез. 18, 31-32).
Він прирік прийняти душу, що покинула Його, як тільки вона вернеться до Нього: Наверніться до Мене, і Я навернуся до вас! (Ез. 36, 9). Ох, аби-то грішники розуміли, як Він милосердно вичікує, щоб пробачити їм! Пророк Ісая кличе: Господь жде, щоб змилосердитися над вами(\с. ЗО, 18). Аби зрозуміли, що Бог не бажає карати їх, а щоб навернулися і щоб так Він міг обняти і пригорнути їх до Свого Серця. Він Сам заявляє устами пророка Езихиїла: Як Я живу, каже Господь, так не бажаю смерти безбожника, але щоб він навернувся зо своєї дороги і жив (Ез. 33, 11). І додає через пророка Ісаю: Приходіть і будемо судитися, каже Господь: Хоча б через гріхи ви були червоні немов багряниця,  то вчиню вас білими немов сніг! (іс. і, 18), Він ніби кидає визов, кажучи: «Грішники, покайтеся за те, що образили Мене, і потім приходіть до Мене. Якщо не пробачу вам, то докоряйте Мені і звіть невірним. Не бійтеся. Я не обманю вас. Якщо прийдете до Мене, то будьте певні, що хоча б ваші сумління були червоні через гріхи то все таки вчиню їх такими білими немов сніг. Коротко кажучи, Він заявив, що негайно забуває про всі гріхи, як тільки хтось покається, що образив Його: Не буду згадувати його беззаконня! (Ез. 18. 22).
Отож як тільки чимось провинитеся, то негайно піднесіть очі до Бога, зробіть акт любови, признайтеся до провини, сподійтеся пробачення та заявіть Йому: Господи, хворує той, кого Ти любиш! (ів. 11, 3). Хворе те серце, яке Ти любиш. Воно сильно поранене, тому злічи мою душу, бо я згрішив проти Тебе! (Пс. 40. 5). Ти пошукуєш за грішниками, що каються. Ось перед Тобою один із них. Він пошукує за Тобою. Зло вже вчинене. Що ж мені тепер робити? не хочеш, щоб я зневірювався. Ти любиш мене, хоч я прогрішився, і я так само люблю Тебе. Так, мій Боже, всім серцем люблю Тебе. Жалую, що вчинив Тобі прикрість. Обіцюю вже більше цього не чинити. Пробач мені, бо Ти, Господи, добрий, вибачливий і багатоласкавий для всіх, що взивають Тебе, каже Псальмопівець (85, 5). Нехай і я почую слова, що Ти звернув до Магдалини: Прощаються тобі твої гріхи! (Лк. 7, 48). Дай мені силу вірно служити Тобі на-майбутнє».
Особливо по провині погляньте на Ісуса Христа на хресті, щоб не попадати в зневіру, і пожертвуйте Його заслуги Небесному Отцеві. Будьте певні, що Бог пробачить вам, бо Він не пощадив Свого Сина, щоб могти простити вам (Рим. 8, 32). Скажіть Богові з довір'ям: Поглянь на обличчя Свого Помазанця! (Пс. 83, 10). «Мій Боже, поглянь на Свого Сина, що помер за мене, і з любови до Нього пробач мені!»
Побожна душе, зверни увагу на те, що загально навчають духовні Вчителі. Вони радять, що по упадку, хоча б ги сто разів на день провинилася, треба негайно успокоїтися і звернутися до Бога. [/Інакше не буде в тебе охоти розмовляти з Богом, бо дух буде зневірений і стурбований згадкою про упадок. Бракне тобі довір'я, остигне бажання любити Бога, і через те не матимеш достаточної сили, щоб ступати Господньою дорогою.
Якщо хтось негайно по упадку звернеться до Бога, попрохає прощення і прирече поправитися, то його упадки замість шкодити поможуть йому скріпити в собі Божу любов. Щось подібного діється між щирими приятелями. Якщо один образить другого і потім покірно попрохає пробачення, то їхня приязнь скріпляється. Так І ви мусите поступати. Нехай ваші упадки змушують вас ще сильнішою любов'ю лучитися з Богом.
г)    Сумніви
Якщо якийсь сумнів — чи там іде про вас самих або про других — мучить вас, то наслідуйте добрих приятелів, що в подібних речах шукають поради один в другого. Ідіть до Бога з довір'ям, благайте поради і прохайте, щоб просвітив вас, щоб могли розвязати сумнів на Його славу. Так поступала старозавітня Юдита, що отак молилася Богу. Дай вимовність моїм устам і постанову моєму серцю! (Юд. 9, 18). «Господи, що Ти хочеш, щоб я вчинив або відповів, і я зроблю це!» Кажім з Самуїлом: Господи, говори, бо Твій слуга слухає! (І Цар. З, 10).
д)    Поведінка з ближніми
З подібним довір'ям викладайте Богові не тільки власні потреби, але й потреби своїх ближніх. Дуже подобається Богові, як часом забудете про власні справи, а будете говорити про Його славу, про нужду інших, особливо про тих, що страждають, про душі в чистилищі, що зітхають за хвилиною, коли зобачать Його обличчя, і про бідних грішників, що проживають без Його ласки. Моліться особливо за останніх і кажіть Богові: «Господи, Ти заслуговуєш на безконечну любов, бо Ти — сама любов. Як же Ти годен дивитися на стільки душ у світі, яким роздав так багато добра, що вони не хочуть знати і любити Тебе? Що більше? Вони навіть зневажають Тебе і нехтують Тобою! Мій прелюбий Боже, вчини, щоб вони пізнали і полюбили Тебе: Нехай святиться Твоє ім'я! Нехай прийде Твоє Царство! (Мт. 6, 9 і 10). Нехай люди шанують і люблять Твоє ім'я! Нехай Твоя любов панує в усіх серцях! Господи, не хочу відходити від Тебе, поки не даси якоїсь ласки тим нещасним душам, за які молюся,
є) Бажання неба
Духовні вчителі кажуть, що в чистилищі є особливіша кара, так звана туга, для тих душ, що під час туземного життя слабо бажали неба 2). Це слушна кара, бо хто слабо прагне неба, той мало цінить вартість небесного царства, яке Спаситель здобув для нас Своєю смертю. Отож, побожні душі, не забувайте часто зітхати за небом, заявляючи Богові, що сильно тужите за хвилиною, коли безпосередньо зобачите Його і будете любити в раю. Бажайте вийти з цього вигнання, де є стільки гріхів і небезпек затратити Божу ласку. Прагніть дістатися до батьківщини любови, де всіма силами будете любити Бога.
«Коли скінчиться моє життя, де так часто зневажаю Тебе, щоб злучитися з Тобою і вже більше не лякатися, що колись страчу тебе?» Св. Тереса отак завжди зітхала і тішилася, як годинник вибивав години, бо думала про те, що проминула ще одна година життя і небезпеки затратити Бога. Ось тому так сильно бажала померти, щоб бачити Бога, що вмирала з туги за смертю. Це вона уложила пісеньку: Вмираю, бо не годна померти!»

Бог відповідає душі, що говорить до Нього
Старайтеся щонайчастіше, ба й невпинно з довір'ям розмовляти з Богом, якщо бажаєте подобатися Його люблячому Серцю. Він  буде відповідати і розмовляти з вами. Щоправда, Бог не промовлятиме до ваших ушей, а до вашого серця, якщо віддалитеся від розмов з сотворіннями, щоб розмовляти з Богом. Він запевняє нас про це устами пророка Осії, кажучи; Заведу її на самоту і там промовлятиму до її серця (Ос. 2, 14). Він промовлятиме натхненнями, внутрішніми просвіченнями, виявами Своєї доброти, зворушеннями серця, запевненням прощення, відчуттям спокою, надією раю і внутрішніми радощами, бо Він любляче і інтимно пригорне цю душу до Свого Серця. Коротко кажучи, Бог промовлятиме до душі мовою любови. Цю мову добре розуміють душі, що Він любить і що люблять Його.


ПРАКТИЧНЕ ЗВЕДЕННЯ
Закінчуючи виклад того всього, що досіль сказано в цій книжечці, хочу підкреслити одну побожну практику, що поможе вам так виконувати всі свої щоденні діла, що вони подобатимуться Богові.
Думаймо про Бога, як тільки пробудимося вранці. Пожертвуйте Йому всі діла і страждання цілого дня, благаючи, щоб Своєю ласкою помагав вам.
Потім виконайте всі інші ранішні побожні вправи: подякуйте Йому, вчиніть акт любови, прокажіть ранні молитви і постановіть собі так проживати ніби це був останній день вашого життя на землі. Отець Сенджур радить людям заключити з Богом вранці ось таку угоду: кожний раз, що зробите якийсь знак, от хоча б коли покладете руку на груди або поглянете на небо чи на хрест або вчините щось інше, заявіть Богові, що бажаєте акт любови або акт бажання, щоб усі любили Його, або що жертвуєте себе Йому. тощо.
Вчинивши ці акти і поклавши свою душу в Христовім Серці та під омофором Пречистої Діви Марії, благайте Небесного Отця, щоб з любови до Ісуса і Пресвятої Богородиці чував над вами цей цілий день. Водночас, заки зачнете інші праці, намагайтеся відбути бодай півгодинне розважання. Було б добре здебільша роздумувати про болі і погорду Ісуса Христа, що їх витерпів під час Страстей. Побожні душі дуже люблять подібні розважання, бо вони розпалюють їх любов до Бога.
Треба пильно вправлятися в трьох набожностях, якщо бажаєте робити духовний поступ. Слід плекати набожність до Христових Страстей, до Пресвятих Тайн і до Божої Матері, не забуваючи про те, що найперше і найбільше мусимо почитати Пресвяту Тройцю, бо ця остання набожність абсолютно конечна до спасіння.
Відбуваючи розважання, чиніть акти жалю, любови до Бога і жертвуйте себе Господеві. Отець Карло Караффа, основник Побожних Працівників, твердив, що один ревний акт любови, що хтось зробить під час ранішнього розважання, годен цілий день втримати душу в ревності.
Є ще інші побожні вправи, от як сповідь, Святе Причастя, проказування часослова, тощо. Є так само деякі зовнішні зайняття, от як студії, праця чи інші обов'язки вашого стану. Виконуючи їх, не забувайте на початку праці пожертвувати їх Богові. Моліться, щоб Він поміг вам бездоганно виконати їх. Не забувайте часто скупчуватися і лучитися з Богом, як це чинила Св. Катерина Сієнська. Коротко кажучи, чиніть з Богом і для Бога все те, що робите.
Прокажіть одне «Богородице Діво», як виходите з дому або вертаєтеся. Цим віддаєте себе під опіку Пресвятої Богородиці. Як засідаєте до стола, то пожертвуйте Богові свої потрави, чи вони будуть смачні чи ні. Прикінці обіду чи вечері не забудьте подякувати Богові, кажучи: «Господи, Ти чиниш стільки добра тому, хто зневажив Тебе».
Під час дня не залишайте духовного читання, відвідин Пресвятих Тайн і Пресвятої Богородиці. Ввечорі прокажіть вервицю, зробіть іспит сумління й акт віри, надії, любови і жалю. Притім вчиніть постанову поправитися і приймати святі тайни в житті та в годині смерти.
Зробіть намір зискати всі можливі відпусти. Кладучись до ліжка, думайте, що ви повинні б лежати в пекельнім вогні. Засипляючи, пригорніть хрест до свого серця, кажучи: Засну і відпічну, бо Ти, Господи, гарантуєш за мою безпеку (Пс. 4, 9).
Мимоходом хочу тут згадати про численні відпусти, що їх мають різні молитви і побожні акти. Отож воно дуже порадно, щоб вже вранці ви вчинили постанову здобути всі можливі відпусти. Хто чинить акти богословських чеснот віри, надії та любови, той зискує сім літ відпусту кожного дня. Хто виконує ці акти кожного дня через цілий місяць, той може зискати повний відпуст. Цей відпуст можна відступити душам у чистилищі або зискати його для себе в годині смерти.
Так само майте намір зискати всі інші відпусти, от хоча б за проказання вервиці, «Ангол Господній» тричі на день, «Радуйся, Царице», «Богородице Діво» і «Слава Отцю», «Нехай буде благословенне святе, непорочне і пречисте Зачаття преблагословенної Діви Марії», «Нехай благословляються Пресвяті Тайни» і за молитву «Душе Христова», тощо, як теж за похилення голови при вимовленні «Слава Отцю» чи імен Ісуса і Марії чи за вислухання Служби Божої. За півгодинне розважання можна зискати частинний відпуст. Повний відпуст можна зискати, як відбуваємо його через цілий місяць. Так само є відпусти за поклін перед Найсвятішими Тайнами і за поцілування хреста. Отож старайтеся завжди зискати ці відпусти.
Думайте про Бога або вічність, як щось робите або на щось дивитеся, щоб могти завжди зберігати скупчення за злуку з Богом під час туземного життя. Як бачите, що вода тече, то думайте, що так само проминає ваше життя і наближається смерть. Як бачите, що через брак олію гасне лямпа. то думайте, що колись так само скінчиться ваше життя. Як побачите гріб або мертвеця, то пригадайте собі, що й ви колись так само закінчите. Співчувайте нерозумові цьогосвітніх вельможїв, що тішаться своїми гідностями і багатствами, і кажіть: «Мені вистачає Бог: Одні хваляться повозами, другі кіньми, а ми ім'ям Господа, нашого Бога! (Пс. 19, 8). Вони чваняться цими марними речами, а я не хочу хвалитися нічим хіба Божою ласкою і спроможністю любити Бога!»
Скажіть, як поглянете на пишні похорони або величні гробниці померлих вельможїв: «Яка користь їм із цієї пишности, якщо вони прокляті?» Якщо зобачите спокійне або розбурхане море, то подумайте про різницю між душею, що пробуває в Божій ласці, і тою, що живе в Божій не ласці. Як зобачите зсохле дерево, то подумайте про душу, в якій нема Бога. Вона до нічого не надається, хіба щоб кинути її в вогонь. Як зобачите злочинця, що дрижить зо стиду чи страху перед суддею, батьком або прелатом, то подумайте, як грішник настрашиться, коли стане на суд перед Христом? Як загримить або колись щось інше настрашить вас, то подумайте про жах, що його прокляті в пеклі зазнають, бо там невпинно чують громи Божого гніву. Якщо почуєте, що якийсь засудженець на смерть сумно каже: «Отож ніхто вже не врятує мене від смерти?», то уявляйте собі розпуку засудженої на пекло душі, коли вона так само повторить: «Отож нема вже ліку на мою вічну руїну?»
Якщо ж поглянете на поля, морське побережжя, квіти й овочі, що своїм виглядом і запахом веселять вас, то скажіть: «Ось скільки то прегарних речей Бог сотворив для мене на цій землі, щоб я любив його! Які ж розкоші зготував Він для мене в раю!» Св. Тереса, дивлячись на гарні горбки або морське побережжя, заявляла, що вони докоряли їй за те, що була невдячна Богові. Абат Ранее, основник Трапістів, казав, що ці гарні речі пригадували йому обов'язок любити Бога. Св. Августин так само висловлювався: «Небо і земля і все інше велять мені любити Тебе!». Оповідають,  що один побожний чоловік бив паличкою квіти і трави на полях і говорив: «Мовчіть і не докоряйте мені, що я невдячний Богові!» 12). Св. Марія Магдалигіа Пацїйська, держачи в руках якийсь овоч або квітку, відчувала, що вони ранили її Божою любов'ю, тому говорила: «Бог споконвіку рішив сотворити цей овоч або квітку, щоб доказати, що любить мене!»
Як дивитеся на ріки або потоки, то думайте про те, що вони нестримно пливуть до моря, тому й ви невпинно повинні змагати до Бога, бо Він є вашим дійсним єдиним добром. Якщо часом їдете кіньми, то кажіть: «Ось як ці невинні звірята мучаться, щоб служити мені! Що ж я роблю, щоб служити і подобатися Богові?» Як дивитеся на песика, що за шматок хліба є вірний свому панові, то думайте, що ви куди більше повинні бути вірні Богові, що сотворив і зберігає вас, дає вам все потрібне до життя й обсипує численними добродійствами. Як почуєте спів пташок, то кажіть: «Моя душе, чуєш, як ці сотворіння прославляють свого Творця? А ти що робиш?» І ви прославляйте Його актами любови.
Якщо ж почуєте, що співає півень, то пригадайте собі, що ви подібно як і Петро відреклися Бога, тому уболівайте над цим і заплачте. Зобачивши хату або місце, де ви згрішили, зверніться до Бога і заявіть: Господи, забудь про гріхи і провини моєї молодости! (Пс. 24, 7).
Як дивитеся на долини, то думайте про те, що вони тому врожайні, що їх наводнюють води, які спливають із гір. Подібно ласки сходять із неба на покірні душі, але вони обминають гордих. Як зобачите гарну церкву, то думайте про красу душі, що проживає в Божій ласці, бо ця душа є Божим храмом. Як поглянете на море, то пригадайте собі безконечну Божу велич.


СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ "МОЛИТВА - МОҐУТНІЙ ЗАСІБ СПАСІННЯ"