|
 | | |
|
Кілька днів після шлюбу, я з коханою дружиною сиділи за філіжанкою ранкової кави з цинамоном і гвоздикою, аж тут мене осінило - нарешті я ж маю повне право писати про шлюб і дотичні речі. Поспілкувавшись із кількома подружніми парами, які сміливо за останні десять років можна щорічно номінувати на "сім'ю року", я вирішив написати статтю про те, як же стати справжньою, християнською сім'єю, як зберегти романтичні почуття і в той же час розвивати свою любов, вдосконалювати союз мі
...
Читати далі »
|
“Обережно, гендер!”, “Гендер наступає”, “Зупинимо гендер!” — приблизно до такої риторики вдаються сили, які намагаються протистояти поширенню та впровадженню гендерної ідеології. Ті ж, хто стоїть за цим поширенням і впровадженням, вказують на некомпетентність своїх противників. Мовляв, “Гендер — це не якийсь демонічний персонаж, це наукове поняття. Тож ви, гомофоби та сексисти, є невігласами”.
Але нас
...
Читати далі »
|
Введение
В нашей святой римо-католической вере немало таких артикулов (положений), которые кажутся не просвещенному верою и суетному мiрскому человеку... противоречивыми. Такие люди, недоуменно и нелепо мудрствующе, вопрошают о Пресвятой и Живоначальной Троице: «Ну, сколько же у вас, христиан, богов – три или Один?» Они ничего не хотят понимать, когда им отвечают: «Един Бог, имеющий Одну Сущность (Substantia), в Трех Лицах».
|
Есть два способа идти по жизни — вдумчиво и бездумно. В первом случае мы задействуем внимание; мы видим вещи и замечаем их порядок, чтобы их ценить; мы слышим вещи, чтобы их понимать; мы стремимся познавать вещи не поверхностно, а в полноте. Мы живём настоящим моментом и испытываем мир с интересом и удивлением, вкушаем его тайны с полным пониманием.
Во втором случае мы рассеяны. Мы видим вещи, но не замечаем их. Мы слышим вещи, но не понимаем их смысла. Вся информация наших чувств воспринимается с минимальным вниманием. Вся наша жизнь — туман, отрывочные цепочки едва осознанных чувственных восприятий.
...
Читати далі »
|
«Я никогда не покину тебя, Моё Непорочное Сердце будет твоим прибежищем и путём, который приведёт тебя к Богу».
Во имя Отца и Сына, и Святого Духа! Аминь.
Дорогие братья и сёстры!
В этот юбилейный год чудесных явлений Божией Матери в Фатиме в Португалии Церковь не может молчать об этом важном событии. Вновь и вновь она возвращается к этой теме, чтобы в молитвенном размышлении и чтении глубже проникнуть в смысл и величие небесного послания для всего человечества.
...
Читати далі »
|
Почему мы говорим о посвящении России?
13 Июля 1917 года Пресвятая Дева в Фатиме попросила посвящения России Её Непорочному Сердцу.
В Туи (13 июня 1929 г.) Пресвятая Дева сказала сестре Лусии: «Время пришло, Бог просит Святого Отца посвятить Россию, в единстве со всеми епископами мира, Моему Непорочному Сердцу, обещая посредством сего спасти её».
В своих воспоминаниях сестра Лусия написала:
...
Читати далі »
|
Во имя Отца и Сына и Святаго Духа! Аминь.
Дорогие верующие!
Сегодня я хотел бы снова продолжить эту тему о явлениях и посланиях Пресвятой девы Марии в Фатиме, в Португалии, в тысяча девятьсот семнадцатом году.
Вместе мы уже размышляли о трех явлениях Ангела трем детям из Фатимы — Люсии, Жасинте и Франсишку. Мы видели, что Ангел явился им, чтобы приготовить их к явлениям Богородицы и к их важной миссии, которая наступит позже. Ангел увещевал детей, а также нас, преподав пять уроков, которые мы должны быстро вспомнить: во-первых, почтительное благоговение и поклонение Святой Т
...
Читати далі »
|
Конкретные искушения, мешающие приучиться к частому чтению священного Розария, и врачество от них.
Искушение 1. «Розарий – благочестие для простолюдинов и глупых баб, а я – интеллигент и больше люблю читать Часослов (Breviarium)».
Во-первых, совершенно неправильно думать, будто особое почитание Богородицы – характерная черта только лишь женского благочестия. Величайшие святые, распространявшие Мариинское благочестие, были именно мужчины. Достаточно назвать таких рыцарей
...
Читати далі »
|
Здавалося б, від рівня інтелекту співгромадян залежить багато чого – економічний розвиток країни, науково-технічний, промисловий і культурний прогрес. Ціле майбутнє планети крутять шестерні інтелектуально-розвинених людей. Але все не так просто, і зараз ми розберемо, чому.
Людська дурість – запорука міцної економіки.
Люди не люблять інтелектуальну працю, надто багато енергії на це потрібно, занадто дискомфортні відчуття викликає. Куди простіше закинути розумну книжку і піти розважатися в найближчу пивну, а може, замовити піцу та посидіти в смішному чаті. Недалекою людиною легко керувати: така не буде висловлювати своє невдоволення, якщо щось її не влаштовує. Таку легше обвести навколо пальця помилковими обіцянками, напхати «авторитетною» думкою липових інформаторів.
...
Читати далі »
|
Справедливо розмежовуючи грішника і гріх, християнство рахується з тим, що в умовах земної недосконалості часто доводиться не лише засуджувати гріх, але й карати самого грішника. При цьому покарання має бути не плодом злоби того, хто карає, а інструментом, спрямованим на досягнення блага: блага самого грішника, блага осіб, яким було завдано шкоди, блага Церкви чи світського суспільства/держави. Таке різноманіття завдань диктує специфіку покарань у різних сферах земного існування людини. Одними є
...
Читати далі »
|
16 жовтня минає рівно 15 років, відколи Папа Іван Павло ІІ оприлюднив Апостольський лист про молитву на вервиці «ROSARIUM VIRGINIS MARIAE». Також Він проголосив Рік Вервиці, що тривав від жовтня 2002 до жовтня 2003. Папа, звертаючись до вірних, в листі висловлює подяку Діві Марії за всі дари, які він отримав через Її заступництво в особистому житті та нагадує, що ця молитва призначена приносити плоди святості серед християнського народу. Наша українська Церква у жовтні має прекрасне марійське Свято – Покрова Пресвятої Богородиці, яке також покликане спонукати нас до збільшення синівської любові та відданості Діві Марії, як нашій Небесній Матері, шукаючи порятунку та захисту під Її святим Покровом. Наші священики і богопосвячені особи, а також і численні вірні з великою побожністю щоденно моляться вервицю, пригадуючи слова Богородиці у Фатімі, висловлені 13 травня 1917 року: «Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та кінця війни».
...
Читати далі »
|
З культурно-антропологічного погляду українське суспільство виглядає доволі екзотичною сумішшю західних та латино-американських елементів: з одного боку – суто латиноамериканський патерналізм, з іншого – типово західний індивідуалізм; майже по-латиноамериканському всюди присутня релігійна символіка і водночас секуляризм не менший, аніж на Заході; латиноамериканська корумпованість існує собі поряд з типово західним несприйняттям корупції… І це тільки три приклади так
...
Читати далі »
|
В часі свого понтифікату святий Іван Павло ІІ неодноразово звертав увагу західної цивілізації на те, що в її лоні зродилась культура, яку святий Папа назвав культурою смерті. Тоді його не почули. Західна цивілізація продовжила свій шлях у прірву смерті під привабливими гаслами прав і свобод людини, свободи вибору, толерантності й мультикультуралізму, так як колись Франція хвацько марширувала у прірву терору, смерті й винищення власного народу й культури під привабливими гаслами свободи, рівн
...
Читати далі »
|
Періодично Україну потрясають інформаційні хвилі, що стосуються релігійної чи, принаймні, моральної проблематики (аборти, питання, що входять до повістки денної феміністичного руху та руху ЛГБТ, питання ролі Церкви у суспільстві тощо). Якщо у соціальних мережах у таких випадках зберігається хоч якась паритетність, то у ЗМІ верх зазвичай отримують носії ліво-ліберальних поглядів. Назагал же ситуація така, що інколи в голову закрадається ілюзія, буцімто в нашому суспільстві носіїв деструктивних пог
...
Читати далі »
|
Що ми сьогодні знаємо про походи хрестоносців? Те, що вони пішли на Схід у пошуках Грааля та інших артефактів з Біблії?
Міфологізація історії, створення необхідного пропагандистам образу, популяризація істин, що не мають до реальної історії жодного стосунку, призвело до того, що ми сьогодні заледве приймаємо істини такими, якими вони були насправді.
...
Читати далі »
|
ПИТАННЯ: Розкажіть, будь ласка, про об’явлення в Руанді. Чи визнані вони Апостольською столицею?
ВІДПОВІДЬ: Перше об'явлення Діви Марії в Руанді сталося 28 листопада 1981 року в коледжі для дівчат, який утримували в Кібехо монахині одного із місцевих згромаджень. Студентки зібралися в трапезній на обід. 16-річна Альфонсина Мумуреке, яка була черговою і розносила їжу, несподівано почула голос: «Підійди сюд
...
Читати далі »
|
Вже неодноразово було сказано про те, що Церква не накидає державі, суспільству своїх релігійних поглядів. Виступаючи з критикою певних рішень чи законів, вона, хоч і спонукувана надприродним об’явленням, представляє, насамперед, речі, покликані захищати гідність та права людини і які можна пізнати природним розумом. Тому, для християнина-політика світськість є важливою цінністю, яку слід оберігати. Вона означає, що політична сфера є незалежною від церковної, що політика та релігія є двома відмінними середовищами.
...
Читати далі »
|
Записка о тщете протестантских заблуждений
Некоторые мысли, полезные для поиска истинной веры, вкратце изложенные
Впервые опубликовано: «Молись за нас» [Warszawa], № 13, 1998, стр. 6–12.
1) Родоначальником протестантизма воедино считают Мартина Лютера (*1483 – †1546). Все прочие ответвления протестантизма, будь то менее радикальные (англикане) или более радикальные (кальвинисты, баптисты и др.) единогласно чтут Лютера как человека впервые выдвинувшего основные принципы протестантизма (все протестанты их держаться), каковы суть: sola fide (человек спасется только верою) и sola scriptura (единственный источник Божественного Откровения – Священное Писание). Почему же он затеял всё это? Лютер думал, что «после Апостолов Писание исказили, его подлинного смысла нигде не знали» («К советникам всех городов земли немецкой» – М. Лютер, «Время молчания прошло», Харьков, 1994, стр. 167).
...
Читати далі »
|
Спільнота світового католицтва переживає зараз непрості часи – поділ довкола питань сексуальної моралі стає щоразу виразнішим і глибшим. Опираючись на власне тлумачення «Amoris Letitia», яке цілком протилежне від тлумачення Префекта Конгрегації у справах віри кардинала Герхарда Мюллера, католицькі єпископи Аргентини, Бельгії, Мальти та Німеччини видали документи, які дозволяють Причастя людей, які живуть у перелюбницькій спільності. А в той же ж час єпископ з Іллінойсу Томас Пап
...
Читати далі »
|
Роздуми о. Степана Решетила ЧСВВ (†1951), великого місіонера і обновителя релігійного життя на Срібній Землі, про почитання Пресвятого Серця Христового.
Початок і розвиток культу Найсвятішого Христового Серця
Культ Христового Серця за своєю суттю такий давній, як давнє християнство, бо любов до Господа Ісуса – це істотне в християнстві. Однак візьмімо історію про те, як постало та поширювалося почитання Христового Найсвятішого Серця в такому вигляді, як його нині практикує Христова Обручниця, Свята Церква.
...
Читати далі »
|
Празник Найсвятігиого Серця Ісуса - це справді день, який Сам Господь Ісус нам дав. Об'являючи Своє Найсв. Серце вибраній Своїй слузі св. Маргариті Марії Алякок (1647-1690), Христос висловив Своє бажання, щоби перша п'ятниця після віддання празника Пресв. Євхаристії була посвячена особливому почитанню Його Божого Серця. Волею Христа є, щоби всі вірні обходили той день найурочистіше, щоби старалися в цей день винагороди Його Серцю за всі зневаги, яких Він зазнає від грішників, особливо через недостойне св. Причастя.
Празник Христового Серця - це Свято любові Ісуса, бо почитаємо джерело тієї любові, Найсвятіше Серце Ісуса. І тому в цей день ми повинні старати
...
Читати далі »
|
Генеральний настоятель Священичого Братства святого Пія, єпископ Бернард Фелле, звернувся з пасхальним посланням в якому висловив традиційний погляд Римо-католицької Церкви на протестантську Реформацію, 500-ліття якої відзначається в цьому році.
Дорогі Друзі і добродії!
П’ятсот років тому Мартін Лютер підняв заколот проти Церкви, прихопивши із собою третину Європи. Це була, мабуть, найбільш істотна втрата, яку зазнала Католицька Церква за свою історію, з часів Східної Схизми 1054 року.
...
Читати далі »
|
НАЛЕЖНА КАРА ЗА ГРІХ — ПЕКЛО
Кари пекла. Перша – цілковита розлука і розрив з Богом.
Звичайно, грішник не має такої любові Божої, яку має праведна душа у стані освячуючої благодаті, але загальна любов Божа до сотворінь залишається у грішникові. Грішник цього не відчуває і думає, що може без Бога обійтися, не відчуває, що життя без Бога є неможливим, не відчуває, що він настільки щасливий, наскільки Бог не відмовляє йому у своїй допомозі і любові. У пеклі, однак, усе це втрачається. Бог вириває з грішника свою любов, укорінену у ньому з людською природою, розрива
...
Читати далі »
|
Ця стаття була написана Джоном Веннарі, головним редактором видання «Catholic Family News». Він написав її десять років тому, але у ці дні, коли по всьому світі згадується 100-річчя з часу явлень Пресвятої Діви Марії у Фатімі, його думками можна ознайомитись і в Україні, на нашому сайті. За останнє десятиліття питання, підняті в статті Джона Веннарі стали більш нагальними, а висновки більш очевидними й у нашій країні, коли криза церковності та релігійності (яку намагаються не помічати) віддзеркалюється у моральних хворобах нашого суспільства. Чи є причини для цього і як це напряму пов’язане з Фатімським посланням? Стаття не коротка, тому розрахована на читача, якому справді болить те, що він бачить навколо себе.
...
Читати далі »
|
Відомий екзорцист о. Леонід Григоренко сказав: «Найбільш популярними формами погуби людських душ, як би це не дивувало нас, є примітивні смішні методи: «знімання вроків», «скидання сірників», «зливання воску», «викачування яєць» і т.д. Такі забобонні явища присутні чи не в кожній хаті наших сіл. Це дуже небезпечна річ. І кожна людина, яка це робить, нехай і не усвідомлено, викликає духа смерті. Так може статись, що хворому стає легше після виливання воску, страх минув, зникло безсоння, але пізніше дух смерті вічно переслідуватиме той рід. Тому, хто чинив так, треба у сповіді розповісти про це і відректися від духа смерті...»
...
Читати далі »
|
НАУКА 3.
БУНТ І РОЗРИВ З БОГОМ — ГРІХ
Ніщо не може нам перешкодити в дорозі до Бога.
На тій дорозі до Бога у нашому земному житті ніщо нам не може перешкоджати, навпаки, все нам повинно допомагати для прославлення Бога і для служби Йому. Навіть терпіння, навіть переслідування, навіть муки не можуть звернути нас із тієї дороги, а, навпаки, можуть нас іще швидше і безпечніше завести до Бога і допомогти досягнути нашого призначення.
...
Читати далі »
|
Наука I. ПРО ЗНАЧЕННЯ І МЕТУ ДУХОВНОЇ МІСІЇ
Про що йдеться в духовній місії?
На самому початку духовної місії нам треба конче застановитися і зрозуміти, що таке духовна місія, до чого вона веде, про що в ній ідеться, та що треба чинити, щоб ця місія досягла свого успіху й користі.
Про це будемо розважати за благодаттю Найсвятішого Серця Христового, утаєного у Найсвятішій Тайні Євхаристії, за заступництвом Пресвятої Діви Марії Непорочно Зачатої, за молитвами св. Йосифа Обручника, всіх Ангелів, усіх Святих у небі, за молитвами душ у чистилищі і за вашими молитвами.
...
Читати далі »
|
Подане нижче інтерв’ю Йозеф Ратцінґер (майбутній Папа Бенедикт ХVI – 16 квітня йому виповнюється 90 років), на той час кардинал Католицької Церкви, дав італійському журналу «Una voce grida» ще в березні 1999 року.
– Ваше Високопреосвященство, що таке магія?
– Це використання сил, які здаються таємничими, з метою отримати владу над фізичною, а також психологічною реальністю. Тобто це спроба використовувати надприродні сили у власних цілях. За допомогою магії виходять за межі раціональності та використання фізичних сил, відомих науці. Для цього шукають – й інколи навіть знаходять – спосіб заволодіти реальністю за посередництвом невідомих сил. У багатьох випадках це може бути шахрайством, але може бути й так, що за допомогою елементів, які не вкладаються в рамки раціональності, можна досягти певного панування над реальністю.
...
Читати далі »
|
25 березня 2017 р. виповнилося 150 років з дня народження Блаженного Священномученика Григорія Хомишина, який понад сорок років очолював Станиславівську єпархію Української Греко-Католицької Церкви, ведучи довірену йому спільноту до світла Христової правди. Єпископ не лише своїм життям і діяльністю, але й своєю мученицькою смертю засвідчив вірність Вселенській Церкві.
ХХ століття стало особливим періодом в історії розвитку обрядово-літургійної ідентичності українського греко-католицизму, котра засвідчила поглиблення синтезу вселенських та помісно-національних засад в його культово-обрядовій парадигмі. Одним із
...
Читати далі »
|
Травень у Католицькій Церкві – це місяць особливо присвячений Матері Божій. Цими днями парафії та сім’ї інтенсивніше моляться за заступництвом Діви Марії, відмовляючи Літанію до Пресвятої Діви Марії. Травневі богослужіння є найбільш популярною формою вшанування Божої Матері в цьому часі.
Сьогодні поведемо розмову про те, чому саме у Католицькій Церкві місяць травень є присвячений Богородиці. Для цього звернемося до витоків цієї західної традиції.
Декотрі історики припускають, що в початках цієї традиції лежить боротьба з язичницькими культами. На Сході травень б
...
Читати далі »
|
ГОЛОС ПРОРОКА УКРАЇНИ
Побачила світ дивом збережена унікальна 500-сторінкова книга-заповіт «Два Царства», власноручно написана Блаженним Священномучеником Григорієм Хомишиним, Єпископом Станиславівським у 1942-1943 роках.
Я мав намір мою працю про «Два царства», написану ще перед другою світовою війною, закінчити на Четвертій Части. Коли однак в часі другої світової війни накинено нам обрядову реформу, для нас шкідливу і небезпечну, я був спонуканий написати П’яту Часть про Митрополита Андрея Шептицького, котрого діяльність уважав як діяльність
...
Читати далі »
|
Як приготувати великодній кошик, що туди класти? Що можна, а що не можна туди вкладати? Чи є у великоднього кошика якась християнська символіка? А що робити зі залишками освяченої їжі?
У нашій народній традиції одним з серйозних моментів очікування Великодня є приготування великоднього кошика і освячення їжі в церкві, щоб потім на великодньому сніданку усією родиною споживати освячене. І вже тут в самому старті розпочинається традиційно україн
...
Читати далі »
|
Великий Четвер фактично розпочинає найближче духовне приготування до святкування Великодня – Світлого Празника Христового Воскресіння. За древнім християнським Переданням саме у цей день відбулася Тайна Вечеря, на якій Ісус Христос встановив Таїнство Пресвятої Євхаристії і Таїнство Священства.
Першу Службу Божу в історії людства відправив сам Христос у четвер ввечері у часі Його Пасхальної Вечері з учнями. Того дня розпочалось принесення
...
Читати далі »
|
Досить часто ми десь “губимо” Велику Суботу. Тільки закінчується Страсна П'ятниця, відразу починаємо думати про святкування Воскресіння як в храмі, так і потім вдома з родиною.
Велика Субота – це день сутінок. Вона знаходиться між темнотою П'ятниці та сіянням Пасхального Воскресіння. Це ще день скорботи, але і день очікування та довіри. Це день самотності та очікування Марії... В цей день не звершується Богослужіння, тобто є це день &
...
Читати далі »
|
Пилат, суддя малодухий та невпевнений, кілька разів промовив ці дивні слова: "Я не бачу Його провини та злочину, тому віддам Його на бичування і відпущу”. А євреї продовжували кричати: "Розіпни, розіпни Його!”
Пилат хотів віддати Спасителя на бичування згідно з римським звичаєм. Кати, озброєні новими сучкуватими палицями, провели Спасителя крізь розлючений натовп.
На північ від будинку Пилата, неподалік від сторожі палацу, була колона для бичування навпроти галереї, що прилягала до форуму.
Кати наблизилися до Спасителя з різками, бичами та мотузками, які вони кинули біля колони. Там було шість чоловік, темношкірих, невисокого зрост
...
Читати далі »
|
Усе вже злагодили для поховання! Іван підійшов до Пресвятої Діви Марії та попросив її відійти від Тіла Господа, щоб встигнути покласти Його в Гріб, адже наближалась субота. Пресвята Діва ще безліч разів цілувала Улюблене Тіло і прощалась з Ним. Йосиф та Никодим віднесли Тіло Господа разом з великою пеленою, на якій Воно лежало, на те місце, де мали закінчити помащення. Пресвята Богородиця, яка знайшла хоч якусь утіху в материнських турботах про Тіло Господа, тепер безсило впала на руки Своїх подруг. Марія Маґдалина простягнула у відчаї руки та якийсь час ішла за Йосифом та Никодимом, наче хотіла втримати улюбленого свого Господа. Потім повернулась до Пресвятої Богородиці
...
Читати далі »
|
Щойно вляглося хвилювання в місті, як до Пилата звернулися з набридливими заявами та проханнями. Вранці синедріон ухвалив прохання до Пилата наказати перебити гомілки розіп’ятим і зняти їх з хрестів, щоб тіла не залишались на хрестах у суботу. Пилат виконав прохання синедріону і направив катів на місце страти. Тоді ж я бачила, як Йосиф з Ариматеї вирушив до Пилата. Йосифа сповістили про смерть Спасителя, і вони з Никодимом вирішили покласти Тіло Господа до нової гробниці, що була в саду, неподалік від Лобного місця, і належала Йосифові з Ариматеї.
Мені здається, я бачила Йосифа перед тим, як він мав іти до Пилата, бачила, як, за його наказом, кілька слуг чист
...
Читати далі »
|
Хто може висловити безмежні страждання Богоматері, Тієї, Котру Церква справедливо називає Царицею Мучеників, Радістю всіх скорботних та стражденних... Сонце було затьмарене і його промені ще не досягали землі. Після землетрусу повітря було важким, але невдовзі посвіжішало.
Тіло Спасителя на Хресті не було відлякуючим. А вигляд обох розбійників був жахливим; обидва мовчали. Дісмас молився подумки. Було вже за третю, коли Спаситель віддав Богові Душу Свою.
Жах від землетрусу минався, і до деяких фарисеїв знову поверталась лють та нахабство. Вони навіть підійшли до тріщини, що утворилася в скелі Голготській,
...
Читати далі »
|
Уранці, до десятої години, поки Пилат не виголосив смертний вирок, йшов невеликий град. Потім, з десятої до дванадцятої години, виглянуло сонце. Пізніше його закрили хмари, імлисті та червонясті. О пів на першу (євреї не рахували час, день у них починався зі сходом сонця) сонце раптом затьмарилось!
"Мені було показано затемнення в усіх деталях, – згадувала Еммеріх, – на жаль, дещо я забула, а для того, що пам’ятаю, не можу підібрати відповідних слів.
Перш за все я була піднята над землею і побачила різні частини небосхилу та орбіти зірок, що перехрещувались в особливий спосіб. Раптом я побачила місяць, який рухався у вигляді величезної
...
Читати далі »
|
Несення Хреста
Коли Пилат зійшов з тераси Гаввати, частина його воїнів пішла, щоб вишикуватись перед палацом. Решта залишилась біля засуджених. Двадцять вісім озброєних фарисеїв, серед яких було шість лютих ворогів Ісуса, що брали участь в арешті Спасителя на Оливній горі, вирушили до форуму, щоб супроводжувати скорботну процесію до місця страти.
Кати вивели Спасителя на середину майдану. Якраз тоді, коли кілька рабів, які несли Хрест, вийшли на майдан із західних воріт і брутально скинули Хрест на землю до ніг Жертви.
Обидві перетинки Хреста були прив’язані мотузками до основи. Помічники катів несли дощечк
...
Читати далі »
|
Опівночі Господа привели в палац Анни. Його ввели до передпокою, відтак до зали, просторої, мов храм.
Анна, оточений дванадцятьма помічниками, сидів на помості, під яким був прохід, навпроти дверей. Сходи з кількох східців вели до тієї зали, з якою з’єднувалися інші приміщення палацу.
Кати втягнули Спасителя, оточеного воїнами, які схопили Ісуса, продовжуючи шарпати за мотузки. В залі були воїни, простолюди, вороги Христа, слуги Анни, нарешті лжесвідки, яких підшукали і які потім давали свої свідчення у Каяфи.
Анна з нетерпінням чекав на Спасителя. Сатанинська радість, хитрість, ненависть були на його обличчі. Він очолював особливий трибунал,
...
Читати далі »
|
Юда сподівався від своєї зради зовсім іншого, ніж те, що сталося. Зрадивши свого Учителя фарисеям, він хотів здобути їхню прихильлість, а також заробити на цьому гроші. Він і гадки не мав, що Спасителя засудять на смерть. Такого фіналу він не сподівався. Думав тільки про гроші. Юда вже давно спілкувався з фарисеями та саддукеями. Спритні та злі, непомітними лестощами вони довели його до зради.
Юді набридло мандрівне життя, постійні переслідування. Вже кілька місяців він готувався до зради, утримуючи для себе частину довірених йому грошей. Його захопила жадоба грошей, тому Юда і був роздратований щедрістю Маґдалини. Він завжди потайки сподівався, що Ісус Христос ста
...
Читати далі »
|
Після сумної зустрічі біля будинку Каяфи Богоматері зі Спасителем, Який знемагав під тягарем Хреста, Вона втратила свідомість. Іванна Хуса, Сусанна, Саломея та Іван разом з племінником Йосифа Ариматейського відвели її в будинок Лазаря. Богоматір знову розлучили з Її Улюбленим Сином, який знемагав під тягарем страждань!
Безмежна любов Божої Матері до Свого Сина, Її бажання бути разом з Ним, розділити Його страждання, не залишати Його, поки Він ще живий, випрохало Їй Небо.
Сумна процесія рушила до будинку Лазаря на околиці міста. Тут було також кілька святих жінок разом з Мартою та Марією Маґдалиною, що голосно ридала від горя.
З будинку Лазаря всі святі
...
Читати далі »
|
Отець Вінсент Лемперт – офіційний екзорцист римо-католицької Архиєпархії в Індіанаполісі (США) алярмує про те, що останнім часом ті, хто приймає участь в служінні ексорцизму, повідомляють про неймовірний зріст демонічних активностей. І хоча, зауважує досвідчений екзоцист, робляться кроки, щоб збільшити кількість ексзоцистів, попит випереджає пропозицію. Про це пише видання National Catho
...
Читати далі »
|
Багато книг присвячено подружжю і сім’ї. Але дуже мало написано про доподружній період. Насправді цей період є не менш важливим у житті кожної пари. Саме в цей час закладається фундамент для майбутньої сім'ї і якщо хоч один найменший камінчик лежить не на своєму місці або відсутній, то це 100% проявиться у подружньому житті.
Кожна людина індивідуальна, у кожної свої мрії, переконання, бачення і цілі. Багато чого ми отримуємо від батьків, багато
...
Читати далі »
|
Во имя Отца и Сына и Святаго Духа! Аминь.
Дорогие верующие!
В прошлый раз мы размышляли о первом явлении Ангела трём пастушкам в Фатиме. Напомню, что Всемогущий Бог послал сего Ангела в 1916 году, чтобы подготовить детей к явлениям Богородицы в Фатиме. В прошлый раз мы видели, как Ангел Фатимы преподал нам три очень важных урока: во-первых, современный человек ДОЛЖЕН обновить и углубить почтительность к Творцу своему и поклонение Ему. Во-вторых, современный человек ДОЛЖЕН совершать акты веры, поклонения, упования и любви, ибо это фундаментальные акты религии, которые хранят нас
...
Читати далі »
|
Багато подружніх пар живуть разом, сплять разом, їдять разом, але це в основному тільки через почуття обов'язку. Можливо не хочуть травмувати дітей, або бояться порушити клятву дану перед Богом вдень весілля. Вони не розуміють одне одного. Кажуть: "Наш шлюб вичерпав себе", "романтика померла", і т.д.
Насправді все не зовсім так. Звичайно ейфорія закоханості пройшла і ви опустились в сірі будні. Звичайно, що коли живеш з людиною то мимов
...
Читати далі »
|
Відомий екзорцист о. Леонід Григоренко сказав: «Найбільш популярними формами погуби людських душ, як би це не дивувало нас, є примітивні смішні методи: «знімання вроків», «скидання сірників», «зливання воску», «викачування яєць» і т.д. Такі забобонні явища присутні чи не в кожній хаті наших сіл. Це дуже небезпечна річ. І кожна людина, яка це робить, нехай і не усвідомлено, викликає духа смерті. Так може статись, що хворому стає легше після виливання воску, страх минув, зникло безсоння, але пізніше дух смерті вічно переслідуватиме той рід. Тому, хто чинив так, треба у сповіді розповісти про це і відректися в
...
Читати далі »
|
Кожна людина, протягом свого життя потрапляє у різноманітні ситуації, коли здається, що це чиста випадковість, але із плином часу, ми починаємо аналізувати ту ситуацію, дивлячись із різних кутів і виявляємо, що не зовсім та випадковість була випадковою. Дивно, адже здавалось би, що в той момент просто не могло бути інакше і нам просто круто пощастило, або ж навпаки. Думаю, що будь який християнин із впевненістю скаже, що на все воля Божа і всі події в нашому житті, це Божа воля і Його ж план. Але
...
Читати далі »
|
Останніми тижнями в Україні суспільно-політична ситуація усе більше «накручується»: з одного боку, спостерігаємо суспільний конфлікт – суспільство проти влади, яка майже цілковито втратила довіру того ж таки суспільства, а з іншого – дивні дії та реакції тієї ж таки влади цей конфлікт тільки посилюють. Зрозуміло, що це не обходиться без різного роду провокацій, які покликані розхитати позиції однієї чи іншої сторони, і не обов’язково джерелом таких провокацій є спецс
...
Читати далі »
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
