(1) АКТ ЖИВОЇ ВІРИ
Нерозумні безвірки, що не вірите в Бога! Якщо не вірите в Бога, то скажіть мені, хто сотворив вас? Як ви годні уявити собі сотворіння без Того, що сотворив їх? Хіба той світ, який подивляєте за його лад, міг припадково повстати, хоч припадок не має ні порядку, ні розуму? Нещасні! Ви студіюєте, щоб переконати себе, що душа так само вмирає як тіло. Мій Боже! Що ж ви скажете, як, перейшовши до вічности, зобачите, що ваші душі вічні і що вже ніколи не зможете направити своєї руїни?
Якщо ж вірите, що є Бог, то мусите вірити, що є так само правдива релігія. Якщо ж не вірите, що релігія нашої католицької Церкви є правдива, то скажіть мені, котра є правдива. Може правдива поганська релігія, що допускає багато богів, і так нищить їх і заперечує? — Може правдива релігія Магомета, що є мішаниною байок, нісенітниць і противорічностей? Таж самообманець винайшов її! Вона краще надається для звірят аніж для людей! — Може правдива жидівська релігія? Жиди якийсь час мали правдиву віру, але затратили цю віру, батьківщину і все інше, бо відкинули ожиданого свого Спасителя, що подав нам Новий Закон ласки. — Може правдива релігія єретиків, що відлучилися від нашої Церкви, що її заложив Сам Ісус Христос і обіцяв, що ніколи не опустить її? Єретики ж так поперекручували об'явлені правди віри, що кожен з них противорічить один другому.
Ось тому ясно, що тільки наша віра є правдива. Якщо віримо, то мусимо прийняти, що тільки наша релігія є правдива. Якщо ж не віримо, то всі релігії є фальшиві. Воно ж так не годно бути, бо є Бог, тому мусить бути одна правдива віра і правдива релігія.
Куди ж більше нерозумні ті християни, що мають добру віру, але так проживають ніби не вірили! Вірять, що є Бог — справедливий суддя, що є вічне небо і вічне пекло, але потім так живуть собі ніби не було ні суду, ні раю, ні пекла, ні вічности, ні Бога.
Мій Боже, як християни можуть не любити, ба й навіть своїми гріхами погорджувати Ісусом Христом, коли вірять в Нього, знають, що Бог народився в стаєнці, тридцять літ провів у робітні, де тяжко працював, ніби був звичайним наймитом, і що Він був прибитий до Хреста, на якім помер серед болів?
Свята віро, просвіти безчисленних засліплених грішників, бо йнакше навіки загинуть. Боже світло блистить і просвічує всіх людей, вірних і безвірків: Був правдивим Світлом Той, що просвічує кожну людину, яка приходить на світ(\в. 1,9). Якщо воно так, то чому так багато людей загибає? Проклятий гріху, ти засліплюєш уми безчисленних душ, які прозріють аж у вічності, але тоді вже не буде можливо зарадити помилці.
Мій Ісусе, скільки то твоїх слуг проживало в печерах і пустинях, щоб трудитися над власним спасінням! Скільки шляхетних і навіть княжих душ пішло до монастиря, де проживали вбого і далеко від світу, аби тільки запевнити собі вічне спасіння! Скільки мучеників покинуло все, скільки дівчат зреклося подружжя з вельможами цього світу і вибрало козли туртур, сокири, якими відтинали їм голови, розжарені металеві плити, на яких пекли їх, і на кінець погодилося на найбільше жорстоку смерть, щоб тільки не втратити твоєї ласки! А тим часом так багато інших людей цілими місяцями і навіть роками проживає здалека від Тебе в стані гріха!   
Мій Ісусе, дякую Тобі за світло, яке показує мені, що всі земські   . добра це тільки дим, болото, марнота й обман, і що тільки Ти є правдивим ї єдиним добром.
Мій Боже, дякую за дар святої віри, яку ти доказав пророцтвами,
чудами, постійністю мучеників, святістю навчання і її пречудним    поширенням по всьому світі. Якщо б наша віра не була правдива, то треба б заявити, що ти обманив нас, бо Ти потвердив її безчисленними доказами.
Вірю в усе те, що Церква навчає мене, бо ти об'явив їй все те. Не намагаюся своїм розумом зрозуміти вповні тих правд, що перевищають мої розумові здібності. З мене досить знати, що ти так сказав. Благаю Тебе, скріпи мою віру: Збільши нашу віру! (Лк. 17,5).

(2) АКТ ДОВІР'Я
Мій Ісусе, хоч вид моїх гріхів лякає мене, проте твоє розп'яття ободрює і потішає мою душу. Ти не відмовиш мені прощення, бо не відмовив крови і життя. Рани Ісуса ви — моя надія.
Мій дорогий Спасителю, скріпляй мене в годині смерти, коли пекло буде страшно напастувати мене. Ради твоєї гіркої смерти, що Ти прийняв за мене, сподіюся, що поможеш мені померти в Твоїй ласці і любові. Ради тих трьох годин конання на хресті дай мені ласку з підчиненням Божій волі та з любови до Тебе прийняти всі муки, що смерть спричинить мені.
Пресвята Богородице, ради того болю, що ти зазнала, як Ісус, твій Син, умирав на хресті, виєднай мені ласку померти з актом любови до Бога на устах, щоб по смерті я міг піти до неба, де разом з тобою буду вічно любити Його.
Мій Ісусе, ради твоїх заслуг сподіюся, що пробачиш мені всі зневаги. Моя розп'ята Любове Ісусе, як я годен боятися, коли ти помер, щоб простити мені? Як мав би я лякатися твого милосердя, коли воно звеліло Тобі зійти з неба, щоб пошукувати за моєю душею? Як міг би я побоюватися, що відмовиш мені любови, коли стільки натерпівся, щоб здобути Собі мою любов? Як можу боятися, що мої минулі гріхи, за які каюся всім серцем, позбавлять мене твоєї ласки, коли ти пролляв усю Свою кров, щоб обмити з гріховного бруду мою душу та помогти мені відзискати твою приязнь? Бачу, що Ти поміг мені зненавидіти зневаги, що я вчинив Тобі, подав світло, щоб пізнати марноту земських речей, виявив любов, якою любиш мене, і показав, як сильно бажаєш, щоб я вповні присвятився Тобі. Все те доказує, що бажаєш мого спасіння. І я так само хочу спастися, щоб піти до неба, де буду навіки прославляти Твоє милосердя: Оспівуватиму навіки Господнє милосердя! (Пс. 88,2). Ось тому хочу завжди жалувати за те, що образив тебе, і водночас рішаюся любити Тебе цілим серцем.
Мій любий Спасителю і Судде, не проганяй мене від Себе, як по смерті з'явлюся перед Тобою: «Не осуди, як прийдеш судити!» 1). Не посилай мене до пекла, бо в пеклі я не міг би любити Тебе. Нехай не будуть моєю вічною мукою ті близни, що залишилися на Твоїм тілі, бо вони є доказом твоєї любови до мене. Отож пробач мені, заки настане година суду. Нехай зобачу Тебе спокійним, а не затіваним, як уперше з'явлюся перед Тобою. Хочу, щоб Ти назвав мене тоді вибраною овечкою, а не проклятим козлом. «Ти відкупив мене при помочі Хреста. Нехай стільки терпіння не йде намарно!» 2). Хай твоя кров марно не пропадає!
Це правда, що я грішник, але Ти заявив, що не бажаєш смерти грішника: Не бажаю смерти безбожника, але щоб навернувся і жив! (Езех. 33,11). Отож зрікаюся всього, цебто земських дібр. розкошів, багатства, гідностей і почестей, бо бачу, що все те це тільки болото, обман і отруя. Мій Боже, мій розп'ятий Ісусе, тільки Тебе бажаю і більше нічого.
Мій дорогий Спасителю, Ти віддав життя, щоб дати мені рай, а я ради проклятих приємностей затратив рай і Тебе, своє безконечне добро. Не заслуговую на царство, де пробувають Святі, але Твоя кров і смерть ободрюють мою надію. Так, надіюся і хочу дістатися   до раю. Мій Ісусе, хочу піти до неба, не щоб самому розкошуватися, ; але щоб краще любити Тебе і бути певним, що ця любов буде вічна.
Моя Любове і моє Все, коли припаду Тобі до ніг і поцілую рани на Твоїм тілі, бо ці рани це запорука Твоєї любови і причина мого спасіння?
Мій Ісусе, бачу в своїм сумлінні присуд смерти, на який заслужив собі, бо зневажив Тебе. Але водночас бачу присуд помилування на хресті, бо Ти виєднав мені його Своєю смертю. Ось тому кличу з царем Давидом; Господи, нехай не буду застиджений навіки! (Пс. 30,2).
Мій дорогий Спасителю, сподіюся, що Ти пробачив мені минулі гріхи. Проте дрижу за свою майбутність, як пригадую собі, що колись зраджував Тебе. Проте цей страх збільшає моє довір'я, бо, знаючи власну неміч, відчуваю, що не годен покладатися на себе і свої постанови. Ось тому надіюся, що Ти даси мені силу бути Тобі вірним. Страхає мене так само непевність, чи буду спасенний чи прокляни. Проте, мій дорогий Ісусе, як дивлюся на Тебе, що помер на хресті за моє спасіння, то відчуваю в собі надію, що завжди любитиму Тебе в цьому і другому житті. Сподіюся, що колись буду в царстві любови, де сильно любитиму Тебе і вже більше не відчуватиму страху, що затрачу Тебе.
Поки що не знаю, чи заслуговую на твою любов або ненависть. однак відчуваю страшну ненависть до гріха. Я готовий радніше померти ніж затратити Твою ласку. Відчуваю в собі бажання любити Тебе і вповні належати до Тебе. Це бажання це твій дар і запорука, що любиш мене. Якщо я повинен боятися через свої гріхи, то куди більше повинен довір'яти твоїй доброті, що так милосердно поступає зо мною. Отож віддаюся Тобі, боти дав Себе поранити на хресті, щоб звільнити мене від пекла. Господи,  Боже правди,  кличу з Псальмопівцем, в Твої Руки поручаю свого духа, бо Ти визволив мене (Пс, 30,6).
Апостол Павло каже: Він (Бог) не пожалував власного Сина, але видав Його за всіх нас, то як міг би Він разом з Ним не дати нам і всього іншого?(Рим. 8,32). Мій Ісусе, якщо твій Отець віддав Тебе нам і послав Тебе на смерть за нас, то як можемо боятися, що Він відмовить нам прощення провин, ласки, витривалости, любови. і раю! Разом з Ісусом Отець дав нам усе! Так, мій Спасителю, сподіюся всього від крови, що Ти пролляв за мене. Ось тому молюся: «Поможи Своїм слугам, яких Ти відкупив Своєю дорогоцінною кров'ю!»


(3) АКТ ЖАЛЮ
Мій Ісусе, дай мені щирий жаль за всі мої гріхи ради відрази, що Ти відчув до них у Гефсиманськім Городі, Прокляті гріхи, ненавиджу вас, бо через вас затратив ласку мого Господа. Мій Ісусе. каюся, що покинув Тебе. Аби я був зазнав усякого лиха, але не образив Тебе!
Мій ласкавий Спасителю, пригадуючи собі минулі гріхи, не так плачу через те, що ними заслужив собі на пекло, як радніше тому, що спроневірився Твоїй любові, що проявилася під час Страстей. Мій Господи, я знав, що Ти дозволив зв'язати Себе шнурами, прийняв бичування, оплювання і розп'яття за мене. Як же я поважився погорджувати Твоєю ласкою і спроневірюватися Тобі? Тепер я хотів би померти з жалю, бо щиро каюся.
Моє найвище Добро, розумію, що я дуже лихо поступив, як відвернувся від Тебе. Я повинен був витерпіти всяку муку, лихо і навіть саму смерть, а не ображати Тебе. Хіба міг я допуститися більшого зла ніж добровільно стратити твою ласку? Ах, мій Ісусе, ніщо більше не болить мене ніж свідомість, що знехтував Тобою, безконечно добрим Богом.
Мій Господи, дякую Тобі за ласкаву обіцянку пробачення, що Ти вчинив грішникам. Ти прирік забути гріхи тих, що каються, що образили Тебе: Не згадуватиму їх беззаконня(Езех. 18, 22). Ця обітниця це вислід Твоїх Страстей. О ласкаві Страсті, о любляче милосердя, о любове Ісуса Христа, ви є моєю надією. Мій Ісусе, який нужденний був би я, якщо б Ти не був помер, щоб відпокутувати моїх гріхів!
Мій Боже, я зневажав Тебе, а Ти обсипував мене Своїм милосердям. По гріху я не думав каятися, але Ти покликав мене до покути. Коротко кажучи, я чинив усе, щоб погубити себе, а Ти робив усе можливе, щоб рятувати мене від загибелі.
Ти є безконечним добром, а я все таки поважився нехтувати Тобою. Ти — мій Господь, а я поважився не шанувати Тебе. Ти безконечна доброта, а я посмів відвернутися від Тебе. Ти заслуговуєш на безконечну любов, бо сильно полюбив мене, а я не тільки не хотів любити, але ще й робив Тобі прикрості.
На щастя Ти запевнив нас, що не погордиш впокореним і розкаяним серцем. Ось тому повний жалю обнимаю Твій хрест і цілим серцем жалую, що колись нехтував Тобою. Подай мені Свою ласку ради тієї крови, що Ти пролляв за мене.
Маріє, надіє грішників, виєднай мені пробачення, витривалість і любов до Ісуса Христа.


(4) АКТ ПОСТАНОВИ
Мій Ісусе, люблю Тебе і рішуче постановляю радніше все стратити ніж Твою ласку. Я немічний, а Ти сильний. Твоя могутність може чинити мене сильним проти всіх моїх ворогів. Сподіваюся цього від Твоїх Страстей, тому повторяю з царем Давидом: Господь — моє світло і моє спасіння, то кого маю боятися?(Пс. 26, 1).
Мій розп'ятий Спасителю, не боюся стратити свого майна, батьків, ба й навіть власного життя, але боюся стратити Твою приязнь і любов. Лякаюсь, що знову ображу Тебе і через те затрачу Твою ласку, але Ти — моя надія. Отож благаю Тебе, зберігай у мені цю святу любов і дай сили перемогти всі перешкоди, аби тільки подобатися Тобі.
Ласкавий Ісусе, не дозволь мені віддалитися від Тебе! Я — діло Твоїх рук і Ти відкупив мене Своєю Кров'ю. Ради цієї крови не  опускай мене і не дозволь на нещастя стратити Твою любов і відлучитися від Тебе. Помагай мені в усіх небезпеках і дай ласку завжди звертатися до Тебе. Сильно бажаю бути Тобі вірним всю решту свого життя. Подай сили це виконати. Цього надіюся від Тебе. Мій Ісусе, збільши в мені страх чинити Тобі прикрість. Дрижу, як подумаю, що колись зраджував Тебе, але Твої заслуги і вділені мені ласки ободрюють мене. Це моя запорука, що не опустиш мене тепер, як люблю Тебе, бо Ти був такий милосердний для мене, як я навіть не думав любити Тебе. Недовіряю власним силам, бо знаю з досвіду, що вони мають малу вартість. Довіряю зате Твоїй доброті і сильно надіюся, що вже ніколи не розлучуся з Тобою.
Мій Ісусе, аби я міг бути певний, що вже ніколи не страчу Тебе, але навпаки завжди буду Тебе любити! Однак підчиняюся Твоїй волі, бо Ти для мого добра хочеш, щоб я до смерти проживав у цій непевності, а це тому, щоб завжди намагався щораз сильніше лучитися з Тобою та молитися; «Не дозволь мені відлучитися від Тебе!» Так, мій Ісусе, дай мені ласку завжди повторяти: «Не дозволь мені відлучитися від Тебе!»
Мій Спасителю, не хочу розлучатися з Тобою. Хоча б усі люди покинули, то я все таки не полишив би Тебе навіть тоді, коли б мав стратити життя. Я любив би Тебе навіть тоді, коли б не було ні неба, ні пекла, бо Ти, моя Любове, заслуговуєш на безконечну любов, хоча б не було нагороди для тих, що люблять, і кари для тих, що не люблять Тебе.
Я радо зужив би минулі літа свого життя, щоб любити Тебе, якщо б вони могли вернутися, але вони ніколи не вернуться. Дякую Тобі за те, що ждав на мене і не послав до пекла, на яке заслужив собі. Хочу присвятити Тобі всю решту свого життя, бо Ти досіль ждав на мене. Хочу звернути всі свої гадки, бажання і почування до того, щоб подобатися Тобі і завжди повнити Твою святу волю.
Мій любий Ісусе, не хочу ждати аж на годину смерти, щоб звернутися до Тебе. Тепер обнимаю Твої святі ноги прибиті до хреста. Моя розп'ята Любове, мій Ісусе, Ти погодився на гірку смерть, щоб запевнити мені добру смерть. Мій Спасителю, не опускай мене в годині смерти, коли всі опустять мене. Не дозволь, щоб я затратив Тебе і відлучився від Тебе. Прийми мене до Своїх святих ран. Нехай серед любови віддам там свого духа, щоб злучитися в небі з Тобою і навіки любити Тебе.

(5) АКТ ЛЮБОВИ
Любий Пастирю Своїх овечок, за які Ти віддав не Свої багатства, а всю Свою кров! Доброто, любове і ніжносте Божа, які ви великодушні для душ! Мій Ісусе, аби й я міг віддати життя на хресті або стратити його під ударом сокири ката, щоб показати Тобі любов, бо Ти на хресті віддав за мене Своє життя. Нехай всі анголи і всі сотворіння повік прославляють Твою безконечну любов до людей. Аби я міг власною смертю доконати того, щоб усі любили Тебе! Мій Господи, прийми це бажання і подай ласку бодай трохи страждати, заки помру.
Спасителю світу, мученики мало вчинили для Тебе, як погодилися на муки, катівні козли, залізні гаки і розпечені грати цебто як умирали за Тебе, свого Бога, що помер з любови до них. Ти так само помер за мене. Що ж я до сіль вчинив з любови до Тебе? Мій Ісусе, не дозволь мені померти в теперішнім стані. Люблю Тебе, тому я готовий витерпіти все. що захочеш послати мені. Прийми це моє самопожертвування і подай сили виконати його.
Мій розп'ятий Спасителю, вже на хресті Ти бачив зневаги, що я мав учинити Тобі, і вже тоді був готовий пробачити мені. Ти передбачив мою руїну і приготовив лік на неї. Передбачив мою невдячність і приготував докори сумління, страх, спасенні просвічення, поклики до розкаяння, духовні потіхи і інші вияви любови. Це було ніби змагання, хто кого випередить: чи я Тебе своїми гріхами, чи Ти мене Своїми ласками? Чи я буду сильніше викликувати Твій гнів, щоб Ти карав мене, чи Ти будеш більше намагатися з'єднати Собі мою любов? Мій Боже, коли переможу всі трудності, щоб подобатися Тобі? Таж Ти віддав Своє життя за мене! Коли відв'яжуся від усього, щоб злучитися з Тобою та Твоєю волею? Цього бажаю і хочу це виконати, але Ти мусиш помогти мені, бо я безсильний це виконати. Ти прирік вислухати тих, що моляться Тобі. Цілим серцем благаю Тебе, бо не хочу бути невдячний Твоїй превеликій доброті.
Воплочене Слово, Чоловіче болів, Ти народився, щоб проживати серед болів! Перший і останній з людей! Ти перший, бо Ти Бог, Пан всесвіту. Ти так само останній, бо під час земського життя дозволив, щоб поступали з Тобою немов з останнім між людьми, били по лиці, опльовували, висмівали і проклинали, хоч ті, що це робили, були самим шумовинням. Боже Ягнятко, безконечна Любове, гідна безконечної любови, Ти, Ісусе, проляв за мене Свою крові віддав життя. Люблю Тебе, тому присвячую Тобі свою кров і життя, але як кров черв'яка годна рівнятися з кров'ю Бога або життя грішника з життям безконечно величного Господа?
Мій любий Ісусе, милосердя спонукало Тебе прийти на землю, щоб шукати за пропащими овечками. Ох, шукай за мною нужденним, поки не знайдеш мене. Не забувай, що й за мене Ти пролляв Свою кров.
Мій Ісусе, Ти з любови до мене пожертвував Себе на хресті і помер серед болів. Люблю Тебе і бажаю все жертвувати для Твоєї любови. Простягни Свою пробиту руку і витягни мені з багна гріхів. Злічи численні рани моєї душі. Ласкаво знищ у мені всі почування, що не належать до Тебе. Ти можеш це вчинити. Вчини це ради Своїх Страстей. Сподіюся, що зробиш це.
Ти любиш мене, тому не відмовив мені Своєї крови і життя. Я люблю Тебе, тому не хочу відмовляти Тобі нічого, Ти беззастережно віддався мені під час Страстей і в Пресвятій Тайні Євхаристії. Ось тому й я беззастережно віддаюся Тобі. Скажи, чого бажаєш від мене, бо з Твоєю поміччю хочу це виконати.
Прокляті душі, заговоріть тепер. Скажіть з тієї пекельної в'язниці, в якій пробуваєте, що більше мучить вас: вогонь, що палить вас, чи любов, що Ісус Христос виявив вам? Ах, ця любов це пекло вашого пекла, бо бачите, що Бог зійшов із неба, щоб спасти вас, а ви примкнувши очі на світло, рішили добровільно погубити себе і затратити безконечне Добро, цебто свого Бога, що вже більше ніколи не буде вашим, бо вже не зможете відзискати Його.
Мій Ісусе, мій скарбе, моє життя, моя потіхо, моя любове і моє все дякую за світло, що подаєш мені. Люблю Тебе, тому нічого так не боюся як затратити і перестати любити Тебе. Поможи мені любити Тебе, і потім чини зо мною те, що подобається Тобі. Мій розп'ятий Ісусе, зірви кайдани моїх невладнаних почувань, що не дозволяють мені вповні злучитися з Тобою. Зв'яжи мене в'язами Своєї любови, але так сильно зв'яжи, щоб вже більше не розстався з Тобою. Любов, що Ти виявив мені, повинна була притягнути мене до Тебе, але на жаль не відчуваю, що я так злучений з Тобою, як бажав би. Вчини це, бо Ти один годен це зробити.
Любове мого Ісуса ти — моя любов і моя надія. Мій Ісусе, хочу безкористолюбно любити Тебе, тому не дбаю про власне самозадоволення. Поможи мені любити Тебе, і це вистачить мені.
Мій Господи, Ти хочеш моєї любови, тому не послав мене до пекла. Ось тому вже довгі роки промовляєш до мене: «Люби, всім серцем люби Мене!» Скажи мені, що маю робити, щоб вповні подобатися Тобі. Віддаю Тобі свою волю, свободу і цілого себе. Вже не маю більше нічого, що міг би присвятити Тобі. В цім світі не бажаю ні задоволень, ні почестей, бо єдине моє задоволення ї честь у тому, щоб вповні належати до Тебе. Прийми мене, помагай мені Своєю ласкою і ніколи не опускай мене. Ось тому повторяю з Псальмопівцем: Ти — моя поміч! Не опускай і не лишай мене, Боже, що годен спасти мене! (Пс. 26, 9). Моя любове і мій Спасителю, не погорджуй мною, хоч я заслуговую на це. Моє спасіння лежить у тому, щоб любив Тебе одного і більше нічого.
Мій Ісусе, не хочу нічого крім Тебе. Ти заявив, що любиш тих, що люблять Тебе: Люблю тих, що люблять Мене! (Прит. 8,17). Люблю Тебе, отож люби мене. Нужденний я! Колись Ти мусів ненавидіти мене за мої гріхи. Тепер же ненавиджу їх і люблю Тебе понад усе. Люби і не май до мене ненависти. Більше лякаюся Твоєї ненависти ніж всіх пекельних мук.
Мій любий Спасителю, скажу Тобі зо Св.Тересою: «Якщо маю жити, то проживатиму для Тебе одного. Геть із самолюбними інтересами! Що ж кращого є на світі ніж подобатися Тобі?


 (6) АКТ ПІДЧИНЕННЯ БОЖІЙ ВОЛІ
Мій Ісусе, хочу приймати все те, що Ти рішив послати мені в житті і вічності кожен раз, як вимовлю: «Нехай Бог буде благословенний!» або «Нехай діється Божа воля!» Не бажаю іншого зайняття, помешкання, одежі, поживи і здоров'я ніж тих, що призначиш мені. Не хочу іншої праці, талантів і долі ніж ті, що Ти призначив мені. Якщо бажаєш, щоб мені не вдалися під прийняття і мої пляни провалилися, і щоб я затратив майно, то вповні погоджуюся на це. Якщо бажаєш, щоб я був погорджений, не втішався прихильністю інших, і щоб інших ставляли понад мене чи щоб зазнав неслави і прикростей навіть від дорогих мені осіб, то я так само бажаю цього.
Якщо бажаєш, щоб я був бідний, прогнаний із батьківщини, заарештований і проживав посеред нужди і неспокоїв, то я теж цього хочу. Як хочеш , щоб я був завжди хворий, поранений, спараліжований і всіма опущений, то погоджуюся все те терпіти так довго, як довго забажаєш. В Твої руки складаю своє життя, тому приймаю таку смерть, яку пошлеш мені. Так само погоджуюся на смерть своїх батьків і приятелів, і на все інше, чого тільки забажаєш.
Погоджуюся так само на все те, що заторкує мій духовний зріст. В житті хочу любити Тебе всіма силами, щоб потім дістатися до неба і там любити Тебе так, як люблять Серафими, але й тут підчиняюся Твоїй волі. Буду задоволений, якщо подаси мені тільки один ступінь любови, ласки і слави, бо така Твоя воля. Я ж більше ціню підчинення Твоїй волі німе всяке інше добро.
Мій Боже, чини зо мною та з усім, що маю, те, що подобається Тобі. Не звертай уваги на мою волю, бо хочу тільки того, чого Ти хочеш. Приймаю і годжуся на те, як будеш поступати зо мною, чи це' поступовання буде прикре чи ласкаве, бо все походить від Тебе.
Мій Ісусе, особливіше годжуся на смерть і на прикрості получені з нею. Годжуся померти там, де захочеш, і тоді коли захочеш. Мій Спасителю, лучу свої передсмертні страждання з Твоєю святою смертю і жертвую їх Тобі як знак любови, якою люблю Тебе. Хочу померти, щоб подобатися Тобі та виповнити Твою святу волю.


(7) РІЗНІ АКТИ
Яка нещасна та душа, що через гріх затратила Бога! Вона нужденна проживає, але не має Бога. Бог дивиться на неї, але не любить її. Навпаки. Він ненавидить її та гидиться нею. Моя душе, був час, коли ти так само проживала без Бога. Твій вид не радував Ісуса Христа, як це було тоді, коли ти мала Божу ласку. Твій вид викликав жах у Нім. Преблагословенна Діва Марія зо співчуттям дивилася на тебе, але гидилася твоїм поганим виглядом. Ти ходила на Службу Божу і споглядала в освяченім Агнці на Ісуса, але тоді Він був твоїм ворогом. Мій погорджений Боже, я був затратив Тебе своїми гріхами. Прости мені і поможи пізнати Тебе. Я хотів затратити Тебе, але Ти не бажав опустити мене. Якщо ж Ти досіль не вернувся до мене, то благаю Тебе: «Вернися тепер, бо каюся всім серцем, що образив Тебе. Нехай відчую Твій поворот через відчуття сильного жалю за гріхи і любови до Тебе!»
Мій Господи, годжуся радніше перетерпіти всяку муку ніж мав би відлучитися від Тебе і затратити Твою ласку. Предвічний Отче, благаю Тебе ради любови до Ісуса Христа, подай мені ласку до самої смерти не ображати Тебе. Нехай радніше помру ніж мав би знову відвернутися від Тебе!
Мій розп'ятий Ісусе, поглянь на мене тим люблячим поглядом, яким колись глядів, як на хресті вмирав за мене, поглянь і змилосердися надо мною. Пробач усі прикрості, що коли небудь чинив Тобі. Дай мені святу витривалість, повне підчинення Твоїй волі та поможи навіки любити Тебе. Я на ніщо не заслуговую, але Твої рани ободрюють мене надіятися від Тебе всякого добра. Мій Ісусе ради тієї любови, що приневолила Тебе померти за мене дай мені свою любов. Відв'яжи мене від сотворінь, дай ласку підчинятися Твоїй волі посеред страждань і навчи любити Тебе, щоб на-майбутнє не любив нічого крім Тебе.
Ти сотворив, відкупив і вчинив мене християнином. Ти терпів мені, як я пробував у гріху, та стільки разів пробачив мені. Замість карати Ти збільшував Свої ласки. Якщо ж не люблю Тебе, то хто буде любити? Нехай Твоє милосердя затріюмфує надо мною. Мій Ісусе, моя Любове, мій Скарбе, мій Раю і моє все, нехай тепер моя любов до Тебе буде така сильна, який сильний був би той пекельний вогонь, що мав мучити мене в пеклі.
Воплочення, відкуплення, Христові Страсті, Голгофо, бичі, терня. цвяхи і хресте, що мучили мого Господа! Любі слова, бо нагадуєте мені любов, якою Бог полюбив мене! Нехай ніколи не забуваю вас! Завжди пригадуйте мені муки, що Ісус, мій Спаситель, витерпів за мене. Пресвяті рани, нехай завжди проживаю в вас! Ви є блаженним горном; нехай моя душа завжди в нім палає Божою любов'ю!
Мій любий Ісусе, я заслужив собі на пекло, тому мав бути відлучений від Тебе. Не відмовляюся від пекельного вогню та інших кар, якщо бажаєш за кару туди послати мене. Проте одного негоден прийняти цебто позбавлення Твоєї любови. Дай мені Свою любов, і потім посилай мене, куди хочеш. Справедливість вимагає, щоб я терпів за свої гріхи. Але було б несправедливим якщо б мусів ненавидіти і проклинати Того, хто сотворив, відкупив і так сильно полюбив мене. Справедливість велить любити і навіки благословляти Тебе.
Мій ласкавий Спасителю, бачу, що бажаєш, щоб я вповні віддався Тобі. Отож не дозволь, щоб на-майбутнє сотворіння загарбували собі любов, що вповні належить до Тебе. Ти один заслуговуєш на всю мою любов, бо Ти один безконечно і дійсно любиш мене. Отож тільки Тебе хочу любити і щосили трудитися, щоб вповні подобатися Тобі. Зрікаюся всього цебто розкоші, багатств, почестей і всіх земських сотворінь. Мій Ісусе, Ти один вистачаєш мені ось тому тільки Тебе одного бажаю і більше нічого не хочу.
Земська любове забирайся від мене! Колись плекав тебе в своїм серці, але тоді я був сліпий. Тепер Бог просвітив мене своїм милосердям і показав марність світу і любов, якою полюбив мене. Він домагається всієї моєї любови і я хочу віддати її Йому. Так, мій Ісусе, заволодій цілим моїм серцем. Сам забери собі його, якщо не вмію віддати Тобі його. Мій Боже всім серцем люблю Тебе, Люблю Тебе більше ніж самого себе. Ось тому повторяю з Обручницею з Пісні Пісней: Притягни мене до Себе! (Піс. 1,3). Мій Господи, притягни мене до Себе і знищ у мені любов до всіх сотворених речей,
Раю, батьківщино люблячих душ і країно любови, пристане, де душі вічно люблять Бога і не бояться, що колись стратять Його, коли ж дістануся до Тебе і вийду з цього тіла, щоб освободитися від численних ворогів, які невпинно намагаються позбавити мене Божої ласки? Мій розп'ятий Спасителю, поможи мені зрозуміти превеликі добра, що Ти приготував для душ, які люблять Тебе, виклич у мені сильну тугу за раєм, щоб, забувши про землю, я там постійно проживав і щоб завжди зітхав за хвилиною, коли вийду з цього вигнання, щоб удатися до Тебе, де буду безпосередньо бачити і любити Тебе в твоїм царстві. Щоправда, я не заслуговую на нього. Знаю, що колись моє ім'я було в книзі проклятих, але тепер, як сподіюся, проживаю в Твоїй ласці. Ось тому благаю Тебе, запиши мене до книги життя. Вчини це ради крови, що пролляв за мене на хресті.
Ти помер, щоб запевнити мені рай. Бажаю раю, зітхаю за ним і ради Твоїх заслуг сподіюся дістатися до нього, щоб там всіма силами любити Тебе. Там забуду про себе і все інше, але невпинно продумуватиму про тебе, любитиму Тебе і не бажатиму нічого крім Твоєї любови, і дійсно любитиму Тебе. Мій Ісусе, коли це буде?
Пресвята Богородице, своїми молитвами помагай мені дістатися до неба. «Наша заступнице, милосердно поглянь на нас і по цім вигнанні покажи нам Ісуса, що є благословенним плодом твого лона!»

СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ