Колись, не так давно, атеїзм був вірою, яка сама не називала власного імені. Навіть найпалкіші скептики відправляли словесні «служби» на її честь або хоча б на честь «благословень», які людство отримувало від цього. Але зараз по-іншому. Атеїзм чинить сильний вплив на нашу культуру, і цей вплив зростає. Ви можете бути свідками цього всюди: починаючи від полиць із бестселерами у місцевій книгарні й закінчуючи трансформованими з дарвінівськими Ісусовими рибками, яких ви бачите на сусідній машині під час дороги. Атеїстам зручно визнавати себе атеїстами, зручно проголошувати атеїзм і зручно засуджувати релігію, яка, на думку найвидатніших атеїстів, знаходиться у списку «благословень» людства, десь між дифтерією та нацизмом. І тепер, коли ми зустрічаємо його дедалі частіше, християни інколи виявляються погано підготовленими для боротьби з цим противником. Особливо християни, які є ними від народження. Аргументи атеїстів такі несподівані, що віруючі не знають як відповідати, і дуже часто піддаються злості («Як ти смієш?») або страхові («А якщо вони праві?»). І жоден з аргументів не буде добрим, а лише нашкодить свідченню християнина й залишить атеїста незмінно укоріненим у його невірстві.
Якщо нам трапиться зустріти атеїстів (а це може статися на роботі, на вулиці або навіть за нашим обіднім столом), то ми повинні бути готовими пояснити наші переконання, які відрізняються від переконань невіруючих людей. Для початку потрібно запам’ятати, що можна робити, а що ні, коли ви дискутуватимете на тему релігії з атеїстом: Не бійтеся визнати, що у вас є віра. Християни часто розповідають, що потрапляли у ситуації, де порушувалось питання, чому саме вони вірять; і все, що вони могли сказати, – це те, що вони мають віру, хоча ніколи не досліджували її ґрунтовно. Вони часто здаються спантеличеними цим виправданням. Якщо ви опинилися в такій ситуації і те, що ви «вірите», – це єдине, що ви маєте, то не бійтеся лишитися з цим. Озвучте це найкраще, як тільки можете. Наприклад, можете пояснити, що ваша віра – не просто історія, яку ви собі розповіли, щоб почуватися добре. Розкажіть про те, що керує вашою вірою, або що ви маєте реальні відносини з Кимось поза матеріальним світом.
Не припускайте, що ваші друзі-атеїсти таємно ображені на Бога або відчувають, ніби їм чогось бракує у житті. Подумайте, що ця людина є атеїстом, бо вона просто не пізнала доказу існування Бога.
Не цитуйте Біблію, але знайте її. Біблія – джерело великої мудрості, але, якщо ви цитуєте її атеїстам як авторитет, це подібне до того, якби ваш лікар пояснював вам діагноз, читаючи уривок з «Гаррі Поттера». Не розкидайтеся біблійними віршами у сподіванні, що це когось переконає. Все, про що говориться у Біблії, має свої причини, які треба бути готовим пояснити.
Не почувайтеся так, ніби ви мусите знати всі відповіді на запитання. Набагато краще просто сказати: «Чудове питання! Я не знаю на нього відповіді, але я б хотів дослідити це і повернутися до тебе», – а потім зайдіть на територію, яка вам не знайома.
Пояснюйте в контексті. Ознайомтеся з історичними аргументами, які пов’язані з християнством, і запропонуйте переконливе пояснення того, що робить релігійні вимоги незаперечними, що життя і смерть Ісуса відповідає стародавнім священним книгам, що всі історики, які жили перед Ним, погоджуються з цим, що майже всі апостоли страждали за свою віру, що християнство поширилося як полум’я, попри жахливі переслідування. Досліджуйте свідчення ранніх християн, які відстоювали християнство в язичницькому світі, значною мірою ворожому до їхніх переконань (звучить знайомо?).
Будьте логічними. Не заперечуйте важливості логічних наукових тверджень. Це правда, що наука не має відповідей на усі запитання, але на деякі таки має, і якщо ви намагаєтеся це заперечити, ви ризикуєте опинитися в дивній ситуації. Як постійно нагадував нам Папа Бенедикт XVI, Бог, у Якого ми віримо, це Бог розуму. Раціональні аргументи християнства мають довгу історію, і якщо ви можете їх використовувати, то говоріть термінами, які ваш друг-атеїст зможе зрозуміти. Ознайомтеся з найвідомішими християнськими філософами та апологетами. Якщо ви не читали книжки Клайва Стейплза Льюїса «Просто християнство», то чого ви чекаєте?
Збагніть, що ваша єдина мета – це посіяти зерно. У таких дискусіях ми дуже часто можемо зосередити всю увагу на деталях, втративши загальну картину з-перед очей. Вкрай малоймовірно, що людина, з якою ви розмовляєте, повністю прийме істини християнства завдяки одному діалогові. Просто відстоюйте християнство, наскільки можете, і пам’ятайте, що розмова – це, зрештою, Божа справа, не ваша.
Поставте себе на місце свого друга-атеїста. А що якби, наприклад, християнство було помилковим, а грецька міфологія – істиною? Що могло би переконати вас у протилежному?
Не вживайте багато християнських фраз. Християни «віддають свої серця Ісусові», «Святий Дух перебуває в них», а також можна почути, що вони «крокують з Ісусом щодня», будучи «в світі, але не від світу цього». Всі ці вирази багатозначні, глибокі й легко зрозумілі для більшості християн, але вони нічого не означають для людей поза вірою. Їх важко уникнути, бо ми звикли вживати їх, як стенографію для складних понять. Але ви маєте вміти пояснити ці поняття доступними термінами.
Моліться. Не робіть помилки, покладаючись лише на власний розум, у той час, коли Святий Дух до ваших послуг. Просіть про ведення для себе і відкрите серце для вашого друга-атеїста. Ви будете вражені ефективністю цієї техніки. І це буде корисно для вас самого.
Ми не заохочуємо нікого створювати бійку, бо ж ніхто так не проголошує Слово Боже. Але коли настане час, ви, будучи готовими, зможете відстояти свою віру, використовуючи терміни, знайомі для ваших невіруючих друзів чи рідних.
Джейсон Андерсон – програміст із Вірджинії, штат Алабама, публікує свої думки про релігію та культуру на сторінці «Cynical Christian». Дженіфер Фулвілер – письменниця з Остіна, штат Техас, вона стала християнкою 2007 р., будучи до цього все життя атеїсткою. Зараз описує своє постійне навернення на сторінці «ConversionDiary.com».
http://www.misionar.in.ua
