|
 | | |
|
Головна » Наука Церкви
Листопад у традиції Католицької Церкви присвячений молитвам за
померлих. Якщо б ми в ці дні поїхали до Польщі, то зауважили як польські
цвинтарі світяться від тисяч запалених і поставлених на могилах свічок.
Ця картина наповнює душу теплим світлом надії. До цього ти просто
розумів, а зараз відчуваєш, що наші померлі близько нас, вони лише
перейшли цю межу між земним життям і вічністю, а ця молитва за померлих
нас єднає вже духовно…
Проте ці дні насувають ще інші спогади, спогади про забобони під час похоронів, які
...
Читати далі »
|
Хрест – знак нашого спасіння і надії. У
хресті наша мудрість, слава і велич: "Коли юдеї вимагають знаків, а
греки мудрості шукають, – ми проповідуємо Христа розп’ятого: – ганьбу
для юдеїв, і глупоту для поган, а для тих, що покликані, – чи юдеїв, чи
греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість” (1Кор.1, 22-24).
Усопшому на груди дають хрестик. Хрест ставимо в головах померлого – як
свідчення того, що особа, яка відійшла у вічність, була християнином.
Хрест також ставиться біля усопшого в зручному місці для цілування
вірними, які приходять попрощатися з покійником. Хрест, який ставимо на
могилі, свідчить про те, що тіло, яке спочиває в си
...
Читати далі »
|
Дуже великою поміччю для душ у чистилищі є виконання останньої волі померлих,
зокрема виповнення останньої їхньої волі щодо Служб Божих по їхній
смерті. Заслуги за своє розпорядження щодо Служб Божих чи інших добрих
діл кожна душа забрала з собою на другий світ – і вже за цей намір вона
має велику заслугу перед Богом і поміч у чистилищі. Але овоч тих добрих
діл дістанеться душі щойно тоді, коли діло буде виконане. Хто не виконає
його швидко, той стягає на себе тяжку провину, бо забирає померлому
належну йому поміч та позбавляє його овочів добрих діл, що їх він
виконав за життя. Стогони і скарги померлих за таку несправедливість
...
Читати далі »
|
Бог є наймилосердніший, тобто Бог нам охоче прощає, коли ми щиро жаліємо за гріхи. Господь Бог вчинить з нами як добрий отець, який дарує провину дитині, яка за неї жалує і просить прощення. Як тільки Давид, зворушений настановами пророка Натана, визнав свої гріхи, Натан відразу відпустив їх йому (II Цар. 12, 13). Ісус Христос у притчі про блудного сина (Лук. 15) представляє нам глибину Божого милосердя. Як лиш грішник пожалує за свої гріхи, — вже переблаганий Всевишній (св. Лавр. І). Нескінченно велике Боже милосердя. "Море має границі, та не має їх милосердя Боже" (св. Золот.). Бог і від нас вимагає, щоб ми прощали ближньому 77 разів. Наскільки більшим мусить бути Б
...
Читати далі »
|
Ми приписуємо Богові різні властивості, бо Божа досконалість відбивається у створіннях по-різному. Сонце сходить часом червоно, часом блідо, проте сила Сонця завжди одна і та ж, тільки випари з землі, які знаходяться між сонцем і нашим оком, надають сонцю різних барв. Так і з Богом. Досконалість Божа завжди нескінченна, єдина, незмінна, але діла Його виявляють нам цю досконалість по-різному (св. Франс. Сал.). Коли ми оглядаємо краєвид з різних сторін, то бачимо його по-різному, хоч насправді він є той самий. Отже, властивості Божі — це різні сторони однієї і тієї ж неподільної Божої досконалості або Єства. Тому окремі властивості є рівнозначні, доброта є одночасно все
...
Читати далі »
|
БРАТСТВА І ТОВАРИСТВА НА ЧЕСТЬ СЕРЦЯ ХРИСТОВОГО 1) Товариство винагороджуючого Св. Причастія Святе Причастіє слід жертвувати у визначений день у
такому наміренні: а) щоб у злуці з Пречистою Дівою Марією потішити і
винагородити Серце Ісуса в Найсвятішій Євхаристії, зранене людськими
зневага ми; б) щоб просити про допомогу у потребах Церкви і Св. Отця; в)
за навернення грішників, про збереження і поширення вір в усьому світі,
а передусім у своїй вітчизні (Тут виноска: Ширше про це, як і про все Товариство, ска
...
Читати далі »
|
Послания о принятии Святого Причастия на коленях
Предыстория
Традиционная практика в латинском обряде - вставать на колени для
принятия Святого Причастия. Эта практика имеет глубокие богословские и
библейские основания, в частности, - рассматривавшиеся кардиналом
Йозефом Ратцингером в главе "Богословие коленопреклонения" его книги
"Дух Литургии".
Между тем, в США на протяжении довольно долгого времени
существовала установившаяся практика во многих приходах и диоцезах -
стоять для приня
...
Читати далі »
|
Розкажіть, будь ласка, про індульгенції. Чи означає повна
індульгенція, що католик, який її отримав, звільняється від перебування
в чистилищі за всі гріхи свого життя до моменту отримання індульгенції?
Що значить «індульгенція за померлих»? Чи отримує її той, хто молиться
за померлих, або той, за кого моляться, виконуючи, зрозуміло, при цьому і
інші умови отримання індульгенції? Індульгенція, або відпуст - це повне або часткове зняття тимчасового покарання за гріхи.
Відомо, що гріхи бу
...
Читати далі »
|
Людство розділене різними світоглядами, думкою, що саме конкретна
спільнота є центром спасіння. Чи існували такі проблеми за часів Томи
Аквінського?
Єдність Церкви. Потрібно знати, що Церква [одна]. Хоча всілякі єретики й
створили різні секти, вони не належать до Церкви, оскільки вони є лише
суттю багатьох розділень. Єдність Церкви випливає з трьох джерел:
Єдність віри. Всі християни, які перебувають у тілі Церкви, вірують в одне й те ж саме вчення: 1Кор 1,10; Еф 4,5.
Єдність надії. Всі укріплюються є
...
Читати далі »
|
Чим насправді є Бог, частково пізнаємо із створеного ним, а детальніше — з Божого об'явлення. Св. Павло каже: "Невидиме бо Його від створення світу думанням про твори робиться видиме" (Рим 1, 20). Створене є дзеркалом, в якому показується творець (Вінк. Фер.). Краса створених речей свідчить про те, що той, хто їх створив, мусить бути далеко кращим (Прем. 13, 11). Незвичайна величина небесних тіл — про силу того, хто їх створив і утримує. Предивний лад усього світу і порядок, що в нім панує, свідчать про мудрість Творця і т. д. Але усе це не дає нам ясного пізнання Бога. "Дивлячись на прекрасний образ, можна оцінити талант художника, але дуже багато інших його рис зали
...
Читати далі »
|
Уже зі створених речей пізнаємо, що існує найвище Єство (Рим. 1, 19, Прем. 13, 5). Зірки на небі і земля з усім, що на ній знаходиться, не могли виникнути самі по собі; не можуть зірки власною силою рухатися в небесних просторах. Вже саме існування небесних сил наштовхує нас на думку, що є Бог. Араб по слідах на піску, а ми по слідах на снігу робимо висновок, що тут хтось пройшов. Як місто не може збудуватися саме по собі, так і зірки не могли виникнути самі зі себе. Приятель відомого астронома Атаназія Кірхера сумні¬вався в існуванні Бога. Одного разу наказав астроном зробити глобус і принести в його кімнату. Коли приятель запитав, звідки взявся цей глобус, астрон
...
Читати далі »
|
Прелат говорить про побожність до ангелів-охоронців, свято яких Церква
обходить 2 жовтня 1928 року. В цей день була заснована Opus Dei.
09/10 2010
Мої дорогі діти, нехай Ісус береже для мене моїх дочок та синів!
Коли ми уявляємо щастя нашого Засновника в день 2 жовтня 1928 року,
радість переповнює і нашу душу. З'єднаймося з тою молитвою, що розквітла
з його душі, коли він, колінопреклонений, зрозумів ту величезну довіру,
що була покладена на нього небесами. Давайте часто - щодня - розважати
над тим, що й ми також були присутні в тому явленні Бога св. Хосемарії.
Благословіте Гос
...
Читати далі »
|
Після кожної проповіді Апостолів багато навернених зголошувалося до них з бажанням охрестити. Але перед тим, як когось охрести, його запитували, чи розуміє науку Ісуса Христа і чи справді вірить у неї. Тобто навернені повинні були скласти визнання (ісповідання) віри. Це визнання спочатку було коротке. Символ віри містить у собі короткий виклад всього, що кожний християнин-католик повинен знати і в що вірити. Невелика кількість слів містить у собі всі таїнства (св. Ізид.). Символ ві¬ри — це наче тіло дитини, в якої у зменшеному вигляді є всі людські члени, або наче насінина яка містить у собі ціле дерево. Символ віри називається символом, знаком тому, що на початку
...
Читати далі »
|
Форму хреста можемо знайти будь-де: людське тіло має цю форму, птах у повітрі нагадує хрест, деякі дерева теж його нагадують, форму хреста мають деякі інструменти, хрест творять зірки на небі. Хрест на небі буде знаменням приходу Судді на загальний суд (Мат. 24, ЗО). Католицька Церква високо шанує знамення св. хреста: вона уживає його під час Служби Божої, при всіх Тайнах, церковних благословеннях і освяченнях, прикрашає ним церковні вежі, престоли, хоругви і ризи, ставить його на гробах померлих. Храми Божі часто будуються у формі хреста. Християнин-католик найчастіше визнає свою віру через знак св. хреста. Для католика знак св. Хреста є тим, чим уніформа (мундир)
...
Читати далі »
|
Бог бажає, щоб ми виявляли свою віру своїми вчинками; це наказує Христос словами: "Нехай сіяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця вашого, що на небі" (Мат. 5, 16). Отже, наші слова і діла повинні свідчити про те, що ми — християни¬католики і що за переконанням високо цінимо нашу релігію. Ми повинні бути світлом для світу, явним визнанням (сповіданням) віри ми повинні спричинятися до того, щоб наші ближні краще пізнавали Бога і сумлінніше виконували Його заповіді. Повільно ступаючий кінь побіжить швидше, коли побачить іншого коня в бігу — так і людина за прикладом ближнього схиляється до доброго: "Гордість ворогів християнсько
...
Читати далі »
|
 Перечитуючи сторінки Святого Письма,
знаходимо в Св. апостола Павла адресовані ефесянам, писані з тюрми такі
слова: „Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і Христос просвітить
тебе.” (див. Іс. 9, 1-26, 19; 60-61) Процитувавши ці слова із Старого
Заповіту, апостол далі говорить вже від себе: „Тож пильнуйте, як вам
треба поводитися – не як немудрі, а як мудрі, використовуючи час, бо дні
є хиткі. Тому не будьте нерозумні, але пізнайте волю Господню. І не
впивайтесь вином, яке приводить до розпусти, а краще
...
Читати далі »
|
Християнська віра є дорогою до неба. Та, на жаль, не всі ідуть цією дорогою, багато блукає манівцями. Не мають християнської віри невірні, тобто ті, що пізнали об'явлену науку, але відкидають її. Невірним був Апостол Тома, який, незважаючи на запевнення інших Апостолів, що Спаситель воскрес, не хотів повірити, доки не вложить пальця в рани Христові і не вложить руки в Його бік (Йоан, 20, 25). Таких, як Тома, є багато. Вони вірять лише в те, що бачать, чого можуть діткнутися, а все інше відкидають. "Невір'я — це піщаний грунт, який не приносить плодів, хоч його і зрошує щедро дощ" (св. Золот.). Такі люди кривдять і ображають Бога, відмовляючи йому навіт
...
Читати далі »
|
До віри нас спонукають чуда і пророцтва — завдяки їм переконуємося, що ця або інша правда дійсно об'явлена Богом. До віри нас спонукає насамперед правдомовність Божа. Ми віримо у правди, об'явлені Богом, бо знаємо, що Бог є правдивим, правдомовним. Він ніколи не помиляється і не говорить неправди. Але щоб вірити в якусь правду, мусимо переконатися, чи вона справді об'явлена Богом — так робить кожна розумна людина. Тому події, якими Бог підтверджує те, що Він справді говорив, є для нас найважливішим спонуканням до віри. Тому Апостоли, які власними очима бачили стільки чудодійств Христа і були свідками сповнення пророцтв Христа і пророків, без вагання сприйняли як правд
...
Читати далі »
|
Вірити — значить уважати щось, що стверджує достойний віри свідок, за правду. Напр., якийсь місіонер з Європи розповідає людям, які живуть на екваторі, що в його вітчизні вода взимку твердне, так що слон може ходити по річці. Слухачі вважають почуте майже неможливим, бо ніколи нічого подібного не бачили ані не можуть собі цього уявити, але, знаючи місіонера як людину праведну І правдиву, вірять йому. Багато світських наук опираються лише на віру: географія, історія, природничі науки. На вірі грунтуються і судові вироки. Учні вірять учителеві, суддя — свідкам. Так є із правдами християнської релігії. Тут віра є конечна, і віру цю називаємо християнською вірою. Хр
...
Читати далі »
|
Восстань, Господи, и
рассуди дело Твое. Вспомни поношения Твои от тех, кто исполнен безумием
вседневно. Внемли молитвам нашим, ибо появились лисы, ищущие опустошить
виноградник, коего точило Ты один можешь топтать. Когда собирался Ты
восходит к Отцу Своему, то вверил заботу, попечение и управление о
винограднике, образе Церкви Торжествующей, Петру, как главе и Твоему
наместнику, и его преемникам. Лесной вепрь подрывает его, и полевой
зверь объедает его. Восстань, Петре, и исполни пастырское служение, тебе
вверенное, как выше сказано. Обрати внимание к делу святой Римской
Церкви, матери всех Церквей и наставнице веры, которую ты по приказу
Божию осв
...
Читати далі »
|
О некоторых ложных мнениях,
угрожающих подрывом основ католического учения
Нашим досточтимым братьям Патриархам, примасам, архиепископам,
епископам и иным местным ординариям, пребывающим в мире и общении со
Святым Престолом.
Досточтимые братья, привет и апостольское благословение.
1. Имеющиеся в роде человеческом разногласия и заблуждения по
вопросам нравственности и религии всегда вызывали глубокую скорбь у всех
добрых людей, но прежде всего - у подлинных и верных сынов Церкви,
особенно сегодня, когда мы видим, что принципы христианской культуры со
всех сторон подвергаются на
...
Читати далі »
|
Папа Пий XI
Syllabus,
или Перечень, заключающий в себе главнейшие заблуждения нашего
времени, указанные в консисториальных аллокуциях, энцикликах и иных
апостольских посланиях святейшего господина нашего Папы Пия IX
§ 1. Пантеизм, натурализм и абсолютный рационализм
1. Не существует никакого высшего, мудрейшего и провиденциальнейшего
Божественного Существа, отличного от совокупности сих вещей, и Бог
является одним и тем же с природой вещей, и потому подвластен
изменениям, и Бог действительно существует в человеке и в мире, а также
все является Богом и имеет собственнейшую субстанцию
...
Читати далі »
|
Св. Письмо (Біблія) складається з 72 книг, написаних частково перед народженням Христа, частково після Його вознесіння просвіченими Богом людьми, за спонуканням і допомогою Св. Духа, а Церквою визнані і оголошені як Слово Боже. Коли хтось звертається до адвоката з проханням написати листа, то мусить подати йому, що і як має бути написане. Так і тут: Бог наказав святим мужам написати лист до людей, подаючи, що саме мають написати. Крім того, авторів св. Письма надихав Св. Дух — він спонукав їх до писання і просвічав їх, тому справді у св. Письмі міститься слово Боже. Св. Письмо бере початок від Бога (Тим. З, 16). Це знаємо зі слів Ісуса Христа (Мат. 15, 3; Мар. 12, 36)
...
Читати далі »
|
Хотілося б ще в наших роздумах сказати про свобідну властивість сумління, адже людина має право діяти незалежно, згідно з власним сумлінням. Така свобода означає наступне: 1. особа не може бути змушена діяти проти власного сумління (пор. Рим 14, 22-23): "У всьому, що людина робить і говорить, вона повинна йти за тим, про що вона знає, що воно є правдивим і справедливим” (ККЦ, 1778); 2. людині не можна забороняти діяти за власним сумлінням, особливо в релігійній сфері. Існує все ж таки певна межа у такій свободі. Очевидно, що слід іти за своїм сумлінням, але при цьому треба пам’ятати, що не можна йти проти спільного добра. Кожне
...
Читати далі »
|
IV. Недостаточно только препятствовать чтению и продаже порочных
книг, но необходимо также не допускать и их издания. Поэтому, пусть
епископы со всей строгостью подходят к вопросу о выдаче разрешения на
издание. Поскольку, согласно Конституции Officiorum, количество
сочинений, на издание которых требуется разрешение епископа, огромно, а
епископы не имеют возможности рассматривать всего сами, то в некоторых
епархиях для этой проверки назначили официальных цензоров. Учреждение
такого рода цензоров Мы исключительно одобряем и не только призываем,
чтобы это было распространено на все епархии, но и приказываем строго.
Поэтому пусть во всех епископских куриях име
...
Читати далі »
|
Стараясь защитить католическую религию приведёнными доводами, эти
новые апологеты охотнее, однако, признают в ней много такого, что может
смутить. Они даже открыто заявляют, не без некоторого удовольствия, что
и в догматах они находят ошибки и противоречия, при чём прибавляют, что
это не только заслуживает извинения, но, как это ни удивительно, даже
естественно и законно. Таким образом, согласно их мнению, в Священном
Писании есть очень много ошибок в научной и исторической области. Но,
говорят они, дело здесь идёт вовсе не о науках и не об истории, а только
о религии и нравственности. Здесь наука и история являются как бы
покровом, которым одет религиозный и нрав
...
Читати далі »
|
До сих пор мы говорили о происхождении религии и о природе. Но
религия порождает Церковь, догматы, богослужебный обряд, святые книги и
многое другое. Рассмотрим, что учат обо всём этом модернисты. Начнем с
догматов. Мы уже указали выше их происхождение и природу: они
порождаются некоторой потребностью или стремлением верующего поработать
над своим религиозным сознанием, чтобы прояснить его и в себе и в
других. Работа эта состоит в углублении и объяснении первичной формулы, данной умом, но не в логическом её разъяснении, а в согласном с обстоятельствами или, как они не совсем понятно выражаются, жизненном. Вследствие этого вокруг её постепенно вырастают, как мы
...
Читати далі »
|
Св. Пий X, Папа
Окружное послание
Pascendi Dominici gregis
Патриархам, примасам, архиепископам, епископам и другим местным
властям, пребывающим в мире и общении с Апостольским Престолом - Пий X,
Папа. Возлюбленные братья, привет и апостольское благословение.
Вместе с поручением пасти Господнее стадо, полученным Нами свыше,
Христос прежде всего возложил на нас обязанность ревностно хранить клад
святой веры от невежественных новшеств мысли и от напад
...
Читати далі »
|
Господь Бог дає нам можливість пізнати Свою велич через природу і через об'явлення. У видимому світі — природі знаходимо сліди Бога. Усі істоти — живі чи мертві — свідчать про велич Божу. Будова людського тіла, людське серце, око, вухо і т. п. свідчать про Божу премудрість; розвиток рослини від насіння до плоду, небозвід показують нам Божу всемогутність; великі природні багатства — доброту Бога. У природі знаходимо відбиття багатьох релігійних правд: так, напр., пробудження природи весною, світанок нагадують нам про майбутнє воскресіння. У св. Письмі часто знаходимо згадки про зірки, мурашки, бджоли і т. д. У притчах Спасителя знаходимо образи, взяті з
...
Читати далі »
|
Так то полишає чоловік свого батька і матір і пристає до своєї жінки,
і стануть вони одним тілом (Бут. 2:24).У
словах "стати одним тілом” передбачається поєднання двох в одному на
всіх площинах людського буття: духовному, душевному, фізіологічному, яке
повинно тривати не лише якусь мить, якийсь період часу, а до кінця
життя. У своїй енцикліці "Arcanum Divinae Spientiae” Лев ХІІІ пише:
"Якщо ми замислимося над ціллю божественного заснування подружжя, ми
чітко побачимо, що Бог замислив його як найбільш плідне джерело
особистої вигоди та суспільного добробуту. Подружжя було засноване не
лише для продовження людського роду, але також д
...
Читати далі »
|
Папа Пий XII
Musicae sacrae
О Церковной музыке
25 декабря 1955 г.
Выдержки
Как
поучал наш предшественник, святой Пий X: «Эта музыка (церковная)
непременно должна обладать подобающими Литургии особенностями, из
которых наиболее важными являются святость и добротность формы. Отсюда
возникае
...
Читати далі »
|
1. Потреба умертвлення"Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною” (Мт. 16,24). Оце все, що повинен чинити кожен, хто хоче бути послідовником Ісуса Христа. Самовід¬речення є нічим іншим, як умертвленням своєї любові. Хочемо спастися? Потріб¬но перемогти все, щоб усе здобути. Якою бідною є та душа, яка дозволяє своїй лю¬бові провадити її. 2. Внутрішнє умертвленняУмертвлення можна здійснювати двома різними способами, отож роз¬різняємо два види умертвлення: внут¬рішнє і зовнішнє. Під внутрішнім умертвленням слід розуміти прагнення до подолання при¬страстей, а особливо тієї пристрасті, яка в нас д
...
Читати далі »
|
Папа Пий XII
Mystici Corporis
29 июня 1943 г.
Церковь - мистическое Тело Христово
При
определении и описании этой истинной Церкви Христовой, которая есть
Святая Кафолическая Апостольская Римская Церковь, не может быть найдено
ничего более благородного и великого, ничего более божественного, как то
определение, которым она именуется - «мистическое Тело Иисуса Христа».
Это наименование вытекает и как бы расцветает из того, что часто о сем
предлагается в Священном Писании и в творениях святых отцов.
О
том, что Церковь есть тело, часто говорят Священны
...
Читати далі »
|
Пізнання Бога — це пізнання Його ознак і досконалостей, пізнання Його справ, Його волі, визначених Ним засобів ласки і т. д. "Ростіть у пізнаванні Бога," — каже Апостол (І Кор. 1, 10). На землі пізнаємо Бога неясно, наче в невиразнім дзеркалі; лише після смерті пізнаємо Його докладно (І Кор. 13, 12). Досконало пізнаємо Бога в небі. Досконале пізнання Бога в небі є суттю щастя Ангелів і Святих. Пізнання Бога є їх поживою, і саме це мав на увазі Архангел Рафаїл, кажучи до Товії: "Я уживаю корму невидимого і напою, якого люди не можуть оглядати" (Тов. 12, 19). А Ісус Христос говорить: "Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і Того, що
...
Читати далі »
|
Папа Пий XII
Humani Generis
О некоторых ложных мнениях,
угрожающих подрывом основ католического учения
12 августа 1950 г.
Нашим
досточтимым братьям Патриархам, примасам, архиепископам, епископам и
иным местным ординариям, пребывающим в мире и общении со Святым
Престолом.
Досточтимые братья, привет и апостольское благословение.
1.
Имеющиеся в роде человеческом разногласия и заблуждения по вопросам
нравственности и религии всегда вызывали глубокую скорбь у всех добрых
людей, но прежде всего - у подлинных и верных сынов Церкви, осо
...
Читати далі »
|
Папа Пий XII
Ad Caeli Reginam
О провозглашении Небесного Царствования Девы Марии
11 октября 1954 г.
Выдержки из пунктов 1-40.
С самых
первых лет существования Католической Церкви народ Христианский, как во
времена триумфальные, так и особливо во дни упадка, обращал свои
молитвенные прошения и хвалебные гимны и почитание свое ко Царице
Небесной. И никогда вера его в Матерь Божественного Царя Иисуса Христа
не бывала поколеблена, и не была сокрушена вера наша в то, что Мария,
Девственная Матерь Господа Бога, царствует с материнской заботой обо
всем мире, т
...
Читати далі »
|
МОЛИТВИ ЩОДЕННІ+ Во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, амінь. 3.За Молитвами святих Отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. МОЛИТВА ДО СВЯТОГО ДУХАЦарю Небесний, Утішителю, Духу Правди, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни і спаси, Благий, душі наші. ТРИСВЯТЕ+ Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний, помилуй нас. 3. МАЛЕ СЛАВОСЛОВ'ЯСлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і завжди, і по віки віків, амінь. &nb
...
Читати далі »
|
Папа Пий XII
Энциклика Fulgens corona
О провозглашении Года Марии в память о столетии
со дня определения догмата о Непорочном Зачатии.
8 сентября 1953 г.Досточтимым
Братьям Патриархам, Первоиерархам, Архиепископам, Епископам и&nbs
...
Читати далі »
|
Віра Католицької Церкви, викладена у 40 точках:
1. Католики вірять що є Один Бог, Який все сотворив і всім управляє.
2. Бог є справедливий суддя, що за зло карає, а за добро нагороджує.
3. Бог сотворив видимий і невидимий світ з нічого.
4. Першим розумним сотворіння були ангели, які були створені добрими та досконалими.
5. Частина ангелів збунтувалася проти Бога і стала демонами, які засудженні на вічну кару в пеклі.
6. Бог є Один, але в трьох Особах Божих: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.
7. Господь нашого Ісус Христос, Син Божий, Єдинородний, від Отця
...
Читати далі »
|
«І сотворив Бог людину на Свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповнюйте землю та підпорядковуйте її собі»
...
Читати далі »
|
Filioque (читається філіо́кве) — латинське формулювання, як
...
Читати далі »
|
Мы принимаем с живой радостью выраженные вами чувства почтения и
сыновней любви по отношению к Нам и к сему Апостольскому Престолу.
Принимая вашу благодарность, Мы должны сказать, что святые добродетели,
которые вас украшают, благочестивые труды, которые вы совершили, и иные
достойные признания заслуги, которые вы оказали Церкви на различных
поприщах, соделали то, что вы были включены в состав Нашего святого
Сената [1].
И поэтому радует Нас не только надежда, но и уверенность, что вы,
вознесенные к новому достоинству, отдадите, как делали это прежде, ум и
силы на помощь Рим
...
Читати далі »
|
LAMENTABILI SANE EXITU
Декрет Конгрегации Священной Канцелярии
издан 3 июля 1907 г. Оп.: Христианское вероучение. СПб., Издательство св. Петра,
2002 г.; преамбула и фрагменты: "Покров", выпуск 3, 1999 г. (орган
русских
римо-католических фундаменталистов). Перевод не слишком хорош, достаточно указать, что название
происходит от первых слов энциклики: "С подлинно
плачевными результатами наша эпоха, отбросив всякие ограничения в
поиске конечных причин творения
...
Читати далі »
|
Дочасні добра — багатство, слава, розкоші — безсилі нас ощасливити, бо вони не можуть задовільнити нашу душу, а часто отруюють нам життя і врешті покидають нас у час смерті. Дочасні добра безсилі наситити нашу душу. Наша душа так само потребує поживи, як і тіло; але як тіло не наситиш духовним, так і душі — тілесним (Кетелєр). Тому говорить Христос до самарянки: "Всякий, хто п'є воду цю, забажає знов" (Йоан 4, 13). Як крапля води не погасить вогню, а ще дужче роз'ярить його, так і дочасні розкоші розпалюють у нас щораз сильніші почуттєві бажання. Не можна багатствами наситити душу, як не можна погасити вогонь деревом, смолою і олією або спраги сіллю (Св. Бонав.). Рим
...
Читати далі »
|
Сьогодні можна почути від деяких людей, що релігія — це річ приватна, отже, другорядна. Дехто дотримується того погляду, що наука релігії менш важлива, ніж, напр., наука читання, письма чи рахунку, що є неслушним, бо власне релігія — це найважливіше, найкраще і найпотрібніше добро в житті людини. Релігія — це Боже світло для нашого розуму. Релігія — це Боже світло, бо те, чого нас вчить, є вищим понад будь-яке дочасне знання. А знання релігії походить з неба і сам Бог нам його дає. Отже, релігія — це світло для нашого розуму, бо завдяки їй пізнаємо мету нашого життя і дорогу, яка веде до цієї мети. Релігійна людина подібна до подорожнього, що серед темряви бачить с
...
Читати далі »
|
„Вікіпедія” визначає релігійну свободу/ свободу релігії як „як запоруку з
боку влади щодо свободи совісти для окремих осіб та свободи
віросповідання/ поклоніння для осіб та груп людей”, а також (посилаючись
на позицію демократичних держав) „право кожної особи вільно вибирати,
змінювати чи й узагалі кидати релігію (-ї)”. Згідно з цим же довідником
багато людей вважають „релігійну свободу одним із основоположних прав
людини”. Оксфордський тлумачний словник пояснює свободу релігії
як „право дотримуватися будь-якої релігії, що її обере собі людина”.
Відповідно до того ж словника свобода совісти – це „система, що дає всім
громадянам вільний вибір щодо релігії,
...
Читати далі »
|
Кожна річ на світі має своє призначення. Має своє призначення на землі і людина. І це призначення, дуже високе. Як учень ходить до школи, щоб здобути знання, так і людина проходить школу життя, щоб здобути вічне щастя. Як слуга має служити своєму панові і службою заробити собі на хліб, так і людина живе задля служби Богові, задля Божої слави і через те осягає щастя після смерті. Живемо на землі, щоб Бога славити і осягнути вічне щастя. Слава Божа — це мета кожного створіння. Всі створіння призначені на те, аби через них об'явилася Божа досконалість або слава розумним створінням, Ангелам і людям, і щоби через те ті ж створіння Бога славили і шанували. "Спонуканий своєю безконечною добро
...
Читати далі »
|
Церковний похорон — це благословення тіла померлого християнина-католика, поєднане з процесією. Поховати померлого — одна із справ милосердя. Християни шанують тіла померлих, тому що вірять, що вони колись воскреснуть. Саме тому Церква запровадила урочистий обряд поховання. Під час похоронної процесії попереду несуть хрест (бо ми молимося в ім'я розп'ятого Спасителя), дзвонять у дзвони, співають псалми і жалібні пісні. Ідучи на цвинтар, як і під час будь-якої іншої процесії, весь час треба молитися, як і під час будь-якої іншої процесії, а не розмовляти. За допомогою обрядів, пов'язаних з християнським похоро¬ном, ми виражаємо прохання, щоб Господь
...
Читати далі »
|
15 июля Рим опубликовал новую редакцию «Normæ de gravioribus
delictis». Эти нормы определяют состав так называемых тягчайших
преступлений и устанавливают ответственность за их совершение.
Дополнения, внесенные в «Нормы» Папой Бенедиктом XVI 21 мая и оглашенные
15 июля, делают частью канонического права Церкви практики,
осуществлявшиеся по специальному разрешению в течение последних лет.
По словам пресс-секретаря Ватикана о. Фредерико Ломбарди, внесенные
изменения позволят Церкви быстрее и эффективнее расследовать
преступления. Речь идет, в первую очередь, о растлении детей
свящ
...
Читати далі »
|
Це коротке дослідження виставляю як відповідь-ділення в опитуванні на зауваження п.Ігора про «виривання з контексту» та «тлумачення». Насправді,
всі ми «вириваємо з контексту», коли пишемо цитату. Наприклад, сотні
разів «виривали з контексту» папи римські, коли цитували то св.Кипріяна,
то Лактантія, то св.Августина… А от чи «тлумачу» я, лишаю це до
розгляду тим, хто на мене таке казав. Не полініться – почитайте всі
джерела від початку до кінця і, якщо вже звинувачуєте мене у тлумаченні
та вириванні, порівняйте самотужки, щоб бути підставним, к
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
