Європу охопила хвиля протестів. У другій половині вересня на
вулиці європейських столиць вийшли сотні тисяч людей. У кожній країні —
своя причина для протесту. Але спільність усіх акцій одна — люди не
погоджуються із намірами урядів будь-яким чином урізати їхні зарплати
і права на працевлаштування. Є ще одна спільність усіх європейських
демонстрацій — багатотисячні акції протесту в кожній країні забезпечують
профспілки. Україна теж постраждала від фінансової кризи, але
складається вражання, що люди у нас усім задоволені. Жодної
багатотисячної загальної акції протесту в Україні не відбувається.
«Українське Слово» провело аналіз: як борються за свої права робітники
у Європі і чому так не роблять українці?
ПОЛЬЩА: страйкують поліцейські, пожежники і прикордонники
22 вересня на вулиці Варшави вийшло близько 3,5 тисячі силовиків —
правоохоронців, пожежників, прикордонників. Не для забезпечення
громадського порядку, а для того, щоб заявити про свої права. Акцію
протесту організували Всепольське об’єднання профспілок (OPZZ)
і Незалежна профспілка «Солідарність» (NSZZ «Solidarnosc»). Профспілки
протестують проти запропонованого урядом Польщі замороження зар-плат
у бюджеті на 2011 рік. Демонстранти чітко сформулювали свої вимоги:
проведення 5?відсоткової індексації зарплати, відміна обмежень на
працевлаштування в силових структурах і запровадження системи пенсійного
забезпечення відповідно до потреб держслужбовців.
РУМУНІЯ: демонстранти
добилися відставки міністра
У Румунії після того, як минулого тижня відбулися масові акції протесту
поліцейських, у відставку за власним бажанням пішов міністр внутрішніх
справ Василе Блага. Служителі порядку долучилися до загальної акції
протесту державних службовців. 22 вересня профспілки Румунії вивели на
акцію протесту близько 10 тисяч людей. Люди не вдоволені політикою
«затягування пасків», оголошеною урядом країни. Вона передбачає
скорочення зар-плат державним працівникам на 25% і звільнення 70 тисяч
держслужбовців до кінця 2010 року.
НІМЕЧЧИНА: протест
зіпсував свято пива
Справжньою несподіванкою для німецької Баварії став 24 вересня страйк
працівників громадського транспорту. Акція протесту зіпсувала знаменитий
фестиваль пива Октоберфест, через який до Мюнхена щоденно прибувають
тисячі туристів. Профспілка водіїв потягів GDL і галузеве профспілкове
об’єднання DBB Tarifunion без жодного попередження оголосили
безстроковий страйк з 4-ї години ранку в трьох баварських містах —
Мюнхені, Нюрнберзі та Аугсбурзі. Водії автобусів, трамваїв і метро,
а також контро-лери та обслуговуючий персонал вимагали таким чином
поліпшення умов праці.
ЧЕХІЯ: держслужбовці не погоджуються на 10 відсоткове зниження зарплати
Прагу минулого тижня охопила величезна акція протесту — близько 40 тисяч
невдоволених людей вийшли на вулиці чеської столиці. Демонстрацію
організували відразу 19 профспілок. Причина — намір уряду скоротити
бюджетні витрати не менш як на 10 відсотків, в основному за рахунок
різкого скорочення зарплат і додаткових виплат. У Чехії з її населенням
у 20,5 млн осіб на держслужбі працює 740 тис. чоловік. Їхня середня
зарплата становить $1275 на місяць — трохи більше, ніж у приватному
секторі.
ФРАНЦІЯ: мільйони людей проти підвищення
пенсійного віку
Франція страйкує ще з літа. Пік демонстрацій припав на 23 вересня — тоді
профспілки вивели на вулиці французьких міст майже півмільйона людей.
Французи ніяк не можуть змиритися із наміром уряду збільшити пенсійний
вік з 60 до 62 років. Проти цього виступають і держслужбовці,
і працівники приватного сектору.
ГРЕЦІЯ: вантажоперевізники бояться збанкрутувати
Найбільше від кризи постраждала Греція — тому акції протесту тут теж
найбільші. У вересні найактивнішими демонстрантами у Греції стали водії
вантажних автомобілів — два тижні вони не відходили від стін парламенту,
влаштовували сутички з правоохоронцями, закидали їх камінням. У такий
спосіб вантажоперевізники протестували проти прийнятого закону про
лібералізацію автомобільних вантажних перевезень. За цим законом
ліцензії на таку діяльність можуть отримати всі охочі. У свою чергу
греки, які заплатили за ліцензію від 100 до 300 тис. євро, переконують,
що закон спричинить їхнє банкрутство.
СЛОВЕНІЯ: найбільший страйк за всю історію
27 вересня запротестували і держслужбовці Словенії — страйк, який
відбувся у цей день, вважають найбільшим за час незалежности країни.
Близько 80 тисяч поліцейських, митників, вчителів, працівників культури
і охорони здоров’я, журналістів протестують проти планів уряду на два
роки заморозити зар-плату. 22 організації профспілок, що репрезентують
близько половини державних службовців, сподіваються, що протести
триватимуть доти, поки уряд не відмовиться від планів заморозити
зарплату.
ІСПАНІЯ: демонстранти
зупинили країну
Іспанці 29 вересня зупинили виробництво на найбільших промислових
підприємствах, повністю паралізували роботу в будівельному секторі,
зупинили прибирання сміття у найбільших містах, торгівлю на продуктових
ринках і навіть припинили роботу місцевих каналів телебачення. У такий
спосіб, за закликом найбільших профспілок країни, стартувала загальна
акція протесту. Основна вимога страйкувальників до уряду — відмінити
реформу ринку праці. На думку профспілок, вона призведе до ще більшого
зростання безробіття в Іспанії, де на сьогодні частка безробітних сягає
20?%.
БЕЛЬГІЯ: страйкують усі
Своєрідним підсумком усіх протестів стала масштабна загальноєвропейська
акція 29 вересня у Брюсселі. Європейська конфедерація профспілок вивела
на вулиці євросоюзної столиці десятки тисяч людей, які не вдоволені
економічною політикою своїх урядів із 30 країн. Профспілки нагадують, що
фінансова криза залишила без роботи вже 23 млн осіб по всій Європі,
а ті заходи, до яких вдаються уряди, можуть призвести до ще більшого
зростання безробіття.
УКРАЇНА: чому не страйкує ніхто?
Україна — одна з тих держав, які постраждали від кризи найбільше.
Середньостатистичні європейці багатші за нас, але зовсім не соромляться
виходити на вулиці, щоб заявити про свої права. У нас — таке враження,
що люди усім задоволені. Хоча причин для страйків навіть вигадувати не
треба — вони на поверхні. Невпинна інфляція, подорожчання
енергоресурсів, намір уряду прийняти Податковий кодекс, величезне
розшарування у доходах… У цій ситуації європейців від українців вигідно
вирізняє один важливий факт — усі демонстрації у них організовують
профспілки.
В Україні офіційно зареєстровано майже півсотні профспілок
та профспілкових об’єднань. Однак жодна з цих організацій не має довіри
населення. Одна з найбільших — Федерація профспілок України —
є правонаступницею комуністичної профспілки, яка завжди залежала від
держави і досі від неї залежить. Тому про багатотисячні антиурядові
акції протесту годі й говорити.
Люди не виходять на вулиці тому, що розчарувалися. Незайману нішу
протестних настроїв населення може зайняти опозиція, але і та не
поспішає цього робити. Очевидно, всі звикли до того, що демонстрації під
проводом політиків зазвичай відбуваються за гроші і зовсім не мають на
меті захистити соціальні права населення.
Щоб вивести людей на акцію протесту, потрібно, аби люди довіряли
організаторам. Натомість рівень довіри до всіх політиків та інститутів
влади в Україні невпинно падає. У серпні 2010 року компанія TNS
в Україні провела дослідження, яке визначило індекс довіри населення до
різних політиків і інститутів влади. Позитивний індекс (+2,0) означає
100?% довіри населення, а негативний індекс (-2,0) — 100% недовіри
населення.
Тож після «пікової» довіри у травні 2010 року, в серпні українці
перестали довіряти всім політикам. За період з червня по серпень
максимально знизилася довіра до Президента України (з +0,33 до -0,16),
уряду (з -0,18 до -0,46) і Верховної Ради (з -0,47 до -0,69).
Один із найменших індексів довіри — й до профспілок (мінус 0,68, що у відсотках становить майже 70).
Також цікавим є дослідження, проведене Центром маркетингових
і соціологічних досліджень Кадрового дому «СуперДжоб» ще у 2007 році,
яке, втім, демонструє і сучасні настрої. На запитання «Чи потрібні
сучасному українському суспільству профспілки?» абсолютна більшість —
71% — відповіли позитивно. А потім людей запитали: «Як Ви оцінюєте
загальний стан профспілкового руху в Україні?» Так от, 38% відповіли, що
нічого не знають про діяльність профспілок, 31% — вважають, що їхній
стан у занепаді і ще 26% — стан профспілок кризовим.
Уляна ЛИБА
http://www.ukrslovo.com.ua/
